№ 36 (22055) субота 11 травня 2019 року

Ще вирують пристрасті навколо президентських виборів-перегонів, а Центральна виборча комісія ЦВК вуже оголосила про те, що 30 червня відбудуться перші вибори в об’єднаних територіальних громадах. Серед чотирьох ОТГ Одещини, які готуються до цих виборів, — Визирська.

Об’єднавчий процес відбувався тут досить бурхливо. Село з великим потенціалом, розташоване   між Доброславом, Южним та Одесою, єдине в Україні, що має на своїй території морські причали — у 2015 році до його меж увійшла портова зона Малого Аджалицького лиману. Так Визирка несподівано збільшилося у 12 разів: із 216 до 2628 гектарів. Поруч — Чорне море, недалеко — обласний центр, гіпермаркети, заправки… На території сільради, у портовій зоні, працюють чи зареєстровані близько 150 підприємств. Усі вони платять податки до скарбниці Визирки, в якій проживають 1600 осіб.

Оскільки село розташоване неподалік від міста обласного значення Южного, воно мало стати частиною тамтешньої громади. Але Кабінет Міністрів, порушивши власну методику (в ній ідеться про те, що села, розташовані поблизу міста обласного значення, входять до відповідної громади), дозволив створення окремої Визирської ОТГ. Як населений пункт з великим потенціалом Визирка мала намір об’єднати довкола себе землі ще чотирьох сільрад. Але Нові Біляри і Сичавка «передумали» й вирішили приєднатися до Южного. До Визирської ж ОТГ увійшли лише Любопільська та Першотравнева сільради. Загальна площа наразі майбутньої об’єднаної територіальної громади складатиме 255,238 квадратного кілометра, чисельність населення — 7422 осіб. У перших виборах візьмуть участь мешканці 11 сіл: Визирки, Воронівки, Зорі Труда, Кінного, Любополя, Міщанки, Нової Вільшанки, Першо-травневого, Порту, Ранжевого та Степанівки.

Упродовж трьох великодніх днів, 29 квітня, 1 та 2 травня, у коломийській громаді проходили національно-патріотичні заходи учнівської та студентської молоді міста за участю гостей-одеситів — капітана 2-го рангу Василя Дяченка, кандидата педагогі-чних наук, доцента Інституту Військово-Морських сил НУ «Одеська морська академія», та вчительки української мови і літератури Крижанівського НВК Лиманського району Галини Денисенко, активістки одеського Євромайдану, учасниці волонтерського руху допомоги захисникам України у війні з російським ворогом, поетеси й невтомної популяризаторки рідного слова.

Писанкова столиця покутського краю зустрічала гостей та учасників святкувань цвітінням японської сакури, ароматом китайської магнолії й ніжним запахом живиці княждвірського тису ягідного. Під майоріння стягу Військово-Морських сил Збройних сил України відзначалися кілька знаменних подій: 100-річчя формування 1-го Гуцульського полку морської піхоти Дієвої армії Української Народної Республіки в Коломиї, 100-річчя першого святкування — Дня державного флоту УНР у нашому місті (29 квітня 1919-го), вшанування пам’яті випускника Коломийської гімназії, адмірала цісарсько-королівського військово-морського флоту Австро-Угорської імперії Ярослава Окуневського та Акція на підтримку полонених українських військових моряків.

Уже традиційно у першій половині травня у виставковій залі Одеської організації Національної спілки художників України відкривається незвичайний вернісаж.

Начебто виставка як виставка, начеб нічого особливого. Але саме День Матері — а це завше друга неділя травня, і День примирення — восьмий день місяця, надають їй особливого звучання. Це звучання кольору, світла, це звучання, за висловом заслуженого художника України Сергія Савченка, послідовного промовтера цих виставок, «душі і серця художника».

Незагойний  біль кримських  татар

18 травня в Україні вшановують День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а після незаконної окупації півострова Росією — і День боротьби за права кримськотатарського народу.

Нині сповнюються 75 років трагедії 1944-го — депортації сталінським режимом кримських татар з історичної Батьківщини і п’ять років анексії Криму путінським режимом.

З нагоди цих скорботних дат на Соборній площі Одеси 18 травня о 18.00 відбудуться мітинг-реквієм та перегляд фільму «Хайтарма». Це перша кримськотатарська повноформатна художня стрічка і перша художня картина про депортацію кримських татар. Режисер фільму і виконавець головної ролі Ахтем Сеїтаблаєв.

Короткочасні дощі з грозами, не надто сонячну і не надто теплу погоду прогнозують синоптики для Одещини на наступний тиждень.

У середньому по області вночі очікується 10—14, вдень — 18—23 градуси.

Втішніший прогноз щодо сонячної активності: після незначної бурі, яка відчуватиметься сьогодні, 11 травня, наступні десять днів мають бути спокійними, без збурень на Сонці.

У листопаді минулого року Дюк де Рішельє підписав декларацію з сімейним лікарем — саме тут, на Приморському бульварі, біля Потьомкінських сходів, стартувала веселим флешмобом медична реформа… Але Одеса — місто особливе, різні «зміни на краще» у нас сприймаються не одразу.

— А що я з цього матиму? — цікавляться і пацієнти, й лікарі…

Хочеться на власному досвіді побачити, як це відбувається в Одесі, тож без жодних проблем записуюся на прийом до лікаря через інтернет. Інформаційна система «Хелсі», до якої підключені центри надання медичної допомоги, діє. Декларацію із сімейним лікарем підписала ще торік.

До п’яти років позбавлення волі Малиновський районний суд Одеси засудив 70-річну Лідію Войтову, котра спричинила аварію на Тираспольському шосе, в якій загинули чотирирічна дівчинка та її тітка.

Прокуратура вимагала для затриманої 8 років позбавлення волі.

А ще суд частково задовольнив цивільний позов потерпілих: вони вимагали 1,5 мільйона гривень компенсації моральної шкоди. Звинуваченій присуджено виплатити 100 тисяч гривень.

У жінки є місяць на подачу апеляції.

Нагадаємо, 2 червня 2018 року на перетині Тираспольського шосе та Першого Амурського провулку автомобіль Toyota RAV4 під керуванням Лідії Войтової скоїв наїзд на жінку і маленьку дівчинку, які переходили дорогу за 10 метрів від нерегульованого переходу. Дитина загинула на місці, а її тітка померла в лікарні.

За інформацією Головного територіального управління статистики в Одеській області, серед продуктів харчування з початку року (січень-квітень) найбільше — на 30,2% — подорожчали овочі. Зокрема, білокачанна капуста — в 1,9 раза, огірки — в 1,6, помідори — у півтора раза. Додала в ціні й інша городина: картопля — 25,2%, ріпчаста цибуля — 16,8%, буряк — 14,2%, гриби — 10,2%. Здешевіла хіба що морква — на 6,4%. При загальному зростанні цін на фрукти на 9,9% банани стали дорожчими на 31,2%, яблука — на 6,8%, а цитрусові, навпаки, подешевшали на 5,9%.

Травневі свята внесли свої корективи в цінову політику. Кабачки та огірки тримали франтувату ціну в 90 грн, молоду капусту продавали по 65, за пучок редиски правили 40—60, а помідори чері на гілочці доходили до 120 грн…

Сьогодні свій ювілей — гідне 70-річчя — відзначає славна людина, можна сказати, заслужений козак України, ще донедавна отаман міжобласної громадської організації Чорноморський округ «Козацтво Запорозьке», а нині — почесний отаман та голова ради старійшин цього товариства Микола Филимонович Свинцицький.

Попри всю неоднорідність та розхристаність українського суспільства, Україна — в певному сенсі — є козацькою державою. Вона була й залишається козацькою і на генетичному, й на ментальному рівнях, і в історичній тяглості. Тому й постало Вільне козацтво сто років тому, в часі Української революції. Тому й відродилось козацтво майже разом із Незалежністю.

За роки, що минули, Українське козацтво пройшло непростий шлях, утім, як і наша держава. А що не чути його на всеукраїнському рівні — що ж, як мовиться, ще не вечір. Козацьких товариств та об’є-днань в Україні багато, так само, як і політичних партій. Коли діждемося, що залишаться дві-три партії, тоді й у козацтво прийдуть переміни. А поки що маємо те, що маємо. В самій лише Одесі козацьких товариств аж 33. Хто є хто? Не варто задаватись подібними запитаннями. Дивіться на історію кожного з них, на діла їхні, то й будете знати. А ще ліпше — на лідерів.

Із 8 по 23 травня в Одеській національній науковій бібліотеці до 75-річчя від дня народження Геннадія Щипківського експонується книжково-ілюстративна виставка «Я тут не гість, тут все моє…».

Геннадій Щипківський — український письменник, заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературних премій імені Олеся Гончара, імені Валер’яна Підмогильного, імені Івана Гайдаєнка, багаторічний партнер і друг ОННБ.

Велична Венеція, якою знає її світ сьогодні, постала з розпачу й безвиході. Вона народилася зі страху людей, які втікали з Італії, рятуючись від смертоносних набігів варварських племен.

Де сховатися, щоб не переслідували? Тільки за болотом і глибокою водою. З одного боку — безумство, з іншого — єдиний шанс на порятунок. Історики вважають: втікачі готові були загинути голодною смертю в болоті, аніж від рук варварів.

Сміливістю, відвагою, силою венеціанці довели всьому світові свою велич.

Щорічно познайомитися з Венецією, її історією, прекрасною архітектурою приїжджають, за різними даними, близько 25 мільйонів туристів. І вони заздрять корінним венеціанцям, яким пощастило народитися на цій землі.

Попри нерестову заборону на вилов риби, двоє чолов’яг минулої суботи вийшли на човні на озеро Кугурлуй, де варварським способом — з допомогою електроструму — почали «рибалити».

За допомогою небайдужих людей Одеський рибоохоронний патруль затримав зловмисників. Сталося це на околиці Новосільського Ренійського району.

На момент затримання браконьєри вже витягнули з води понад 83 кілограми риби — 37 сазанів, 7 карасів, щуку і білого амура. Збиток, завданий рибному господарству, оцінили в 12 тисяч гривень. Заборонене знаряддя лову, човен та здобуті біоресурси вилучено. На порушників склали амінпротоколи. Справу буде передано до суду.

У відомстві пояснили, що електровудка, залежно від потужності, знищує все живе у радіусі від 5 до 20 метрів: «При ураженні електрострумом мальки гинуть й опускаються на дно водойми. Із ураженої риби браконьєр забирає лише 10 відсотків, решта ж гниє, перетворюючи водойму на мертву зону на багато років».

Одеський рибоохоронний патруль нагадує, що з 1 квітня діє заборона на вилов водних біоресурсів у зв’язку з їх нерестом.

У дністровських водоймах заборона встановлена на період:

• з 15 квітня по 15 червня — в р. Дністер з рукавом Турунчук та заплавних озерах (заборона не поширюється на спеціалізований промисел оселедця);
• з 15 квітня по 31 липня — в Дністровському лимані з плавнями (заборона не поширюється на спеціалізований промисел оселедця);
• з 15 квітня по 15 червня — в Кучурганському водосховищі;
• з 15 квітня по 15 червня — в Шаболатському лимані щодо срібного карася, який мігрує з Дністровського лиману.

Голуб за ціною літака

Фламандський поштовий голуб на прізвисько Армандо став найдорожчим голубом, коли-небудь проданим у світі.

На аукціоні в Кнесселарі (Східна Фландрія, Бельгія) його купили за рекордну суму — 1 мільйон 252 тисячі євро (попередній рекорд аукціонної вартості голубів становив 376 тисяч євро).

П’ятирічний Армандо став одним із кращих в історії голубиних гонок. Він є володарем численних призів за перемоги. Але відтепер участі у змаганнях не братиме — насолоджуватиметься заслуженим відпочинком. До речі, кажуть, що в нього вже є кілька голуб’ят-нащадків.