Відлуння столітніх оплесків

Так уже воно повелося, на жаль, що української культури начебто й не було. Ні, звісно, щось таки існувало, але то десь там, далеко і… давно, а тут, на півдні… даруйте. Чи сьогодні знайдеться більше трьох опер українського національного репертуару в нашому славетному театрі, яким пишається Одеса? Про українську оперету вже й мови нема — а тим часом фахівці назвуть не один десяток творів українських авторів у цьому популярному жанрі, чимало з яких вписані у діючий репертуар — там, де є відповідні театри, а чужомовні йдуть в українському перекладі. (До слова сказати, автор ще на початку 1960-х слухав у Львівській опері «Циганського барона» українською мовою). А візьмімо музику? Багатющу класичну спадщину, твори світські й духовні, геніальні творці яких свого часу зазнали гонінь та репресій, усе ще недостатньо озвучені у нашому місті. Та й із сучасною українською музикою та сама проблема. А то, бува, навіть про ювілейні дати ніхто й не згадає…

На вершині світової слави вже перебувала в часі одеської гастрольної подорожі 25-річна українська співачка Соломія Крушельницька. Щокожного вечора, коли вона брала участь у виставі, публіка в цілковитому захваті зустрічала і проводжала її зі сцени шквальними оплесками, всі барви південних квітів — хоч це був зимовий сезон — морським прибоєм вихлюпувались на сцену. У найвідоміших операх, що нині є світовою класикою, артистка співала провідні арії. Це, передовсім, Джоконда в однойменній опері, Маргарита у «Фаусті», Амелія з «Бал-маскараду», Леонора в «Трубадурі», Дездемона в «Отелло», Сантуцца із «Сільської честі», Єлизавета в «Тангейзері», Манон Леско в однойменній опері… 35 вистав за її участю!..

Хоч початок гастролей в Одесі був не надто вдалим. Раптово захворів виконавець головної партії в опері «Джоконда», виставу терміново замінили. Артистці довелося співати з незіспіваною трупою. Тож відгуки преси виявилися не надто позитивними. Проте оглядачі в один голос хвалили виконавицю головної партії, високо оцінюючи і її голос, і драматичну майстерність.

Іншим разом вимогливі одеські глядачі особливо відзначили її виконання головної ролі в опері Фроманталя Галеві «Жидівка» (при совєтах йшла під назвою «Донька кардинала»). Публіка високо зацінувала її артистизм, виконавську майстерність, а передовсім — сценічне перевтілення. Не вірилося, писали газети, що це не єврейка співала на сцені — так майстерно перевтілювалась артистка.

В Одесі Соломія Крушельницька виступала і в благодійних концертах, зокрема — про це достеменно відомо — в залі Комерційного товариства, в Міській авдиторії. І щоразу знайомила одеську публіку з українськими піснями, це додавало кожному концертові особливої чарівності.

Гастролі, за традицією, завершилися бенефісом примадонни — в опері Джузеппе Верді «Отелло» вона пречудово виконала партію Дездемони. Публіка буквально шаленіла від захоплення, овації не стихали, їй без кінця несли розкішні квіти, вручали коштовні подарунки, на деяких були написи: «Ідеальна Дездемона», «Талановитій артистці», «Славній артистці від земляків»… І довго ще проводжали її на залізничний вокзал, аж до вагону.

Й саме тут, в Одесі, Соломія Крушельницька познайомилася з корифеєм українського театру Марком Кропивницьким, трупа якого під ту пору якраз виступала на кону Російського театру, там же майстер української драматичної сцени відзначав 25-річчя своєї творчої діяльності. Як писали газети, його також привітала своєю карткою з українським написом примадонна італійської опери Крушельницька, українка за національністю. В Одесі вона познайомилась і з відомим бібліографом Михайлом Комаровим.

Про те, як 120 років тому славетна українка підкорила Одесу, розповідають понад сто експонатів виставки, розгорнутої в Літературному музеї, яка триватиме до 23 вересня. Тут можна ознайомитися зі свідченнями тогочасної одеської преси, львівських видань, побачити оригінальні фото в різних ролях, особисті речі — це і предмети побуту, і клавіри з особистої бібліотеки Соломії Крушельницької. Також експонується реконструкція сценічного вбрання, у якому вона виконувала головні ролі в операх «Джоконда» і «Мадам Баттерфляй». Про останню варто згадати окремо, хоч це й загальновідомий факт. Під час першої прем’єри в міланському театрі Ла Скала опера була провалена, публіка не сприйняла її, попри те, що виступали найвідоміші співаки Італії. Й лише по кількох місяцях, коли у головній ролі виступила Соломія Крушельницька, отримала наче нове звучання. Так українська артистка, яка ще за життя була визнана найвидатнішою співачкою світу, врятувала оперу, яка стала дуже популярною й досі не сходить зі сцени, а її ім’я назавжди пов’язане з цим твором… «Найпрекрасніша і найчарівніша Баттерфляй» — таким титулом була відзначена геніальна співачка. А ще її називали «Найпрекрасніша Соломія», «Найчарівніша Чіо-Чіо-Сан», «Єдина в світі Джоконда», «Неповторна Галька», «Ідеальна Брунгільда», «Вражаюча Валькірія», «Виняткова Лорелея», «Незабутня Аїда»…

І можна було б сподіватися, що на честь Соломії Крушельницької Одеський оперний поставить до цих дат «Мадам Баттерфляй». Можна було б очікувати, що й у музичному училищі ім. К.Ф. Данькевича заспівають на її честь. І, певна річ, якби ця подія була бодай трохи прорекламована афішами, телевізійними повідомленнями, на її відкриття прийшло б таки більше людей.

І як тут не навести слова американського продюсера Алекса Гутмахера, одесита з походження, випускника музичного училища та Музичної академії ім. А.В. Нежданової, котрий представив на відкритті виставки свій фільм «Скарби Соломіїного дому» — про музей у Львові:

— 120 років тому Соломія Крушельницька підкорила Одесу. Нехай тут завжди панує ім’я великої співачки, великої українки… Треба всім відчути себе українцями, талановитою нацією, котра народжує таких геніїв.

Цими днями в Одесі завершився вже VII міжнародний арт-фестиваль «Провінція біля моря» — 2017. Серед чисельних творчих зустрічей, розтягнутих у часі на цілу декаду, були заходи з нагоди ювілеїв різних відомих постатей сусідньої культури. Певна річ, було б некоректно протиставляти, але імені Соломії Крушельницької у тій програмі годі було шукати…

Та нехай вже читачі самі все коментують…

Роман КРАКАЛІЯ.