Чорноморський заспів

Місцеву культурну еліту на ювілеї представляли директор Чорноморського палацу культури Світлана Кучеренко, директор музичної школи смт Великодолинське Микола Сєбов, історики-просвітяни Галина та Ігор Сапожникови, письменниця, голова Чорноморського літературного об’єднання «Сузір’я» Валентина Сидорук, очільник місього об’єднання «Просвіта» Олександр Кривошапка, друг родини Штельмахів, голова громадської організації «Дорога до дому» Сергій Костін. Одну з головних ролей серед запрошених грала керівник чорноморських народного хору «Надія» та ансамблю «Закохані в пісню», хормейстер та диригент Віра Сокур. І треба визнати, що роль ведучої свята їй прекрасно вдалася.

Гості від щирого серця виголошували на адресу Валентини Сергіївни прекрасні слова і побажання. Побажання бути щасливою і відсвяткувати свій столітній ювілей, запросивши на нього гостей у нинішньому складі. Присутні з великим задоволенням співали українські народні пісні, які беруть за душу, розчулюють до сліз: «Про рушник», «Цвіте терен», «Туман яром…», «Реве та стогне Дніпр широкий…», «Два кольори»... «Калину красную» у виконанні ведучої свята Віри Сокур та соліста ансамблю «Закохані в пісню» Василя Старова під акомпанемент Бориса Бурдейного усі слухали, затамувавши подих, а потім викликали виконавців «на біс».

Свято, як дорогі діаманти, прикрасило море квітів, подарованих ювілярці: гладіолуси, пишні та запашні троянди, хризантеми, ромашки та рукотворні букети наших чорноморських майстринь. 

У своїх відповідях на щирі побажання Валентина Сергіївна відповідала не менш душевно. Вона закликала гостей боротися за єдність українського народу, любити один одного і співати, адже пісня — це прекрасний Божий дарунок людям, вона робить їх добрими і сильними.

Звісно, було багато спогадів про Юрія Миколайовича, пісні якого вже завтра мали співати хорові колективи, що прибули до Чорноморська на всеукраїн-ський фестиваль народної пісні — «Серпневий заспів», який уже в одинадцяте розпочинався у нашому місті.

Обов’язковою умовою для участі хорового колективу в фестивалі було виконання на сцені пісні, яку створив наш знаменитий земляк. Коли мова заходила про її чоловіка та про «Серпневий заспів», обличчя ювілярки радісно світліло, здавалось, що перед нами — молода, щаслива вісімнадцятилітня дівчина. Адже започаткувала фестиваль зі своїми сподвижниками саме Валентина Сергіївна і саме в пам’ять про свого супутника життя — Юрія Миколайовича Штельмаха.

Розпочинати цю справу було ой як нелегко. Не всі з чиновників вірили в успіх цієї справи: «Ти бачиш, на що замахнулася — всеукраїнський фестиваль! Ти дивись яка!». А вона і є саме така. Адже не даремно зараз відкрито і з великою повагою городяни називають Валентину Сергіївну матір’ю фестивалю. Треба бути справедливими і віддати належне керівникам Чорноморська, які таки підтримали ідею жінки, котра годинами просиджувала перед кабінетами посадовців, переконуючи їх у гострій необхідності підняти пісню на п’єдестал. Значну роль в організації і проведенні перших «Серпневих заспівів» зіграв колишній заступник міського голови Сергій Галімов. Звісно, за моральної та адміністративній підтримки мера Валерія Хмельнюка. А завідувачці відділом культури Юлії Крістановій, як кажуть, сам Бог велів «бути на передовій», і вона керувала «Заспівом…». Та й взагалі величезна кількість моїх земляків виконували та виконують титанічну роботу, щоб прийняти в Чорноморську майже тисячу співаків, музикантів та інших творчих людей. Чим Валентина Сергіївна дуже пишається.

Із 10 на 11 серпня Чорноморськ жив у передчутті чогось дивного, небесно-чистого і прекрасного, що обов’язково має винагородити у три наступні дні. Чекання не підвело. Вулиці, сквери та парки захлеснуло пісенне море, ні — бурхливий пісенний океан. У місті впродовж 11, 12 та 13 серпня вирував, співав, танцював і сміявся «Серпневий заспів». Із багатьох міст і сіл України до нас приїхали 35 хорових колективів, щоб позмагатися і показати свою майстерність. Щоб показати всьому світу, нашим друзям і ворогам, які, на превеликий жаль, ще не перевелися, що українці — мирні і добрі люди. Що співати пісні для нашого народу — невимовне задоволення.

Уже стало традицією, що «Серпневий заспів» починається з ходи. Всі хорові колективи колоною йдуть від музею образотворчих мистецтв імені О. Бі-лого до літньої концертної зали. Хода відбувається увечері, адже починається «Заспів…», коли трохи схлине спека. А до вечора пісні лунають у всіх чорномор-ських скверах та парках, першість з-поміж яких тримає Приморський парк. Там у затінку дерев розташувалося «Містечко майстрів», яке дає старт і благословляє «Серпневий заспів» на початок пісенного дива. У «Містечку…» переконуєшся, що українці не тільки талановиті співаки, а й уміють запросто і «блоху підкувати». Більше шістдесяти умільців привезли з усіх куточків України свої чудові художні ручні творіння, щоб порадувати нам серце і душу, щоб ствердити на весь світ: «Дивіться людоньки, так, як українці, не вміє ніхто!». На столах майстрів не можна було відірвати погляду від виробів з яскравого бісеру, від намист, ляльок. Заворожували вироби з дерева, лози, а від художніх полотен довго не хотілося відходити: здавалося, що ти потрапив у якийсь чудесний, Богом створений світ.

Поміж цього багатства поважно ходила чорноморська господиня Варвара Гоцуляк і дуже пишалася роботами майстрів та великою кількістю містян, які прийшли, щоб насолодитися українським мистецтвом. Саме ця пані, володарка багатьох титулів рекордсменки України з образотворчого мистецтва, є організатором та ідейним натхненником «Містечка майстрів». 

Пісенна колона з прапором України прибула до літньої концертної зали. Після офіційного відкриття «Серпневого заспіву» усіх благословив настоятель Свято-Миколаївського храму (УПЦ Київського патріархату) отець Мисаїл, і найпрекрасніше із пісенних змагань розпочалося. На сцені — об’єднаний хор «Надія» та «Червона калина» з Чорноморська. Пісня «Гарний козак, гарний…» налаштовує всіх на серйозні творчі баталії.

Дуже важко в газетному дописі розповісти про все дійство, можливістю творити яке Бог нагородив моїх земляків. Пісні, які лунали зі сцени при вщерть заповненій залі, примушували щиро співпереживати, плакати і сміятися до сліз. Слухачі то поринали в далеку і багату україн-ську історію, то виходили з нашими козаками на поле бою за незалежність Батьківщини, то долучалися до запального, веселого танцю. Майже кожну пісню чорноморці не слухали, а пили, як цілющий бальзам, нагороджуючи виконавців нескінченними оплесками.

Три дні пролетіли, наче чудовий короткий сон. Як і належало, організатори «Серпневого заспіву» провели конкурс серед співачок — «Південна красуня». Цей конкурс тільки підтвердив, що українки — таки найгарніші у світі. Про що вже дуже давно і з заздрістю твердять чоловіки всієї Землі, а ми, українці, цим дуже пишаємося.

Визначені переможці і вручені грамоти та призи. Гості роз’їжджаються, забираючи з собою частину чорноморського гарячого сонця та привітної душі господарів найкращого південного міста Чорноморська. Переможці в фестивальному змаганні були, і їх відзначило журі, яке натхненно працювало три дні, а от переможених не було, тому що кожна пісня, яка прозвучала на фестивалі, сягнула незбагненної висоти у серцях людей — і в учасників «Заспіву…», і господарів. А ще фестиваль залишив і в тих, і в інших неосяжну віру в життя: життя завжди прекрасне, яким би воно не було. От і в наш непростий час у Чорноморську шириться поголос про будівництво більшої літньої концертної зали, бо та, що маємо, замала. Подейкують також, що й голова облдержадміністрації вже готується до «Серпневого заспіву-2018». Може, й чутки, але чорноморцям дуже в них хочеться вірити.

Українці, приїжджайте до Чорноморська! У нас ви зможете найкраще заспівати! У нас ви зможете почути найкращі в світі українські пісні! У нас ви зможете низько вклонитися Валентині Сергіївні Штельмах — жінці, яка за життя стала легендою!

Леонтій ПАВЛЮК,
учасник хору «Надія».
м. Чорноморськ.