Таїнство, що дарує оновлення

Слід зазначити, що обряд омивання — з метою оновлення, очищення, переродження — з’явився ще задовго до християнства. Як свідчать до-слідники, за часів Римської імперії існувала традиція, коли рабовласник, набувши собі раба, занурював його повністю у воду, після чого давав йому нове ім’я, що символізувало початок нового життя. Від того дня ця людина мала усвідомити, що вона — його раб, а її попереднє життя ніби повністю змивається, стирається і забувається.

У євангельські часи традиція повного занурення у воду набула нового змісту. Зі Святого Письма відомо, що хрещення (занурення у воду), яке проводив Іван Хреститель, було очищенням — хрещенням через покаяння. Люди визнавали гріхи свої, а обряд занурення у воду був зовнішнім символом омивання цих гріхів — духовного очищення. І це теж свідомий акт, який вимагав покаяння (переосмислення свого життя): «Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрещення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього? Отож, учиніть гідний плід покаяння!».

Сьогодні свято Водохреща, як його називають у народі, або Богоявлення чи Хрещення Господнього, набуло нового змісту і стало одним з найважливіших у православ’ї. Воно містить три головні аспекти, які пов’язані з хрещенням Господа Ісуса Христа, з водою, якою це хрещення відбувалося, і явленням Бога відразу в трьох іпостасях — Отця, Сина і Духа Святого.

Богоявленням називається тому, що в цей день Бог уперше явився людям в усій повноті одночасно в трьох особах. Син Божий прийшов на річку Йордан, щоб хреститися від Івана, Отець засвідчив Його синівство Своїм голосом, сказавши «це Син Мій улюблений, Його слухайте», а Дух Божий у вигляді голуба зійшов на Нього. Бог явив Себе як Трійцю, засвідчивши, що Він є Єдиний, але в трьох Особах. Саме від цього дня починається відкрите активне служін-ня Ісуса Христа людям, а також проповідь Месії світу. У цей день відбувається освячення фізичної основи всього живого на землі — води.

Чому хрестився Син Божий? Хрещення Ісуса Христа є прообразом хрещення для кожного християнина. Зрозуміло, що Самому Господу не потрібно було хреститися на відпущення гріхів, адже Він — єдиний, хто ніякого гріха не вчинив. У Євангелії говориться, що Іван Хреститель дуже здивувався, коли Господь прийшов до нього хреститися: «Господи, я повинен хреститися від Тебе, і чи Тобі йти до мене?». Але Ісус відповів: «Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю праведність». У Святому Письмі наводяться слова Спасителя: «Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене». Слово «шлях» в оригіналі звучить як «методос» — метод, приклад для наслідування.

Для віруючих хрещення — це друге народження, подоба смерті і воскресіння. Занурення символізує смерть. Коли людина повністю занурюється у воду, вона символічно помирає для гріховного світу, а коли знову з’являється очищеною з води — ніби оживає, воскресає для життя вічного. При цьому дає обітницю присвятити себе служінню Господу.

Таїнство хрещення також омиває первородний гріх, який своїм непослухом Богові вчинив Адам. Послухавши не Бога, а диявола, людина в образі Адама потрапила в залежність від нечистого, яка з того часу передається через єдність з Адамом від покоління до покоління. Тому кожна людина повинна хреститися особисто. Коли вона охрещується, стає новою, чистою від гріха, і вже диявол не має над нею абсолютної влади, але тільки ту, яку людина сама йому дає. Тому відповідальність за свої вчинки людина несе вже сама, адже Господь наділив її власною волею і правом вибору.

На Водохреща освячується вода в джерелах, річках, колодязях, різних ємностях, які віруючі приносять до храмів. У цей день люди приходять набрати води, щоб освятитися нею, покропити свої домівки. Багато хто, незважаючи на мороз, омивається цього дня у водоймах, отримуючи величезний заряд енергії і здоров’я. На Водохреща вода вважається цілющою.

Богоявлення завершує цикл свят, які починаються від Різдва Христового. Усі дні між ними вважаються святими, в народі їх називають святками, бо через Ісуса Христа дарують нам оновлення, освячення, можливість розпочати нове життя.

Переддень Водохреща (18 січня) — Водохресний Святвечір — пісний день. Відтак на стіл, за яким збирається вся родина, подаються тільки пісні страви й готується голодна, або бідна кутя.

На цей вечір припадає цікавий обряд, який має назву «Вигнання куті». Суть його в тому, що горщик, у якому варилася кутя, розбивають об ворота, примовляючи: «Геть, кутя, з покутя!». На зміну колядкам приходять щедрівки.

За народним повір’ям, у Водохресний Святвечір особливо лютує нечиста сила. Щоб убезпечитися від її відвідин, віруючі малювали крейдою чи витинали з паперу й наклеювали (за клей слугувала кутя) хрести на всіх дверях, як у хаті, так і в хлівах з худобою.

Підготував
Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ.