Він любив життя, і життя любило його
Ще три тижні тому, в день нашого фахового свята, ми зустрілись у редакції нашої рідної — назавжди — газети, йшли попри колишній спільний наш кабінет і говорили про те, скільки було тут світла і квітів, скільки тут бувало достойних людей… І про мінливість життя, яке не можна лише проживати — потрібно просто жити. Потрібно любити.
Він любив життя. Любив у своїй професії, обраній саме цікавістю до всіх його проявів, любив у своїй дружині Любові, обраній колись раз і назавжди, у своїй родині, любив у сплеску води в хвилини довгожданного клювання, у мовчанні задумливого лісу на рідній Житомирщині, про яку завше вповідав так цікаво й захопливо. Любив у щирому спілкуванні з колегами, друзями, а найчастіше — з тими незнайомцями, про котрих вже багато знав і котрі ставали потім героями його нарисів. Любов’ю і добротою завше було немовби осяяне його обличчя.
Він любив життя, як люблять його всі, кого Бог ощедрив цим умінням любити, щирістю вдачі, шляхетністю, і ще багатьма тими рисами і талантами, якими Творець обдаровує своїх обранців. І тим умінням завше поновлюватись, набувати нових змістів, не міняючи своїх сутностей. У пошуках нових персонажів для своїх нарисів, нових поетичних образів — вже у статусі пенсіонера, в якому ніби розкрився новими своїми гранями, раніше прихованими за буденністю газетної рутини. Всі ж бо знали: ті жартівливі поетичні привітання колегам на їхні торжества — то лише надводна частина айсберга. Й ця недавня книжечка його поезій стала цілком сподіваним сюрпризом від автора: всякий вік людини — знаємо всі — підлеглий не лише коханню, а й супутниці любові — поезії. І ваговитий том його нарисів — лише невеликий підсумок багаторічної журналістської праці в коханій «Чорноморці», як з любов’ю всі ми називаємо свою газету. Вже був на шляху вступу до Національної спілки письменників України…
Був… Неможливо говорити про нього у минулому часі. Неможливо повірити в реальність того, що сталося. Всі слова, що спадають на думку, видаються банальними, голосними та непотрібними. Все видається мізерним та нікчемним перед величчю небуття, перед безкінечністю Вічности. Перед не звіданою ще ніким великою таємницею відходу…
Та все ж у цій величі, котру нам не дано осягнути, виразно проступає живий образ людини, тому що па-м’ять — жива субстанція, і вона завжди з нами…
Роман КРАКАЛІЯ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
