№ 50 (22069) четвер 4 липня 2019 року
Разом ми сильніші
1 липня в Одесі стартувало українсько-американське навчання «Сі бриз»—2019
В урочистій церемонії відкриття спільного вишколу взяли участь командувач Військово-Морських сил Збройних сил України адмірал Ігор Воронченко, кері-вник навчання від США капітан 1-го рангу Метью Ліман, керівник навчань від української сторони контр-адмірал Олексій Неїжпапа, міський голова Одеси Геннадій Труханов, виконувачка обов’язків голови Одеської обласної державної адміністрації Світлана Шаталова, перший заступник голови Одеської обласної ради Олег Радковський.
Цього року у «Сі бризі» беруть участь кораблі та підрозділи України, Сполучених Штатів Америки, Болгарії, Великої Британії, Греції, Грузії, Данії, Італії, Латвії, Естонії, Канади, Литви, Молдови, Норвегії, Румунії, Польщі, Франції, Туреччини та Швеції — разом 19 держав. Загальна чисельність особового складу — понад три тисячі осіб. У морській частині навчання будуть задіяні 28 кораблів і катерів. Уперше за всю історію цього вишколу до нього долучиться американський катамаран — швидкохідний транспортно-десантний корабель USNS Yuma. У повітряній частині буде задіяно 27 літальних апаратів.
Чорний день для села Чорна
Уранці 1 липня в селі Чорна Окнянського району в приватному будинку живцем згоріли четверо дівчаток віком від одного до двох рочків.
Уже тріщав шифер, а з-під вхідних дверей виривався дим, коли збіглися сусіди, які знали, що в помешканні є діти і дві жінки. Люди повибивали вікна й відчинили двері, тим самим давши вогню повну волю.
У палаючій хаті перебували лише діти, до яких ніхто не зміг добратися, а їхні матері-одиначки, до того ж близькі родички (одній 19, другій — 23), спали на городі, рятуючись від нічної задухи. Звечора вони нібито хильнули зайвого.
Рятувальникам вдалося швидко приборкати вогонь, але дітки вже були без ознак життя. Тіла трьох з них знайшли в кімнаті, ще одна дворічна дівчинка лежала в коридорі, можливо, намагалася вибратися із задимленої хати.
Батько двох загиблих дівчаток сказав на камеру, ніби виправдовуючись, що він тут ні при чому, бо з їхньою матір’ю вже рік не живе. Втратив він тієї ночі і своїх доньок, і двох племінниць — дітей двоюрідної сестри.
Неформальні наслідки формального рішення
Одещина наразі не має офіційно затвердженого перспективного плану формування об’єднаних територіальних громад.
От і 20 червня питання «Про розроблення Стратегії розвитку Одеської області на період 2021—2027 років і Плану заходів на 2021—2023 роки з реалізації Стратегії розвитку Одеської області на період 2021—2027 років» не було включене до порядку денного сесії облради.
Як прокоментував ситуацію Віктор Бондарук, радник з питань регіонального розвитку Одеського центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України, це досить формальне рішення, але воно дало б підставу облдержадміністрації створити відповідну робочу групу й запустити процес розробки проєкту стратегії розвитку області на новий програмний період.
Громади голосують за «Батьківщину»
Минулої неділі, 30 червня, в Україні пройшла чергова хвиля виборів в об’єднаних територіальних громадах.
На Одещині перші вибори відбулися у чотирьох ОТГ: Великоплосківській Великомихайлівського району, Великобуялицькій — Іванівського, Визирській — Лиманського і Зеленогірській — Любашівського.
Як повідомляє прес-служба обласної організації «Батьківщини», за результатами підрахунку голосів партія Юлії Тимошенко здобула впевнену перемогу серед усіх політичних сил, які брали участь у цих виборах, за кількістю обраних депутатів, отримавши 37 мандатів.
Так, до ради Великоплосків-ської об’єднаної сільської громади пройшли четверо депутатів від «Батьківщини» і 18 самовисуванців.
Ціною власного життя...
У Військовій академії (м. Одеса) урочисто відкрито монумент «Пам’яті загиблим за Україну».
Серед тих, хто ціною свого життя зупинив на сході жорстокого й підступного ворога, були й випускники академії різних років. Різних за віком і званнями, всіх їх об’єднували безмежна любов до Батьківщини й вірність військовій присязі. Досить сказати, що 12 випускників Одеської академії удостоєні найвищої нагороди держави: звання Героя України. З них п’ятеро — посмертно: підполковник Юрій Коваленко, випускник 1998 року, майор Євген Лоскот, випускник 2006-го, лейтенант Олег Довгий, випускник 2014-го, полковник Тарас Сенюк, випускник 2001-го, підполковник Сергій Кривоносов, який закінчив виш у 2000у.
На відкритті пам’ятника були присутні командувач Сил спеціальних операцій Збройних сил України генерал-лейтенант Ігор Луньов, викладацький склад Військової академії, батьки загиблих військовослужбовців, офіцери оперативного командування «Південь» Сухопутних військ ЗСУ, ветерани АТО/ООС, військові капелани, жителі Одеси.
Офіційні повідомлення
Центральна виборча комісія
повідомляє
про відкриття поточних рахунків
виборчих фондів
кандидатів у народні депутати України
станом на 30 червня 2019 року
Центральна виборча комісія повідомляє про відкриття поточного рахунку виборчого фонду кандидата у народні депутати України, який балотується в одномандатному виборчому окрузі № 133.
Реквізити поточного рахунку:
- Отримувач: виборчий фонд Баранського Віктора Сергійовича.
- Реєстраційний номер облікової картки платника податку: 3117320458.
- Банк отримувача: ПАТ «БАНК ВОСТОК», м. Одеса.
- Код банку отримувача (МФО): 307123.
- Рахунок отримувача: 26435010298935.
Олександр РУСИЙ. Жартома
Баран при посаді
Була у Барана хороша робота:
старанно лупив головою в ворота.
Яка була користь від того старання?
Навіщо гатити до вечора зрання?
Ніхто достеменно не міг пояснити —
така вже робота, про що говорити.
Хороша робота. Баран при посаді
бадьоро звітує на кожній нараді,
що стук його чути у кожній оселі,
тож звірі у лісі щасливі й веселі.
І нагло до того ж брехав ув обличчя,
що звук свого стуку посилив утричі.
Розчулились звірі: «Які результати!»
Дали йому відділ, підняли зарплату.
І ось ціле стадо до сьомого поту
віднині щоденно гамселить ворота.
Баран пишається собою:
— ще б пак — працює ж головою.
Дунай — це більше, ніж ріка
29 червня Україна разом з іншими державами уже в чотирнадцяте відзначала Міжнародний день Дунаю. Це феєричний і наймасштабніший річковий фестиваль у світі, що відображає різноманітність кожної з країн басейну. Подія є частиною Спільних Дунайських досліджень — найбільшого міжнародного моніторингу європейської ріки від верхів’я до гирла. Місцем святкування обрали Кілію.
Спершу — передісторія. 29 червня 1994 року була підписана Міжнародна конвенція про захист ріки Дунай, яка стала каталізатором становлення інтегрованого управління її басейном, спільним для багатьох народів.
День Дунаю — це свято об’є-днання зусиль людей задля відновлення та безпеки Великої ріки. Започатковане воно з ініціативи Міжнародної комісії із захисту Дунаю у 2004 році на честь десятиліття підписання Дунайської конвенції.
Уже 14 років поспіль 29 червня в усіх країнах, через які протікає ця могутня ріка, проходять численні яскраві фестивалі, громадські зустрічі, цікаві освітні акції та запальні розваги, присвячені їй. День Дунаю сприяє розвитку міжнародної солідарності та співпраці народів, спонукає громадян різних держав Європи демонструвати екологічну відповідальність щодо збереження дорогоцінного ресурсу — води. Щорічно це свято об’є-днує понад 80 мільйонів жителів 13 країн басейну однієї з найбільших європейських рік.
Глобальна проблема
Пластикова пошесть
Учасники саміту G20 уклали першу міжнародну угоду зі скорочення пластикових відходів у Світовому океані.
У документі сформульовані загальні для всіх правила щодо боротьби з пластиковим забрудненням і прописані конкретні заходи, передбачені підтримка інновацій у цій галузі та поліпшення наукових методів аналізу і спостереження. Виконання угоди підписанти здійснюватимуть на добровільних засадах, а раз на рік випускатимуть звіт про досягнення у боротьбі з пластиковими відходами.
У японському відділенні Greenpeace заявили, що досягнута угода — лише перший крок до вирішення проблеми і що недостатньо розраховувати тільки на добровільні дії. Природоохоронці вважають, що необхідно прийняти обов’язкові для всіх правила поводження з пластиковими відходами з чітко прописаними цілями та планом дій.
Газетярський карб Анатолія Руденка
Якщо хтось колись писатиме історію одеської журналістики, то з-поміж найпрофесійніших, найяскравіших, найталановитіших представників цього творчого і водночас гарячого цеху обов’язково назве ім’я Анатолія Руденка.
Подумати тільки: улюбленій, обраній раз і назавжди газетярській справі Анатолій Іванович віддав понад 60 років свого життя. І повсякчас робив ту справу зразково.
Заслужений журналіст України, кавалер ордена «Знак Пошани», медалі «За трудову доблесть» і «Ветеран праці», а різних дипломів, грамот та інших відзнак — і не злічити. Втім, нагороди — то вже, так би мовити, похідне. Головне ж, за що ті нагороди давалися — тисячі актуальних, проблемних статей, які знаходили найширший відгук у читачів, десятки виплеканих майстром учнів, вірне служіння принципам правди й добра.
Райцентри зі статусом ОТГ
На засіданні уряду прем’єр-міністр Володимир Гройсман ініціював розробку проекту закону, який дозволить закріпити на 2020 рік за малими містами і містами районного значення статус об’єднаних територіальних громад. Це дасть цим населеним пунктам такі ж можливості для розвитку, які сьогодні мають спроможні ОТГ, зокрема фінансовий ресурс та адміністративні повноваження.
Асоціація міст України, яка свого часу виступала з пропозицією щодо надання містам районного значення статусу ОТГ, вітає цю ініціативу й висловлює підтримку.
ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ ІНФОРМУЄ
ПОСТАНОВА
25 червня 2019 року
м.Київ № 1274
Про зміни в складі
окружних виборчих комісій
з виборів народних депутатів України
на позачергових виборах
народних депутатів України
21 липня 2019 року
Розглянувши подання суб’єктів подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року про заміну членів окружних виборчих комісій, відповідно до пункту 1 частини другої статті 13, частин першої — третьої, п’ятої — сьомої статті 26, частин п’ятої — сьомої, одинадцятої статті 27, пункту 2 частини третьої, частин четвертої, п’ятої, сьомої статті 37, частини другої статті 107 Закону України «Про вибори народних депутатів України», керуючись статтями 11 — 13, пунктами 1 — 3, 17 статті 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», Центральна виборча комісія п о с т а н о в л я є:
Відлуння історії в іменах
Десь років із тридцять тому в невеличкій збірочці Галини Могильницької був вірш, присвячений сестрі легендарних засновників Києва — найпершій жінці, що залишила своє ім’я на сторінках нашої історії: Либідь.
…Кий — град воздвиг, — писала авторка, —
Твої брати возсіли на горах по тому.
А ти, Либідонько, а ти?
Ну що про тебе нам відомо?
Кого любила, чим жила? —
Ніхто не знає… Лиш імення
Луна віків перенесла,
Смутне ласкаве і пісенне —
Як тихий зойк через віки…
Либідонько! Скажи, навіщо
Його залишила? Який
Таємний смисл в іменні віщім?..
…Таємниця імені… Чи, радше, таємниця долі людської, запнутої щільною завісою віків, на якій лише ледь видимим, нерозгаданим кодом проступають напівзабуті імена, в кожному з яких — «доля, коротка, як мить, і, як мить, неповторна», і отой «тихий зойк», і отой «таємний смисл» існування людини на землі — той неписаний заповіт нащадкам, що «тече у віки», і який ми обов’язково повинні почути, щоб не обривався зв’язок часів, не згубилася пам’ять у великого роду — народу, щоб, як каже поетка, «не лишить для доньки а чи сина пустельний світ в зіянні чорних дір».
«Замовте слово про книгу»
У рамках XX Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» відбувся традиційний конкурс читацьких відгуків «Замовте слово про книгу», мета якого — підтримка активності читачів бібліотеки, оцінка якості нових надходжень, визначення читацького попиту.
До уваги учасників було представлено 80 книжок, презентованих на виставці, які вийшли протягом останнього року й стали переможцями різних престижних конкурсів і літературних рейтингів, державних, національних та міжнародних премій: Національної премії України імені Тараса Шевченка, Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша, Всеукраїнського рейтингу «Книжка року», Списку пошани Honour List (Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги IBBY), Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України», Конкурсу ілюстрації «Nami Concours», Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», Книги року BBC та інших. На виставці була представлена дитяча та література для старшого віку, художні романи та наукові праці, збірники поезій та мистецькі альбоми.
У конкурсі (а загалом надійшло більше сотні відгуків) активну участь взяли студенти одеських вишів, зокрема факультету журналістики, реклами і видавничої справи ОНУ ім. І.І. Мечникова, філологічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, а також старшокласники.
Дві телеграми від Бориса Пастернака
Несподівано, передчасно відійшов у Вічність наш колега-журналіст Валентин Щегленко, так і не встигнувши побачити на газетних шпальтах деякі з підготовлених ним матеріалів. Зокрема, і розповіді із серії про лауреатів Нобелівської премії, коріння яких чи їхніх предків — з нашої, української землі. Сьогодні, віддаючи данину пам’яті Валентину Петровичу, публікуємо ще дві його замальовки про нобеліантів.
…Вагою свинцю усієї
Лягли небеса на доми.
Виляли лиси-фарисеї,
Шукаючи в ньому вини.
І темною силою храмною
Потолочі даний на суд,
З запальністю тою самою,
Як славили вперше, клянуть, — писав Борис Пастернак (переклад Юрія Кобильника) у вірші «Лихі дні», присвяченому євангельській темі.
Доля підготувала злет і цькування й самому поетові, прозаїку та перекладачеві. Він владно піднявся на поетичний Олімп (тогочасний державний і партійний діяч Микола Бухарін навіть закликав офіційно назвати Пастернака кращим поетом Радянського Союзу), але згодом усе змінилося діаметрально протилежно: за славою прийшла хула…
Борис Пастернак народився 1890 року в Москві в інтелігентній сім’ї. Батько, Леонід Осипович, був відомим художником, мати, Розалія Ісидорівна — піаністкою, до речі, обоє — уродженці Одеси. У них часто бували знамениті митці, що, певна річ, не могло не вплинути на формування світогляду Бориса. Він і сам спочатку пробував займатися музикою, та вчасно збагнув, що це не його стихія. Закінчив Московський університет, де серйозно вивчав філософію, студіював цю науку також у Німеччині, в Марбурзькому університеті. Зрештою, зосередився на літературній праці, хоча батьки і не схвалювали його вибору.
На зв’язку зі світом електронів
Несподівано, передчасно відійшов у Вічність наш колега-журналіст Валентин Щегленко, так і не встигнувши побачити на газетних шпальтах деякі з підготовлених ним матеріалів. Зокрема, і розповіді із серії про лауреатів Нобелівської премії, коріння яких чи їхніх предків — з нашої, української землі. Сьогодні, віддаючи данину пам’яті Валентину Петровичу, публікуємо ще дві його замальовки про нобеліантів.
— Синку, — говорили батьки юному Ісидору Рабі, — ми дуже хотіли б, щоб ти став служителем культу — рабином. Будеш шанованою людиною — духовним керівником єврейської громади чи членом релігійного суду. Замислись над цим. Бо й саме наше прізвище схиляє до такого вибору.
— Спасибі за піклування, за прагнення зробити мою долю щасливою, — ввічливо відповідав хлопець. — Та моя душа відкрита до науки, до пізнання світу — це ж так цікаво!..
Такий діалог у сім’ї Рабі бачиться цілком імовірним. Батьки щиро бажали спрямувати сина на ту життєву стезю, яка заслуговувала повного довір’я, але Ісидор обрав інший шлях, ніж той, що йому радили.
До речі, батьки хлопця, можливо, самі не відаючи того, виховали у ньому любов до знань, допитливість і прискіпливість — риси, притаманні саме дослідникам. Той, хто ростив дітей, певно, пам’ятає їхні надокучливі запитання «Чому?» «Навіщо?» «Коли?» «Як?». І правильно чинили ті, хто не відмахувався від них, а намагався задовольнити дитячу цікавість.
Дюк учивсь ярмаркувати
Нашу Одесу, яка в туристичний сезон стає літньою столицею країни, здається, нічим не здивувати. Нікого не збило з ніг і те, що із 26 по 30 червня довкруж па-м’ятника Дюку розклався… Сорочинський ярмарок.
Ні, на Полтавщині його не відмінили: як і годиться, у Сорочинцях він традиційно відбудеться у серпні. Одеський варіант – це додатковий проєкт, якщо хочете – комерційний, який цього року проводиться в рамках фестивалю «Хочу в Одесу».
«Одеса нам не чужа», – наголошували гості з Полтавщини. Сто сімдесят років тому в ній побував Микола Гоголь, який зізнався: «Тут я можу дихати!». А ми, казали полтавчани, привезли до Одеси дух гоголівських часів, його улюблений Сорочинський ярмарок з народними пісенними, музичними й танцювальними колективами, з неповторними гоголівськими героями.
Розпочався Сорочинський ярмарок з ходи персонажів з однойменної повісті Миколи Гоголя. На чолі колони на бричці їхав «сам Микола Васильович», роль якого виконував актор Полтавського драматичного театру ім. М.В. Гоголя Тимофій Зінченко. Під народні українські пісні творчі колективи з Одеської, Запорізької, Донецької, Харківської та Сумської областей пройшли від театру опери та балету до пам’ятника Дюку де Рішельє на Приморському бульварі. Тут, на головній сцені, й відбулося офіційне відкриття свята.
Актуальні питання пенсійного законодавства
17 липня з 10.00 до 11.00 відбудеться «пряма гаряча телефонна лінія» заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Тетяни Павлівни Яворської на тему «Актуальні питання застосування пенсійного законодавства».
Із запитаннями можна буде звернутися за телефоном (048) 728-35-92.
Недооцінений огірок
Користь огірків для організму людини неоціненна, попри те, що вони на 95% складаються з води. Бо ж у решті 5—6% містяться 2% цукру (глюкоза і фруктоза, крохмаль), 1,5% білка, 0,75% клітковини, ароматичні речовини. Вітаміну В2 у них більше, ніж у редисці, В1 — ніж у буряку, йоду — ніж в інших овочах.
Зауважимо, що у дрібних огірках більше аскорбінової кислоти, ніж у великих, тому найвищий вміст вітаміну С у перших і масових зборах.
В огірках є також каротин, хлорофіл, фолієва, кавова та інші кислоти. А ще — калій, фосфор, кальцій, магній, натрій, залізо, кремній, хлор, алюміній, марганець, нікель, мідь, цинк, свинець, хром, срібло, титан, кобальт, цирконій та інші речовини. Ґрунтові овочі багатші за вмістом поживних речовин, ніж тепличні. Ось вам і недооцінений огірок!
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206