№ 23 (22042) субота 23 березня 2019 року

Коли відомого політолога із США запитали, що він думає про вибори в Україні, він відповів: «Мене не цікавить, кого оберуть. Мені цікаво, що буде після виборів».

Сценарій, написаний за кордоном

В одному з останніх інтерв’ю головний редактор радіо «Эхо Москвы» торкнувся теми виборів Президента України. Спочатку Олексій Венедиктов повторив те, що в різних варіантах уже не раз долинало з Кремля — хто завгодно, тільки не Порошенко. Потім уточнив: «На мій погляд, якщо говорити про нашого, проросійського кандидата в Президенти України, то він є. Це містер Хаос. Чим більше хаосу, чим слабший кандидат, тим, вважає Путін, це вигідніше для Росії. Власного кандидата у нас нема. Тимошенко, Зеленський, Бойко, ще якісь люди — не важливо. Містер Хаос нас влаштовує».

Продовження. Початок у номері за 21 березня

Євроінтеграція

Після підписання у 2014-у Угоди про асоціацію з Євросоюзом суттєво посилилися позиції України на міжнародній арені. Значною мірою — завдяки зусиллям Президента П. Порошенка, професійного дипломата. Наш Президент добре знайомий з керівниками провідних країн світу, оскільки зустрічався з ними багато разів. Упродовж 2017—2018 років він здійснив близько 30 закордонних офіційних візитів.

Сьогодні ЄС є основним економічним партнером України. Частка нашого експорту до європейських держав становить понад 40%, і цей показник щорічно зростає. Завдяки рішенню ЄС про безвізовий режим для України із червня 2017-го уже 12 мільйонів громадян отримали біометричні паспорти, з якими можуть вільно мандрувати до 130 країн світу.

Мартиролог полеглих захисників українського суверенітету і нашого з вами мирного життя поповнився ім’ям іще одного нашого земляка-героя.

Сергій Дорофієнко – уродженець Преображенки Ширяївського району – поліг, захищаючи Україну, у районі Авдіївки (Донецька область).

Земляки, проводжаючи Героя в останню путь, стали на коліна.

Грядуть вибори Президента України. Як гриби (і поганки — теж) вигулькнули на світ Божий кандидати. Й чи не кожен обіцяє ощасливити народ.

Одна гарантує зменшити ціну на газ удвічі, інший — учетверо. А той цілує корову й порпається у землі, аби сподобатися довірливим бабусям, а їх — багато. Майже безпрограшна тактика. Досвід Черновецького. Що ж, як проголосує недолуга більшість, так вона і житиме, а з нею — й розумна меншість. Демократія!

«Опоблоківець» тим же бабусям розказує, що Томос Україна отримала неправильно, бо це, мовляв, мали вирішувати віруючі, а не держава. Віруючі, зомбовані московськими попами, які в тому зомбуванні досягли багато чого. Як приклад — Ю. Бойко, який озвучив цю нісенітницю, бо українець, вільний від московського зомбування, не молов би дурниць. Мав би мовчати, бо коли дурень мовчить, то деякий час виглядає мудрим. Але наші яничари цього не розуміють, а що таке порядність — не чули і не знають. Православна церква України, слава Богу, постала, а навіяне московськими попами — з часом розвіється, як нічний туман сонячного ранку.

Google-Україна спільно з Міністерством культури запускають проект про українську культурну спадщину «Автентична Україна», який презентував на засіданні уряду глава Мінкульту Євген Нищук, інформує урядовий портал.

Як повідомив Євген Нищук, уже понад два роки Міністерство культури та Google-Україна системно працюють над створенням унікальних веб-ресурсів, що знайомлять користувачів по всьому світу з культурною спадщиною різних регіонів країни. Зокрема було оцифровано дерев’яні церкви, що знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО, музеї просто неба та оперні театри України. Новий спільний проект — електронний ресурс «Автентична Україна: Нематеріальна культурна спадщина» — передбачає висвітлення напрямів та елементів, у яких проявляється нематеріальна культурна спадщина: усні традиції та форми вираження; виконавське мистецтво; звичаї, обряди, святкування; знання та практики, що стосуються природи і всесвіту; традиційні ремесла.

На Одещині починається впровадження пілотного проекту «Агропромисловий кластер з розвитку бджільництва». Його втілення дозволить покращити рівень збору та переробки меду, а також підвищить конкурентоспроможність готового продукту. Територіями проекту строком на три роки визначено Біляївський і Роздільнянський райони.

«Кластерні моделі розвитку територій давно використовуються у ЄС і США, вони є одними з найефективні-ших. Створення медового кластеру дозволить нам вийти на новий рівень з переробки меду й отримати якісний продукт. До реалізації проекту залучені не лише бджолярі, а й провідні науковці, представники місцевої та обласної влади», — підкреслила заступник голови облдержадміністрації Світлана Шаталова.

Геннадій ЩИПКІВСЬКИЙ

* * *

Як вдарить хміль,
Хіба дістанеш словом?
Ви ж, козаченьки,
Волю проп’єте,
І зайди питимуть

У природі нема нічого мінливішого за жіночі капелюшки, писав ще у XVII столітті англійський письменник Джозеф Аддісон.

Модний дім Шанте запросив усіх охочих до Одеського історико-краєзнавчого музею на свято капелюшків, весни, любові, справжнього стилю і краси. Одночасно відбувалося чимало цікавих подій: виставки, акції, фотозони, кілька модних показів, і все це — для прекрасної половини людства.

На свято прийшло дуже багато жінок, гарно вбраних, у капелюшках і без них, й усі були у захопленні від побаченого.

На унікальній виставці з фондів музею під назвою «Дихаючи духами і туманами» гості переглянули колекцію капелюхів, аксесуарів, журналів мод 1920—1940 років. Усі з задоволенням фотографувалися на фоні портретної експозиції Віри Холодної, яку представила художниця Тетяна Біновська. Цю серію мисткиня написала багато років тому, а нині музей, відкривши свої запасники, показав їх у рамках проекту.

Не помилимося, коли скажемо, що проблема регулювання чисельності безпритульних тварин в Одесі — така ж давня, як і сама Одеса. Задля її, принаймні часткового, вирішення міськрада схвалила навіть спеціальне рішення — № 268-VII від 3 лютого 2016 року — щодо надання безкоштовних послуг зі стерилізації та вакцинації вуличних тварин.

Чи є якісь результати? Чи змінилося щось у ставленні людей до братів наших менших? Як узагалі зарадити цій, без сумніву, болючій проблемі? Про це наша розмова із зооволонтером, членом Одеського товариства захисту тварин Павлом ПЛЕВИНСЬКИМ.

За рахунок екзотичних фруктів продукція групи «Плоди та горіхи» традиційно входить до топ-3 основних видів імпортованого в Україну агропродовольства.

За даними Державної служби статистики, торік обсяги імпорту плодів та горіхів становили 526 млн дол. США проти 477 млн дол. у 2017-у, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Основним постачальником продукції цієї групи залишається Туреччина. От і минулого року з цієї країни імпортовано 239 тис. т фруктів, що помітно перевищило показник 2017-го (189 тис. т). Торік частка Туреччини у вартості вітчизняного імпорту плодів склала 29,6%.

За підсумками минулого року найбільша частка у структурі зарубіжних поставок сільгосппродукції в Україну — 10% — припала на рибу та морепродукти, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За даними Державної служби статистики, торік обсяги імпорту продукції групи «Риба, ракоподібні та молюски» становили 550 млн дол. США. Це на 21% перевищило вартість закупівель цього виду агропродовольства у 2017-у, зауважив експерт.

Станом на 20 березня, за інформацією Головного територіального управління юстиції в Одеській області, 98 боржників з аліментів відпрацювали призначені судом суспільно корисні роботи, завдяки чому на користь дітей було переказано 298210 гривень.

Нагадаємо: перший пакет законів #ЧужихДітейНеБуває, який набрав чинності 6 лютого 2018 року, передбачає тимчасове обмеження боржників у правах виїзду за кордон, полювання, користування зброєю, керування транспортними засобами, а також накладення на них виконання суспільно-корисних робіт.

На Одещині більше десяти жінок першими вступили до школи лідерок місцевого самоврядування, яку організували фахівці Центру розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС), створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України.

Жінки сьогодні складають близько половини працездатного населення Одещини, однак чоловіки продовжують домінувати в органах державної влади, місцевого самоврядування та в бізнес-сфері. Ось яскраві приклади. На Одещині із 28 ОТГ, де вже відбулися перші вибори, лише три очолюють жінки. Жінки становлять менше чверті депутатів обласної ради.

Ситуація потребує змін, і створення школи жінок-лідерок може стати важливим кроком у напрямку досягнення гендерної рівності, йшлося під час першого заняття. Впродовж нинішнього року експерти й радники Одеського ЦРМС допоможуть набути учасницям школи необхідних управлінських знань, для чого запрошуватимуть вузькопрофільних спеціалістів.

З нагоди 75-річчя народного художника України, голови Одеської обласної організації НСХУ, громадського діяча, педагога Анатолія Горбенка у Музеї західного та східного мистецтва відкрилася ювілейна виставка митця.

У трьох залах представлені різні за стилістикою та колористичними рішеннями твори, які дають уявлення про пошуки й творчу еволюцію художника. Це лише частина того великого творчого набутку, який автор хотів подати на суд публіки.

Привітати майстра прийшли друзі, колеги, поціновувачі мистецтва. Згадалося висловлювання одного київського мистецтвознавця на іншому, не менш велелюдному, вернісажі у цьому ж музеї, яка була захоплена солідарністю й активністю одеської інтелігенції під час проведення мистецьких акцій.

До 100-річчя Української революції

Дев’яносто років тому, наприкінці січня — на початку лютого 1929-го — у Відні зібралося кількадесят українських діячів, які після поразки національно-визвольних змагань залишили рідні терени. Наслідком їхньої зустрічі стало створення Організації українських націоналістів (ОУН) — політичної сили, яка відіграла дуже помітну роль в українській історії середини ХХ століття. Серед її засновників був і випускник Одеського юнкерського піхотного училища, генерал-полковник Армії УНР Микола Капустянський.

Народився майбутній генерал у старовинному козацькому селі Чумаки Томаківської волості на Катеринославщині (тепер — Томаківський район Січеславської області) в сім’ї священика. Щодо дати народження, то в різних джерелах вона вказується по-різному. За даними полтавської дослідниці Т.О. Шаравари, яка посилається на архівну копію дорожнього паспорта, Микола Олександрович Капустянський з’явився на світ 6 лютого 1880-го. З раннього дитинства виховувався на християнських традиціях, у рідному національному середовищі, що закріпило в його серці українське самоусвідомлення. Зміцненню національної стрижня посприяли мандрівки по Катеринославщині Дмитра Яворницького, який збирав спогади про славну козацьку минувшину й не оминув давнє село Чумаки, де зустрівся із священиком Капустянським. У 15 років, за наполяганням батьків, Микола вступив до Катеринославської 4-класної духовної семінарії (сьогодні це будівля головного корпусу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара).

(Вірші «Михася Шахтаренка» з окупованого Донбасу)

Нещодавно на «Велику землю» із території ОРДЛО вдалося вивезти вірші колишнього шахтаря, який нині перебуває на окупованій території.

Симптоматично, що корінний донеччанин не лише дотримується проукраїнської позиції, а й чимало віршів пише україн-ською мовою. За його словами, належить до тієї частини українських громадян, які готові загинути під руїнами, тільки б ЗСУ врешті-решт вибили «окупантську нечисть» з Донбасу. З іншого боку, звертається до українців із закликом не робити категоричних узагальнень і не звинувачувати всіх «донецьких», буцімто, це вони покликали війну у свій дім.

Уявімо собі кремлівський кабінет Сталіна. Керманич СРСР, переглядаючи повідомлення про надзвичайно успішну діяльність за кордоном Петра Капиці, помітно нервував. «Безперечно, вчений такого рівня згодився б і в своїй країні, — міркував він. — Натомість, розвиваючи світову науку, Капиця надає значні послуги англійцям, у тому числі, певно, й військовим фірмам. Учений регулярно навідується в СРСР на побачення з рідними. Йому не раз пропонували залишитися, але він уперто відмовляється. Отже, слід зробити це примусом».

Не випадково ще задовго до 1934 року, коли саме так і вчинили, Політбюро прийняло спеціальну постанову про заборону його виїзду із СРСР.

Продовження. Початок у номері за 7 - 9 березня

Роалд Хофман, який на-родився у 1937 році в місті Золочів на Львівщи-ні, завдячує своїм ім’ям норвезькому полярному дослідникові Руалю Амунд-сену (тоді у газетах його називали Роалдом). Певно, батьки хлопчика — інженер-мостобудівник Гілель і шкільна вчителька Клара — мріяли про те, щоб у їхнього сина було велике майбутнє. Так і сталося. Однак, має-мо пам’ятати, що не ім’я славить людину, а людина — ім’я.

Щодо прізвища, то до 1945-го майбутній нобелівський лауреат був Роалдом Сафраном — це прізвище його батька, а Хофман — вітчима.

Втім, про все по порядку.

Мав я у неділю обирати владу.
Наступив на граблі —
і побачив зраду.
Глянув на подвір’я —
і душа замліла,
як ця клята влада
все занапастила:
з осені розкидані вила і лопати,
будяки посохли і сміття багато,
тин перекосився і
шибки побиті…

З нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом відбувся брифінг за участю Світлани Єсипенко, головного лікаря Одеського обласного центру соціально значущих хвороб.

Як розповіла фахівець, упродовж останніх п’яти років за кількістю діагностованих випадків захворюваності на туберкульоз наша область вий-шла практично на лідерські позиції у державі. Йдеться про щорічне виявлення понад 300 пацієнтів, які найчастіше одночасно інфіковані й ВІЛ.

За минулий рік ціни на ліки всіх категорій зросли в Україні десь на 18,6%. І тепер, кажуть, очікується нове підвищення. Експерти виділяють кілька основних причин, чому це відбувається, — монополізація великих фармацевтичних компаній, курс гривні до долара, а також зміна вподобань покупців на користь імпортних препаратів.

Чи ж справді гряде значне подорожчання ліків і як держава піклуватиметься про здоров’я своїх громадян у цьому році?

Життя швидкоплинне. Здається, ще не так давно ти ховав на пам’ять у коробочку з-під цукерок-льодяників перший молочний зуб, а сьогодні вже ховаєш на ніч вставну щелепу. Причому, інколи й під надійний замок, бо людина без зубів, вибачте за сумне порівняння, — що птах без дзьоба. Можна, звісно, перейти на вівсянку, але кінського здоров’я від такого раціону не з’явиться. Додати до вівса котлети? Та чи багато хто спроможний викроювати зі свого бюджету гроші на м’ясо? А для пережовування хрящів, шкіри та всяких тельбухів без зубів ну ніяк не обійтися.

Й ось тоді, коли вже у роті від рядів власних перлин залишаються руїни, починаєш помічати, що твоїх товаришів по стоматологічних проблемах — легіони. Звідси само по собі виникає питання: чому ж вони натовпами не біжать до лікарів, щоб реставрувати жувальну апаратуру, хоча й соромляться прогалин у зубах, а фрукти й овочі подрібнюють на тертці?