№ 18-19 (22037-22038) четвер-субота 7-9 березня 2019 року

Писати про це, можливо, зарано. Але подумати, яким виявиться правління президента, обраного на другий термін, — саме час. Тому що в прогнозах політологів домінує думка: в країні все буде, як було, якщо не гірше.

Не гірше, а по-іншому

Гірше справді може бути, якщо почнеться масштабне вторгнення російських військ на нашу територію. Але це сюжет не для політиків, а для військових оглядачів. Нам же, людям цивільним, слід виходити з напіввоєнного варіанту майбутнього. Або «гібридного миру», як тепер кажуть.

Одеса — найкраще місто не лише для туризму та відпочинку, але й для того, щоб фахово і предметно обговорити питання чорноморської безпеки. От і в перші два березневі дні в готелі «Брістоль» точилися «Одеські дебати», організовані відомим бізнесменом та меценатом Пантелеймоном Бумбурасом за підтримки Міністерства закордонних справ України та Німецького фонду Маршалла.

Звертаючись до присутніх з вітальним словом, Пантелеймон Бумбарас зазначив:

— Висловлюючи повагу історичним традиціям Одеси, «Фонд Бумбураса» пропонує суспільству новий формат зустрічей, спілкування і пошуків рішень для миру й добробуту в регіоні. Хочу підкреслити, що Україна вже не та країна, якою була п’ять років тому , вона дедалі ближче й ближче до Європи і трансатлантичного блоку. Наші досягнення на цьому шляху заслуговують високої оцінки, ми йдемо вперед завдяки загальній підтримці наших партнерів.

Звідки родом? З ОТГ

За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, сьогодні 69% населення України мешкає в об’є-днаних територіальних громадах.

Йдеться про тих, хто проживає в ОТГ, а також у містах обласного значення, які приєднали територіальні громади. Нагадаємо, торік Верховна Рада ухвалила ключовий закон, який дозволив територіальним громадам добровільно приєднуватися до міст обласного значення без проведення виборів.

В Україні вже створено 806 ОТГ (на Одещині — 31). Ще 70 громад очікують на рішення ЦВК про проведення перших виборів. Водночас у 99 районах наразі нема жодної об’єднаної територіальної громади.

У вівторок, 5 березня, американське видання Forbes оприлюднило свіжий рейтинг мільярдерів.

До списку найбагатших людей світу увійшли семеро українців. З-поміж них перше місце, вже традиційно, посів власник фінансово-промислової групи СКМ Рінат Ахметов, статки якого оцінили у 6 мільярдів доларів США (272-е місце у світовому рейтингу). На другій позиції — власник гірничорудної компанії Ferrexpo Костянтин Жеваго (1,5 мільярда доларів), а третю розділили між собою голова правління ПАТ «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк та засновник інвестиційно-консалтингової групи EastOne Віктор Пінчук, чиї статки становлять по 1,4 мільярда доларів.

Відомий американський учений, керівник Інституту географії та екології Університету Джонса Гопкінса (Балтимор, США), директор міжнародних проектів Інституту водних ресурсів Корпусу інженерів армії США, лауреат Нобелівської премії, якої удостоєний як член Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату, Євген-Зенон Стахів відвідав цими днями свою Батьківщину, а саме — Львів.

Уперше він побував тут у 1991 році як консультант Світового банку, допомагаючи Україні, зокрема Львову, вирішити проблему водних ресурсів.

В Одеській обласній дитячій лікарні завершено ремонт відділення інтенсивної терапії, де рятують життя новонароджених і недоношених малюків.

«Це — унікальне відділення. Тут працюють фахівці, які рятують життя найменшим українцям. Вони здатні виходжувати діток вагою від 500 грамів з різними патологіями», — зазначив голова облдержадміністрації Максим Степанов.

Останній день лютого — це День рідкісних (орфанних) захворювань. Людей, які мають такий діагноз, також називають «рідкісними».

У 2008 році Україна однією з перших підтримала запровадження Дня рідкісних захворювань і залишається офіційним партнером європейської організації EURORDIS, яка об’єднує громадськість і державні соціальні інституції, що опікуються такими пацієнтами.

Орфанні хвороби — це вроджені або набуті недуги, які трапляються вкрай рідко — рідше, ніж один випадок на дві тисячі населення країни. Понад 80% їх — генетично обумовлені. Європейський комітет експертів з рідкісних захворювань у світі визнає до 8 тисяч нозологій, однак лише 250 з них мають свій шифр у Міжнародній класифікації хвороб. В Україні офіційно затверджено 275 нозологій.

Вони стоять майже поряд — на початку та посередині головної алеї: провісник волі, бунтар, а водночас Пророк — і душитель свободи, поневолювач народів, жахіття поль-ських повстанців… Тарас Шевченко одвернувся од імперського символу — чого воно там стоїть, на чию втіху? Нахмурився наш батько, мовчить: він усе сказав, що лиш міг, та не спромоглися й досі краяни виконати його заповіти. Похмуро дивиться на нас усіх, і з надією — на місто, в якому не довелось йому ще за життя побувати і в якому хотів, було, оселитись, коли б не дозволили йому після гіркої салдатчини жити в якійсь із імперських столиць.

Сьогодні історики дадуть докладні пояснення, з якої нагоди і коли постала тут, у парку, на честь Олександра II ця колона з усією імперською атрибутикою. Ще більше обґрунтувань доконечної потреби цього імперського символу в Одесі, мабуть, мали місцеві чиновники, коли парадно відкрили її кілька років тому. Чомусь не замислюємося над по-дібними фактами. А варто б!

Авторка з відчуттям безмежної пошани запросила на майдан слів свого твору безсмертно-мужні рядки великого українського поета, які йдуть до нас з глибин часу, з позаминулого століття, з трагедій боротьби шістьох поколінь українців за кращу долю для рідної країни і висвітлюють нам шлях у великий світ.

І.В.

З кожним днем береги великої ріки, якою повертався із 10-річного заслання, уярмлений безпросвітною солдатською муштрою Тарас Григорович Шевченко, просувалися все ближче й ближче один до одного. Із субтропічних спекот прикаспійських пустель — в осінню холодну мряку, яка зустріла його вже на півдорозі, в розгрузле бездоріжжя на берегах, в якому вище осей тонули колеса возів і карет. Назустріч поспішала осінь у супроводі перших морозів.

Наша держава ще не має свого нобелі-вського лауреата, але серед відзначених громадян інших країн є вихідці з нашої землі. Ті, які народилися на території України або їхні батьки були українцями. Ця тема не просто цікава, це — наша історія, наша гордість. Нерідко український родовід свідомо заперечується чи приховується. Проте, як-то кажуть, нам чужого не треба, однак і свого віддавати не збираємося.

Насамперед, кілька слів про саму Нобелівську премію. Її нам заповів шведський учений-хімік Альфред Нобель (1833—1896). Він розпорядився після своєї смерті вкласти 94 відсотки власного капіталу в безпечні цінні папери задля створення фонду, частки з якого розподілятимуть як премії за відкриття у різних галузях діяльності на благо людства. Попервах у розпорядженні фонду було (за сучасним курсом) понад чверть мільйона доларів. Перші премії були присуджені у 1901-у. Достойники, окрім світового визнання, винагороджуються й вагомою сумою (скажімо, у 2018-у вона становила 1,1 мільйона доларів). Нині у списку лауреатів уже близько тисячі славетних людей та організацій.

У 2018—2019 навчальному році учні десятих класів опановують новий предмет — інтегрований курс «Громадянська освіта».

Попервах це нововведення викликало неабиякий ажіотаж і велику кількість запитань від сус-пільства. Педагоги пояснили: кожна людина ще зі шкільної лави повинна мати уявлення про свої права, обов’язки та роль у державі. Запровадивши цей курс, на загальноосвітні заклади поклали відповідальність за виховання свідомого громадянина.

За останніми даними, надани-ми Головним управлінням статистики в Одеській області, чисельність жінок у нас складає 53% від загальної кількості населення. На кожну тисячу жінок у середньому припадає 888 чоловіків. У групах молодшого віку та всіх наступних, включно по 37 років, кількісно переважають чоловіки. Найбільший цей показник у групі 30—34 роки (на 1000 жінок — 1078 чоловіків). У наступних вікових групах співвідношення поступово змінюється у бік зменшення кількості чоловіків.

У 2018-у на Одещині було зареєстровано 16,3 тисячі шлюбів, що порівняно з 2017 роком менше на 865. Середній вік жінок, які вступали у шлюб, склав… майже 31 рік.

Найстаршому нареченому сповнилося 97 років, нареченій — 92, наймолодшим було по 16.