№ 82 (21992) четвер 27 вересня 2018 року

Ввечері 22 вересня в Одесі скоєно замах на вбивство громадянського активіста, лідера міського осередку партії «Сила людей» Олега Михайлика.

Напередодні ж у «Відкритому медіапросторі» відбулася прес-конференція представників опозиційних політичних партій, тема якої — вимога відставки прокурора Одеської області Олега Жученка та очільника ГУ НП в Одеській області Дмитра Головіна.

Організатори прес-конференції розповіли про створення «Одеської політичної платформи», яка об’єднує регіональні організації політичних партій Народний рух України, «Сила людей», «Рух нових сил Михайла Саакашвілі». У заході взяли участь і представники політичних партій «Демократичний альянс» та об’єднання «Самопоміч».

Одеське літо закінчується тоді, коли вичерпуються всі одеські фестивалі. Наразі маємо їх кілька, два з яких — міжнародні. Крім «Золотих скрипок Одеси», які вчора буквально вчарували гостей філармонії, днем раніше розпочався Міжнародний, четвертий уже, літературний фестиваль. І не будь-де, а на славетних сходах, які стають дедалі затребуванішими для різних імпрез.

Перед чисельною авдиторією своїх шанувальників (а передовсім — його творчості) виступав Сергій Жадан. Але читав цього разу не своє, а власні таки переклади швайцарця Педро Ленца, чия збірка віршів «Мій друг — машиніст крана» вийшла друком українською мовою.

Спогад про Нонну Михайлівну Шляхову

…Сталося неочікуване: готувався писати ювілейну статтю, а писати доводиться спогад — Нонна Михайлівна Шляхова, 85-літтю якої мала бути присвячена ця стаття, незадовго до своєї «круглої дати» відійшла у вічність…

І

Людей, яких знав протягом багатьох років, згадуєш у найнесподіваніших ситуаціях. Ці спогади спонтанні, мимовільні, вони — твої і є частиною твого особистого життя, чинником твоїх роздумів і переживань.

Одеська обласна організація Національної спілки письменників України та Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.С. Грушевського оголошують літературний конкурс «Одеський словограй».

Цей конкурс проводиться у межах виїзного зонального фестивалю «Безмежність української книги», приуроченого пам’яті М.С. Грушевського. До участі запрошуються поети та прозаїки Одещини (без вікових обмежень).

Перші три дні нового театрального сезону васильківців були надзвичайно насиченими, багатими на зустрічі, знайомства, мистецькі відкриття.

Відомо, що нинішній рік для колективу проходить під сузір’ям Василя Степановича Василька (1893—1972) — видатного українського режисера, драматурга, педагога, теоретика та історика сценічного мистецтва, народного артиста СРСР, ім’я якого Одеський академічний український музично-драматичний театр носить із 1995-го.

Учора в Одеському обласному центрі української культури відкрилася персональна виставка майстра народного мистецт-ва України, лауреата обласної премії ім. Р. Палецького 2016 року Лілії Ліптушенко «Живу Україною» (петриківський розпис, кераміка, художня обробка дерева, витинанка).

Лілія Геннадіївна Ліптушенко (1969 р.н.) мешкає у селищі Великодолинському. Понад 20 років працює керівником гуртків «Різьблення по дереву» та «Розпис по дереву» Овідіопольської районної станції юних техніків. Діти під її керівництвом неодноразово ставали переможцями на обласних та районних виставках-конкурсах науково-технічної та декоративно-прикладної творчості. До речі, на персональній виставці майстрині представлені і роботи її вихованців.

Країна ідеальних доріг, футболу й елітних автомобілів, прославленої на весь світ педантичності та галасливих пивних фестивалів. Це — багатогранна і до кінця не пізнана нами Німеччина. Згідно зі звітом ООН, цьогоріч вона увійшла до п’ятірки країн з найвищим рівнем життя. Хоча після запровадження в 2002-у євро, німцям також «дісталося», бо ціни на продукти та інші товари злетіли в кілька разів. Однак їм вдалося втримати ситуацію під контролем і пристосуватися до нових умов життя.

Столиця Німеччини — одне з наймодніших міст світу, тому на дорогах — черги з Audi та Porsche. Це так туристи уявляють собі Берлін. Та здебільшого на вулицях цього величезного міста (понад 3,5 мільйона жителів) — економні малолітражки та … велосипеди. Корінні берлінці пояснюють: німці — ощадливий народ. Навіть ті, хто заробляє вище від середнього, не купують речі задля престижу. Якщо в родині є автомобіль, користуються ним не щодня, бо ж є міський транспорт. Річний абонемент на метро коштує в межах 700—800 євро. І це дуже вигідна ціна, бо, за умовами проїзду, ввечері можна «захопити» безкоштовно ще одну людину.