№ 22 (22041) четвер 21 березня 2019 року

Заява високої представниці ЄС із закордонних справ і безпекової політики Федеріки Моґеріні щодо 5-ї річниці незаконної анексії Криму та Севастополя Російською Федерацією

Через п’ять років після незаконної анексії Автономної Республіки Крим і міста Севастополя Російською Федерацією Європейський Союз залишається непохитним у своїй незмінній підтримці суверенітету та територіальної цілісності України.

ЄС вкотре наголошує, що не визнає та продовжує засуджувати порушення міжнародного права. Це залишається прямим викликом міжнародній безпеці, що має серйозні наслідки для міжнародного правопорядку, який захищає територіальну цілісність, єдність та суверенітет усіх держав.

Європейський Союз залишається відданим повному дотриманню своєї політики невизнання, зокрема через політику обмежувальних заходів. ЄС знову закликає країни-члени ООН розглянути застосування подібних дій з невизнання [незаконної анексії] відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262.

Звернення Ініціативної групи «Першого грудня» стосовно ситуації з виборами Президента України

Дорогі українці! Незабаром ми знову захищатимемо майбутнє України.

Виклик, що його приготувала історія, украй суворий: або ми доведемо собі й іншим, що стали сильною нацією і здатні досягати великих цілей, — або капітулюємо як держава, здавшись на милість ворогам, зовнішнім і внутрішнім.

Протягом п’яти років Україна ціною надзусиль і жертв успішно протистоїть російській агресії, захищаючи не тільки себе, а й Європу від геополітичної катастрофи. Ми переконалися, що сподіватися на надійну міжнародну підтримку можна лише тоді, коли самі матимемо гідність і силу.

У суботу, 23 березня, ті, хто мріє стати цьогоріч студентом і завчасу записався на пробне зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), зможуть перевірити свої знання з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії чи іноземних мов.

Ті ж, хто вже пройшов пробне ЗНО з української мови та літератури, завтра довідаються про результати. До речі, як поінформував директор департаменту освіти і науки облдержадміністрації Олександр Лончак, на Одещині таке тестування пройшли понад 11,5 тисячі випускників.

Через десять днів в Україні відбудуться сьомі за 27 років незалежності президентські вибори. І щоразу — це не просто вибори чиновника найвищого рангу в країні, а вибори стратегічного курсу й долі України. Практично на всіх президентських виборах постає одне й те ж питання: бути Україні незалежною європейською державою чи повернутися в зону впливу відсталої комуно-ординської Росії та втратити власну ідентичність? Чому так?

На мій погляд, це можна пояснити низкою причин: По-перше, за 27 років існування незалежної України наразі не створено повноцінної і непохитної державної системи, в рамках якої ухвалені закони й Конституція неухильно виконувалися б кожним наступним президентом, а не змінювалися б «під себе». Іншими словами, у нас досі, по суті, відсутня спадкоємність державотворення. По-друге, незважаючи на дві революції — Помаранчеву і Революцію Гідності, у нас, на жаль, ще не сформувалася об’єднана полі-тична нація. По-третє, протягом усіх років незалежності Росія створювала, організовувала й «підгодовувала» п’яту промосковську колону, яка, оговтавшись після поразки в часи Революції Гідності, сьогодні переходить у відкритий реваншистський контрнаступ, спекулюючи на соці-ально-економічних проблемах, пов’язаних як з війною, так і з корупцією. По-четверте, путінська Росія розв’язала агресію проти України і робить усе можливе, щоб не випустити її із зони свого впливу, зокрема не допустити її вступу в ЄС і НАТО. По-п’яте, навіть у середовищі національно-патріотичних сил замість єдності, взаємодії і консолідації переважають вузькі корпоративні інтереси та особисті амбіції політичних лідерів, що рельєфно проявилося відразу після позачергових парламентських виборів у жовтні 2014-го: сили, які об’єднав Майдан, розійшлися у парламенті, поставивши свої інтереси над загальнонаціональними.

Іноді дитина змушена тривалий час перебувати в лікарні. Зрозуміло, що в такому разі вона відстає від шкільної програми, а це може негативно позначитися на іспитах.

Із березня в Одесі стартував проект «Школи при лікарнях», який дозволить учням продовжувати навчання за шкільною програмою в умовах стаціонару. Головні умови — бажання дитини, згода батьків і дозвіл від лікаря. Для того щоб розпочати навчання, батьки або законні представники дитини повинні написати заяву.

На базі Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання (що на Тінистій, 4) відкрився освітній простір — Brobots Space Odessa, де діти можуть займатися електронікою, програмуванням, мейкерством (творенням) та робототехнікою.

Як зазначив заступник голови ОДА Сергій Колебошин, це був старт: «У рамках нашого проекту STEM-освіти та позашкільної освіти цьогоріч відкриється п’ять таких просторів у різних районах Одещини». На базі вже відкритого навчатимуться не тільки діти, а й проходитимуть підготовку учителі, які потім працюватимуть в аналогічних центрах на місцях.

Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.С. Грушевського запрошує всіх на цікаву лекцію «Тарас Шевченко як зцілення української душі!».

Лектор — відома педагог, публіцистка і поетеса, лауреатка премії імені Василя Стуса (2008) Галина Могильницька. Цього року за книгу історичних поем «Імена» удостоєна медалі Івана Мазепи.

Отже, до зустрічі завтра о 17.00 на Троїцькій, 49/51. Вхід вільний.

Захід проводиться за підтримки департаменту освіти і науки облдержадміністрації.

Саме стільки (якщо зовсім точно, то 509,2 дол. США) в розрахунку на одну особу становить обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), вкладених в економіку нашої області (дані на 31 грудня 2018-го).

Загальна сума з початку інвестування, за даними Головного управління статистики в Одеській області, сягнула 1207,1 млн дол. США (58,3% з — з країн ЄС, 41,7% — з інших країн світу).

Ольга Костянтинівна Задорожна (до заміжжя — Капустянська) народилася 21 березня 1959 року в селі Капустянка, що на Савранщині, у простій селянській родині.

Після школи вступила до Одеського фінансового технікуму. Закінчила його у 1978-у з відзнакою і як дипломований спеціаліст була скерована на роботу в Комінтернівський районний фінансовий відділ. Спочатку обіймала посаду старшого економіста бюджету, згодом — начальника інспекції бюджету, заступника завідуючого — начальника бюджетної інспекції райфінвідділу, заві-дувачки фінансовим відділом райвиконкому, райдержадміністрації, заступника голови РДА з фінансових питань — начальника фінансового управління РДА, начальника фінансового управління районної державної адміністрації, де працює й донині. У трудовій книжці посадовця з понад 40-річним стажем значаться записи лише в одній установі.

Так збіглося, що цьогоріч Україна перейде на «літній» час саме у передвиборну ніч.

Символічно. Ще б пак! Отже, в ніч проти 31 березня не забудьте перевести стрілки годинника на годину вперед і, прокинувшись уранці, зайти на виборчу дільницю, щоб проголосувати за майбутнє України.

Дуже гарний вечір-посвяту до 70-річчя Володимира Івасюка зорганізували в Одеському обласному центрі української культури та — з його допомогою — громадські активісти, ті, хто ще не збайдужів остаточно до рідного слова, української культури, історії, зрештою, до всього, що відбувається, для кого осоружний «зомбоящик» давно став непотрібною зайвиною. Домовились про учасників, зателефонували до всіх, кого знають, і то не по одному разу, а перед початком події привітно зустрічали гостей при вході до зали…

Громада — великий чоловік, — сказав український класик. І це правда. Як і все те, що залишили нам у спадок наші велети думки і духу. Наші давні й недавні великі Українці. До котрих, без сумніву, належить Володимир Івасюк. Час тече, не вертає, стрімко летить з карпатського водограю, а попри те, які б новомодні пісенно-музичні віяння не збурювали наш простір, а його пісні, його душа молода, його музичний геній будуть завжди з нами. Воістину, Івасюкова пісня «завжди буде поміж нас».

У номері газети за 14 березня ми вмістили більшу частину інтерв’ю з доцентом кафедри української літератури Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, кандидатом філологічних наук Іриною САВЧЕНКО про зміну стереотипів щодо постаті нашого генія Тараса Шевченка, про те, як зробити його ближчим — насамперед для себе, українців ХХІ століття.

Нижче — закінчення цього інтерв’ю.

— А для вас що важливо у його сприйнятті іншими?

— Сучасне ставлення до Шевченка освіченої, з претензіями на інтелігентність, людини — це ставлення до багатьох речей: до всіх свобод — свободи думання, свободи вибору, свободи мистецтва, це, зрештою, ставлення до гендеру. Ніхто, за Шевченком, не може заборонити людині робити свій вибір: «У всякого своя доля і свій шлях широкий». Для мене Шевченко і ставлення до нього — це ще й ставлення до віри. Ти можеш бути іновірцем, і я тебе поважаю до того моменту, поки ти поважаєш мою віру. Шевченко — це ставлення до освіти: «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя». Тож перш ніж різати портрет Шевченка в образі Дарта Вейдера, вивчи Шевченка, зрозумій його... Тобто Шевченко є певним мірилом: якщо можеш вийти за штампи — значить ти в усьому іншому можеш дивитися широко на світ.

Виставка дитячого малюнка «Містичний Гоголь» («У колі Хоми Брута») працюватиме з 20 березня по 20 квітня у Всесвітньому клубі одеситів (Маразліївська, 7). Студія Клавдії Боголюбової підготувала виставку до 210-річчя з дня народження Миколи Васильовича Гоголя.

В експозиції представлені роботи, виконані в різній техніці: акварель, гуаш, туш, акрил, пастель, колаж, паперова пластика. Учасники, а це від шести до шістнадцяти років, намагалися передати містику гоголівських творів.

14 березня, у День українського добровольця, в Одеському історико-краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Донбас: переPROчитання образу».

Важливою складовою гібридної агресії Росії проти України й украй небезпечною зброєю масового інформаційного ураження став сконструйований російською пропагандою образ Донбасу як «особливого» регіону, що внаслідок свого історичного минулого завжди був найбільш радянським й інколи — українським. Конструювання та поширення у публічному просторі такого образу варто розглядати як інформаційно-психологічну спецоперацію, мета й завдання якої — очевидні: нав’язуючи суспільству сприйняття Донбасу як однозначно чужого та ворожого до України й усього українського регіону, проштовхуючи ідею відмови від нього, активізуючи дезінтеграційні настрої та дії, завдати удару по консолідації нації й сприяти поразці Української держави у війні за Незалежність і Соборність.

Цими днями до Одеського культурного центру, що на вулиці Василя Стуса, завітали сусіди — Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Куліша, які вже вдруге показали тут виставу «Баба Пріся, або На початку і наприкінці часів».

Директор Одеського культурного центру Михайло Журавель якнайкраще відгукується про постанову сусідів:

— Мені дуже полюбилася ця вистава, попри те, що бачив її кілька варіантів. Те, як ви це робите — проникливо, зворушливо, з іронією, я б назвав це просто — Знак якості українського театру.

Нашим героям, що пройшли крізь іловайське пекло у серпні 2014 року

Гей, як у наші буремні часи та подія-надія
звершилася-сталась:
Золота орда «нєрушіма» московська
розлетілась у друзки, розпалась!
Та у московського скаженого дракона
виросла знов двоголова корона…

Засновник лабораторії «Дорогоцінний пластик» Євген Хлєбников презентував новий проект — студію Precious plastic Odessa. Інформацію про це він опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці.

У студії, яка розташована на вулиці Олександра Невського, 57, переробляють пластик і дарують життя новим предметам. За словами Євгена, вона створена не стільки для переробки цього матеріалу, скільки для його переосмислення. Це місце, де можна дізнатися все про пластик і теоретично та практично дослідити його можливості.

* * *

Очікувана спрагнено весна
З’явилася, мов птахи, так зненацька,
Що пальта, ніби непотрібні цяцьки,
За день не встигла скинути із нас.

Домівка раптом стала нам тісна,
Мов комір, розчахнули вікна хвацько,
І почуття бентежно-чудернацькі
В серцях збудила голубінь ясна.

Від завтра, 22 березня, рух по вулиці Софіївській стане неможливим: її закриють на капітальний ремонт, який міська влада анонсувала ще в лютому.

Як повідомив начальник управління дорожнього господарства Одеської міськради Андрій Шмагай, вулицю планують реконструювати за аналогією з Преображенською. Спочатку демонтують старе дорожнє полотно і трамвайні рейки, потім замінять водо- і газопровід, каналізацію та інші комунікації, а після цього облаштують усе необхідне для нових трамвайних колій.