№ 71 (21981) субота 18 серпня 2018 року

Переглядів: 636

Дюк у вишиванці. А ви?

Організатори Вишиванкового фестивалю запрошують одеситів та гостей міста долучитися до встановлення нового рекорду. Акція розпочнеться 24 серпня о 13.00. Нагадаємо, торік у живому ланцюзі стояли 2464 людини у вишиванках.

Наразі ж, за традицією, у рамках підготовки до фестивалю Дюк де Рішельє приміряв нову вишиванку. Цьогоріч вона — з бессарабським мотивом. Орнамент виконаний у синьо-жовтих кольорах, а серед узорів — знак нескінченності. Концепцію візерунка розробляли представники вітчизняного виробника патріотичного одягу «Фолк Мода».

«Ми довго думали, яка повинна бути вишивка на честь десятого, ювілейного, фестивалю. Як бачите, вона синьо-жовта, зі знаком нескінченності і вишита у бессарабських традиціях. Знак нескінченності на ній — це символ того, що незалежність всередині нас і вона нескінченна!» — каже голова оргкомітету Вишиванкового фестивалю Наталя Мажарова.

Цьогоріч святкове дійство триватиме з 22 по 26 серпня. На честь ювілею фестивалю його партнер — компанія VP Production в особі композитора і саунд-дизайнера Влада Плотнікова — підготувала офіційну мелодію Вишиванкового та мелодії окремих заходів.

Переглядів: 4180

Про Незалежність і самоідентифікацію

Більшість одеситів та львів’ян розуміють День Незалежності як незалежність від інших держав, а харків’яни — як данину традиції, коли країни світу зазвичай святкують такі дати. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного у цих найбільших містах України з 8 по 13 серпня і презентованого у четвер в «Укрінформі».

У жителів цих міст, зокрема, поцікавилися, як вони розуміють святкування Дня Незалежності України.

Так-от, у Львові 39% опитаних розуміють це свято як незалежність від будь-якої іншої дер-жави, 17% вважають, що воно символізує незалежність від Росії, ще 17% зазначили, що це традиційне свято, 9% розуміють цей день як незалежність від решти республік СРСР, 16% — як незалежність від СРСР.

Переглядів: 573

Мовний імператив

Багато що на цьогорічному Одеському міжнародному кінофестивалі давало привід порадіти за український кінематограф — свіжі ідеї, талановита, смілива режисура, молоді обличчя, нагороди на зарубіжних форумах… Часом немовби свіжий легіт від поблизького моря струменів з екрана.

І це природно. Зміна часів неодмінно веде до зміни поколінь, до нового кіномислення. Фільмарство нині — на піднесенні, воно в пріоритеті держави (принаймні, так хотілось думати, бачачи на фестивалі голову Держ-кіно України п. Іллєнка). Хоч і скромний ще її внесок у підтримку прагнення нового покоління мистців дати світові нагоду почути український голос. Попри те, дедалі більше, дедалі частіше бачимо на екрані український національний характер, українську атрибуцію, характерні типажі.

Переглядів: 564

Негайно і без жодних умов

Експерти ООН закликали російську владу негайно і без жодних умов звільнити Олега Сенцова, висловлюючи серйозну стурбованість його фізичним та психологічним станом.

Олег Сенцов, український режисер і відвертий критик російської окупації Криму, був заарештований владою РФ у травні 2014-го й засуджений до 20 років позбавлення волі як громадянин Росії за звинуваченнями у тероризмі. Три місяці тому він розпочав голодування як протест проти політично вмотивованого ув’язнення 64 українців.

Переглядів: 1034

«Серце» української естради

Незважаючи на всі перипетії першої половини буремного ХХ сторіччя, з його технологічними проривами, політичними колізіями, війнами (а може, саме завдяки цьому), світ заполонила джазова лихоманка. Джаз, якому притаманні особлива метроритмічна стилістика та специфічний драйв, дав поштовх до розвитку безлічі танцювальних мелодій (регтайм, фокстрот, твіст, шейк, шіммі, лінді хоп, бугі-вугі, чарльстон, джайв), породив нові музичні форми — як академічні, елітарні, так і естрадно-пісенні.

Звучали джазові мелодії і в СРСР. Музику для джаз-оркестрів писали відомі композитори-пісенники М. Блантер (художній керівник Державного джазу СРСР у 1936—1938 роках), О. Цфасман, брати Покрасси, В. Кручинін, Є. Жарковський. Не сумніваюся, що більшість знає також пісні І. Дунаєвського («Как много девушек хороших», «Дымок от папиросы» тощо), і з задоволенням наспівує його знамените «Сердце» з кінофільму «Веселые ребята» у виконанні Леоніда Утьосова та його джаз-оркестру (https://www.youtube.com/watch?v=wytnQoY1sYU).

Переглядів: 4730

Сааремаа, де живе спокій

Естонія — морська країна. Протяжність звивистої берегової лінії — 3794 кілометри із затоками, бухтами та чистими піщаними пляжами. Має аж 1500 островів. Цікаво, що південний сусід Естонії — Латвія — також морська країна, але не має жодного острова.

Наш шлях — до найбільшого в Естонії острова Сааремаа.

Сааремаа («Острівна земля») — культове місце для кожного естонця. Тут інша природа, інша атмосфера, тут живе спокій. Сааремця в інших частинах країни одразу впізнають за говіркою, інтонацією та співучою вимовою. Про острів’ян деякі міщани, які зросли на балконі, полюбляють оповідати всілякі байки та анекдоти як про не-отесаних селюків, але то, радше, незлостиві жарти. А насправді до мешканців «Острівної землі» в країні ставляться з повагою, та й самі місцеві знають собі ціну. Звідси походить багато видатних естонців — державних діячів, науковців та людей мистецтва.

Переглядів: 2129

Стимули для мікрофермерства

Реалізація «сімейно-фермерських» новацій забезпечить представникам дрібного аграрного бізнесу розширення можливостей при формуванні напрямків свого розвитку, вважає завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Леонід Тулуш, оцінюючи перспективи прийнятого Верховною Радою 10 липня закону про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств.

За його словами, йдеться, насамперед, про можливість переведення своєї напівлегальної діяльності, позбавленої належної підтримки з боку держави, на цивілізовані рейки і залучення до бюджетних програм, спрямованих на стимулювання розвитку аграрного сектора та підвищення рівня соціальної захищеності осіб, які працюють у галузі.

Переглядів: 4124

Ростуть і рейтинг, і віра

Не тільки рейтинг, а й відсоток українців, які вважають, що саме Юлія Тимошенко стане наступним президентом, зростають.

«Свіже опитування «Рейтингу» щодо електоральних симпатій показало закріплення тенденцій. Зокрема, лідерство Тимошенко базується не на сліпій вірі в саму ЮВ, а на високій оцінці її програми і планів щодо зміни країни. Це прагматична ставка громадян на політика, який може навести порядок і повернути владу пересічному громадянину», — пише на своїй сторінці у Фейсбуці політолог Сергій Биков.

Переглядів: 536

Запізнілий лист із Арциза

Отримали листа з Арциза. Від Алли Михайлівни Павлової. Давньої шанувальниці «Чорноморських новин», якій 19 липня — а це й день народження нашої газети — сповнилось 80.

Довго добирався той лист. Авторка навіть телефонувала до редакції, переймаючись, чи, бува, не загубився десь у бессарабських степах або на одеському асфальті. Хоч із значним запізненням, таки дійшов.

Переглядів: 668

Проти права — «монтировка»

У неділю, 12 серпня, я та мій брат із сім’єю сіли у селі Троїцькому Любашівського району в автобус Ананьїв—Одеса (номерний знак ВН 3915 АА) щоб добратися до обласного центру.

Тільки-но зайшли у салон, водій у грубій формі зажадав, щоби наших сумок, ні в проході, ні на задній площадці не бачив, при цьому відмовившись покласти їх до багажного відділення. Потім заявив, що взагалі за посвідченням учасника бойових дій (УБД) везти мене не збирається. Слів, як то кажуть, не підбирав. Як на мою адресу, так і на адресу всіх учасників бойових дій. Із трьома крапками замість нецензурщини це звучало так: «Вас таких…і що мені з цього?», «Можеш мені на ...солі насипати», «Пішли ви всі...зі своїми УБД», «Якщо єсть якісь возраженія, то я можу вийти з автобуса і дати в дюндель або...монтіровкою раз по голові»… Заплатив я за той цирк із с. Троїцьке до с. Алтестове 120 гривень. На вимогу видати квиток водій попервах не реагував, а потім, кинувши мені його, як собаці, сказав «На, бери і засунь собі його в...».

Переглядів: 2116

Як одна душа

Що, скажете, знову про любов? А про що ж іще, коли в Одесі сталася така не-ординарна подія? Ну хай би почубилися між собою хлоп’яки-верховоди за лідерство на своїй вулиці. А то ж — страмовище і ганьба: школярки-підлітки кулаками й ногами дубасили однокласницю, яка безпорадним клубочком уже лежала долілиць, закриваючи голову руками.

За що гамселили? Розлучниця! Один із хлопців зустрічався з дівчиною з їхнього класу, а тут поклав око на іншу однокласницю. Та відповіла взаємністю — і потрапила у халепу.

Переглядів: 523

Нащо клоунам кордони?

До Одеси вперше завітали «Клоуни без кордонів» — асоціація професійних артистів комічного жанру, які від усього серця дарують радість дітям у країнах, що потерпають від військових конфліктів.

Цей проект був започаткований у 1993 році в Барселоні. Тамтешні клоуни згуртувалися, щоб звеселити-розрадити дітей, які постраждали від війни у тодішній Югославії. Відтоді минуло багато часу — організація стала міжнародною й нині об’єднує 14 країн.

Переглядів: 583

Найвпливовіша жіноча двадцятка

На основі списку «100 жінок, котрі змінили світ», учасниць якого відібрали експерти журналу BBC History Magazine, читачі, шляхом голосування, назвали топ-20 найвпливовіших.

Перше місце в рейтингу посідає Марія Кюрі, яка стала першим в історії дворазовим лауреатом Нобелівської премії.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net