№ 103 (22013) субота 8 грудня 2018 року

Агресія Росії в Україні з початком так званої Керченської кризи набула нового значення: Москва вже відкрито, під власним прапором, атакувала Україну.

Чому Росія на це наважилася і що вона хоче досягнути цими діями, які наративи використовує Кремль у своїй пропаганді і як світ повинен на це реагувати?

Своїми міркуваннями про це, а також про зміни в Україні та деякі історичні паралелі в інтерв’ю «Укрінформу» (www.ukrinform.ua) поділився депутат Європарламенту від Польщі Міхал БОНІ.

— Пане депутате, як ви оцінюєте події у Керченській протоці?

— Оцінюю це як чергову російську провокацію, яка полягає в тому, що до вже існуючих кон-фліктів — анексії Криму, терористичної агресії на сході України — додається ще один. І він повинен викликати напруженість, плутанину в світовій громадській думці. Усе це робиться Росією, аби спробувати показати безпорадність України, оскільки не зрозуміло до кінця, чим на це можна відповісти у даній ситуації. Відтак українці збентежені, що їх атакують у нейтральних водах, а вони не можуть якось адекватно зреагувати на це.

Реформування медичної галузі в Україні — це, за великим рахунком, питання зміни цінностей та розуміння важливості кожного людського життя.

Мало хто із нас, простих громадян, прискіпливо розбирався в суті реформування, особливо в намірах запровадження страхової медицини, якою дехто з недобросовісних політиків лякає людей, мовляв, чекайте гіршого. І що без грошей до лікаря не потрапиш, і що позакривають самі лікарні, і що «швидка» не приїде, якщо на рахунку не матимеш грошей, щоб сплатити надані послуги…

Може, ми й не відчули якихось великих змін, пов’язаних з реформуванням галузі, але гірше напевно не стало: «швидка» (вже не старі, розбахкані часом і бездоріжжям «бусики», а нові машини) приїздить на виклик швидше, ніж колись, люди, що в се-лі, що в місті, як зверталися, так і звертаються до лікарень, й медики ще нікого не пограбували, відібравши останнє…

Вселенський патріарх Варфоломій закликав предстоятеля УПЦ (МП) Онуфрія та інших ієрархів цієї конфесії взяти участь в об’єднавчому Соборі, який відбудеться 15 грудня, та, відповідно, у виборі предстоятеля нової Української церкви. Про це йдеться у листі-зверненні патріарха Варфоломія до митрополита Онуфрія, який оприлюднив у себе на Фейсбук-сторінці митрополит Олександр (Драбинко).

Як зазначається у листі, митрополит Онуфрій може кандидатувати на пост глави нової Церкви. Водночас у Константинополі нагадали, що після вибору предстоятеля нової Церкви Онуфрій уже не зможе носити титул «Митрополит Київський».

Таїровська селищна виборча комісія Овiдiопольського району Одеської області постановляє:

перше пленарне засідання першої cecії новообраної Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області І скликання Таїровської селищної об’єднаної територіальної громади Овідіопольського району Одеської області провести в актовій залі Таїровського будинку культури за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. 40-рiччя Перемоги, буд. 55

12 грудня 2018 року о 18.00.

Голова Таїровської селищної виборчої комiсії О.I. Буравльов.

«Чорноморські новини» уже повідомляли про з’яву прекрасного видання — «Українська вишиванка» (упорядкування і художнє оформлення Лариси Дем’янишиної, дизайн — Катерини Дем’янишиної), в якому досліджується історія українського костюма Північно-Західного Причорномор’я. Ця книжка — плід багаторічної напруженої праці істориків, етнографів, художників, дизайнерів, краєзнавців.

Науково-популярне видання накладом 2000 примірників побачило світ в одеському видавництві «ТЕС» завдяки підтримці меценатів Тетяни Житкової, Олександра Федчуна, Дмитра Іоргачова, Лінь Тао, Євгена Чоліо, Ганни Кисіль, Віталія Жуковського та за сприяння кафедри історії України ОНУ ім. І.І. Мечникова.

«Вишивальне мистецтво цього краю (Північне Причорномор’я), — як сказано у передмові, — досі не відоме широкому загалу співгромадян і не представлене у світовій культурній спадщині. Це видання — перша спроба його оприлюднення, введення у культурно-суспільний та науковий простори».

Книга містить каталог вишитих старожитностей Одещини, опис семантики вишиваних образів — мотивів, орнаментів, композицій, а також відомості про сучасних майстрів вишивального мистецтва, що працюють у руслі національної традиції.

У проекті були задіяні Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Український центр народної культури «Музей Івана Гончара», Одеський історико-краєзнавчий музей (відділ «Степова Україна»), Одеська національна наукова бібліотека, кафедра історії та етнографії ОНУ ім. І.І. Мечникова. Вітаємо цю натхненну колективну працю.

Надзвичайно цікавими є фото народних костюмів, витоки яких — у часах Київської Русі, яка увібрала в себе технічні можливості вишивки різних народів. Зрозуміло, що чорно-білий варіант не дає повного уявлення про особливості народного орнаменту з його закодованою в кольорі символікою.

У селі Чубівка Куяльницької ОТГ Подільського району облаштовують актову залу для тутешнього дитячого садочка. Невдовзі вона відчинить свої двері у приміщенні колишнього будинку культури, переданому цьому дошкільному закладу.

«За весь час свого існування наш садочок не мав просторої зали для проведення культурно-розважальних заходів діток. Щоб організувати якесь свято й розмістити гостей, доводилося виносити всі меблі з кімнати дитячої групи», — розповіли виховательки Світлана Романенко та Катерина Левицька.

Зараз, під час війни, ми багато пишемо про героїчну молодь та про людей середнього віку. І якось так виходить, що пенсіонери залишаються в тіні... А проте, серед них є чимало цікавих особистостей, які могли б бути прикладом для загалу.

СКАЖІМО, відомий львів-ський філософ та етнолінгвіст Роман Кісь міг би стати прототипом головного героя якогось чудового пригодницького фільму. Навіть багатосерійного. Або гарного такого українського блок-бастера про війну. Треба тільки сценарій хороший написати.

Якщо детально розповідати про його життя, то може скластися враження, що все це видумка. Свого часу він, на знак протесту проти заборони захищати дисертацію українською, виїхав на Чукотку, де провів майже десятиліття, вивчаючи побут чукчів. А тепер? Чому він, автор багатьох книг, покинув велике місто і зробив собі хатину високо в горах? Зрозуміло, що на висоті 900 метрів над рівнем моря нема ні газу, ні електро-енергії... Але ж там легко дихається! Тому й фінансово Роман Ярославович якось викручується. Більше того, за свою, не таку вже й велику, пенсію він видає дуже цікаву газету «Поштовх». І сам поширює її на Донбасі та в інших областях Східної України.

Сума субсидії, яку держава надала громадянам для оплати комунальних послуг у розмірі соціальних нормативів і яка не використана в минулому місяці  завдяки економії родиною електроенергії, газу чи води, має обов’язково зараховуватися постачальником послуги в рахунок плати за послуги наступних  періодів.

Наприклад, сім’ї була нарахована жовтнева субсидія (неповний опалювальний місяць) у розмірі 550 гривень. Обов’язковий платіж домогосподарства — 820 гривень. Але в жовтні спожито лише 13 кубометрів газу, за що сплачено його фактичну вартість — 92,26 гривні. У листопаді сім’я мала право розрахуватися за спожитий понад норму газ зекономленою в попередньому місяці субсидією.

Або ще приклад. У листопаді обов’язковий платіж становить 1000 гривень за соці-альною нор-мою 400 ку-бів газу, а фактично спожито лише 100 кубів. Залишок — 300 кубів — можна використати у  холодніші місяці, скажімо, у грудні-січні. При цьому не потрібно нікому нічого повідомляти — ці суми мають зазначатися надавачем послуг у платіжці як переплата (з мінусом).

Життя — це швидко-плинна ріка, яка постійно змінює свої барви. А письменник — це художник, який вимальовує своїм словом людську долю, немов розливає кольори у свідомість читача.

Художньо насиченими та чуттєвими барвами слова володіє одеський письменник буковинського походження Роман Кракалія. «Три барви Дунаю» — таку яскраво-поетичну назву обрав митець для свого роману-колажу, щоб показати нелегке життя свого діда — Костя Кракалії.

Непростою особистістю є головний герой — політик, журналіст, вчитель, літератор, творець двох політичних партій, двічі депутат румунського парламенту — все це поєдналося в одному образі. По-різному оцінювали його політичну діяльність 20—30-х років минулого століття. Тож аби зобразити таку неординарну постать, авторові треба було звернутися до архівних матеріалів, розповідей рідних та проявити неабияку художню майстерність. А вона у митця барвиста.

Національний одеський філармонійний оркестр під керівництвом головного диригента та художнього керівника, народного артиста України Хобарта Ерла запрошує налаштуватися на зимові свята у полоні прекрасної музики.

Так, 19 грудня о 19.00 прозвучать увертюра до опери «Вільгельм Телль» Россіні, Концерт №1 для віолончелі з оркестром Шостаковича, симфонія № 9 «З Нового світу» Дворжака.

21 грудня о 19.00 — традиційний різдвяний концерт «Чайковський-гала». У програмі — варі-ації на тему рококо для віолончелі з оркестром, увертюра-фантазія «Ромео і Джульєтта», музика з п’єси «Снігуронька», з балетів «Спляча красуня», «Лускунчик» та Симфонія №7 Бетховена.

Соліст — Олексій Стадлер.

В Одеському літературному музеї відбувся концерт пам’яті Степана Тимофійовича Калмикова (1937–2015) — музиканта, диригента, педагога, який зробив вагомий внесок у розвиток баянного мистецтва України.

Талановитий, енергійний, поривчастий, артистична натура... Таким він запам’ятався сучасникам. Пригадую один з його виступів на музичному фестивалі у Миколаєві на початку 2000-х. Степан Тимофійович з’явився на сцені з корабельним стерном, що символізувало Одесу як портове місто, і чудовим конферансом відкрив той пам’ятний концерт. Посланець портової Одеси в портовому Миколаєві…

5 грудня в Україні відзначається День працівників статистики. Ця дата не випадкова, адже пов’язана з проведенням у 2001 році першого в часи незалежності Україні Всеукраїнського перепису населення, наймасштабнішої роботи, виконаної державними органами статистики. Відтак у першу річницю проведення перепису Президента України видав указ про встановлення нашого професійного свята, «враховуючи значний внесок працівників цієї галузі у розвиток економіки держави».

Послуговуючись філософською термінологією, можна стверджувати, що статистика вивчала й вивчає суспільні явища як єдність їх якісної та кількісної визначеності, тобто досліджує міру суспільних явищ.

Статистика є самостійною суспільною наукою, яка має свій предмет і методи досліджень. І постала вона з практичних вимог суспільного життя. Уже в стародавньому світі виникла необхідність підрахунку чисельності жителів міст та країн, тих, хто придатний до військової справи, визначення потреб у продуктах харчування тощо. Інформація такого ґатунку була вкрай важливою для збирання податків, ведення війн і т.п.

Що спричинило глобальні лиха у 536 році нашої ери?

Історик Майкл Мак-Кормік з Гарвардського університету разом з групою дослідників вирішили з’ясувати, що ж насправді сталося у 536 році нашої ери, який і наступне за ним десятиліття зафіксовані в анналах як украй згубні для людства.

Науковці ґрунтувалися на записах того періоду. Візантійський історик Прокопій Кесарійський, зокрема, писав: «І в цьому році сталося найбільше диво: весь рік Сонце випускало світло, як Місяць, без променів, ніби воно втратило свою силу й перестало, як раніше, сяяти чисто та яскраво. З того часу, як це почалося, не припинялися серед людей ні війна, ні морова виразка, ні інше лихо, що несе смерть. Ішов десятий рік правління Юстиніана».