Працелюбство, мудрість і доброзичливість

Закінчивши у 1952-у неповну середню школу, юнак вступив до Олександрійського педагогічного училища, яке успішно закінчив у 1956-у. Ще в педучилищі Дмитро мріяв стати професійним істориком. Відтак у тому ж 1956-у, витримавши традиційно високий конкурс, став студентом престижного історичного факультету Одеського державного (нині національного) університету ім. І.І. Мечникова. Набувши спеціальності історика і вчителя історії та суспільствознавства, з 1961-го розпочав педагогічну діяльність у середніх школах рідного міста.

Незабаром молодий історик вступає на навчання в аспірантуру Дніпропетровського держуніверситету, яку успішно закінчує в 1966 році, і захищає дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук. Працював викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри історії цього ж університету. В 1974-у, після закінчення докторантури, блискуче захистив докторську дисертацію, ставши тоді наймолодшим у колишньому СРСР доктором історичних наук. У 1976-у Дмитро Сергійович отримав високе наукове звання «професор».

Із 1976-го до 1979-го професор Д.С. Шелест очолював кафедру історії Дніпропетровського держуніверситету. За порівняно нетривалий час йому вдалося створити в цьому виші широко відому наукову історичну школу, яку справедливо називали його іменем.

Подальша доля відомого вченого знову привела його до Одеси. У 1979 — 1986 роках він був керівником кафедри суспільних наук Одеського гідрометеорологічного інституту (нині — національний екологічний університет). У цей період, як свідчать сучасники, «на високий рівень були поставлені студентська наукова діяльність, робота філософського гуртка, проведення лекцій, бесід, «круглих столів» у студентських групах, у гуртожитках, на підприємствах міста, в районах області».

Із 1986-го по 1992 рік професор Д.С. Шелест був завідувачем кафедрою політичної соціології тоді Одеського держуніверситету ім. І.І. Мечникова, професором кафедри історії України цього ж ВНЗ (1992—1998), з березня 1998-го по червень 2007-го — професором кафедри соціальних теорій Одеської юридичної академії (нині — Національний університет «Одеська юридична академія») .

Останніми роками Дмитро Сергійович працював професором кафедри філософії і соціально-політичних наук Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління (ОРІДУ НАДУ) при Президентові України.

У період своєї активної діяльності вчений-історик підготував до публікації понад 150 високофахових наукових праць. Серед них — десятки різноманітних книг, монографій, навчальних посібників, збірників документів і матеріалів, словників, нарисів з історії міст та сіл України, в тому числі з історії Одеси й Одеської області... Він є відомим ученим з проблем правових засад розвитку української державності та краєзнавства не лише в нашому місті та країні, а й поза їх межами. 

Вчений з великої літери Д.С. Шелест постійно передає свій профе-сійний та життєвий досвід молодим науковцям. Він вміло, поряд з вимогливістю в необхідному напрямку дослідження, створює творчу атмосферу для їх продуктивної роботи. Під керівництвом професора кандидатські й докторські дисертації захистили близько 40 осіб. Багато з них і нині успішно працюють як на педагогічній та науковій нивах, так і в органах виконавчої та представницької влади різних рівнів.

Є серед них і відомі вчені в ОРІДУ НАДУ, з якими не один рік пліч-о-пліч викладав ювіляр. Це, зокрема, Валентина Кривцова, в минулому проректор одного з вищих закладів осві-ти, заступник директора ОРІДУ з наукової роботи, кандидат історичних наук, заслужений працівник осві-ти України (це про неї професор каже: «Хто працює з Валентиною Михай-лівною, тому пощастило»); Петро Кривоцюк, кандидат політичних наук, доцент ОРІДУ НАДУ, чудова й фахова людина; Сергій Саханенко, доктор державного управління, професор, який пишається тим, що магістерське дослідження й кандидатську дисертацію виконував під чуйним керівництвом Д.С. Шелеста, та інші.

Вихованці Дмитра Сергійовича працюють сьогодні і в інших регіональних інститутах системи НАДУ. В Дніпрі, наприклад, кафедру права та європейської інтеграції очолює доктор держуправління, професор Леонід Прокопенко, який гідно продовжує кращі наукові традиції свого вчителя.

За багаторічну плідну працю з підготовки та виховання висококвалі-фікованих кадрів та значний особистий внесок у розвиток національної історичної науки Д.С. Шелест удостоєний Почесної Грамоти Верховної Ради України, багатьох інших державних, урядових та відомчих відзнак і нагород.

Знаю, з якою глибоко відвертою шанобливістю та повагою ставляться до Д.С. Шелеста директор інституту Микола Іжа і перший директор та засновник ОРІДУ Олексій Якубовський, як, власне, і весь колектив закладу.

Всі ми від щирого серця зичимо Дмитру Сергійовичу — шановному вченому й нашому вчителеві-колезі — міцного здоров’я, творчої наснаги, благополуччя, усіляких житейських гараздів, багато сонячних днів, нових благородних звершень!

Іван УСАТЮК,
кандидат історичних наук.