Туристична стратегія Одещини

Форум мав за мету консолідацію туристичного бізнесу та напрацювання стратегії створення туристичних кластерів у районах. (Туристичний кластер — об’єднання організацій, дрібних та великих, що надають послуги в сфері туризму і постійно взаємодіють між собою, спільно використовуючи спеціалізовану інфрас-труктуру, локальні ринки праці тощо). Обговорювалися питання поточного стану туристичної галузі в регіоні, об’єднання зусиль представників туристичної сфери, вироблення моделі ефективної співпраці з органами влади.

Гості із Закарпаття та Київщини поділилися своїм досвідом маркетингового просування туристичного продукту. У сучасних реаліях це важливо робити через інтернет, популярні інформаційні мережі.

Про міжнародні тренди та місце нашої держави на туристичній мапі світу розповів президент Національної туристичної асоціації України Іван ЛІПТУГА:

— Світ змінюється дуже стрімко. За останні 100 років населення планети зросло у сім разів, змінився і його склад. Змінилася парадигма нашого існування на планеті абсолютно в усіх сферах. Сто років тому лише 20% із 1,5 мільярда людей планети Земля мешкали в містах. Сьогодні ж містянами є половина населення. Більше

4 мільярдів людей тепер є жителями міст, урбанізація проникає на всі континенти, в усі країни. До 2050 року 70% землян проживатимуть у містах. Міста стають центрами тяжіння і головними ключовими економічними та соціальними основами кожної країни.

Разом з приростом населення та ростом доходів, зі збільшення середнього класу на планеті збільшується і кількість людей, які подорожують. Із 1950-х років тих, хто мандрує, побільшало із 25 мільйонів до

1 мільярда 320 мільйонів у 2017-у. Це колосальне зростання, яке щорічно додає 5—6%. 2017-й був рекордним за останні 15 ро-ків. До 2030-го 1,8 мільярда людей подорожуватимуть планетою. 51% з усіх мандрівників, а це 670 мільйонів осіб, припадає на Європейський континент.

Туризм — сфера економіки, яка найшвидше зростає. Він поєднує у собі понад 50 різноманітних галузей. Ця сфера в світі вже випередила харчову промисловість та автомобілебудування і вийшла на третю позицію, після паливної та хімічної галузей. Громадяни багатьох країн, подорожуючи, витрачають колосальні суми грошей. В останні роки першість за Китаєм: тамтешні туристи щорічно витрачали понад 250 мільярдів доларів. За китайських туристів борються всі країни світу, особливо це відчутно у європейських — Франції, Італії, Іспанії, Швейцарії. Австрії. Американці, які щорічно витрачають на подорожі 120 мільярдів доларів, на другій позиції. Далі йдуть німці — 80, англійці — 60, французи — 40 мільярдів доларів. Загалом на туризм сьогодні припадає 10% світового внутрішнього валового продукту. Кожен десятий працівник на планеті задіяний у цій сфері. Туризм — це нові робочі місця, ріст економіки, збереження культурної та природної спадщини. Туризм — це фактор миру.

Якщо подивитись на структуру переміщення мандрівників, то 55% усіх міжнародних прибуттів припадає на авіаційний транспорт. Україна наразі не може похвалитися розвитком аеропортів. Із 20 формально існуючих найрозвинутіші київські «Бориспіль» та «Жуляни», на які припадає 9 мільйонів пасажирів, аеропорти Одеси та Львова (близько 1 мільйона пасажирів кожен), а далі йдуть Харків, Дніпро та низка невеликих місцевих «повітряних воріт».

39% туристів у світі користуються автомобільним транспортом, 4% — водним, 2% — залізничним. В Україні залізничний транспорт — основний. Протяжність наших залізниць — 22 тисячі кілометрів. Ситуація з рухомим складом у нас жалюгідна: зараз їде все, що може їхати. 3300 пасажирських вагонів числяться на балансі «Укрзалізниці», щорічно їх кількість скорочуються приблизно на 10%. При цьому нових вагонів замовляють 3—4%. За таких темпів десь через десять років залізниця у нас закінчиться. Сподіваюся, щось буде мінятися.

Більше половини — 53% — всіх міжнародних туристів це ті, хто їздить з метою відпочинку під час відпустки, 27% — відвідують друзів або родину, 13% — діловий туризм.

Разом з розвитком туризму ми говоримо про бум інформаційних технологій. ІТ-революція та туристична революція відбуваються в усіх сферах. У туризмі це стосується розміщення, транспортних послуг, сервісу туроператорів та турагентів, харчової та низки інших галузей. Усім відомі сайти міжнародних глобальних платформ, які вже змінили парадигму багатьох традиційних бізнесів. Усім відомі Uber — таксі, що змінило формат таксі-сервісів майже в усіх країнах, BlaBlaCar — найбільший у світі сервіс пошуку попутників, який дає змогу зв’язатися пасажирові з водієм без будь-яких посередників. Airbnb — найбільша в світі мережа, яка надає послуги з роз-міщення, випередивши всі міжнародні готельні мережі. Загальний номерний фонд будинків і квартир, який пропонується Airbnb, — це більше, ніж загальна сукупність номерів у «Хілтон», «Інтерконтиненталь», «Марріотт» тощо. Послуги з екскурсійного обслуговування ToursByLocals — єдина платформа, яка дає змогу екскурсоводам і просто жителям різних міст пропонувати сервіс із супроводження туристів.

Таких платформ багато. З ними конкурувати вкрай складно, регулювати їх на державному рівні неможливо. Це нова реальність, з якою ми зіткнулися нещодавно, але яка дуже швидко входить у наше повсякденне життя. Ми повинні розуміти, що регулювання цього бізнесу стає неможливим, тому необхідний правильний стратегічний маркетинг, правильне ставлення як центральної та регіональної влади, так і бізнесу, який хоче щось зробити й усвідомлює, з ким йому доводиться конкурувати.

2015 року Україна, спільно із 193 державами-членами Організації Об’єднаних Націй, підписала історичну резолюцію, в якій затверджено Глобальний порядок денний сталого розвитку 2030. Цей порядок денний містить 17 цілей сталого розвитку (ЦСР), які окреслюють орієнтири глобального розвитку у довгостроковій перспективі. Країни-підписанти погодилися координувати зусилля та мобілізувати ресурси, встановити стратегічні рамки для національного розвитку.

2017-й Генеральна асамблея ООН оголосила міжнародним роком стійкого туризму під гаслом «Мандруй, насолоджуйся та поважай». Термін «стійкий туризм» означає туризм, який враховує теперішні й майбутні соціально-економічні впливи, націлені на потреби відвідувачів, потреби бізнесу, довкілля і місцевих спільнот, що проживають на кожній території, в кожній країні.

В Україні сьогодні 65% усіх туристів — це ті, хто виїжджає, і 35% — хто приїжджає. Торік, після надання безвізу, за кордон виїхало 29,5 мільйона українців, а до нас в’їхало 14,5 мільйона іноземців. Після подій 2013—2014 років кількість тих, хто в’їжджав, упала рівно вдвічі — із 25 мільйонів до 12,5. У 2017-у ж приїхало вже 14,5 мільйона.

Найбільше іноземних громадян, які прибули до України за дев’ять місяців 2017-го, — з Молдови (здебільшого, в Одеську область), багато з них — не туристи, а також з Білорусі, Росії (1 млн 230 тис.), Польщі (1млн 150 тис.), Угорщини (107 тис.), Румунії, Словаччини, Ізраїлю, Туреччини, Німеччини. Порівняно з 2016 роком, значно збільшилася кількість туристів з Білорусі (на 54,1%), Туреччини (на 41%), Ізраїлю (на 26,1%) та Німеччини (на 25,9%). Водночас, зменшилася кількість туристів, що прибули до України зі Словаччини (на 12,4%), Угорщини (на 6,5%), Росії (на 6,2%) та Польщі (на 3,2%). 98% з усіх, хто до нас приїздив, — представники Європейського континенту.

Найбільша кількість громадян України виїхала до Польщі, Росії, Угорщини, Молдови, Туреччини, Білорусі, Румунії, Словаччини, Єгипту, Німеччини. За ті ж таки дев’ять місяців 2017-го, порівняно з аналогічним періодом 2016-го, найбільше зростання потоку українських мандрівників — до Єгипту (вдвічі), Туреччини (на 27%), Німеччини (на 24,2%), Румунії (на 21,1%), Угорщини (на 9,9%).

Нашим східноєвропейським сусідам підходить український сервіс, їм близька наша ментальність. Але нам треба рости в сенсі якості, щоб залучати більше туристів з інших країн.

За підтримки Всесвітньої туристичної організації торік створена Національна туристична організація України. Її завдання — консолідувати туристичний сектор і мати в кожному регіоні свою туристичну організацію (у нас це Асоціація туризму Одеси. — Прим. авт.). Комунікація, кооперація і колаборація — це, власне, і є головною роллю НТО і головною роллю кожної регіональної туристичної організації.

Слід розуміти, що в умовах глобальної конкуренції невеликі бізнеси можуть перемогти лише шляхом об’єднання зусиль. Для цього за географічним принципом створюються кластери. В областях є регіональні, а також галузеві туристичні організації за видами туризму — екологічний, сільський, гастрономічний, промисловий, мілітарі, релігійний тощо. Одна з важливих частин нашої роботи — підняття рівня якості в усіх напрямках туристичної діяльності.

Другий рік ми працюємо над створенням Національної системи якості, сталості та досконалості. Вже прийнято 20 міжнародних стандартів щодо підвищення якості готелів, туристичних інформаційних центрів, пляжів, яхт-клубів, екологічного туризму, послуг екскурсоводів.

У кулуарах форуму цікаво було поспілкуватися з його учасниками. Як-от з головою агроекологічно-рекреаційного кластеру «Фрумушика-Нова» Олександром ПАЛАРІЄВИМ.

— Олександре Андрійовичу, чи легким був шлях до створення кластера?

— У 2016 році міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий підписав указ про створення шести агро-рекреаційних кластерів у рамках реалізації Концепції розвитку сільських територій. Функціонування аграрних рекреаційних кластерів дасть можливість розвивати в Україні зелений туризм, стане новим поштовхом для розвитку малого і середнього бізнесу у сільській місцевості. До цього переліку потрапила і «Фрумушика-Нова». Цьому передувала велика робота, проходити офіційні сходинки дуже нелегко. Ось минув рік і місяць, й голова Одеської ОДА Максим Степанов оголосив про створення кластера. В Україні це прецедент, такого ще не було. Маємо великі сподівання, що кластер буде серйозним інструментом для розвитку території Тарутинського району.

— Кластер створено. Які наступні ваші дії?

— Кластер — діяльність підприємств суміжних галузей на територій 20—30 кілометрів одне від іншого. У нас це буде залучення населення району в роботу кластера, створення нових робочих місць. Найближчим часом чекаємо у себе голову Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні Володимира Васильєва. Плануємо зібрати зо дві сотні зацікавлених людей з трьох районів — голів сільських рад, підприємців, селян, які хочуть долучитися до розвитку зеленого туризму, щоб він пояснив про користь та раці-ональність від залучення місцевих жителів у туристичну галузь.

— Незабаром Фрумушика зацвіте новими барвами — барвами лаванди...

— Це буде лише через два роки. Рослини висаджені у жовтні минулого року, а на цвітіння лаванди очікуємо у липні 2019-го.

— Дороги — чи не найбільша проблема для Фрумушики...

— Чекаємо на засідання у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Там є наш проект на 38 мільйонів гривень. Більша його частина — це будівництво туристичного хабу в Сараті, де будуть створені всі зручності для мандрівників і відпочивальників, навіть зарядка електромобілів. Решту ж коштів плануємо спрямувати на дороги.

— Олександре Андрійовичу, сільський туризм на Одещині асоціюється, передусім, з вашим прізвищем...

— Мої успіхи не повинні когось приземлювати. Можна робити щось невелике, але щоб воно окрилювало. У тутешніх болгар, молдован, українців є прагнення, щоб його паркан чи хата була на півметра вища, ніж у сусіда. Це нормально: працюйте, творіть. Знаєте, яка книга найкраще в світі продається? Біблія. А ось друга — Книга рекордів Гіннесса. Наш пам’ятник чабану внесено до Книги рекордів Гіннесса як найвищий у світі.

Другий мій співбесідник — голова правління установи «Агенція місцевого розвитку Коб-лівської об’єднаної територіальної громади» Володимир Киливник:

— Володимире Петровичу, чому вас, представника сусідньої області, зацікавив цей захід?

— В агрорекреаційний кластер «Курорт «Коблеве» входить чорноморське узбережжя Мико-лаївщини. Це унікальна територія, яка з одного боку межує з Очаківським районом нашої області, а з іншого — з Лиманським Одеської. А ще у миколаївців з одеситами є велике спільне надбання — Тилігульський лиман. Ми хочемо, щоб обидві області займалися лиманом, належно дбали про нього. Приємно бачити тут людей, які впливають на ці процеси. Хочеться, щоб Одеська й Миколаївська області об’єднали зусилля зі створенню національного парку замість двох ландшафтних. Як вам відомо, один ландшафтний заказник є з одеської сторони, інший — з миколаївської. Ми хочемо навести порядок, щоб ніхто не перетягав ковдру на себе. А для цього насамперед треба зберегти природу. В Тилігульський лиман за тимчасовою схемою вже надходить 3—5 мільйонів кубометрів морської води щомісячно, відбувається оздоровлення лиману. Сподіваємося, що до кінця року канал буде добудовано.

З Миколаєва багато людей працюють у порту «Южний», а люди з Южного та Одеси — у Коблевому. Ми працюємо задля сталого розвитку, щоб ця наша спільна українська територія розвивалася гармонійно.

Маючи великий досвід у сфері туризму і вивчаючи досвід європейський, скажу, що туризму без держави не буває. Минулого місяця ми схвалили відповідну програму в Коблевому й отримали 35 мільйонів гривень, включаючи 3 мільйони на екологічний туризм.

Сьогодні ми підпишемо меморандум про співпрацю між нашим кластером та агроеколого-рекреаційним кластером «Фрумушика-Нова».

Про інших цікавих людей, які творчо й успішно розвивають нашу туристичну галузь, — у наступних числах газети.

Володимир ГЕНИК.