Спекотне літо шостого президента

На що сподівалися посередники, сказати важко. Чи знав про подібні плани Зеленський — невідомо. Але плани зірвалися не з вини Медведчука, а тому, що його кум Путін з порога сказав «ні». У Кремлі становище Зеленського до виборів у Верховну Раду вважають хитким. За їхніми поняттями, в Україні зараз нема з ким говорити. Треба почекати навіть з привітаннями новому Президенту України.

Це очікування може дорого коштувати Кремлю. Західні партнери України, наприклад, не чекали, а запросили нового главу Української держави у Брюссель, в Париж і в Берлін. А президент США Дональд Трамп навіть надіслав Президентові України письмове запрошення відвідати Вашингтон. Завдання у лідерів Заходу просте — якомога скоріше визначити, «ху із містер Зеленський?». І сформувати свою політику щодо України, виходячи з досвіду особистого спілкування.

У Брюсселі, з одного боку, виявилося, що шостий Президент України не такий простий, як очікували чиновники Євросоюзу і начальники в НАТО. Він не зійшов зі стежки, прокладеної командою Порошенка, і не виявив наміру відступити від жорсткої лінії щодо санкцій, накладених ЄС на Росію. А на поплескування по плечу голови Єврокомісії Жана-Клода Юнкера (на знімку) відповів у своєму стилі: «Класний хлопець цей Юнкер!».

Слід зазначити, що в Брюсселі часто тільки формалізують політику, вироблену на рівні національних урядів країн-членів ЄС. І навіть не всіх країн, а тих, хто має найсильніші позиції. Зараз це — Франція і Німеччина. Саме в цих країнах Зеленському довелося складати під час візиту важкий іспит. Емманюель Макрон та Ангела Меркель з багатьох питань мають різні думки, але стосовно України їхні позиції багато в чому схожі. Пріоритет — відновлення колишньої дружби з Росією в ім’я успішного бізнесу.

Інтересами нашої країни як Макрон, так і Меркель готові пожертвувати за першої зручної нагоди. Така нагода, здавалося їм, випаде при зміні влади в Україні. У Парижі у Зеленського намагалися вирвати згоду на прямі переговори із сепаратистами. У Берліні вмовляли припинити нападки на будівництво «Північного потоку-2». Ні в тому, ні в іншому випадках партнери нічого не домоглися. Але атаки друзів на зовнішньому фронті, безсумнівно, ще будуть.

Конституція і репутація

На внутрішньому фронті української політики поки що затишшя. Хоча це й затишшя перед очікуваною бурею. До оголошеної Центральною виборчою комісією дати позачергових парламентських виборів залишається менше місяця. Але й досі не відомо, чи відбудуться ці вибори. Під час інавгурації глава держави заявою про припинення повноважень Верховної Ради восьмого скликання поставив на кін свою репутацію як гаранта Конституції України.

Тепер ця репутація у руках Конституційного суду України. І ніхто не знає, як КСУ цією обставиною розпорядиться. Ілюзій щодо незалежності людей в малинових мантіях ніхто не має. Відверто сваритися з чинною владою вони ніколи не були готові. Готові були, швидше, прогнутися і тлумачити Основний Закон на користь Господаря. Питання, однак, у тому, наскільки міцно Господар сидить у кріслі.

У 2010 році судді КС ухвалили абсурдне рішення повернутися до Конституції 1996-го, щоб зміцнити владу Януковича. Й остаточно заплямували честь і гідність цієї інституції. Через три з половиною роки Януковича вигнали, але відновити втрачене неможливо. Можна тільки дути на воду, обпікшись на молоці. Вирішити за законом — значить завдати удару Президентові. Наплювати на власну репутацію і ухвалити «політичне рішення» (тобто оголосити указ про припинення повноважень ВР таким, що відповідає Конституції) можна. Але впевненості, що Господар надовго — у суддів КС нема.

Останнім часом джерела, близькі до Конституційного суду, вкидають у ЗМІ інформацію, що думки сімнадцяти людей у малинових мантіях розділилися і набрати десять голосів для ухвалення хоч якогось рішення неможливо. Але якщо рішення не приймуть у місячний термін (до 29 червня), справа щодо відповідності Конституції указу Президента про припинення повноважень Верховної Ради восьмого скликання вважається закритою. Дострокові парламентські вибори відбудуться. Крапка.

Точніше, кома. Тому, що обраний на основі сумнівного указу Зеленського український парламент дев’ятого скликання частково втратить легітимність. А будь-який агресор на всіх перехрестях зможе заявляти, що «в Києві розмовляти ні з ким». У Центральній виборчій комісії, тим часом, розглядають варіанти, коли дострокові парламентські вибори можна провести незалежно від рішення Конституційного Суду. Але якщо так, то невідомо, навіщо КС існує і як ЦВК України взагалі залежить від законодавства.

А втім, попри все, механізм виборчого процесу працює. Змінюються рейтинги, реєструються кандидати на місця депутатів у мажоритарних округах, вносяться зміни до партійних списків. Зупинити маховик, що набирає хід, з кожним днем стає важче. І небезпечніше.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.
Фото прес-служби Президента України.