№ 27 (22046) субота 6 квітня 2019 року

Тільки-но почала вимальовуватися картинка другого туру президентських виборів, як Петро Порошенко одразу запросив Володимира Зеленського прийти на теледебати. Останній спершу заявив про готовність, а далі почали озвучуватися «варіанти».

Зокрема, радник переможця першого туру Руслан Рябошапка засумнівався в доцільності його участі в дебатах із чинним главою держави: «Я не бачу в цьому сенсу. Які запитання до Зеленського можуть бути від Порошенка, який вважає його маріонеткою Коломойського? Може, він з Коломойським влаштує дебати?».

Святий для Одеси день

10 квітня ми відзначаємо дату героїчного визволення Одеси від фашистських загарбників. 75 років тому війська 3-го Українського фронту та Чорноморського флоту звільнили наше місто, прогнавши окупантів.

Упродовж 907 днів окупації німецько-румунськими військами Одеса не зламалася, боролася й вистояла. За мирне небо над нашим причорноморським містом було заплачено надзвичайно високу ціну — понад 80 тисяч життів, і майже 80 тисяч людей було поневолено й відправлено на примусові роботи.

27 військових з’єднань та частин, які найбільше відзначилися при визволенні міста, отримали почесне найменування «одеських». 14 воїнів були удостоєні званням Героя, понад дві тисячі осіб нагороджені орденами й медалями. Сама ж Одеса однією з перших була названа містом-героєм.

Арцизький район придбав новий шкільний автобус, повністю пристосований для безпечного та комфортного перевезення дітей з особливими освітніми потребами, який обійшовся у два мільйони гривень.

«За останні два роки кількість класів, де навчаються діти з особливими освітніми потребами, зросла в області майже у шість разів. І тому створення для них сучасної та зручної інфраструктури є вимогою часу. Завдяки освітній субвенції з державного бюджету Арцизький район придбав такий автобус одним з перших», — підкреслив директор департаменту освіти і науки Одеської ОДА Олександр Лончак.

У Любашівці відтепер є місце, де спортом можуть одночасно займатися діти та дорослі. Це — багатофункціональний майданчик з ігровим комплексом, волейбольно-баскетбольним майданчиком та футбольним полем.

«Ми продовжуємо розширювати мережу спортивних об’єктів. Цей майданчик також став її частиною. Тут зможуть займатися спортом не лише учні гімназії, біля якої його побудовано, а всі, хто забажає, незалежно від віку. Тож чекаємо на нові спортивні досягнення жителів Любашівки», — зазначив на церемонії відкриття спортивного майданчика заступник голови ОДА Сергій Колебошин.

На Одещині розпочалися перші тренінги з телемедицини: фельдшерів, медсестер і сімейних лікарів навчають користуватися мобільно-діагностичними комплексами.

«Навчання пройдуть медичні працівники, які будуть інтегровані в телемедичне консультування на всіх рівнях надання допомоги. Для комфорту і, головне, результативності таких тренінгів формуємо невеликі групи із п’яти-семи осіб. Вони поетапно вивчатимуть функціонування телемедицини. Важливо, аби увага приділялася кожному. Адже телемедицина — це ціла система, що дозволяє здійснювати миттєвий обмін інформацією між лікарями та проводити медичні консультації», — розповіла директорка департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олена Теряєва.

«Якщо про якусь подію не розповіло телебачення, така подія, вважайте, не відбулася». Цей вислів приписують різним особам, але він констатує правду: так сталося спершу в розвинених країнах, а потім й у більшості держав.

…І все ж таки телебачення

І хоча з початку ХХІ століття інтернет-видання й інформагенції потіснили ТБ, а в останні роки помітно активізувався вплив соцмереж, ситуація на загал залишається тією самою. Принаймні, в Україні. Згідно з даними всеукраїнського опитування, проведеного в лютому 2019 року Київським міжнародним інститутом соціології, 74% респондентів заявили, що про стан справ в Україні та в світі найчастіше дізнаються з україн-ських телеканалів. Інтернет-медіа серед чільних джерел інформації назвали 27,5% опитаних, а 23,5% — соцмережі. Ще по 4,3% включають до числа таких джерел російське та місцеве телебачення. Друковані загальнонаціональні видання входять у число головних джерел інформації лише для 6,7% респондентів, а провідні радіостанції — для 4,5%. При цьому українським телеканалам довіряють 40,6% опитаних, інтернет-медіа — 13,9%, соцмережам — 12,4% (на обидва запитання можна було назвати до трьох варіантів відповідей).

Центральна виборча комісія звертає увагу, що Закон України «Про вибори Президента України» (далі — Закон) передбачає три види дебатів.

Теледебати проводяться між кандидатами на пост Президента України, включеними до виборчого бюлетеня з повторного голосування у разі призначення Центральною виборчою комісією повторного голосування, відповідно до частин першої — п’ятої статті 62 Закону.

Станом на 4 квітня ЦВК не встановила результатів голосування у день виборів Президента України 31 березня 2019 року.

Закон чітко встановлює час, тривалість та порядок проведення теледебатів. Так, теледебати за рахунок коштів Держбюджету проводяться в останню п’ятницю перед днем повторного голосування між 19 та 22 годинами в прямому ефірі, тривалістю не менше 60 хвилин.

Масштабний освітній проект «Нова українська школа» (НУШ), стартувавши цього навчального року, ставить амбітну мету — створити школу, в якій буде приємно навчатися, де учням даватимуть не лише ґрунтовні знання, а й уміння застосовувати їх у житті. У досягненні цієї мети ключову роль відіграє керівник навчального закладу, адже саме він повинен створити всі умови для успішного втілення цієї освітньої ініціативи.

Про те, чи завжди все вдається та з якими проблемами доводиться стикатися, розповідає директорка Одеської загальноосвітньої школи №55 Ірина Миколаївна Бадюк:

— Директор Нової української школи завжди має бути енергій-ним, активним, небайдужим та доброзичливим. Саме його добрий настрій робить «погоду» у шкільній домівці, створюючи творчу та дружню атмосферу. Тоді учень чи вчитель не чекають зустрічі з тобою як якогось покарання. Буває, посміхнешся, похвалиш за якісь, навіть маленькі, успіхи дитину або педагога, і потім увесь день людина випромінює радість. А якщо є натхнення — будь-які нововведення сприймаються з цікавістю. З учителями завжди обговорюємо наші напрацювання, разом шукаємо шляхи вирішення проблемних питань. Прагну заохотити колектив саме до творчого пошуку та зробити все можливе, щоб навчання відкривало дітям досі невідомий, але такий захоплюючий світ. Адже школа — це живий організм, який росте, розвивається, а директор підтримує його у тонусі та підживлює своїм прагненням до вдосконалення.

Бути першим, поєднувати хист аналітика й організатора, не боятися сміливих і неоднозначних думок, вірити в науку й в Україну. Більшість із наведених характеристик видається в наш час атрибутами мало не казкового, уявлюваного персонажа, відображають мрію про науку, якою вона мала б і, либонь, могла би бути. Ця стаття є спробою зробити перші замальовки до портрету Омеляна Пріцака — історика модерної України, цієї неординарної людини.

Сторінки біографії

Омелян Пріцак народився 7 квітня 1919 року в селі Лука (тепер Озерна) на Самбірщині, коли ця місцевість юридично була частиною Західноукраїн-ської Народної Республіки. Батько — Осип Пріцак, інженер-залізничник, майже одразу після народження сина загинув в українсько-польській війні. Мати, Емілія Пріцак, удруге вийшла заміж. Вітчим Омеляна Павло Сарамага також брав участь у військових діях. Його майно в Луці було конфісковане польською владою, і родина мусила переїхати до Тернополя, де майбутній вчений закінчив гімназію. Можливо, навчений гірким досвідом, вітчим вирішив виховати Омеляна (він був для нього як рідний син) у польському дусі. За спогадами Пріцака, свою українськість він відкрив у 13-й день народження, коли «помер Еміль, народився Омелян». А після смерти вітчима у 1934 році він і маму «заставив повернутися до українства».

Навіть у тому випадку, якщо людство знизить кількість викидів парникових газів у рамках Паризької угоди, температура в Арктиці все одно підніметься на 3—5 градусів до 2050-го і на 5—9 градусів до 2080-го порівняно з показниками за 1986 — 2005 роки.

Про це йдеться у новому звіті Програми ООН з навколишнього середовища, підготовленому 250 науковцями та експертами із 70 країн.

«Година Землі-2019» стала наймасовішою екологічною акцією в Україні та світі. У нашій країні до неї долучилися понад 70 міст.

У суботу, 30 березня, о 20.30 за місцевим часом у 188 країнах світу на одну годину згасли декоративне освітлення вулиць та підсвічування пам’яток архітектури, держустанов, торговельних центрів. На годину вимкнули світло на Ейфелевій вежі у Парижі, Оперному театрі в Сіднеї, Бранденбурзьких воротах у Берліні, єгипетських пірамідах, Empire State Building у Нью-Йорку, Олімпійському стадіоні в Пекіні, статуї «Христос-Спаситель» у Ріо-де-Жанейро. Активно долучилися до акції знаменитості та впливові люди в усьому світі: Уляна Супрун, Бер Гріллз, Марк Руффало, Амі-табх Баччан, Клаудію Багамон, Йоко Оно.

У середньому в світі зниження рівня здоров’я населення починається у 65 років. Це в середньому, бо, наприклад, японці не відчувають проблем, поки їм не сповниться 76, тоді як у жителів Папуа-Нової Гвінеї збої починаються уже в 46.

Такий 30-річний розрив розділяє країни з найвищим і найнижчим віком хвороб. Найпоширеніші у світі — випадки серцево-судинних недуг. До країн з високим еквівалентним віком — 65 років, крім Японії, належать Швейцарія, Франція, Сингапур, Кувейт, Південна Корея, Іспанія, Італія та інші, а з найнижчим, після Папуа-Нової Гвінеї, — Маршаллові Острови, Афганістан, Соломонові Острови, Вануату, Центральноафриканська Республіка, Лесото...