№ 13 (22032) субота 16 лютого 2019 року

До першого туру виборів Президента України — трохи більше місяця. Здавалося б, не залишилося часу ні на що інше, як на розкладання пасьянсу із сорока чотирьох карт і ставок на переможця. Або переможців, якщо справа дійде до другого туру.

Картковий будиночок усередині

Виборча арифметика пропонує населенню різні варіанти. Реальні і фантастичні. Їх так багато, що з міркувань на тему «що буде, якщо главою держави стане ВІН або ВОНА» можна скласти зібрання творів у кількох томах. Але в цих томах наразі нема нічого про те, що станеться із самою державою під керівництвом обранця чи обраниці.

У програмах більшості кандидатів у Президенти України нема чіткого плану деокупації Криму, а згадки про повернення півострова носять неконкретизований характер. У деяких же про Крим взагалі нічого не сказано.

12 лютого у Києві представники міжнародного громадянського руху за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA, презентували результати першого етапу моніторингу в рамках кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?». Як зазначили активісти руху — Ескендер Барієв, керівник Кримськотатарського ресурсного центру, та Сергій Пархоменко, директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД ім. Олександра Никонорова, у програмах 14 із 44 кандидатів нема і згадки про Крим, а саме — у Юрія Бойка, Віталія Купрія, Євгена Мураєва, Андрія Садового, Сергія Капліна, Олександра Вілкула, Дмитра Добродомова, Олега Ляшка, Олександра Данилюка, Віктора Бондара, Володимира Петрова, Олександра Мороза, Юрія Кармазіна та Олександра Соловйова. Ці кандидати потрапили до так званого «сірого списку» #LIBERATECRIMEA. Якщо до 26 лютого — Дня кримського опору — вони публічно не озвучать свою позицію щодо Криму, активісти руху завітають до них і вручать «чорну мітку». Крім цих 14, Крим не згадується, хоча є прозорий натяк на нього, у програмах Володимира Зеленського, Юрія Дерев’янка, Андрія Новака і Сергія Кривоноса.

Через п’ять років після Революції Гідності українці вважають, що події Майдану треба вшановувати і це має бути меморіал та музей.

Як зазначила керівник Українського центру вивчення громадської думки «Соціо-інформ» Наталя Зайцева-Чіпак, 49% опитаних вважають, що Революція Гідності була усвідомленою боротьбою за захист своїх прав, 35% — боротьбою за незалежність України. Значно менше респондентів надають негативного значення цим подіям, схиляючись до того, що це був переворот за підтримки опозиції (17%) або Заходу (15%). 13% відповіли, що Майдан був результатом домовленості олігархічних кіл.

Зрив керівництвом АТ «Укрпошта» розрахунків із редакціями за передплату, невчасна доставка видань, скорочення мережі відділень поштового зв’язку, невиправдано високі тарифи, зростання цін на газетний папір — усе це спричинило кризу в галузі друкованих ЗМІ. Газета для українського читача стала розкішшю, а редакції опинилися на межі виживання.

Вирішити ситуацію без негайного втручання уряду неможливо, вважають учасники Всеукраїнської наради редакторів (а таких 12 лютого з’їхалося до столиці понад 120), яку організувала Національна спілка журналістів України.

Як зазначали учасники зібрання, нині періодичні видання перетворилися для передплатників мало не на розкіш, але й редакції, що їх видають, від здорожчання друкованих ЗМІ не стали багатшими. Потерпають і ті, й інші.

Вслід за харківським бабаком-віщуном Тимком III, який робив свій прогноз ще 2 лютого, власне, у День бабака, своє передбачення погоди на кінець зими і початок весни зробила вчора, у свято Стрітення Господнього, і львівська бабачиха Маруся.

Навіщували різне. За Тимковим прогнозом, холоди ще повернуться, навіть у березні будуть приморозки, а весняне тепло прийде лише у квітні. Маруся з ним не згодна. Поведінку тваринки, яка вже сама прокинулася від сплячки, прокоментував директор Львівського міського дитячого еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович: «Виглядає так, що весна все ж таки буде ранньою і наступить через приблизно чотири тижні. Тобто усередині березня можна сподіватися на стійке тепло».

Зараз люди в соцмережах сперечаються більше, ніж будь-коли раніше. Тих, хто підтримує Порошенка, ідейні противники зазвичай називають «порохоботами». І стверджують, що останні працюють винятково заради грошей. Стверджують самовпевнено і бездоказово. Однак скидається на те, що згадані «порохоботи» критикують чинного Президента набагато більше, ніж підтримують. Оцей чималенький проукраїнський сегмент як в області, так і в столиці причорноморського краю, хоче збереження України. Те ж саме спостерігаємо на решті території держави.

Журналісти Іван Капсамун та Валентин Торба написали спільну статтю в газету «День». Назва її така: «Вороги» Президента Порошенка і один великий друг». Оскільки Іван родом з Буджаку, а Валентин — з Луганщини (тобто йдеться про Південний Захід і Схід), а свої зусилля об’єднали завдяки київській, центральноукраїнській, газеті, то можна вважати, що рівень об’єктивності статті досить високий. Хто ж є отим таємничим «великим другом»? Про це молоді хлопці пишуть так: «стосовно великого друга, то йдеться про виборців, які готові все вибачити і голосувати за нинішнього Президента заради геополітичного розвороту від Москви...». У цьому весь секрет добровільного «порохоботства». Не в заробітках тут справа, а в чіткій власній позиції. Вона, як правило, вистраждана, тому заслуговує на повагу.

Кандидати у Президенти України підписали меморандум про чесні вибори

На жаль, після Революції Гідності, коли більшість полі-тиків обіцяла відійти від потворних практик маніпуляцій на виборах, усе залишилося на своїх місцях. Підкуп виборців, тиск на кандидатів, незаконна агітація, технічні кандидати-однофамільці — це не вичерпний перелік того, що застосовується вже сьогодні й застосовуватиметься надалі, якщо з цим змиритися, не боротися.

У цьому зв’язку важливо, що не всі кандидати використовують такі засоби: частина їх розуміє, що від взаємного бруду та звинувачень зрештою програють усі. В ефірі програми «Право на владу» демократичні політики об’єдналися заради протидії нечесній грі у виборчій кампанії. Юлія Тимошенко, Андрій Садовий, Анатолій Гриценко, Віктор Бондар й Олександр Шевченко підписали меморандум про чесні вибори.

Спостерігачі громадської мережі «Опора» занепокоєні активністю Одеської обласної державної адміністрації щодо масових виплат одноразової матеріальної допомоги у виборчий період і закликають ретельно переглянути підхід до практики надання соціальної підтримки незахищеним верствам населення під час виборчої кампанії.

Щонайменше у дев’яти районах Одещини (Балтський, Біляївський, Березівський, Білгород-Дністровський, Великомихайлів-ський, Ізмаїльський, Роздільнянський, Тарутинський, Миколаївський) відбувається збір заяв громадян на отримання одноразової матеріальної допомоги в рамках Обласної комплексної програми соціальної підтримки населення на 2018—2020 роки. Заяви складаються на ім’я голови облдержадміністрації, збираються через управління соціального захисту, в закладах та установах комунальної чи державної форми власності (школи, комунальні підприємства, приміщення центрів надання адміністративних послуг) або через сільських голів. Критерієм для подання заяви на отримання одноразової матеріальної допомоги громадянами є дохід, що складається винятково з мінімальної пенсії.

Що змінила децентралізація в житті об’єднаних територіальних громад нашого краю — такою була тема прес-конференції в Одеському регіональному відділенні Асоціації міст України.

В’ячеслав Демченко, виконавчий директор одеського офісу АМУ, розповів про шляхи розвитку, які обрали для себе ОТГ Одещини. Доповнювали його регіональний консультант з юридичних питань Юрій Ямковой та консультант з бюджетних питань Світлана Осадчук.

У нашій області вже створено 28 ОТГ, а цього року має додатися ще 5—7. Так, міська громада Ізмаїла обдумує можливе об’єднання з навколишніми селами. Аналогічний процес розпочався в Овідіополі.

Нагадаємо, наприкінці 2018-го через воєнний стан, запроваджений зокрема і в Одеській області, не відбулися вибори у трьох новостворених громадах: Визирській, Великобуялицькій та Велико-плосківській. Ще одна — Зеленогірська Любашівського району — отримала схвалення від Одеської ОДА і чекає погодження для проведення перших місцевих виборів уже у 2019-у.

Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру узагальнила дані про вартість оренди сільськогосподарської землі в минулому році. За оперативними даними територіальних органів Держгеокадастру, в середньому по Україні громадяни-власники паїв торік отримали 1613,4 грн орендної плати за гектар. Це на 18% більше, ніж у 2017-у — тоді середній розмір становив 1369 грн/га. Загальна площа приватних сільгоспземель, переданих в оренду за договорами, складає 16,9 млн гектарів.

Найвища орендна плата за паї зафіксована у Черкаській (3524,7 грн/га), Полтавській (2970,1 грн/га) та Харківській (2494,7 грн/га) областях. Найдешевше користування землею обходилося у Запорізькій (878 грн/га), Херсонській (926,9 грн/га) та Закарпатській (930,6 грн/га) областях.

За словами начальника адміністрації Одеського морського порту Ігоря Ткачука, в кінці січня одразу дві іноземні туристичні компанії підтвердили заявки на відвідини своїми суднами нашого міста нинішнього року. Так, 10 травня круїзну навігаці відкриє лайнер AEGEAN ODYSSEY (довжина — 145 м, пасажиромісткість — 380 осіб, прапор — Мальта), а 30 жовтня приморську столицю України відвідає теплохід AMERA (205 м, 800 осіб, Багами). Ці судна перебувають під оперуванням, відповідно, грецької компанії Aegean Experience Maritime Co Ltd та німецької Phoenix Reisen.

— Всесвітньо відомі туристичні оператори «Фенікс Райзен», «Азамара», «Крістал Крузес» та інші знову включають Одесу в маршрути своїх круїзів із заходом у Чорне море, — констатує Ігор Ткачук. — Окрім «перших ластівок» у цьому сезоні, маємо вже дев’ять заявок на суднозаходи у 2020-у, три — у 2021-у та одну — на 2022-й. Такому прориву на туристичному напрямку сприяли, перш за все, стабілізація політичної ситуації в Україні, успіх наших партнерів — судноплавних компаній, які в минулому сезоні організували для іноземних туристів серію дніпровських круїзів між Києвом та Одесою, і, зрештою, не останню роль зіграла активна участь представників Одеського порту в роботі найбільшої у світі Асоціації суб’єктів круїзного бізнесу Med Сruise…

Деякі вчені вважають, що батьківщиною амазонок є саме південна Україна. Збереглися історичні згадки про слов’янських жінок-воїнів. Скажімо, візантійський патріарх Никифор, змальовуючи битву ромеїв з аварсько-слов’янським військом, яка відбулася в 626 році під Константинополем, зазначає, що «серед тіл загиблих знаходили жінок-склавинок». А склавини — це давні слов’яни.

Давньоруські літописи описують життя переважно чоловіків. Усна ж народна творчість містить згадки і про жінок-воїнів. Наприклад, із фольклорних джерел постають такі прекрасні образи жінок-богатирок, як Настасія Микулична — дружина богатиря Добрині, Настасія-королівна — дружина богатиря Дуная та інші. Билини розповідають, що в київського князя Володимира бенкетують «поляниці, дівчата молодецькі». Слово «поляниці» оповідач пояснює так: «це були молодецькі воїни-жінки, богатирського роду, воїнству навчені».

Оборона Донецького аеропорту, яка тривала 242 дні, стала символом незламності й бойового духу українського війська, а його захисників за стійкість і надійність назвали «кіборгами». Серед них був і випускник Роздільнянської школи-гімназії №1 — розвідник 74-го окремого розвідбатальйону Сергій Іщенко, який героїчно загинув 20 січня 2015 року.

Із 21 січня по 4 лютого у стінах нашого навчального закладу проходили заходи, присвячені його пам’яті, в яких брали участь усі школярі. Проводилися класні години, демонструвався фільм «Кіборг із Роздільної», який надав нам керівник ГО «Громада Роздільнянщини» Володимир Василенко, відбувалися уроки мужності. Та найбільше запам’яталася зустріч з матір’ю Сергія — Віліною Іщенко. Вона саме повернулася з Києва, де вшановувався День пам’яті захисників Донецького аеропорту.

Уже на підході — за три місяці — був його ювілей: якраз у січні цього року мало би виповнитись йому 70. Ще він працював: інтенсивно, вперто, часто — через силу, хоч був то вже не мольберт, а маленький столик, на якому він майже лежав. Та все одно, як і завше, білими птицями злітали з того столика на підлогу зчаста ще лише початі аркуші, бо — «не те»… Та якщо поставив ініціали свої — І.М. — Ігор Марковський, то вже — для вічности… Прикмета справжнього майстра.

Приходили друзі, знайомі, підбирали ті аркуші, бережно везли додому… Талант його був невичерпний, ще потужною залишалась енергетика, і всіма гранями вигравав могутній інтелект. Але запас життєвих сил було вичерпано. Важка недуга, яка три десятиліття змагалася з ним і якій зазвичай вистачало й року, щоби збороти живий, повний ще спраги життя, організм, поставила остаточну крапку. Хоча, насправді, це він з нею боровся — не думаючи про неї. Боровся безнастанною працею. Просто жив, як і до хвороби, як жили всі — здорові. І — пішов переможцем…

Єпископ Одеський та Балтський Павло ввійшов до складу делегації Православної церкви України, яка здійснила перший офіційний візит на святу гору Афон.

Візит відбувся з благословення блаженнішого митрополита Київського і всієї України Епіфанія на запрошення його всесвятості, архієпископа Нового Риму, Вселенського патріарха Варфоломія I.

У рамках цього візиту делегація Української церкви на чолі з єпископом Одеським і Балтським Павлом (на знімку у центрі) відвідали, зокрема, монастир Пантократор (Афон), де спільно з братією монастиря 8 лютого була звершена божественна літургія, а напередодні — відслужена вечірня.

Уже чотирнадцятий рік поспіль Україна приймає «Вечори французького кіно». Ось і цього разу жителі Харкова, Львова та Одеси впродовж п’яти вечорів мають змогу переглянути кращі французькі стрічки.

У нашому місті покази відбуватимуться у кінотеатрі «Сінема Сіті». У програмі — п’ять фільмів за участю французьких зірок: Луї Гарреля, Гаспаа Ульєля, Одрі Тоту, Стейсі Мартін, Летиції Касти та Лілі-Роуз Депп. Фестиваль «Вечори французького кіно» проводиться за підтримки Посольства Франції та Французького інституту в Україні спільно з «Артхаус Трафік» та «Альянс Франсез» Одеси.

25 лютого у ТРЦ Fontan Sky (пров. Семафорний, 4, 2-й поверх) відбудеться соціальний кінопоказ українського історичного фільму «Червоний». До перегляду запрошуться всі, кому 16 і більше.

«Червоний» — українська історична стрічка, однойменна екранізація роману Андрія Кокотюхи, який виступив її сценаристом. Українська прем’єра відбулася 23 серпня 2017 року в київському кінотеатрі «Оскар», а з 24 серпня, Дня Незалежності України, стартував всеукраїнський широкий прокат.

Адвокати домагатимуться, щоб позов Кримської єпархії ПЦУ, зареєстрований у Європейському суді з прав людини, розглядався терміново через спроби окупантів знищити Українську православну церкву на півострові.

«Те, що зараз відбулося (виселення кафедрального собору Кримської єпархії УПЦ (КП) з приміщення в Сімферополі. — Ред.), буде долучатися до справи, яка вже відкрита, і згідно зі ст. 39 про Європейський суд (правило 39 Регламенту ЄСПЛ. — Ред.) адвокати вимагатимуть, щоб цю справу розглядали поза чергою, терміново», — зазначив на прес-конференції «Знищення української церкви в окупованому Криму» архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент, повідомляє «Укрінформ».

Цього року Україна вперше запрошена до участі в процедурі присудження Літературної премії Європейського Союзу (EUPL). Українське журі премії до кінця березня оголосить короткий список авторів-номінантів, а в травні з-поміж них буде обрано переможця від нашої країни.

Організацією-партнером Літературної премії Європейського Союзу в Україні є міжнародна громадська організація «Український центр Міжнародного ПЕН-клубу», повідомляє портал http://pen.org.ua.

Ви знаєте, які красиві й дивовижні люди живуть серед нас?! Про одну з таких і хочу розповісти.

Нещодавно у відділі соціокультурної діяльності ООУНБ ім. М.С. Грушевського святкували 90-літ-тя Надії Гомонюк, учасниці групи “Айті-бабусі”.

Для іменинниці влаштували концерт. Музиканти Артур Суханов та Андрій Єгурнов виконували пісні. Особливо сподобалася написана Артуром пісня про одеських бабусь, яка практично відразу стала хітом. Друзі й подруги радували ювілярку імпровізаціями. Так, подружжя Славуцьких, які вже 55 років разом, вітало поезіями. Усі гуртом бажали “Многая літа”.

Але й ювілярка не відсиджувалася в кутку і не залишилася у боргу — напам’ять прочитала Шевченкову “Катерину”. Причому декламувала так, що багато присутніх просльозилися. Сильні почуття, жагуче, палке кохання, зрада милого, зречення батьків, сум і прощання, доля бідолашного сироти — картинки мовби оживали перед очима...

Серцевий напад у жінок має специфічні ознаки, відмінні від серцевих катастроф у чоловіків, написала у Facebоok в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун.

«Чоловіки та жінки відрізняються фізіологічно, і серцевий напад може виглядати у жінок не так, як у чоловіків. Через це жінки іноді невчасно звертаються за медичною допомогою і ризикують мати важкий перебіг чи й померти. Вміння розпізнати у себе чи в людини поруч проблему із серцем і викликати екстрену допомогу — життєво важливе», – наголошує пані Супрун.

На Всесвітньому конгресі у Ванкувері вчені з Гавайського університету озвучили дані про те, що пологи в дуже молодому віці є серйозним чинником раннього старіння жінок.

Важкі психологічні переживання, а також раннє материнство можуть стати причинами деяких проблем, встановили автори дослідження. Так, жінки, які народили до 20 років, піддаються ризику ранньої менопаузи на 43 відсотки частіше, ніж інші представниці статі, а також частіше за інших проходять через гістеректомію — гінекологічну процедуру з видалення матки.