№ 40-41 (21950-21951) субота 12 травня 2018 року

Завтра — День матері, свято, яке з 2000-го щорічно офіційно пошановується в Україні у другу неділю травня.

Вперше це свято офіційно встановлене Конгресом США 8 травня 1914 року. Після Першої світової війни його почали відзначати й у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. Нині День матері у другу неділю травня святкують 85 країн, у тому числі й Україна, а ще понад 30 країн — в інші дні.

З виступу Президента України Петра Порошенка під час акції «Перша хвилина миру»

«Коли село звільнили, всіх чоловіків від шістнадцяти і до шістдесяти… аби була нога-рука, чи сліпий-глухий, не важливо — всіх стали брати до війська. Нас «озброїли», мається на увазі дали по півцеглини, і — йдіть, «іскупайтє віну кров’ю», бо на окупованій території були. Мовляв, жбурляйте цеглу, а німці нехай думають, що то гранати! Нас вигнали на кригу водосховища, навпроти — якийсь комбінат був, німці вибили в мурі бійниці… Підпустили і вдарили кинджальним вогнем. А повернутися назад не можна було, бо там сиділи «смершівці» з нацiленими на нас кулеметами — націленими нам у спину... Вибухнула міна, мене контузило, я впав. Коли непритомного підібрали, в шпиталі не могли цеглину витягти — так я в неї вчепився і вона в мене вмерзла…
З п’ятисот душ лише п’ятнадцять уціліли…».

8 травня, у День пам’яті та примирення, коли Європа, а віднедавна й Україна вшановують пам’ять жертв Другої світової війни, в Одесі, на Алеї Слави, біля пам’ятника Невідомому матросу, відбулася спільна молитва священнослужителів основних конфесій нашого міста.

Духовні отці молилися за мир в Україні й у всьому світі, поминали загиблих у тій страшній війні.

В українському календарі 22 травня посідає непересічне місце, адже цей день освячений іменем Тараса Шевченка, його поверненням, як і заповідав, у рідну землю.

Ще тоді, у травні 1861-го, останній путь великого сина України супроводжувався неабияким сплеском національного духу. І донині, а особливо — в роки переслідувань і репресій, придушення всього українського, ця дата зостається символом боротьби за волю і правду, за права і гідність нашого народу.

Американський штат Нью-Йорк ухвалив резолюцію, яка визнає Голодомор в Україні геноцидом.

«Сенат та асамблея штату Нью-Йорк ухвалили спільну резолюцію до 85-х роковин Голодомору 1932—1933 років в Україні, яка визнає цю трагедію геноцидом українського народу», — йдеться у повідомленні посольства України в США.

Це вже дев’ятий штат США, де Голодомор визнано геноцидом. До Нью-Йорка це зробили у Вашингтоні, Вісконсині, Іллінойсі, Массачусетсі, Мічигані, Нью-Джерсі, Орегоні та Пенсильванії.

Перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 24 грудня 2017 року

Таїровська селищна виборча комісія

Овідіопольського району Одеської області

ПОСТАНОВА № 420

19 год. 31 хв.
10 травня 2018 року

смт Таїрове

Таїровська селищна виборча комісія Овідіопольського району Одеської області повідомляє про повторне (втретє) скликання першої сесії новообраної Таїровської селищної ради Таїровської селищної об’єднаної територіальної громади Овіді-опольського району Одеської області

Комісія постановила провести першу сесію у приміщенні Таїровської селищної виборчої комісії Овідіопольського району Одеської області за адресою: 65497, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Лиманка, ділянка 10, будинок 39/1, 12 травня 2018 року о 14.00.

Про країну «Буковель», у якій довелося побувати наприкінці квітня (а вона славна не лише своїми гірськолижними трасами, хоча й навіть тоді, перед травневими святами, ще можна було покататися засніженими схилами), розповім згодом. Нині ж — про одного з тих, хто створив і продовжує розбудовувати цю знану нині в Європі курортну країну — народного депутата України, бізнесмена, благодійника-мецената Олександра ШЕВЧЕНКА.

Це представник нового покоління українських політиків, які гучно заявили про себе після Революції Гідності. Доти відомий передусім як підприємець, творець карпатського курорту «Буковель», у 2014 році Олександр Леонідович переміг у двох виборчих кампаніях — на довиборах у травні та парламентських перегонах у жовтні.

Олександр РУСИЙ

Байка про кумирів

Реалії життя:
спотворені надії,
розвінчані герої,
пророки та месії,
розпуста в голові,
розгубленість, зневіра...

Упродовж січня-березня 2018-го Україна збільшила товарообіг із РФ порівняно з аналогічним періодом минулого року на 14,9% — до 2,6 мільярда доларів, про що свідчать дані НБУ.

Приріст відбувся завдяки тому, що Україна почала більше купувати у Росії — на 28,4% (до 1,9 мільярда доларів). А от експорт скоротився на 10,1% (до 709 мільйонів доларів). Негативне сальдо торгівлі з РФ зросло на 692 мільйони до майже 1,2 мільярдів доларів.

Майже сотня нардепів-мільйонерів орендують житло за рахунок держбюджету, зазначають у Комітеті виборців України.

За даними КВУ, в 2017 році 92 народних депутати-мільйонери отримали від держави компенсацію на оплату житла або винаймання готельного номера — загалом понад 32 мільйони гривень.

Слід зазначити, що таку компенсацію отримали значно більше нардепів — 175, проте, згідно з деклараціями, 92 з них не потребували цих коштів, бо мали у власності грошові активи на суму понад мільйон гривень.

Генеральному прокурору України Ю.В. Луценку Шановний Юрію Віталійовичу!

11 квітня 2016 року на О.М. Павлова та його сина Ю.О. Павлова було скоєно напад з боку М.В. Максимова, внаслідок якого О.М. Павлову завдано тяжких тілесних ушкоджень — струс мозку, зламано десять ребер (одне з них ще й пошкодило легеню) та обидві руки, в одну довелося ввести імплантат. За фактом цього злочину у Приморському райвідділі поліції м. Одеси було відкрито кримінальне провадження №12016160500002732.

Травень подарував багатодітній сім’ї Людмили Ткачової із Пшеничного Саратського району надію на краще життя. Щоправда, додасться і роботи. Але жінка, вочевидь, її не боїться, бо ж сама попросила про дарунок, який, за дорученням глави держави, і привіз родині голова місцевої райдержадміністрації Антон Лобан.

Передував цьому візиту лист відчаю, з яким багатодітна мати, що в серпні минулого року народила синочків-близнят, звернулася до Президента: «Допоможіть придбати корову, у мене нема таких коштів, а власного молока не вистачає для вигодовування дітей. Ви — моя остання надія!». Пані Людмила розповіла у тому листі про скрутне матеріальне становище та проблеми, зумовлені вихованням п’ятьох дітей. Сім’я, писала вона, отримує соціальну допомогу — 1720 гривень на місяць. Звичайно, цих коштів бракує навіть на харчування, не кажучи вже про інші нагальні потреби, як-от ремонт будинку, що фактично перебуває в аварійному стані.

Реформи, реформи, реформи… Яка з них досягла мети? Хіба що приватизація квартир. Ці реформи більше схожі на жебраків, які простягають ледачі розум і руки до всіх перехожих.

Мені здається, що вся ота імітація змін лише добиває минулі надбання українців. Раніше в країні був лад, а нині владарюють менеджери-прихватизатори, які вкрали наші ваучери на заводи, фабрики, надра, енергетику, а тепер загрі-бають ще й землю... А українці — ото дивні люди! — голосують за ті бездонні горлянки…

Із 10 травня на дорогах Одеської області запроваджено обмеження на рух великовагового транспорту.

Обмеження, а воно стосується автівок загальною вагою понад 24 тони і навантаженням на вісь більше 7 тонн, діятиме з 10.00 до 22.00 у дні, коли стовпчик термометра підніматиметься вище за позначку «плюс 280С».

Одеса — одне з найпривабливіших і водночас найскладніших в усіх аспектах українських міст.

Минув четвертий рік від трагічних протиборств 2014-го, але криза не минула: багато проблем лишаються, а деякі — загострилися. Місто охоплене міцною мережею корупційних схем (чого вартує за своїми масштабами і зухвалістю лише справа міського голови Г. Труханова!), в ньому регулярно відбуваються проросійські й антиукраїнські акції, прихованого і відкритого змісту, українська культура й українські громадські середовища фактично маргіналізовані, загальна атмосфера міста й регіону зберігає в собі ще багато постсовєтчини і має так мало національної мобілізованості молодої держави.

Продовження. Початок у номерах за 14 та 21 квітня.

(Спроба всеукраїнського дискурсу про місце Буджаку в Україні)

Торік луганчанин Валентин Торба написав до всеукраїнської газети «День» статтю з трішки провокаційною назвою: «Як зробити з Ізмаїла фортецю українського духу?». Вже тоді задумався: а чи це реально? Адже, згідно з даними переписів, відсоток українців у цьому придунайському місті ніколи не перевищував 38%. Навіть про Одесу з її 62% українців не скажеш, що вона є «фортецею українства», а що ж тоді говорити про найбільше місто Південної Бесарабії, яке опинилося у складі України лише в 1940 році? Хоча... Чому б і не помріяти про хороший результат, плануючи тривалу державницьку працю на придунайських теренах? Але «фортецею» українського духу Ізмаїл може стати скоріше в переносному значенні. Тобто отримати надійне щеплення проти маячних ідей «русского мира».

А поки що Буджак (ще одна історична назва Південної Бесарабії) багато в чому нагадує Донбас 2013 року. Щеплення попереду. Є два варіанти. Перший — Росія провокує тут сепаратистські виступи, а український народ рятує (як зараз на Донбасі) свою країну від подальшого розчленування. Другий варіант — просвітництво та масові контакти молоді й інтелігенції Буджака з рештою України.

Рятуючи їжаків

Наприкінці квітня ми щороку відзначаємо День довкілля. Гарна календарна дата! У цей день дружно виходимо на суботники, садимо, сапаємо, збираємо в мішки непотріб з парків, схилів й узбіч доріг, прибираємо свої дачі і приватні будинки…

Школярі ж охоче долучаються до акції, а насправді — масштабного соціально проекту, який дістав досить милу назву: «Здай батарейку — врятуй їжачка!». Вони зносять до школи відпрацьовані джерела живлення, адже їм пояснюють, що використана пальчикова чи іншого виду батарейка, викинута разом з побутовими відходами, із максимальною часткою ймовірності потрапляє на звалище, де розкладатиметься під відкритим небом. Цього категорично не можна робити! Після того, як оболонка такої батарейки зруйнується під дією корозії, в землю потрапить велика кількість шкідливих речовин, здатна отруїти, за деякими даними, 400 літрів води або 20 квадратних метрів землі. А це — територія проживання двох дерев, двох кротів, одного їжачка і кількох тисяч дощових хробаків! Важкі метали та інші шкідливі речовини, що містяться у відпрацьованих елементах живлення, потрапляють у ґрунт і ґрунтові води, звідки — в річки, озера та інші водойми, які використовуються для водопостачання. А потім — уже через їжу й питну воду — в наш організм. А це: кадмій, ртуть, свинець, нікель, луги…

На ринку праці, як і на будь-якому іншому ринку, є певні сезонні коливання, а відтак існує поняття «сезонна робота». Її переваги та недоліки аналізували фахівці міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна.

Не слід думати, що сезонна робота — це щось несерйозне, прийнятне лише для студентів або тих, хто з якихось причин не може влаштуватися на постійне місце. Її можна розглядати також як спосіб «перезавантаження» й отримання нового досвіду в абсолютно різних сферах діяльності.

«З початку нинішнього року фіскальна служба констатує не тільки значне збільшення надходжень єдиного податку, а й зростання кількості платників єдиного податку — фізичних осіб», — зазначив начальник головного управління ДФС в Одеській області Гліб Мілютін.

У січні-березні 2018-го фізичні особи-підприємці переказали до місцевих бюджетів майже 300 млн грн єдиного податку. Це на 63 млн грн, або на 26% більше, ніж за відповідний період минулого року.

Маю земельний пай. Які документи потрібні, щоб передати його в оренду, і кому взагалі можу довірити свою землю?

Іван Вернигора.

Які документи посвідчують право власності на землю?

Перед тим, як підписати договір оренди, переконайтеся, чи є у вас документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку. Без таких документів ви не зможете передати землю в оренду.

Надання автокефалії православній церкві України відіграє важливу роль у розвитку держави. Таку позицію у спільному зверненні до українського народу виклали три президенти Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко.

«Ми вважаємо, що надання автокефалії Константинопольскою матір’ю-церквою відіграє важливу роль у зміцненні незалежності України, духовної та національної єдності нашого народу, розвитку релігійної свободи, сприятиме зміцненню міжконфесійного діалогу в нашій країні», — сказав на прес-конференції в «Укрінформі» перший президент України Леонід Кравчук. За його словами, саме єдність українського народу є великою силою, яку зміцнюватиме Автокефальна православна помісна церква, і це стане непереборною духовною перемогою у боротьбі з російською церквою в Україні.

Митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський УПЦ (МП) Олександр (Драбинко) заявив про підтримку автокефалії Української церкви.

«Початок цьогорічної «автокефальної» кампанії застав мене за письмовим столом. А саме — за фінальною редакцією моєї книги «Українська Церква на шляху до автокефалії». Тексти, що увійшли до цієї праці, готувалися не один рік, а наприкінці розміщено документи, які стосуються історії самопроголошення автокефалії у 1919—1925 роках (декрети Української Народної Республіки, постанови зборів і соборів, які проголошували автокефалію або висловлювалися за неї, тощо). Книга, швидше за все, вийде раніше, ніж стане ясно, чим саме закінчиться ще не написана мною глава «2018: в очікуванні Томоса». Наданням Українській церкві канонічної автокефалії від Константинополя? Або черговою історичною паузою в рішенні українського церковного питання? Проте, незалежно від результатів рішення Вселенського патріарха, я хочу сьогодні публічно підтримати ідею автокефалії Української церкви», — заявив у своєму дописі на «Лівому березі» (lb.ua) митрополит, якого свого часу вважали «правою рукою» предстоятеля УПЦ (МП), спочилого в Бозі Володимира (Сабодана).

Автокефалія Православної церкви України необхідна для того, щоб звільнитися від церковного диктату Москви, йдеться у заяві, поширеній 3 травня Ініціативною групою «Першого грудня». Відповідного листа група надіслала і його всесвятості Вселенському патріархові Варфоломію. У документі зазначається:

Ініціативна група «Першого грудня», яка утворена 2011 року у відповідь на звернення трьох українських церков і складається з людей різних релігійних переконань і традицій, підтримує звернення Президента України та постанову Верховної Ради України з проханням до Вселенського патріарха Варфоломія надати томос про автокефалію Православної церкви в Україні.

Приємна новина надійшла із Києва: учні та викладачі Одеської музичної школи №15 імені Тетяни Боєвої вибороли Гран-прі та призові місця на другому міжнародному фестивалі-конкурсі «З Україною в серці».

За результатами виступів володарями гран-прі у відповідних номінаціях стали ансамбль народних інструментів «WOW Band» (керівник — Ірина Книга) і домристка Ганна Чіканчі (викладач — Ірина Книга, концертмейстер — Ольга Добровольська).

Раз на три роки в нашому місті проводиться конкурс дитячої творчості, брати участь в якому — не кажемо вже про перемогу — не тільки престижно, а й корисно. Мова про конкурс солістів-вокалістів шкіл мистецтв нашої області, організатором якого є Одеський навчально-методичний центр закладів культури та мистецтва.

Заключний етап цьогорічних змагань відбувся 29 квітня в приміщенні Одеського училища мистецтв і культури ім. К.Ф. Данькевича. Йому передував заочний відбір у дитячих музичних школах та школах мистецтв районів і міст Одещини. Кращі з кращих юних вокалістів з’їхалися на очне змагання, яке проводилося у трьох номінаціях: академічний, фольклорний та естрадний вокал і в трьох вікових категоріях.

У понеділок у Всесвітньому клубі одеситів (Маразліївська, 7) вшановували «Особистість року» та «Подію року».

За рішенням президентської ради клубу на чолі з Михайлом Жванецьким нагород, заснованих ВКО у 2016-у, цього разу удостоєні: диригент Камерного оркестру Одеської філармонії, заслужений артист України Ігор Шаврук («Особистість року-2017») та ремонт опікового відділення комунальної установи «Одеський обласний клінічний медичний центр», проведений за допомогою благодійного фонду «Корпорація монстрів» («Подія року-2017»).

Нова експозиційна програма Одеського художнього музею відкрилася 28 квітня виставкою київської гості Влади Радко, представляючи яку, директор закладу Олександр Ройтбурд назвав однією з кращих сучасних художниць України, що шукають свій шлях у мистецтві.

Випускниця Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури, учасниця авторитетних міжнародних і загальноукраїнських виставок представила одеситам своє бачення людини, яка існує одночасно як біологічна істота, чию внутрішню будову можна побачити в анатомічних атласах, і як носія таємниці богоподібності, притаманної будь-якій людській істоті. І, звичайно ж, заплутаної та суперечливої у безлічі ув’язнених у ній власних і громадських дослідів та знань про життя і смерть, ганьбу, травму, хворобу, любов, секс і війну.

18 травня о 15.00 у Літературному музеї відкриється унікальна виставка живопису на склі Наталі Курій-Максимів «Янголи». Мистецька подія проходитиме за підтримки управління національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини ОДА.

Наталя Курій-Максимів — майстер художнього розпису на склі, витонченої й водночас дуже складної техніки. Народилася 1987 року в місті Самборі на Львівщині, але дитинство пройшло в Карпатах, у селі Верхнє Висоцьке, де її виховувала бабуся. Саме вона відкрила онучці колорит бойківського побуту, навчила колядувати, розповідала давні легенди й перекази. Мабуть, тому роботи мисткині наповнені карпатською магією, своєрідним теплом і добротою, випромінюють затишок, гармонію й дитячу безпосередність.

Є в нашій області містечко Балта, яке відоме не тільки на Одещині, а й у всій Україні і своєю цікавою історією, і своїми літературними традиціями.

Місцеві жителі із покоління в покоління передавали свою гордість від того, що тут, у Балті, ще наприкінці ХVІІІ століття бував на постої Іван Котляревський, що в 1820-х через неї проїздив і зупинявся в містечку Олександр Пушкін, а в пізніший час — Лев Толстой. У Балті народився і деякий час проживав майбутній видатний учений-славіст Віктор Григорович. У 1920-х тут тимчасово жили й працювали майбутні відомі радянські поети й прозаїки Едуард Багрицький і Валентин Катаєв, Дмитро Бузько і Зінаїда Шишова, Лесь Гомін і Дмитро Май-Дніпрович. Відомим російським письменником став автор романів «Иностранный легион», «Судьба Анри Ламбера» та книжки «Гибель мира» (1939) Віктор Фінк, який 1888-го народився в нашому місті, закінчив тут гімназію й написав перші оповідання. У 1907-у поруч з Балтою з’явився на світ поет Дмитро Кедрін. У селі Миронах народився й почав літературну творчість український поет-футурист Гро Вакар (розстріляний 1937-го в Сандармоху), відомий також антиколоніальним романом «Поїзди підуть на Париж» (1932). Село Пасицели — батьківщина видатного гумориста й сатирика Степана Олійника, якого свято шанують земляки. Більшість із цих майстрів слова писали про Балту чи згадували про неї.