№ 37 (22056) четвер 16 травня 2019 року

Учора, 15 травня, Президент Петро Порошенко підписав закон про функ-ціонування української мови як державної.

Коментуючи подію, у своєму Twitter він написав:

«Сьогодні я мав високу честь і унікальну можливість підписати закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Дякую всім, хто працював над тим, щоб цей закон став можливим.

Ретельне обговорення закону про мову точно пішло йому на користь. Намагалися врахувати думки всіх зацікавлених сторін, які сповідують державну політику. Єдина думка, яку ми не збиралися враховувати, — це думка Москви.

Мова — це фундамент, на якому будується нація і держава. Наголошую, що цей закон аж ніяк не зачіпає жодної мови нацменшин, які проживають в Україні. Я пишаюся тим, що вдалося без тиску чи примусу зробити за останні п’ять років так, щоб це законодавче врегулювання нікого не утискало.

Сьогодні підписанням закону про функціонування української мови як державної ми вчиняємо один із найголовніших актів для збереження української державності».

Нехай займаються російською мовою.

Український інститут національної пам’яті та Центр досліджень визвольного руху вміють позитивно шокувати правдою. Ще за тиждень до відкриття цього виставкового проекту соцмережі рясніли назвами «Мир. Труд. Май. Вбивство працею», «Тріумф людини. Українці, які перемогли ГУЛАГ». Минулого року вони розповідали про спротив українців у нацистських концтаборах, нинішнього — про героїв у радянських концтаборах.

8 травня у Києві, біля Головпоштамту, знову виставлено два десятки стендів з уні-кальними фотографіями й цікавими даними. Ми вирішили поговорити про новий виставковий проект з його кураторкою — керівницею програм Центру досліджень визвольного руху Яриною ЯСИНЕВИЧ.

— Ярино, про що ваша виставка? Історія, про радянське рабство, про рабство українців, про те, що рабство було ефективним чи не ефективним? Як ви самі схарактеризуєте цю історію?

— Цей проект називається «Тріумф людини», і ми хотіли розкрити історії людей, які свідчать: людина завжди може тріумфувати над системою, в будь-яких умовах. Це не завжди закінчується щасливо, часто закінчується трагічно, але люди завжди можуть бути людьми.

Рушниковий  дивоцвіт

Завтра, 17 травня, о 15.00 в Одеському обласному центрі української культури (вул. Польська, 20) відкриється виставка старовинних українських рушників з приватної колекції Олени Сайдель, лауреатки обласної премії ім. Р. Палецького 2008 року в номінації «Народна іграшка» (смт Овідіополь).

Олена Володимирівна Сайдель народилася 1973 року у м. Добропілля Донецької області. У 1982-у переїхала з родиною до с. Роксолани Ові-діопольського району, де й закінчила середню школу із золотою медаллю. Також з відзнакою закінчила філологічний факультет Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Працювала вчителькою зарубіжної літератури в Кароліно-Бугазькій ЗОШ, керівником гуртка Овідіопольської районної станції юних техніків. Із 2012-го очолює об’єднання «Мистецька світлиця», метою якого є збереження, вивчення і популяризація духовної та матеріальної спадщини українського народу.

Олена Сайдель – організаторка й авторка просвітницьких та виставкових проектів.

На анонсованій виставці буде представлено більше сотні рушників  з різних регіонів України,  найстаріші з яких вишиті в кінці ХІХ – на початку ХХ століть.

Побачити «Рушниковий дивоцвіт» можна буде до 14 червня, щодня, крім суботи та неділі, з 10.00 до 16.00. Вхід вільний.

Міжнародний фестиваль ODESSA CLASSICS, що триватиме з 1 по 9 червня, обіцяє бути ще масштабнішим: більше різноманітних подій, більше відомих музикантів, більше гостей.

Нинішнього року «Одеса класік», який проходитиме вже вп’яте, вперше потрапив до престижних європейських фестивальних гідів, а відтак організатори очікують на приїзд туристів-поціновувачів високого мистецтва з різних країн.

Щодо учасників. В Україну вперше приїде Цюріхський камерний оркестр, який входить до ТОП-5 кращих камерних колективів світу. Він дасть три концерти. Двічі вийде на сцену видатний британський скрипаль Даніель Хоуп. Вперше приїдуть легендарний віолончеліст Міша Майський, провідний французький піаніст Сіпріан Кацаріс і знаменитий італійський піаніст П’єтро де Марія. На численні прохання глядачів повторно (але з новими програмами) виступатимуть артисти, що зібрали супераншлаги торік: скрипалі Робі Лакатош (Угорщина) і Майкл Гуттман (Бельгія), віолончелістка Цзин Чжао (Бельгія).

Масштабний і безкоштовний опен-ейр концерт, який у 2018-у зібрав понад 10 тисяч глядачів, знову пройде на Потьомкінських сходах.

Минулі вихідні у селі Приозерному Кілійського району були жалобними: у суботу тут провели в останню путь свого земляка, полеглого на Донбасі, Дениса Козьму.

Попрощатися з героєм прийшли сотні людей. Ще коли мікроавтобус з тілом воїна прямував до Приозерного, жителі Татарбунар зустрічали його обабіч траси Одеса — Рені, що проходить містом, із жовто-синіми і червоно-чорними прапорами, квітами та свічками. Як повідомив портал Bessa-rabiainform.com, земляки ставали на коліна, схиляючи голови на знак глибокої поваги і подяки.

На малій батьківщині, пишуть наші колеги з «Бессарабіяінформ», Дениса поважали і любили. Він був світлим і добрим хлопцем, у селі мав багато друзів… Його ставили за приклад дітям у рідній школі, під час відпусток запрошували на уроки-зустрічі патріотичного виховання.

Денис Козьма (позивний «Дєд») народився 20 серпня 1987 року у Приозерному. З дитинства обожнював футбол — займався ним у ДЮСШ, був причетний до ультрас-руху в Одесі.

На війні — від самого її початку, пішов добровольцем після трагічних подій 2 травня 2014-го в Одесі (був серед тих, хто відстояв місто від зазіхань проросійських колабораціоністів, а коли почалася пожежа в Будинку профспілок, рятував їх з палаючої будівлі). Згодом продовжив службу за контрактом у складі ЗСУ.

Масштабна освітня реформа «Нова українська школа» торкнулася не лише першачків. Цього навчального року учні десятих класів почали вивчати новий предмет «Громадянська освіта», який презентує основи демократії й розбудови громадянського суспільства, а також навчає критичному мисленню та загальнолюдським цінностям.

Оскільки предмет новий, то у педагогів з різних куточків України виникає чимало запитань щодо викладання та оцінювання успіхів учнів з цієї навчальної дисципліни. Аби знайти відповіді на них та обмінятися досвідом з колегами, у готелі «Центральний» за сприяння Одеського методичного центру освітніх ініціатив відбувся семінар «Громадянська освіта у школі. 3D Демократії: Думаємо. Дбаємо. Діємо».

Одночасно в п’яти найбільших містах країни пройшов перший всеукраїнський форум «Право&Свідомість»: якою має бути стратегія правопросвітництва».

Головний майданчик форуму був у Києві, а Харків, Одеса, Дніпро та Львів долучилися до заходу через прямі включення.

«Ще п’ять років тому цей форум, напевно, пройшов би трішки з іншими акцентами. Тут не було б такої відвертої дискусії між представниками і громадянського суспільства, і правозахисниками, і представниками держави. Зараз можу констатувати, що за ці п’ять років ми пройшли надзвичайно великий шлях, щоб суспі-льство стало дорослішим, щоб кожна людина повірила в те, що від неї залежить майбутнє цієї держави», — сказав у вітальному слові міністр юстиції Павло Петренко.

Серед тем, до яких була найбільша увага на заході: чому громадяни України не довіряють праву і як визначити їхні правові потреби, як спланувати креативну інформаційну кампанію й виміряти її результат, як залучити партнерів та зацікавити медіа…

Характерною рисою першого кварталу 2019 року стало збільшення обсягів експорту цілої низки сільгосппродукції. Так, за січень-березень, порівняно з відповідним періодом 2018-го у натуральних обсягах помітно виріс експорт зерна — до 14,0 млн т (+41%), м’яса та субпродуктів — до 112 тис. т (+31%), олії — до 1,8 млн т (+21%), залишків і відходів — до 1,9 млн т (+19%). Зберігається і тенденція збільшення поставок за кордон м’яса птиці — до 104 тис. т (+39%).

Загалом же, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, за даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-березні 2019-го склав 5,4 млрд дол. США, що на 1,0 млрд дол. (+22,5%) перевищило відповідний показник першого кварталу 2018-го. При цьому в загальній структурі вітчизняного експорту частка сільгосппродукції сягнула близько 44%.

Основними ринками збуту для вітчизняних експортерів є два регіони — країни Азії та Європейського Союзу.

17—18 травня в Одеському національному морському університеті відбудеться VІІ міжнародна наукова конференція «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релі-гійний виміри».

Конференція організована кафедрою українознавства, історико-правових та мовних дисциплін ОНМУ за участі провідних учених Інституту історії НАН України, Інституту україн-ської археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», Національної спілки краєзнавців України, управління культури, національностей та релігій Одеської облдержадміністрації, Державного архіву Одеської області, а також представників наукової спільноти 27 вищих навчальних закладів з різних регіонів України, в тому числі семи вишів нашого міста.

Закарпатська область уже кілька років поспіль залишається найбільшим експортером до країн ЄС. У 2018-у на європейський ринок припадало 95,5% експорту тутешніх товарів.

За даними, опублікованими на сторінці проекту Представництва ЄС в Україні «U Open EU», цей показник, порівняно з 2017-м, збільшився на 2,4%. Найбільшу питому вагу мав експорт із Закарпаття машин, обладнання, механізмів та електротехнічного обладнання.

Серед інших областей, саме до ЄС найбільше експортують Волинська (79,3%) та Львівська (78,6%), з такою ж номенклатурою товарів, Рівненська (77,9%) та Чернівецька (72,4%), де домінують деревина та вироби з неї.

18 травня — Міжнародний день музеїв

Інтерактивні, віртуальні, сенсорні… Приватні, дитячі, відомчі… Військові, художні, зоологічні, літературні... Сучасним музеям є чим здивувати!

Як-от експериментальний морський музей у Сингапурі або цифрового мистецтва — в Токіо. Їх інтерактивні та мультисенсорні технології створили революцію в музейній справі. Відвідувачі не ходять традиційно із залу в зал, роздивляючись експонати під товстим склом, а опиняються в безпосередній взаємодії та контакті з представленими об’єктами.

Розвиток технологій дозволяє людині побувати в музеї, не виходячи з дому. Таку можливість надають віртуальні екскурсії багатьма відомими експозиціями світу. Та й дітей сьогодні можна відволікти від гаджетів, запропонувавши натомість походи до музеїв іграшок, динозаврів, космонавтики, техніки, науки, ба навіть води!

Щороку у ці травневі дні наші митці у головній залі Одеської організації НСХУ, що по вулиці Торговій, 3, відкривають свою чи не найголовнішу виставку.

Вернісаж на початку травня… Тут, на бульварі, з якого відкривається завше ваблива морська далечінь — понад весь портовий індустріальний пейзаж, при урочих свічках каштанів. Хоч весна ще не квапиться, то холодом двигоне, щоби не дуже розслаблялися, а то сипоне дощем… Така нині весна дволична, і що на гадці у неї — не вгадати…

А мистці — творять, бо до цього вони покликані. Вони творять душею, творять інтуїцією своєю — характерною ознакою таланту. Творять кожен так, як велить йому його розуміння світобудови, його зв’язок з рідною землею, зі світом. А відтак з’ясовується, що не дуже й важливо, хто є хто — закоренілий реаліст чи запеклий абстракціоніст, чи переконаний модерніст, а важливо, що кожен прагне сказати світові, яким бачить його. Як хоче змінити цей світ, зробити його барвистим, весняним, сонячним… А сонця так мало, так його не вистачає сьогодні…

17 травня — Всесвітній день поширення знань про артеріальну гіпертензію

Більше половини гіпертоніків в усьо-му світі, а таких, вважайте, кожен четвертий, не знають про свій статус. І лише половина людей, яким діагностовано гіпертензію, адекватно контролюють свій стан.

Для вирішення цієї глобальної медико-соціальної проблеми ще в 2005-у на міжнародному рівні запровадили цілорічну просвітницьку кампанію, а 17 травня проголосили Всесвітнім днем артеріальної гіпертензії.

До цієї дати Одещина відгукнулася низкою заходів, одним з яких був брифінг, організований департаментом охорони здоров’я ОДА, за участю Олександра Слободяна, лікаря-кардіолога вищої категорії обласного кардіологічного диспансеру, та Вадима Бондаря, кандидата медичних наук, лікаря-кардіолога вищої категорії Багатопрофільного медичного центру (Університетська клініка №1) нашого медіну (їх ви бачите на знімку).

Наша область активно приєдналася до Всеукраїнського дня діагностики меланоми: в усіх центрах первинної медико-санітарної допомоги сімейні лікарі пропонували пацієнтам пройти огляд родимок і розповідали про профі-лактику злоякісних новоутворень шкіри. За попередніми підрахунками, в акціях взяли участь до трьох тисяч осіб.

Меланома, застерігають медики, — одна з найбільш злоякісних пухлин, яка виникає з клітин шкіри, що продукують пігмент меланін. Вона викликає раннє метастазування — від кількох місяців до року. Водночас, при виявленні на початковій стадії меланома успішно лікується.