№ 25 (22044) субота 30 березня 2019 року

На закупівлю сучасного обладнання для військового реабілітаційного центру «Одеський» (донедавна — санаторій «Лермонтовський») та відновлення наявної там матеріально-технічної бази планують виділити 20 мільйонів гривень.

«Кілька місяців тому до сфери управління Міністерства оборони України було повернуто незаконно відчужені об’єкти та земельні ділянки колишнього санаторію «Лермонтовський». І ми прийняли рішення щодо виділення 20 мільйонів гривень для того, аби привести цей санаторій до належного стану, закупити нове обладнання. Також до кінця цього року плануємо збільшити фінансовий ресурс цього закладу до 100 мільйонів гривень», — повідомив 27 березня міністр оборони Степан Полторак під час церемонії передачі від уряду Японії медичного обладнання та засобів надання першої медичної допомоги до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь»

Майже 30 тисяч жителів Одещини пройшли безкоштовні обстеження у період першої хвилі медичного проекту «Мобільна поліклініка».

«За три місяці, з грудня до березня, бригади лікарів відвідали 75 населених пунктів у всіх районах області, обстежили майже 30 тисяч пацієнтів — навіть у далеких селах. Неймовірно вдячний лікарям за роботу «в полі»! Відпрацювали на 200%! А головне — ми побачили, наскільки цей проект важливий для людей», — підкреслив голова облдержадміністрації Максим Степанов.

Тема Революції Гідности, війни на сході багатьох сьогодні не надто цікавить, і це, вочевидь, цілком співвідноситься з нашою ментальністю: швидко запалюватися й так само швидко холонути. Та все одно це недобре. Ми змушені будемо відстоювати свою гідність, доки житимем — до цього нас пості-йно підштовхують.

Якраз про тих, котрі зрозуміли вимогу часу і зробили найважливіший вибір у своєму житті — стали на захист гідности українців у своїй державі, й розповідає документальний фільм «Перша сотня» (режисери-постановники Юрій Грузінов, Ярослав Пілунський, Юлія Шашкова, творче об’єднання «Вавилон-13»). Стрічка — лавреат Національної премії ім. Тараса Шевченка 2018 року та призу глядацьких симпатій Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Doku deys UA-2018.

Поки увага українців зосереджена на важливій для нас кампанії з виборів президента, політика у «великому світі» йде своїм звичаєм. Які з подій, що відбуваються, зіграють більшу роль, які промайнуть і загубляться в загальному потоці — можна тільки гадати.

Вісті з третього фронту

Якщо першим фронтом нової холодної війни вважати український, а другим фронтом — сирійський, то венесуельський фронт — третій. І, можливо, найбільш пожежонебезпечний. На відміну від перших двох, цей фронт розташований буквально під боком у Сполучених Штатів Америки, і в свідомості американських полі-тиків пов’язаний з Кубою, з «Карибською кризою» 1962 року, яка заледве не завершилася ядерною війною.

У суботу, 6 квітня, о 15.30 в Арт-центрі ім. Віри Холодної (Французький бульвар, 33) відбудеться презентація документального фільму військового кореспондента Віктора Грома «Крим. Оточені зрадою».

Це реальна історія боротьби 36-ї бригади берегової оборони під час окупації Кримського пів-острова. Автор стрічки одним з останніх виходив із заблокованої військової частини у с. Перевальному АР Крим, де на той час розташовувалася бригада. Там він відзняв унікальні кадри захоплення та блокування частини, а також обличчя тих, хто зрадив, і тих, хто залишився вірним присязі. Ексклюзивні інтерв’ю з очевидцями та безпосередніми учасниками тих подій — Ігорем Воронченком, Мустафою Джемілєвим, Юрієм Головашенком, Віктором Сікозою — записані у наш час.

Як усе відбувалося у 2014-у і як склалися долі воїнів 36-ї бригади берегової оборони після виходу на материкову частину України ви побачите у фільмі «Крим. Оточені зрадою». Перегляд — за запрошеннями, які можна буде отримати при вході із 15.00.

На книжковій виставці-ярмарку Leipziger Buchmesse, що проходила 21—24 березня у Лейпцигу (Німеччина), новодруку «Я так бачу» творчої майстерні «Аґрафка» «Видавництва Старого Лева» вручена бронзова премія за найкрасивішу у світі книжку «Best Book Design from All Over the World».

За призи конкурсу боролися майже 600 видавництв із 32 країн.

Із 4 квітня в Одесі розпочинається фестиваль «Французька весна-2019», який щорічно проводиться за підтримки Французького інституту в Україні/Institut franзais d’Ukraine та Посольства Франції.

Частиною програми стане екскурсійний проект Одесою під назвою «Слідами Франції: архітектурні прогулянки», ініційований громадянською платформою «Одесити разом» та реалізований його куратором Катериною Міхейцевою у співпраці з Alliance Franзaise Odessa. Ініціатива має на меті привернути увагу до французької спадщини в архітектурному надбанні нашого міста.

27 березня з нагоди Міжнародного дня театру в Одеському академічному українському музично-драматичному театрі ім. Василя Василька відбулося урочисте зібрання. Служителів Мельпомени вітали представники обласної та міської влади, громадськості, шанувальники театрального мистецтва.

«Коли сьогодні хтось говорить, що треба найперше дбати про економі-ку чи соціальні проблеми, то я не зовсім із цим згоден. Адже саме культура — це те, на чому тримається держава. Її ідентичність. Тому я дякую за те, що кожен з вас так віддано служить театру. Саме служить. Бо театр — це не робота, а місія», — сказав, вітаючи винуватців свята, заступник голови облдержадміністрації Сергій Колебошин.

Виставка мистецьких творів Михайла Жука з колекції україніки заслуженого працівника культури України Тараса Максим’юка розгорнута нині в Одеському художньому музеї.

Експозиція спонукає трохи інакше подивитись не лише на творчість дещо призабутого художника, а й на збірку україніки відомого одеського колекціонера.

Майже все своє свідоме життя Тарас Максим’юк збирає, як він сам сказав на відкритті виставки, «Україну в Одесі». Властиво, україніку Північного Причорномор’я. Обсяг, розмаїття його колекції переконливо доводять: Одеса, Одещина завжди були українськими, тягнулися до України, якої, звісно ж, не було як державного утворення, але був народ, який творив свою культуру впродовж тисячоліть.

З іншого боку, ця виставка доглибно показує нам художника Михайла Жука, якого ми, можливо, знали недостатньо, хоч і не вперше бачимо його роботи.

До 90-річчя заснування Одеського радіо, яке відзначатимуть наші колеги 2 жовтня, в ефірі «UA: Українське радіо Одеса» щосереди о 17.15 виходить спецпроект «Віртуальний музей Одеського радіо».

Заплановано створити 30 випусків — 30 екскурсів, які в п’ятихвилинному форматі щотижня знайомитимуть радіослухачів та користувачів інтернету з історією виникнення та розвитку радіомовлення в нашому регіоні.

Заява президента Туреччини Ердогана про те, що Софійський собор у Стамбулі може знову стати мечеттю, викликала засудження у Греції, оскільки цей храм, побудований у VІ столітті, був центральним для Грецької православної церкви впродовж 916 років, повідомляє «Главком».

«Це не тільки великий храм християнського світу — найбільший упродовж багатьох століть, він належить усьому людству. Собор святої Софії був визнаний

ЮНЕСКО як частина нашої глобальної культурної спадщини, — прокоментував заяву Ердогана міністр закордонних справ Греції Джордж Катругалос, підкресливши: — Таким чином, будь-яке питання про його статус — це не просто образа почуттів християн, це образа міжнародної спільноти і міжнародного права».

25 березня Нацбанк увів в обіг золоту, срібну та нейзильберову пам’ятні монети «Надання Томосу про автокефалію Православної церкви України», повідомляється на сайті НБУ.

Рифлена монета з нейзильберу має номінал 5 гривень, її вага — 16,54 г, діаметр — 35 мм, тираж — 75000 штук.

На аверсі монети в середині стилізованого хреста, утвореного орнаментальним декоративним фризом, на дзеркальному тлі: угорі — малий Державний Герб України, під яким розташований напис «Україна»; відбитки печаток Вселенського патріарха Варфоломія і митрополита Київського й усієї України Епіфанія, між якими розташоване позначення номіналу — 5, нижче напис — «гривень», рік карбування монети — «2019» і логотип Банкнотно-монетного двору Нацбанку.

Російськомовний блогер Юрій Романенко, якого Остап Дроздов колись вигнав з програми «Прямим текстом» за небажання говорити українською, потім виправдовувався: «В Украине полно людей, вся вина которых в том, что с ними мама говорила на русском языке. Он у них не русский — он у них родной. Как у меня, например. Я с удовольствием желал бы, чтобы у меня родной язык был французский, или латынь, или суахили, или тот же украинский. В первую очередь, может быть, украинский. Но у меня русский. И я прекрасно понимаю: как я не учу украинский, как его не использую (а я сильно спрогрессировал с того момента, когда начал говорить на нем), никогда не буду владеть им так, как владею русским…».

З цього приводу в соцмережах розгорілася дискусія (імен не називаю, лише суть сказаного), організатором якої мимоволі став україномовний одесит. Він категорично заявив:

«Розірвати зв’язок з «русским миром» можуть практично всі (крім людей похилого віку, але певні винятки трапляються навіть серед них), хто цього прагне!».

Ми всі помічали, що їжа не завжди докучливий обов’язковий процес з поповнення запасів енергії в організмі для виконання нудних зобов’язань по життю. Часом таке в рот потрапить, що ні про що більше й думати не хочеться, крім як про те, аби таке потрапляло завжди.

Отже, що потрібно їсти, щоб стати щасливим? Чи існують чарівні продукти, харчуючись якими, можна значно поліпшити свій настрій і наповнити тіло гормонами щастя? Про це ми розпитали лікаря-дієтолога Ольгу БРУНОВУ.

Цей цілющий напій допомагає не тільки підбадьоритися, відновити сили, поліпшити настрій, а й знизити артеріальний тиск. Мова — про какао.

Як відомо, какао й шоколад дуже корисні при активній розумовій або фізичній роботі, багато хто називає їх прекрасними антидепресантами. Уранці чашка какао додасть бадьорості і зарядить енергією на весь день, а після роботи — зніме напругу і втому. Цей напій є джерелом фолієвої кислоти, заліза, калію і цинку. А ще, як показало дослідження, проведене фахівцями університетської клініки Кельна, какао допомагає швидко й ефективно знизити підвищений артеріальний тиск, зменшуючи ризик інсульту чи інфаркту.

Грибний гуляш

Інгредієнти: 300 г свіжих шампіньйонів; велика цибулина; солодкий червоний перець; 2 столові ложки борошна; столова ложка томатної пасти; дві третини склянки води; сіль.

Приготування. Промийте і поріжте гриби, перець і дрібно — цибулю.

Спочатку на сковороді під кришкою впродовж 15 хвилин тушкуйте гриби й цибулю на повільному вогні без олії, оскі-льки гриби дадуть сік і не пригорять. Додайте перець, посоліть, перемішайте і тушкуйте ще 10 хвилин. Потім, помішуючи, всипте борошно, влийте воду, додайте томатну пасту і тушкуйте на повільному вогні ще 10 хвилин.

Готову страву можна подавати з будь-яким гарніром: картопляним пюре, овочами, вермішеллю, рисом або гречкою.

• За будь-якої погоди виходьте на вулицю щонайменше на 15 хвилин.
• Місце роботи й місце відпочинку влаштуйте якомога ближче до вікна.
• Організуйте собі світлову терапію. Найпростіший спосіб — це хороше освітлення квартири, особливо — рано-вранці й пізно ввечері.
• Приймайте ароматичні ванни, додаючи кілька крапель олії — лавандової, розмаринової, ялиці чи сосни. Ванни допоможуть також позбутися зайвого жиру, який відклався в зимові місяці.
• Дуже допомагає гімнастика: рух прискорює виділення ендоморфіну, що викликає хороший настрій.
• Пригнічений настрій може бути також наслідком нестачі магнію й вітаміну В. Отже, у меню повинні бути цільнозернові продукти, мюслі, горіхи, банани, зелені листові й стручкові овочі, птиця.
• Дослідження засвідчили, що люди, найбільш схильні до депресій, почуваються значно краще, якщо уникають вживання кави й цукру, але це індивідуально.
• Настрій поліпшують кольори — жовтий та оранжевий. Причому жовтий колір спонукає до дій.

Щоб висіяне насіння цибулі набубнявіло в землі, воно повинно увібрати вологи у вісім разів більше, ніж важить. Вдосталь вологи потребують й інші культури, аби вчасно проклюнулося насіння й швидко з’явилися сходи. Тому сійте, поки земля ще зберігає свою весняну вологість.

Має значення і глибина, на яку загортаєте насіння. У середньому вона така:

• селери, салату, моркви, петрушки, капусти — 1—2 см;
• кропу, цибулі, ревеню, шпинату, перцю, помідорів — 2—3 см;
• огірків і редьки — 2—4 см;
• гороху, кавуна, дині, кабачка, патисона, гарбуза — 3—5 см;
• столового буряка — 3—6 см;
• квасолі — 8—9 см.

Майже детективна історія: в Україні виявили зниклі ще 10 років тому російські ракети С-125 «Печора». Тепер їх буде передано нашим Збройним Силам, повідомляє «5 канал».

В одному з морських портів на Одещині виявили більше 30 ракет російського виробництва, які вважалися зниклими ще з 2007-го. Військова прокуратура запропонувала взяти їх на озброєння української армії. Відповідну постанову у середу, 27 березня, ухвалив Кабінет Міністрів.