Невід’ємний елемент національної ідентичності

Історик розповів про роботу над архівами голови Всеукраїнського центрального виконавчого комітету Петровського, а також Сталіна та Кагановича, що саме він з деякими іншими дослідниками першими в 1989 році опублікували в «Українському історичному журналі» листи селян, датовані 1932-м до Петровського, Сталіна та Калініна щодо ситуації в українському селі.

Енциклопедія включає 1000 статей, 30 тематичних блоків. У ній, зокрема, розглядається діяльність тих, хто зіграв безпосередню роль в організації голоду в Україні — тогочасних керівників Радянського Союзу та України, а також іноземних журналістів, як тих, хто подавав західному світу правдиву інформацію про події в Україні, так і тих, хто заперечував голод та його трагічні наслідки.

У новодруці є статті, присвячені раціону людей, які голодували, радянській системі Торгсін, де за золото, наприклад, царські золоті монети, селяни могли купити собі їжу тощо.

«Енциклопедія Голодомору», окрім великого значення всередині країни, може зіграти велику роль і за кордоном. Згодом ми подумаємо про те, щоб зробити, можливо у скороченому варіанті, її переклад, бо маємо доводити правдиві факти про цей злочин, геноцид усьому світові. На превеликий жаль, і всередині нашої країни у когось є ще сумніви щодо демографіч-них втрат України, кількості загиблих. Це абсурд, що ми маємо всередині своєї країни ще щось доводити і дискутувати на цю тему», — підкреслив на презентації міністр культури Євген Нищук.

Енциклопедію, видану за сприяння Міністерства культури України накладом 1000 примірників, розповсюдять у закладах вищої освіти, бібліотеках.

Ті, що блукають…

Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» спільно з театром-студією «Міф», за підтримки Міністерства культури України та КП «Київпас-транс», у громадському транспорті столиці до 85-х роковин Голодомору-геноциду покажуть перформанс «Ті, що блукають».

— «Ті, що блукають» — це п’ятеро людей, доль та історій. Це люди, які виринають з мороку 1933 року і з’являються у нас, в сьогоденні. Вони з’являються у транспорті і розповідають про себе, розповідають, як вони були вбиті голодом у 33-у, як не могли розповісти про те, що відбувалося, бо були налякані радянською владою. Вони з’являються сьогодні, щоб нагадати нам про наш борг — що ми повинні згадати про них, пам’ятати їх, запалити свічку пам’яті. Вони з’являються тому, що не були відспівані, оплакані», — розповіла під час презентації проекту директорка музею Олеся Стасюк.

«Я дякую акторам театру-студії «Міф», які відчули біль тих людей, котрі крізь це пройшли, тих невинно убієнних мільйонів, серед яких дуже багато дітей. Це страшний злочин, і нам варто нагадувати про це людям, які в буденності іноді забувають це. Тому дуже важливо, що цей перформанс — це нагадування про найбільший злочин ХХ століття і про найбільшу трагедію українського народу», — підкреслив міністр культури України Євген Нищук.

Задум музейних працівників вдалося втілити завдяки спів-праці з театром-студією «Міф», акторами якого є студенти Київ-ського національного університету імені Тараса Шевченка.

В основу сценарію лягли свідчення очевидців з архіву Меморіалу жертв Голодомору. Зокрема, актори покажуть пасажирам жінку, яка обміняла в «Торгсіні» прикраси зі свого посагу на їжу; жінку, котра збожеволіла від того, що поховала двох померлих з голоду дітей; дівчинку-підлітка, яка втратила сім’ю й опинилася в інтернаті, де й врятувалася від голоду; учасницю бригади буксирників — учительку із зошитом, яку взяли записувати майно тих, кого обшукували, та відомого британського журналіста Гарета Джонса.

Перформанс «Ті, що блукають» зможуть побачити пасажири, які їхатимуть автобусом №24 і тролейбусом №38 із 12 по 23 листопада (у будні), з 12-ї по 13-у годину.

Пам’ять як застереження

Пам’ять про Голодомор єднає українців у всьому світі і стала вже невід’єм-ним елементом національної ідентичності, підкреслив на прес-конференції в «Укрінформі» голова Україн-ського інституту національ-ної пам’яті Володимир В’ятрович.

«Ключове гасло цьогорічних меморіальних заходів — «Ми пам’ятаємо! Ми сильні!». Чому саме таке гасло? Пам’ять про Голодомор — це пам’ять, що єднає українців, які живуть і в нашій державі, і за її межами. Вона стала важливим елементом національної ідентичності, і, як показують соціологічні дослід-ження, понад 80% українців визнають Голодомор геноцидом. Сьогодні це питання демонструє чи не найбільший консенсус серед українців щодо інтерпретації тих чи інших подій нашого минулого. Але водночас пам’ять про Голодомор для нас важлива і як застереження, що може статися з народом, який не зумів відстояти свобод», — сказав Володимир В’ятрович.

Відтак, наголосив, пам’ять про жахливі події 1930-х свідчить і про готовність українців захищати свою незалежність, у тому числі зі зброєю в руках. Тому один з візуальних образів цьогорічної інформа-ційної кампанії — український солдат на тлі Меморіалу па-м’яті жертв Голодомору та свіча-куля.

Голова УІНП зазначив, що з 1 вересня триває міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», яка впродовж 85 днів нагадуватиме громадянам 85 країн світу про геноцид українського народу, вчинений тоталітарним режимом. Багато меморіальних заходів проходять і ще пройдуть в Україні. Так, із 4 листопада у Харкові, Чернігові, Чернівцях і Борисполі звучать пам’ятні концерти-реквієми «Праведная душе». У столичній галереї «Лавра» із 20 листопада по 10 грудня можна відвідати інтерактивну виставку «Гарет Джонс. Щоденник», присвячену британському журналісту, який одним із перших написав правду про страшну трагедію в Україні. 22—24 листопада у «Мистецькому арсеналі», «Українському домі» та Національній опері пройде міжнародний форум «Україна пам’ятає. Світ визнає!», в якому візьмуть участь науковці, як вітчизняні, так і закордонні, керівництво України та глави інших держав.

У рамках ушанування пам’яті українців, убитих голодом, також відбудуться: 19 листопада — семінар «Методика викладання теми Голодомору в школі. Форми і засоби організації навчання», організований Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору» у співпраці з Міністерством освіти й науки України; 21 листопада — презентація проекту «Потяг україн-ської ідентичності» та «круглий стіл» «Проблеми дослідження Голодомору-геноциду і комеморативні практики в Україні та світі»; 22 листопада — презентація геоінформаційної системи «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду» та спільна акція з ПАТ «Укрпошта» з погашення конверта з оригінальною маркою, присвяченою 85-м роковинам Голодомору.

24 листопада, у День па-м’яті жертв Голодомору-геноциду, меморіальні заходи, які пройдуть по всій країні, завершаться о 16.00 всеукраїнською хвилиною мовчання та акцією «Запали свічку пам’яті» в па-м’ять про 7 мільйонів жертв геноциду.

Цього дня кожен небайдужий наш краянин, представники громадських, політичних і релігійних організацій Одещини, незалежно від їхніх поглядів, можуть долучитися до спільних масових заходів. Так, о 14.00 в Одесі розпочнеться меморіальна акція біля Пам’ятного знака жертвам Голодомору, що на перехресті Лідерсовського бульвару, вулиць Базарної та Леонтовича; о 14.30 тут відбудеться церемонія покладання композицій з колосків та квітів; о 15.40 — збір громадськості на Соборній площі, де о 16.00 одесити приєднаються до загальнонаціональної хвилини мовчання та акції «Запали свічку пам’яті», опісля відбудеться панахида та мітинг-реквієм.