Переглядів: 555

Доленосні батькові слова

Простий хлопчина з Кропивницького колись і подумати не міг, що стане командиром військового корабля. Інколи виникали думки стати військовим, але щоб командиром...

Василь Швачич згадує, як у 9-у класі довго роздумував над майбутньою професією. Якось батько запитав: «Синку, хочеш, щоб у тебе були золоті погони, білий кітель, кортик і щоб усі дівчата були твоїми?».

— Щодо дівчат він, звісно, жартував. Але тоді його слова мене зачепили. І я задумався: а чому б не спробувати? Чому б не пов’язати життя з морем, до якого з дитинства так тягнуло? Влітку бабуся частенько відвозила мене у Коблеве на відпочинок. Пам’ятаю, я завжди чекав цього моменту.

Два останні роки у школі юнакові довелося посилено займатися математикою, фізикою та спортом. Але...

— Для вступу до Севастопольського військово-морського інституту за-бракло буквально двох балів. Втім, рейтинг був достатнім, щоб потрапити до Військово-морського коледжу старшинського складу, який входив до цього інституту. Так я став на першу сходинку до своєї мети. Отримавши перше військове звання мічман та прослуживши рік на посаді командира радіотехнічної станції, я, нарешті, потрапив до військово-морського вишу на третій курс. У підсумку знадобилося сім років замість п’яти, але, врешті-решт, отримав омріяний кортик та офіцерські погони, — розповідає Василь Швачич.

Служба лейтенанта розпочалася з посади командира гідроакустичної групи на бойовому кораблі — морському тральщику «Черкаси», який дислокувався у селищі Новоозерному. Далі був малий протичовневий корабель «Хмельницький», де обіймав посаду командира БЧ-4-7 (бойова частина зв’язку та управління). Згодом пішов на підвищення у Севастополь — помічником командира фрегата «Гетьман Сагайдачний». Саме у той час, коли корабель брав участь в антипіратських операціях НАТО «Океанський щит» та Європейського Союзу «Аталанта», і відбулася окупація Криму Росією.

— Тому після успішного виконання поставлених завдань у березні 2014 року поверталися ми вже не в Крим, а в Одесу. Ніхто не знав, що буде далі, з кожним днем ситуація на пів-острові загострювалася. Особовий склад перебував у повній бойовій готовності. Але найбільше бентежило екіпаж те, що сім’ї та рідні залишалися під контролем країни-агресора. А ми цілодобово знаходилися на кораблі і не могли їм допомогти. Навіть перевезти дружин, дітей та речі не було жодної можливості — згадує офіцер. — Тому деякі військовослужбовці не витримали напруги і самовільно повернулися до Криму. Ще 40% особового складу звільнилися в Одесі.

Сім’я Василя Швачича проживала тоді в Євпаторії. Покидати корабель він не збирався, проте добре розумів, що питання евакуації коханої та маленької доньки треба вирішувати. Тим паче, що дружина звільнилася з міліції, яка перейшла на бік окупанта, й залишилася без роботи.

— На жаль, ніхто із керівництва флоту не переймався нашими проблемами, болючими питаннями екіпажу, і це, певно, одна з причин, через яку кримчан на кораблі ставало дедалі менше. Однак я, все ж таки, знайшов волонтерів із Запоріжжя, які допомогли перевезти мою родину до Одеси, — пригадує Василь.

У 2017 році капітана 3-го рангу Швачича призначили командиром пошуково-рятувального судна «Донбас». Цей корабель був четвертим після ракетного катера «Прилуки», танкера «Фастів» та судна розмагнічування «Балта», які окупанти передали Військово-Морським силам ЗС України у березні 2014-го.

За період перебування у блокаді «Донбас» отримав значні пошкодження матеріальної частини. Проблем додало і загоряння на одному із бойових постів у 2016 році. Як вважає командир, це загоряння також було наслідком поганого технічного стану корабля після його кримського полону. Особовий склад власноруч провів ремонтно-відновлювальні роботи.

Василь Швачич розповів, що судно має досить поважний вік, адже було спущене на воду ще у 1969-у, і це, звісно, не може не позначатися на його стані.

— Сьогодні виконувати завдання пошуково-рятувального характеру корабель спроможний, але без переобладнання та модернізації це досить складно. Тобто якісь окремі елементи нам посильні, але операція в цілому — ні, — пояснює командир.

Крайній вихід у море «Донбас» здійснив у жовтні 2016 року після пожежі, аби перевірити роботу суднових пристроїв, зокрема рульового, навігаційної системи та корабельного зв’язку.

— Думаю, що мало виходів у море і є одна з головних причин, чому у нас багато вакантних посад, — зауважує офіцер. — Звісно, впливає і грошове утримання, і те, що досить багато часу проводиш на борту, а не з сім’єю.

Як з’ясувалося під час розмови, ні Василь Швачич, ні його колеги-командири суден у зоні АТО не були. Чому? Бо для офіцерів корабельного складу там просто… не передбачені посади.

— Мені боляче спостерігати за тим, що відбувається на сході України. Із 2014 року я писав рапорти вищому керівництву з проханням відправити мене до зони бойових дій, аби боронити свою землю, — каже командир пошуково-рятувального судна. — Крім того, я як командир мав би бути прикладом для своїх підлеглих. А вони майже всі брали участь в антитерористичній операції, оскільки старшин і матросів призначають на посади стрілків, зв’язківців, водіїв. З упевненістю скажу: у мене на кораблі кожен професіонал своєї справи. І саме завдяки їм «Донбас» сьогодні підтримується в задовільному тех-нічному стані.

Оксана КАРПЕНКО.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net