№ 29 (22048) субота 13 квітня 2019 року

У середу, 10 квітня, Ініціативна група «Першого грудня» звернулася з відкритим листом з нагоди президентських виборів 2019 року

Дорогі співвітчизники!

Перший тур президентських виборів відбувся. Замість пророкованих страхітливих фальсифікацій голосування відбулося ледь не ідеально. За це велика дяка всім причетним — ЦВК, Президентові, спостерігачам, правоохронцям, виборцям. Окрема дяка — організаторам Національного екзит-полу, які вкотре підтвердили свою незаангажованість. І хай соромно буде тим політикам, які відразу ж звинуватили соціологів у «намальованості» їхніх даних.

Лідер партії «Батьківщина», політик, яка посіла третє місце у першому турі виборів Президента України, Юлія Тимошенко заявила про неповагу до статусу посади президента під час телеефіру між кандидатами, що пройшли до другого туру виборів – шоуменом Володимиром Зеленським та чинним президентом Петром Порошенком.

«Коли я дивилася на останні хвилини цього діалогу і коли Володимир Зеленський кинув трубку практично майже в обличчя чинному Президенту, і я побачила, який це стрес для Президента, і що, знаючи його проблеми зі здоров’ям, у нього просто пересохло в горлі, й він просто не міг далі говорити, треба просто вміти бути людьми і вчасно подати один одному навіть ковток води», – зауважила Тимошенко у відеозверненні на сторінці у Facebook.

Мова не про те, чого хоче кандидат на пост президента. До голосування 21 квітня значення має те, чого хочуть його виборці. Не кожен окремо, а маса. У першому турі маса зробила ставки. Ставки не тільки на одного з двох кандидатів, а й на один з двох варіантів розвитку України.

У колі другому

Пам’ятаєте знамениту пісню Віктора Цоя? Якщо не пам’ятаєте, перечитайте текст. Там ні слова про те, ЯКИХ змін усі очікують. «Сигареты в руках, чай на столе — так замыкается круг…». Для одних «схема проста», іншим — «страшно что-то менять». Зміни тоді невдовзі таки відбулися. Навряд чи вони справдили очікування, але перше коло замкнулося.

Вартість цьогорічного великоднього кошика — за середні-ми цінами по Україні станом на початок квітня — складе близько 532 гривень.

За розрахунками експертів Інституту аграрної економіки, традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль нині обі-йдуться українцям на 26 грн, тобто на 5,1%, дорожче, ніж торік, коли такий мінімальний набір продуктів коштував 506 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

На жаль, за результатами першого туру виборів президента кланово-олігархічна система управління Україною залишається. У першому турі я за Порошенка не голосував (про причини свого рішення писав у номері «Чорноморки» за 28 березня). Обирати достойніших було з кого. І від критики на його адресу не відмовляюся, бо вона базується на фактах. Пройшовши у другий тур, Порошенко отримав задовільний результат.

Але у другий тур потрапив і шоумен, який, вважаю, ні за знаннями, ні за досвідом політичної та державної діяльності, ні за авторитетом по-літичного діяча (як у країні, так і, тим більше, за її межами) для роботи на посаді президента великої держави, яка, до того ж, воює, у такий складний час, з масою складних проблем, не має підстав для обрання. Всі його можливості обмежуються територією одного відомого кварталу.

У понеділок Світовий банк оприлюднив оновлені відомості про міграційні тенденції 2018-го та рекордні обсяги грошових переказів у країни з низьким і середнім рівнем доходів від, як у нас їх прийнято називати, заробітчан.

За оцінками банку, офіційно зареєстровані щорічні потоки грошових переказів у країни з низьким і середнім рівнем доходу сягнули у 2018-у 529 мільярдів доларів США, збільшившись на 9,6 відсотка порівняно з попереднім рекордним максимумом — 483 мільярди доларів США, зафіксованим у 2017-у. А глобальні грошові перекази, включаючи потоки в країни з високим доходом, зросли до 689 млрд доларів (роком раніше — 633 млрд).

(Закінчення. Початок у номері за 11 увітня)

«Книга добра». Величезна й солідна, мов старовинний фоліант, вона лежить на круглому столі, і на кожному її аркуші, виготовленому за старовинними технологіями з черпаного паперу, що може зберігатися понад тисячу років, — історії про добро, написані українськими дітьми. Обрамляє книгу дерев’яно-шкіряна палітурка, а деревині тій — півтора століття...

Про унікальний міжнародний проект «Книга добра», який народився в Івано-Франківську кілька років тому, нам розповідає один із засновників благодійного фонду «Добро без кордонів», почесний консул Угорщини в Україні Василь Вишиванюк.

Сьогодні (7 квітня. — Прим. «ЧН») — день народження Василя Голобородька. Одного з найвидатніших митців, якого подарувала світові луганська земля. Одного з найталановитіших поетів нашого «задушеного Відродження» 1960—70-х («У молодших сучасників найбільше ціную Василя Голобородька. Потім — Вінграновського. І, звичайно, Леоніда Кисельова», — писав Василь Стус про це покоління).

2014-го Василеві Голобородьку довелося стати біженцем — на той час його знову, як і в радянські роки, «забули» й не згадували, і знову з причин «ідеологічних»: ЗМІ готували Україну до розколу, а дев’ять областей — до входження в РФ, тож найвидатніший із живих українських поетів не міг бути «з Луганська» — міста, що його навіть дехто з т.зв. інтелектуалів закликав «віддати Росії» (докладніше про це див. у моєму Відкритому листі до Українського ПЕН-центру за липень 2014-го). А в 2016-у, щоб про Голобородька таки зовсім забули, у нього вкрали ім’я.

 (Про мову нової вистави Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька)

зойк розіпнутого слова…

Ігор РИМАРУК.

…Його наздогнали вже біля гардероба.

— Іване Петровичу, ви ж куди? А як же друга дія?

— Спасибі, я так постою, — відповів по-одеськи, але похмуро. — Мені вже достатньо!..

— Невже вам не сподобалось? Того ви й програмку пожмакали?

— Вибачте, це від хвилювання. — Розгладив аркуша, підніс близько до очей. — Ось… (читає вголос): «Віталій Ченський, «Енеїда»-ХХІ, епічна травестія». Здається, я не туди втрапив… Піду, розповім пану Вергілію…

На початку квітня Балтський історичний музей порадував місцевих поціновувачів мистецтва відкриттям нової виставки — картин досі майже невідомої в місті й районі художниці — жительки села Немирівського Анни Борисівни Римар.

Авторка запропонувала до огляду близько тридцяти робіт, здебільшого олією, різного формату. Це переважно пейзажі, з яких особливо приваблюють (о, диво для Балти!) мариністичні. Таких — вісім. Серед них — «Біля берега», «Прибій», «Хвилеріз», «Вітрильник у морі» (художниця подала на виставку картини без назв, але для кращого уявлення про них пропоную суто умовні назви, далі — теж). Ці марини неабияк вражають своєю живописністю, вправністю мисткині. Чудове враження справляють й інші пейзажі, причому також з бодай частковим зображенням води — річки або ставу («На човні», «Тече річка», «Церква на березі», «Діти на моріжку», «На схилі» та інші).

Ще з минулого року шотландцям, аби подолати симптоми хронічних захворювань, почали виписувати так званий медичний рецепт на природу.

Більше десяти сімейних лікарів Шетланду (область у складі Шотландії) отримали офі-ційний дозвіл від гігієнічної палати Національної служби охорони здоров’я Великої Британії на видачу медичних рецептів «на природу» для лікування психологічних захворювань, стресу, серцево-судинних недуг, цукрового діабету тощо. Вони призначають своїм пацієнтам спостереження за птахами, прогулянки на пляжі та піші мандрівки лісом.

Виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун написала про основні фактори, які впливають на здоров’я людини. Один з перших — харчування.

«У сучасному темпі життя дотримуватися здорової дієти непросто, але вкрай необхідно, якщо хочете зменшити ризики захворіти на серцево-судинні недуги, діабет 2-го типу та деякі види раку. Щоб жити довго і здорово, зменште у раціоні випічку, цукор, сіль і ковбасу», — рекомендує Уляна Супрун.

Зійшлись люди до Матвія
Поради питати:
Як у тому другім турі
Їм голосувати?

— Мовчки! —
буркнув дід сердито.
— Мовчки, й у кабінці!
Щоб не втерли вам макухи,
як Савчиній жінці.