Дорожня карта змін, які потрібні країні
Минулого тижня в Одесі відбувся Х Національний експертний форум. Така важлива подія вперше проходила за межами столиці. Серед учасників: віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, міністр закордонних справ Павло Клімкін, політики, українські та закордонні експерти, представники ОБСЄ, посли Франції і Кореї в нашій країні.
Захід був організований Інститутом Горшеніна за партнерської підтримки Представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі й Одеської обласної державної адміністрації.
Перед початком форуму голова ОДА Максим Степанов запропонував присутнім вшанувати хвилиною мовчання пам’ять загиблих у Керченському полі-технічному коледжі.
Ключові питання порядку денного країни обговорювалися на трьох дискусійних панелях: «Формула миру для України», «Україна — інвестиційний хаб Європи» та «Україна в міжнародному вимірі». Йшлося, зокрема, про перебіг визначальних реформ, безпекові та зовнішньополітичні виклики, а також про інвестиційні перспективи держави.
Розпочався форум з алегорії, де Україну порівняли з літаком, що входить у зону турбулентності, під якою розуміються прийдешні президентські вибори. Головне, на думку учасників зібрання, не втратити літак, у якому всі ми перебуваємо.
«Я вважаю, що експертний форум — це один з небагатьох інтелектуальних майданчиків в Україні, залучити саме Одесу — це була суперідея», — зазначив Павло Клімкін.
«Сьогодні ми обговорюватимемо політичні й економічні питання, міжнародні теми. Але якщо відверто, то я дуже хочу, щоб ми не просто поговорили й роз’їхалися. Вірю, що ми зможемо напрацювати цілком чітку й зрозумілу дорожню карту змін, які потрібні країні», — сказав Максим Степанов.
Вітаючи учасників і гостей форуму, голова ОДА підкреслив, що розроблений експертами план дій передусім має бути розрахованим на молодь, щоб надати їй аргументи залишатися в Україні, вчитися і працювати тут.
Як експерта Максим Степанов запросив на поважне зібрання випускника одеського Рішельєв-ського ліцею, а сьогодні — студента Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександра Сулиму. Завдячуючи власним знанням і цілеспрямованості, юнак став срібним призером спершу всеукраїнської, а потім — міжнародної олімпіади з фізики у Лісабоні.
Хлопець розповів, що свідомо обрав вітчизняний виш, хоча були пропозиції з-за кордону, і зараз дуже задоволений рівнем навчання та викладачами, які готові приділяти максимум свого часу й уваги студентам.
«Наша молодь хоче реалізації. І коли ми дискутуватимемо про перспективи держави, я закликаю до розуміння того, що за кожним нашим словом стоять долі таких людей, як Олександр. Відтак наше завдання — дати їм аргументи, чому вони мають залишитися в Україні. А це насамперед — створити їм усі умови для розвитку», — наголосив Максим Степанов.
Упродовж роботи форуму його учасники, як уже зазначалося, взяли участь у трьох дискусійних панелях, обговоривши дієві сценарії відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, зовнішньополітичні виклики для держави у передвиборному році, інвестиції як головний чинник національного та регіонального розвитку, низку інших важливих питань, які, за відгуками представників ЗМІ, що висвітлювали роботу заходу, стануть темами подальших публікацій та телепрограм.
Наразі ж акцентуємо увагу на кількох з них.
Щоб Україна стала інвести-ційним хабом, необхідно, аби локальним інвестиційним хабом стала кожна громада, — таким був лейтмотив виступу Геннадія Зубка. «Найголовніше і найцінні-ше в нашій країні, — наголосив він, — не земля та дороги, а освічені й працелюбні українці, готові приносити прибутки своїй державі, залучати інвесторів і розвивати свої громади».
Як поінформував посадовець, завдяки впровадженню реформи децентралізації за чотири роки в Україні сформувалося 838 ОТГ, які об’єднали понад вісім мільйонів громадян. «У перспективних планах — 1206 об’єднаних територіальних громад. Остаточна ж їх кількість може бути на рівні 1300 — 1400. І це не кінцева наша зупинка. Нам дуже важливо, щоб ці громади ставали потужними, об’єднували свій ресурс і рухалися вперед. Ми маємо забезпечити для всіх українців — у кожному місті, в кожній громаді — гідний рівень життя, якість медицини й освіти, безпечне і комфортне середовище. Наша головна мета — розвиток людського потенціалу, зростання індексу регіонального людського розвитку», — під-креслив віце-прем’єр.
За його словами, на рівні держави вже є стратегія досягнення визначених цілей. Це не один, а кілька документів за різними напрямками, що між собою корелюються — у цілях і ключових показниках, яких необхідно досягти. «Крім розроблених стратегій, визначених цілей та завдань, кожна громада має арсенал інструментів, якими необхід-но розумно скористатися і стати справді інвестиційними хабами. Це — постійно зростаючі бюджети, державна підтримка у понад 40 мільярдів гривень, Фонд енергоефективності, впровадження smart-спеціалізації регіонів тощо. І щоб уміло задіяти всі ці інструменти, необхідна велика робота над собою. Насамперед — остаточне подолання патерналізму. Плюс — невпинне навчання й адаптування до постійних змін, впровадження проектного менеджменту на рівні управління», — зазначив Геннадій Зубко.
У виступі віце-прем’єра прозвучало, що маємо ставити амбітні завдання із залучення інвестицій. Зокрема, сказав, Україні необхідно ставити що-річну планку у 10 мільярдів доларів, а в перспективі на наступні п’ять років — трильйон доларів! І це, запевнив, цілком можливо, адже країна має для цього достатньо ресурсів і можливостей.
«Назву чинники, які впливають на залучення інвестицій. Пер-ший — відкритість. Сьогоднішній уряд — найвідкритіший для бізнесу. Щомісяця зустрічає-мося з бізнес-асоціаціями. І це не просто зустрічі, а спільний пошук продуктивних рішень найболючіших питань. Є перемоги. Дуже добре працює система PROZORRO, яка вибудувала прозору систему державних закупівель, впроваджена ефективна система відшкодування ПДВ», — зазначив Геннадій Зубко.
За словами урядовця, другий важливий чинник, який допоможе залучати інвестиції, — прозорість. «Кожен міський голова або голова громади має чітко знати, скільки те чи інше підприємство, що працює на його території, сплачує податків на доходи фізичних осіб, акцизного збору, податку на прибуток. Це повинно стати прозорою та зрозумілою системою як для бізнесу, так і для потенційного інвестора. Третій чинник — це конкурентне середовище. Ми третій рік поспіль ведемо дискусію про приватизацію державних підприємств. Якщо ми говоримо про машинобудування, то воно залишається неконкурентним. Це ж стосується й енергетики. Тому Україні необхідно провести приватизацію, нарешті звільнитися від непро-фільних та неефективних активів і таким чином створити конкурентне середовище», — вважає віце-прем’єр-міністр.
Виступ Максима Степанова став логічним продовженням теми інвестицій й розвитку бізнесу та підприємницького середовища. Він запропонував, зокрема, запровадити відповідальність державних органів за збитки, завдані бізнесу, тобто повністю переглянути підхід до відносин бізнесу і держави. Й таку норму закріпити спеціальним законом.
«Я вважаю, що контролюючі або правоохоронні органи у випадку незаконних дій повинні нести відповідальність у вигляді відшкодування збитків, яких завдали бізнесу ті чи інші співробітники цих органів. Щоб сама система це регулювала. Звісно, за рішенням суду», — зазначив голова Одеської ОДА. На його думку, слід також ввести скорочену судову процедуру розгляду скарг від представників бізнесу на подібні зловживання.
Максим Степанов підкреслив, що питання захисту бізнесу нині стало вкрай актуальним, оскільки щодня на підприємствах відбуваються близько 300 обшуків або арештів майна. Водночас, за даними офісу бізнес-омбудсмена, за другий квартал 2018-го кількість звернень від бізнесу до судів зросла на 73% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше скарг надійшло на дії податкових органів, правоохоронців та державних регуляторів. Відтак загальна кількість звернень перевищила чотири тисячі.
«Чи комфортно бізнесу в таких умовах? Інвестиції ж можливі тільки в одному випадку — якщо бізнесу буде мегакомфортно. Тільки тоді в нашу країну підуть європейські, китайські, американські та й українські інвестори. Тоді будуть і стартапи, й енергоефективність, і робочі місця», — наголосивив голова ОДА.
Максим Степанов запропонував також щомісяця проводити спеціальні засідання Кабінету Міністрів за участі представників бізнес-спільнот. Новий формат спілкування дозволить бізнесу не просто виносити на загал проблеми, а й одразу отримувати належний відгук. Цей формат можна так і назвати: «Кабмін. Діалог з бізнесом», — уточнив він.
За підсумками роботи Х Національного експертного форуму прийнято відповідні резолюції, які мають стати реальним дороговказом для розвитку всієї держави і кожної громади зокрема.
Яна СТАСІНА.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206