Не псуй личко, полуничко!

Як підтверджують дослідження, полуниця має антиоксидант-ну, протизапальну, нейропротекторну дію. «Антиоксиданти запобігають окисленню ліпопротеїнів крові та стінок судин, тож полуниця знижує ризик серцево-судинних хвороб. Її компоненти також підвищують чутливість клітин до інсуліну, покращують стан пацієнтів з метаболічним синдромом і навіть знижують ризик раку ротової порожнини, стравоходу та простати», — зазначають у МОЗ, заодно зауважуючи, що консервовані, знебарвлені ягоди не мають таких властивостей — всі біологічно активні елементи містять лише природно червоні.

За даними МОЗ, алергія на полуницю є десь у в 6—8% дітей та 9% дорослих.

«Алергія небезпечна тим, що алерген може спричинити анафілактичний шок — масивну імунну реакцію, яка призводить до ускладнення дихання… Головний алерген полуниці, який називається Fra1a, дуже схожий на алерген березового пилку. Кожна третя людина, в якої є алергія на березовий пилок (про неї можуть свідчити нежить, набряклий ніс і сльози на початку весни), після вживання полуниці матиме дерматит», — інформують у відомстві. Відтак рекомендують: для тих, хто схильний до атопічного дерматиту, та дітей, якщо їм уперше давати ці ягоди, можна приготувати полуничне пюре і прокип’ятити його 10 хвилин — алерген при нагріванні знешкоджується, а вітамін С та біологічно-активні сполуки за цей час повністю не зруйнуються.

А от бланшування або обробка овочів та фруктів парою, зауважують у міністерстві, потрібні перед заморожуванням на зиму. Це спиняє дію ферментів, які руйнували б вітаміни чи антиоксиданти (аскорбіназу та поліфенолоксидазу).

У МОЗ спростовують міф щодо шкоди полуниці для вагі-тних та молодих матерів. «Якщо в жінки нема алергії на полуницю, обмежувати раціон не варто. Стратегія «уникнення алергенів про всяк випадок», якою довгий час керувалися, не показала жодної ефективності. Не варто також відкладати контакт дітей з потенційно алергенними продуктами до трьох років. Насправді ранній контакт дітей з їжею знижує ризик алергії на неї», — зазначили у відомстві.

Водночас медики наголошують: у всьому світі полуниця очолює перелік забруднених продуктів, так звану «брудну дюжину», оскільки її обробляють фунгіцидами та інсектицидами, щоб перешкодити появі плісняви та хвороб рослин.

«Засоби захисту рослин — це не абсолютне зло, як прийнято вважати. Якщо не захищати рослин та врожай, залишаться лише збанкрутілі фермери й порожні прилавки. Але важливо користуватися безпечними, сертифікованими, визнаними в усьому світі фунгіцидами та інсектицидами. Засоби захисту рослин слід вносити в належний час і в правильному дозуванні. Пестициди з часом руйнуються, і в кінцевому продукті їх буде менше», — пояснюють у МОЗ, але й застерігають, що, на жаль, в Україні вільно продаються канцерогенні, нейротоксичні, отруйні чи шкідливі для гормональної системи засоби захисту рослин, як-от метилйодид, метил-бромід, хлорпікрин (відомий як іприт), піраклостробін.

А ще медики підкреслюють: «Насправді полуниці небезпечні не лише алергенами. Вони можуть бути джерелом паразитарних інфекцій та гепатиту А, якщо вирощені на забруднених фекаліями полях або якщо їх збирали хворі на гепатит А люди. Тому ще раз: ягоди слід вирощувати з використанням сертифікованих засобів захисту та добрив і завжди ретельно їх мити перед споживанням».

Мити навіть тоді, коли на вигляд вони видаються чистими. «Найкраща науково обґрунтована порада: залити водою із содою (10 г на 1 літр), залишити на 10 хвилин і відкинути через друшляк», — рекомендують у МОЗ.

За словами медиків, наразі нема доказів, що органічні полуниці значно кращі за вирощені з використанням засобів захисту рослин та дозованого внесення комплексних добрив, бо й навіть вони можуть містити залишки пестицидів, хоча, звісно, менше. «Сертифікована органічна продукція і вирощена на городі — це різні речі, пам’ятайте про це. Якщо ви бачите зіпсовані ягоди — знайте, що фунгіциди більше не діють і така партія полуниць відносно безпечна. Тільки не забудьте їх помити й викинути всі зіпсуті», — зауважують у МОЗ.