№ 24 (22043) четвер 28 березня 2019 року

Градус передвиборних пристрастей з наближенням 31 березня прогнозовано зростає, однак «політична температура» всередині країни підігрівається ще й штучно. В результаті частина наших співгромадян чекає майбутніх виборів мало не як кінця світу.

Таке сприйняття природних політичних процесів у нашій країні соціальний психолог Олег Покальчук називає «хайпозалежністю», яка полегшує політикам маніпулювання виборцями. Але достатньо просто спокійно поглянути на ситуацію збоку, й наведені «політичні чари» спадуть.

(Матеріал подається без виправлень, у тому вигляді, в якому дістався від вченого Пушкінського Кота, що підозріло нагадує Гофманівського)

— Слиш, Керя, а як ти щитаєш, слово «сказка» від якого слова ідьот: від «сказати», чи від «сказитися»? — питає, чухаючи мене поза вухами, Вася.

Вася — це новий муж мої хазяйки Людмили, а по-простому — Люськи. Неплохий чолов’яга, але алкаш. Правда, ще не «закончений», але вже далеко не «начинающий»... Я не люблю, коли він мене «Керьою» називає, наче я з ним «сто грам» пив у підворотні, тому обзиваюся до нього по-вченому.

— З яких це пір ти етимологією зацікавився? — питаю.

Дані соціологічних досліджень свідчать, що 63 відсотки громадян позитивно сприймають реформу місцевого самоврядування. Чому ж у такому разі вона не набирає очікуваних темпів, бо на цей час могли мати в Україні не менше 1500 ОТГ, а є лише трохи більше 800?

Відповідь на це досить непросте запитання стала темою розмови в Одеському центрі розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС), присвяченої результатам роботи об’єднаних територіальних громад області у 2018 році та планам щодо реалізації децентралізаційної реформи у 2019-у.

В Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського тривають «Українські кіносереди» — показ фільмів клубного фестивалю «Нове українське кіно».

Стрічки, запропоновані одеситам до перегляду, стали подіями українського кіноринку і вже демонструвалися на багатьох міжнародних майданчиках.

Отож наступної середи, 3 квітня, тут можна буде подимитися гостросоціальну комедію «Герой мого часу» (режисер Тоня Ноябрьова).

• 10 квітня —  драму «Іній» (Шарунас Баркас).
• 17 квітня — драму «Коли падають дерева» (Марися Нікітюк).
• 24 квітня — містичну драму «Брама» (Володимир Тихий).

Вхід безкоштовний. Початок сеансів о 17.00.

Фестиваль організовано компанією Arthouse Traffic за підтримки Держкіно України.

Вищі сили розпорядилися так, що майбутній поет-гуморист народився на початку квітня, коли в світі відзначається Свято гумору. Самою долею йому судилося «стати українським пересмішником, котрий говорив мовою Езопа, аби ганьбою затаврувати здирників, ледарів, черствих чинуш…». Чи не тому твори Степана Олійника актуальні й досі, хоч нині вже вшановуємо 111 років від дня його народження.

Та перш ніж стати визнаним майстром сміху, Степан Олійник пройшов фундаментальну школу навчання. А вчитися було у кого. Передовсім — у народу. Українські народні казки, легенди, пісні, козацькі думи, перекази-оповідання — скільки в них, крім волелюбності й героїки, ще й веселого, смішного, скільки іскристих гумористичних ідіом, викристалізуваних нашим древнім і невмирущим народом, який своїм корінням сягає доісторичної епохи!

Степан ОЛІЙНИК

Готов почати все спочатку…

Готов почати все спочатку,
Метнувши років рубежі:
Скубти потішному телятку
Траву росисту на межі.

Ходить по глід і по шипшину
В загірні балки й рівчаки,
Стоять і слухать коло млину
Все, що розказують дядьки.

До Всесвітнього дня людей із синдромом Дауна

Щороку в Україні народжується 300—400 дітей із синдромом Дауна, це приблизно одна дитина на 700 немовлят. Співвідношення дівчаток та хлопчиків з таким порушенням генетики практично однакове.

Учені вважають, що синдром Дауна — це найзагадковіше відхилення від умовної норми. Поява таких дітей ніяк не пов’язана ні зі станом здоров’я батьків, ні зі спадковістю, ні з алкогольною чи з іншою залежністю. Такі немовлята народжувалися і сто, і тисячу років тому, коли навіть екологія була іншою. Відстежена, щоправда, деяка залежність від віку: чим старша мати, тим більша вірогідність народження «сонячної» дитини. Проте, чому саме так трапляється — допоки генетики відповіді не знайшли.

Робити добрі справи й дарувати святковий настрій є вже звичною справою для юних вокалістів дитячої музичної школи №3 м. Одеси.

От і нинішнього березня під керівництвом педагога вищої категорії Олени Вікторівни Паєрелевої учні вокального класу Софія Краген, Марія Нєделько, Катерина Григоренко, Вадим Подуст, Марія Паєрелева, Карина Кардаш, Марина Мачульська, Злата Гурінчик, Олег Деде, Владислав Гаврилов, Анна Нєделько, Анна Галайчук і Даніела Джапарідзе виступали з благодійними концертами, присвяченим українському святу Масниці, й подарували музичну казку «Весняний блюз» вихованцям Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, дитячого будинку «Перлинка», малюкам з ДНЦ №160, дітям з багатодітних сімей та сімей-переселенців, учням школи-інтернату №6 і СШ №10 імені льотчиків-космонав-тів Г.Т. Добровольського та Г.С. Шоніна, а також пацієнтам і лікарям санаторію для ветеранів війни та інвалідів «Салют».

Якщо в чомусь Україна не пасе задніх, то це в туризмі. За даними Мінекономрозвитку, вже у 2016-у Україна потрапила до тридцятки найпривабливіших для іноземних туристів країн, посівши 27-у позицію й обі-йшовши Ірландію, Швейцарію, Сингапур та ще півтори сотні держав, про що повідомив BusinessViews. У 2017-у, за даними Світового банку, ми успішно перемістилися на 25-у позицію, яку, за попередніми оцінками, зберегли і в 2018-у.

Звернувши увагу на такі привабливі показники, «Укрінформ» не міг не поцікавитися детальніше: скільки ж і звідки найбільше до нас приїздить іноземних туристів та що вони хочуть побачити?