Сильніший той, хто милосердніший

Свято Вознесіння дуже важливе для розуміння мети людського життя, бо людина є одночасно і створінням, яке існує в матеріальному світі, і в той же час істотою, яка належить до світу духовного, ангельського, до світу Божественного. Тобто людина є посередником між двома цими світами і поєднує їх. І Вознесіння Господнє є саме тим шляхом, яким має пройти кожна людина. Господь цим вказав людству напрямок зростання — ми маємо також піднестися від земного до небесного.

Святе Письмо говорить про те, що Спаситель вознісся на небо не тільки духовно, але й у тілі людськім. Це дуже важливий момент, який слід відзначити, бо Господь вознісся разом із тілом — із тією обожненою людською природою, освяченою через хресні страждання і Його воскресіння. Тобто виконав те призначення, яке не виконав Адам. Саме тому Христос називається також і другим Адамом, бо перший Адам, маючи призначення обожитися за допомогою благодаті Божої, обрав шлях гріхопадіння. Саме тому був посланий на землю Син Божий, щоб виправити це.

Через Вознесіння також відбувається і людське обожнення, тому що цієї обожненої, освяченої людської природи Ісуса Христа причащаємося й ми. Бо що означає слово «причастя»? Причастя — це єдність, спорідненість із чимось. І коли ми у таїнстві євхаристії, споживаючи тіло Христове, причащаємося Його, то ми приєднуємося саме до цієї обожненої людської природи і також стаємо причасними Господу нашому Ісусу Христу.

У розмові з учнями Ісус пояснив смисл істинної християнської досконалості: «Ви знаєте, що ті, хто вважає себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть. Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу... Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою віддати на викуп за багатьох» (Єв. Марка, 10:42-45).

Що потрібно нам для того, щоб піднятися до рівня досконалості і величності, але не земної, а Божої? Наприклад, часом трапляються ситуації, коли ми на когось ображені, може, й справедливо. З точки зору земних понять підійти і з’ясувати стосунки, вибачитися першим — вважається приниженням себе, доказом своєї слабкості. Але в християнстві все навпаки: вищий той, у кого більше милосердя. Хто знайшов у собі сили переступити через власні амбіції — той сильніший духом. Згадайте, навіть коли Христа розпинали, Він не проклинав своїх кривдників, а молився за них: «Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!». Отже, шлях до вознесіння пролягає через шлях Христа — через «пониження», тобто служіння іншим, через любов до ближньо-го свого, бо саме в цьому виконання Закону Божого.

Пройшовши земний шлях і показавши приклад досконалого служіння і безмежної любові, Господь через Своє Вознесіння приготував нам, віруючим і люблячим Його, місце у Царстві Божому, щоб і ми були разом з Ним. Але для цього нам потрібна особиста віра, що діє любов’ю, бо «віра без діл мертва».

Підготував Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ.