№ 56 (21847) четвер 15 червня 2017 року

Як уже повідомляли «ЧН», український парламент на законодавчому рівні затвердив, що зовнішньополітичною метою країни є вступ до Північноатлантичного альянсу. За це рішення проголосували 276 народних депутатів. Автори пояснюють, що після анексії Криму Росією та розв’язання війни на Донбасі вступ до організації, яка гарантує колективну безпеку своїм членам, — найефективніший захист.

Законопроект ініціювали голова Верховної Ради України Парубій, віце-спікер Ірина Геращенко, депутати Мустафа Найєм, Ірина Фріз, Ольга Белькова, Олексій Скрипник, Юрій Береза, Борис Тарасюк і голова комітету ВР у закордонних справах Ганна Гопко.

«Верховна Рада України ухвалила сьогодні надважливе рішення! 276 народних депутатів підтримали ініціативу законодавчо закріпити членство України в НАТО як пріоритет державної зовнішньої політики. Це голосування продемонструвало, хто дійсно бажає Україні справж-нього захисту і добра, хто дійсно дбає про безпеку країни.

9 липня виповнюється 20 років з дня підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору. Це один з основоположних документів у відносинах України з НАТО. Угода була підписана Україною, генеральним секретарем НАТО Хав’єром Соланою та лідерами 16 країн-членів НАТО 9 липня 1997 року під час Мадридського саміту. Тому уже давно настав час чітко законодавчо встановити наш безпековий зовнішній курс — курс на членство в НАТО.

НАТО — єдине об’єднання вільних країн, яке може ефективно стримувати агресивну путінську Росію. Тепер членство України у НАТО — наш державний зовнішньополітичний пріоритет. Разом з країнами вільного світу — переможемо!» — написав на своїй сторінці у Фейсбуці Андрій Парубій.

Ідея створення Балтійсько-Чорноморського альянсу східноєвропейських держав існує і розробляється українськими, польськими та литовськими геополітиками вже більше 100 років.

Усі країни, розташовані на Балтійсько-Чорноморській осі, — християнські, а їхні нації мають давні європейські культурні традиції. До цього альянсу могли б входити Швеція, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Білорусь, Польща, Україна, а також Чехія, Словаччина, Угорщина, Молдова, Румунія, Болгарія та Грузія. Можливий союз згаданих держав був би самодостатнім і потужним, оскільки їх загальний ВВП удвічі перевищував би ВВП Росії.

Сьогодні, після набуття Україною «безвізу» з ЄС та підготовкою до асоційованого членства в Євросоюзі, ідея Балтій-сько-Чорноморського альянсу знову постає у порядку денному. Про це 14 червня нагадав міністр закордонних справ України Павло Клімкін на зустрічі з керівництвом Одеської облдерж-адміністрації у ході спільної поїздки з міністром закордонних справ Литовської Республіки Лінасом Лінкявічусом.

У світовому рейтингу паспортів документ громадянина України посів 30-у сходинку.

Цей рейтинг складається відповідно до кількості країн, які може відвідати володар документа без віз. Зокрема, україн-ський паспорт опинився на одній сходинці з паспортом Гренади: громадяни цих країн мають можливість відвідати без віз 119 держав.

Український паспорт випередив документи Панами (117 країн, 32-е місце), Сербії (112, 36-е), Македонії (107, 40-е), Росії (106, 41-е), а також Туреччини, Молдови, Грузії, Кувейту, Катару, Еквадору, Таїланду та інших.

Попереду України — Тайвань, Венесуела (по 121 країні, 28-е місце), Об’єднані Арабські Емірати (127, 23-є), Мексика, Ватикан (131, 27-е), Ізраїль, Гонконг, Чилі, Румунія, Хорватія, Монако, Кіпр, Литва...

«Найвпливовішими» ж паспортами є німецький та сінгапурський, які дають змогу їхнім власникам відвідати 159 країн світу без необхідності отримання віз. Далі йдуть документи Швеції та Південної Кореї (158 країн, друге місце), Данії, Фінляндії, Італії, Франції, Іспанії, Норвегії, Великої Британії, Японії та США (157 країн, третє).

Як вважає журналіст Олексій Братущак, такий успіх українського паспорта має й темну сторону. «Вартість українського документа значно зросла на «чорному ринку». Тепер охочі нелегально потрапити в омріяну Європу викладатимуть більше грошей за підроблений український паспорт», — написав він у Facebook.

Учора у Міському саду в рамках Днів литовської культури в Одесі відкрився ярмарок «Казюкас».

В урочистій церемонії взяли участь очільники зовнішньополі-тичних відомств Литви, Швеції та України Лінас Лінкявічус, Маргот Мальстрем і Павло Клімкін, голова облдержадміністрації Максим Степанов, голова облради Анатолій Урбанський і міський голова Одеси Геннадій Труханов.

Упродовж чотирьох днів (ярмарок триватиме до 18 червня) одесити і гості міста зможуть познайомитися з литовським фольклором, ужитковим мистецтвом цієї привітної країни, скуштувати смачні традиційні страви і побачити процес приготування всесвітньо відомого десерту «шакотіс», послухати національну музику.

У рамках Днів Литви в Одесі заплановані також ділові зустрічі, зокрема литовсько-український бізнес-форум.

Олег ВЛАДИМИРСЬКИЙ.

Президент України Петро Порошенко 12 червня підписав закон щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки.

Як зазначається у повідомленні прес-служби глави держави, раніше під час церемонії вшанування пам’яті жертв політичних репресій у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» Петро Порошенко наголосив, що підпише цей закон, тільки-но документ надійде з українського парламенту. «Чому? Тому, що це не є символікою Другої світової, ця символіка — символ агресії проти України 2014—2017 років. Тому, що обвішані цими стрічками бойовики вбивають наших воїнів кожного дня і ночі», — наголосив Петро Порошенко і додав: «Росія своєю політикою щодо України сама поставила стрічку поза законом».

Закон доповнює Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею, що встановлює відповідальність за виготовлення та пропаганду георгіївської стрічки.

Згідно з документом, публічне використання, демонстрація або носіння георгіївської стрічки чи її зображення тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією георгіївської стрічки або предметів, які містять її зображення.

Такі ж дії, вчинені повторно впродовж року після накладення адміністративного стягнення, а також виготовлення або поширення георгіївської стрічки чи її зображення, тягнуть за собою накладення штрафу від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

Положення нової статті Кодексу про адміністративні правопорушення не поширюються на випадки використання георгіївської стрічки на документах державних органів, виданих до 1991 року; в експозиціях музеїв; на оригіналах бойових знамен; на державних нагородах, якими наго-роджувалися до 1991-го й упродовж 1991—2015 років у зв’язку з роковинами подій Другої світової війни; на могильних спорудах.

У вівторок, 13 червня, голова Одеської ОДА Максим Степанов відвідав село Ставрове в Окнянскому районі, де подарував свій будинок місцевій жительці Вікторії Шпак — єдиній у цьому селі сироті, яка досягла повноліття.

Будинок у Ставровому Максим Володимирович придбав близько місяця тому за незвичайних обставин: зробив це, щоб зареєструватися в цьому селі і, сплативши податки в бюджет Окнянского району, допомогти з будівництвом місцевої школи (про це «ЧН» повідомляли у номері за 27 травня). Згідно з декларацією за минулий рік, сума сплачених ним податків склала 3 мільйони 732 тисячі гривень, і вони вже надійшли до бюджету району.

«Школа тут будується вже 10 років і її ніяк не можуть добудувати, тому я вирішив зареєструватися в селі, щоб податки пішли в місцевий бюджет. Для цього потрібно було житло, знайшли будинок, який тут продавався, ось я його і купив. Я розумів, що не планую тут жити, про що відразу й сказав. І сьогодні із задоволенням дарую цей будинок цій чудовій дитині, Вікторії Шпак, — їй він набагато потрібніший, і вона, напевно, потребує його більше з-поміж усіх жителів Ставрового», — заявив Максим Степанов.

Напередодні двох визначних дат — Дня Конституції України та Дня молоді — у Центральному міському парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка пройде обласний молодіжний фестиваль патріотичної пісні, прози і поезії, творів образотворчого мистецтва «Люблю Україну».

Захід проводиться Одеським обласним центром української культури за підтримки управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації, департаменту культури та туризму міської ради і КП «Парки Одеси».

Основна мета фестивалю — відродження і популяризація патріотичної пісні і поезії, виявлення талановитої та обдарованої молоді, сприяння творчому розвитку і самовдосконаленню виконавців, залучення їх до активної участі в культурному житті, а також активізація творчого обміну досвідом.

Учасники заходу — творча юнь із чотирьох міст та дев’яти районів Одещини — представлять свою майстерність у різних жанрах. Тут же працюватиме «Містечко майстрів».

Організатори запрошують одеситів і гостей міста приємно провести вихідний день разом юними талантами нашого краю! Вхід — вільний.

Фестиваль відбудеться у суботу, 17 червня. Головний майданчик мистецького дійства — сцена-«Черепашка». Початок об 11.00.

Чим їм тільки не дорікали! І що два роки тому розвалили такий міцний район, створивши свою невеличку й на той час слабку громаду, а могли ж, казали, і далі триматися гурту, нічим не ризикуючи; і що вчинили непродумано, адже не варто було брати у спільники таке ж саме село з обідраною школою, а дочекатися приєднання до Одеси (від них бо до обласного центру не більше 5 кілометрів) і стати, не переймаючись сільськими клопотами, міською територією, про що їм відверто й не раз натякали; і навіть підсміювалися, мовляв, лізуть поперед батька у пекло, всовуючи голову не знати куди, бо ще невідомо, що з тої децентралізації вийде…

Вони не зважали на ті шпильки і вчинили по-своєму. Я про громаду села Красносілка Лиманського району, яка два роки тому вдало скористалася можливістю й однією з перших на Одещині підтримала державну політику з децентралізації влади, створивши ОТГ, а відтак отримала від того кроку фінансову підтримку від держави й реальні перспективи для подальшого розвитку.

Тоді після численних сходок та тривалих розмов активісти Красносілки переконали приєднатися до них сусідів із Свердлового (нині — Іванове). І процес пішов.

Нині територія Красносільської ОТГ є нерозривною у межах семи об’єднаних сіл: Красносілка, Іванове, Корсунці, Ілічанка, Кубанка, Новокубанка та Переможне.

Цікаві моменти. Колоністи німецького походження у 1807 році заснували поселення Гільдендорф, тобто «золоте село», яке сьогодні ми знаємо як Красносілку. Кубанку в 1786-у започаткували болгари-переселенці. Історія села Іванове починається з 1801-го, коли сюди прийшли греки з острова Крит…

У кожному із семи сіл громади — своя унікальна спадщина, свої традиції. Поруч спрадавна живуть і працюють українці, росіяни, роми, греки, болгари, німці… Хто живе кучно, хто надав перевагу міжнаціональним родинам. Є села багатші й бідніші.

Інститут економіки й миру оприлюднив звіт «Глобальний індекс миру-2017», у якому Україна посіла 154-е місце із 163 країн світу.

Створюючи мапу світу за індексом миру, укладачі спиралися на дослідження, яке враховувало загальні показники безпеки, соціальну захищеність, наявні внутрішні та зовнішні конфлікти, рівень мілітаризації.

Найвойовничішою країною залишається Сирія (163-е місце). У п’ятірці найменш мирних у світі вона стабільно розташовується із 2013 року.

У трійку войовничих, крім Сирії, потрапити Афганістан (162-е місце) та Ірак (161-е). Україна — на 10-у місці та 154 у загальному рейтингу.

Найбільш мирною країною цьогоріч визнали Ісландію. На другому місці — Нова Зеландія, на третьому — Португалія. До топ-10 найбільш мирних країн також увійшли Австрія, Данія, Чехія, Словенія, Канада, Швейцарія та Ірландія.

Інститут економіки й миру упорядковує «Глобальний індекс миру» із 2008 року.

Про організацію на Одещині заходів із патріотичного виховання дітей та молоді на щотижневій апаратній нараді в облдержадміністрації доповідав начальник управління молодіжної політики та спорту ОДА В’яче-слав Березуцький.

Звіт чиновник підготував розгорнутий, детальний. У довжелезному списку проведених заходів — перелік конкурсів, експедицій, фестивалів, різнопланових спортивних змагань…

Керівник управління дорікнув, що бюджетна комісія обласної ради ніяк не погодить виділення коштів на цільову комплексну програму з патріотичного виховання дітей та молоді  на 2016—2020 роки, а без грошей, мовляв, дуже непросто вести справу державної ваги, якою є виховання юних патріотів.

Згодом з’ясувалося, що майже всі затребувані гроші — а це більше мільйона громадських гривень, акумульованих у бюджеті, — чиновники вирішили витратити… на придбання макетів зброї для школярів у районах. Це підтвердила головний фінансист області Марина Зінченко, пояснивши зібранню, чому зволікають з проплатою.

— Тобто ви вважаєте, що патріотичне виховання та любов до Батьківщини полягає в тому, щоб дитина змалку вміла тримати в руках зброю? — перепитав Максим Степанов.

— Так! — впевнено відповів В’ячеслав Березуцький.

— Тоді у мене більше нема до вас питань! Я практично впевнений, що ми не будемо з вами працювати. Мені на стіл негайно покласти програму разом з іншими пропозиціями, які були щодо патріотичного виховання.

То, виходить, людина, найнята на державну роботу, взагалі не розуміє, що має робити на своїй доволі високій посаді?

Закінчення. Початок у номерах за 3 та 10 червня.

Засновник і власник «Фейсбуку» американець Марк Цукерберг заявив, що Україна для нього — друга Батьківщина. Він сказав, що його рід по материнській лінії походить з Умані і що сам він кілька разів інкогніто разом з хасидами відвідав це місто. Цукерберг також висловив обурення нападом Росії на Україну: «Не можу спокійно дивитися на те, що Росія витворяє в Криму й на Донбасі».

Нашу державу у війні з імперською Росією підтримують майже всі цивілізовані народи, особливо англосакси (США, Канада, Велика Британія, Австралія). Англосакси — народи цінностей, вони здатні шанувати українців за мужність та прагнення до свободи. Нагадаю слова Джо Байдена: «Коли ми побачили, що українці готові вмирати за свободу, ми почали вас підтримувати». Традиція боротьби за свободу, що бере початок від Київської держави та Козаччини, надихає українських героїв.

Російська правозахисниця Валерія Новодворська ще 2014 року застерегла: «Даремно Путін зв’язався з українцями. Він пробудив у них волелюбний дух ОУН і УПА. Й тепер їх не зупинити».

Верховна Рада України минулого тижня схвалила у першому читанні один із урядових законопроектів про медичну реформу. Чому нововведення Кабміну зробить медичну допомогу недоступною для мільйонів українців?

Яку медреформу пропонують в уряді

Підтримуй медреформу або помри! В українських ЗМІ почалася активна кампанія на підтримку медичної реформи, започаткованої Міністерством охорони здоров’я (МОЗ). Нібито після прийняття законопроектів Кабміну будуть вирішені всі проблеми системи охорони здоров’я, а громадяни в один день отримають якісну та доступну медицину. Однак детальніше знайомство із запропонованою медреформою показує, що особливих вигод українцям вона не принесе. Фактично пропонується запровадити в нашій країні платну медицину, при цьому, скільки можуть коштувати послуги лікарів, у МОЗ не пояснюють.

Насправді так звана медреформа грубо порушує Основний закон України. Пропонується, по суті, скасувати гарантоване статтею 49 Конституції право на отримання безкоштовної медичної допомоги. За словами міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, з державного бюджету оплачуватиметься тільки так званий гарантований пакет медичних послуг — первинна медична допомога, а також екстрена та паліативна (процедури, покликані полегшити стан недужого при небезпечних для життя захворюваннях). Крім того, безкоштовними будуть лише екстрені пологи, а ось за планові доведеться платити в загальному порядку. Спеціалізована та високоспеціалізована допомога, тобто найдорожча, за планами Кабміну, повинна надаватися на умовах оплати пацієнтами.

11 червня свій знаковий ювілей — 80-річчя — відзначив Геннадій Мечиславович Чеканович, шанована на Одещині людина, кандидат наук, палкий патріот і громадський діяч, знавець і шанувальник української народної пісні та просто добра, чуйна, порядна, надійна й надзвичайно комунікабельна людина.

Нехай ваш невичерпний потенціал та ентузіазм, дорогий друже, завжди мають достатнє поле діяльності, а віра у власні сили й міцне здоров’я стануть для вас опорою для нових звершень і висот.

У цей прекрасний ювілей
Хай доля вам сміється журавлина,
Поля розлогі колосом цвітуть!
Нехай червоні ягоди калини
Щасливу вашу осявають путь!
Нехай дає наснаги вам земля
Десятки літ ще мріяти й любити!
Хай рідна пісня серце окриля!
В здоров’ї й радості багато літ прожити
Разом з вашою надійною половиною-Галиною,
З сім’єю-родиною, з друзями і Україною!

З великого повагою
одеські обласні організації «Всеукраїнське 
об’єднання ветеранів», «Спілка офіцерів України», «АКТ «Січ», «Одеська Січ», редакція газети «Чор-номорські новини».

До 100-річчя Української революції

«Найтривкіший фундамент національної держави — національно свідома армія». Ці слова належать полковнику Євгенові Коновальцю, організаторові корпусу Січового стрілецтва, який у часи Уукраїнської Народної Республіки був національною гвардією Центральної Ради. 16 червня минає 126 років від дня його народження.

Наприкінці квітня я була на лекції, присвяченій 100-річчю УНР, організованій київськими вченими на запрошення студентів-істориків Південноукраїнського педагогічного університету. Лекція була ґрунтовною, але ніхто з доповідачів жодного разу не назвав ім’я Коновальця. Коли я поцікавилася, чому його оминули дослідники, то прозвучала відповідь, що в архіві нема документів. Невже історики не знають про унікальні спогади полковника «Причинки до історії української революції»?! В Україні вони перевидавалися в 1948 та 2001 роках.

«Причинки до історії української революції» Є. Коновалець написав і видав у 1928-у, бо був стурбований тим, що стрілецький архів потрапив до рук більшовиків, а відтак переймався, щоб майбутні історики знали «самі голі факти... тодішнього часу», а майбутні покоління розуміли «суть невмирущої стрілецької ідеї», від якої старшини Січового стрілецтва не відступили навіть після поразки, коли 10 листопада 1920 року військо було інтерноване поляками. Бо ж Організація українських націоналістів створювалася на основі вишколених Коновальцем старшин.

До Києва Євген Коновалець прибув на початку липня 1917 року у великому піднесенні, бо впав московсько-царський режим, а в Україні вже була українська влада — Центральна Рада, довір’я до якої у нього тоді було безмежне. Прибув із Царицина з табору військовополонених. У російський полон він потрапив як лейтенант австрійської армії під час бою на горі Маківці 7 травня 1915-го. В австро-угорській армії служив з 1912-го, був на той час студентом Львівського уні-верситету, який закінчив у рік початку Першої світової війни. В армії створив студентське товариство для військового навчання українців під назвою Січові стрільці.

У рамках виставки-форуму «Українська книга на Одещині» вже традиційним стало виїзне свято у районах області. За вісімнадцять років цей проект охопив значну частину міст Одещини.

Свято книги проводиться під патронатом Одеської облдержадміністрації, а також за благодійної підтримки АТ «Пласке». Цьогоріч учасники форуму вперше побували в Березівці. Делегація нараховувала більше п’ятдесяти осіб. Були представники 13 книгозбірень України, у тому числі Національної бібліотеки ім. В. Вернадського та Державної бібліотеки для юнацтва.

На історичному майданчику містечка, у центрі якого струменить, розсипаючись на вітрі тисячами іскринок тонізуюча волога давнього фонтану, розмістили свою книжкову продукцію різні видавництва України, зокрема й такі відомі, як «Мистецтво», «Наукова думка», «Твердиня», «Старий лев», «Авіаз» тощо. Як і «Авіаз», вперше у виставці взяло участь мукачівське видавництво «Карпатська вежа», засновником якого є відомий письменник і журналіст, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Мирослав Дочинець. І його книжки мали помітний успіх.

Пам’ятним було урочисте відкриття свята, у концертній частині якого взяли участь самодіяльні пісенні та хореографічні колективи Березівщини. З вітальними словами виступили заступник генерального директора з наукової роботи Одеської національної наукової бібліотеки Ліна Арюпіна, президент Асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів України Олександр Афонін, начальник відділу культури, мистецтв, національностей та релігій управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини ОДА Ярослава Різникова, головний редактор видавництва «Мистецтво» Ніна Прибєга. Гостей привітали голова Березівської райради Віталій Мосійчук, голова Березівської міської ради Валерій Григораш, завідувач відділу культури місцевої райдержадміністрації Жанна Глазова та інші. У церемонії відкриття взяли участь уродженці Березівщини — колишній очільник Державного архіву Одеської області Іван Ніточко та голова Одеської обласної організації НСПУ Сергій Дмитрієв.

Минулої п’ятниці, на фасаді школи у Маяках Біляївського району відкрито меморіальну дошку видатному українському поету Володимирові Гетьману, який 96 років тому народився у цьому селі й ходив до цієї школи.

Урочистий захід відкрив сільський голова Віктор Юрійович Дяченко, який розповів про життєвий шлях земляка, зокрема про те, як малого Володю разом з батьками під час колективізації виселили у Вологодську область. Володимир Петрович Гетьман брав участь у Другій світовій війні, потрапив у полон, з якого двічі намагався вирватися. Після війни закін-чив Одеський університет ім. І.І. Меч-никова, став учителем української мови, працював на півночі нашої області. Пізніше повернувся до Одеси, працював у видавництві «Маяк», часто друкувався в «Чорноморських новинах». Видав більше трьох десятків книжок, мав майже півтисячі публікацій у пресі.

Завідувачка сільською бібліотекою Раїса Іванівна Іржевська детальніше розповіла про творчість відомого земляка.

Автор же цих рядків від імені Одеського об’єднання письменників-мариністів привітав мешканців Маяків зі значною подією в житті села — відкриттям меморіальної дошки видатному українському поетові й повідав про ідею створення цієї дошки. На зборах письменників-мариністів, присвячених 95-річчю Володимира Гетьмана, було прийняте звернення до Біляївської районної ради про увічнення пам’яті поета відкриттям меморі-альної таблиці на школі села Маяки, де він почав навчання, або на школі №1 міста Біляївки, яку майбутній письменник закінчив напередодні війни. Нашу ініціативу підтримали обласні відділення Національної спілки письменників України та Національної спілки художників України, а також обласна парторганізація Народного руху України, яку очолював тоді виходець із сусіднього села Петро Іларіонович Чумак. Багато зусиль доклав учитель фізики та математики Маяківської школи Микола Андрійович Майстров, який неодноразово звертався до районної ради, і та, зрештою, ухвалила відповідне рішення. Громаді села і району я запропонував до сторіччя Володимира Петровича Гетьмана створити фонд і заснувати іменну премію поета для відзначення молодих літераторів Одещини. 

Усі ми, так чи інакше, належимо українському степу. І хоч у кожного він свій, зі своїми барвами, пахощами, улюбленими рослинами, та всіх нас об’єднує неперевершений дух степового полину, який і є, по суті, символом рідного краю, а разом із ковилою — праматір’ю українського степу — набуває оберегових для нас ознак із найдавніших часів. Тому й назвали його степовики Божим деревом.

А які гарні та ліричні назви дали українці рослинам, що квітковим мереживом вкрили безмежний степ округ Божого дерева: ключ-трава, євшан-зілля, сон-трава, розрив-трава, троян-зілля, чар-зілля (рута), рай-цвіт (пижмо), бояр-зілля (вовчуг), роман-зілля (ромашка)!..

А хто з нас не кохався у красі та пахощах Божої роси (росичка), материнки, безсмертника, білозора, волошок, горицвіту, нечуйвітру тощо.

Не злічити й пісень народних про життєву силу цих трав. Ось як співається, наприклад, про звіробій:

Бабусю, ріднесенька,
Спорадь долю мою —
Дай мені, люба, трави звіробою:
Привезли козака з далекого краю,
А він, бідний, очі вже не відкриває...

Дитяча книжка «Війна, що змінила Рондо» Романи Романишин та Андрія Лесіва («Видавництво Старого Лева» та творча майстерня «Аґрафка»), потрапила до списку найкращих у світі.

У каталозі сайта міжнародної спільноти Picturebook Makers зібрані дитячі ілюстровані книги найкращих авторів з усього світу. «Опинитися у цій спільноті для художника книги — це як для бізнесмена бути надрукованим у Forbes. Дуже тішимося!» — прокоментували цю подію Cultporstir.ua засновники «Аґрафки» Романа Романишин та Андрій Лесів.

Книга розповідає історію міста Рондо, в якому живуть тендітні та вразливі створіння. Головними персонажами є троє друзів — Данко, Зірка та Фабіян. У мирне місто одного дня увірвалася війна. Лихо завжди приходить зненацька, війни ніхто ніколи не знав і, тим паче, не чекав, однак вона прийшла і торкнулася кожного мешканця Рондо. Це розповідь про те, що перемогти у війні можна лише згуртувавшись, а справжнім героєм здатен стати кожен. Утім, на-віть коли війна закінчується, вона назавжди залишає по собі сліди.

«Ми ніколи насправді не планували створювати ілюстровану книгу для дітей про війну, але реальність у нашій країні змінилася. Часто батьки не знають, як пояснити дітям, що таке війна і чому вона прийшла до їхніх домівок. Ми вирішили створити ілюстровану книгу, яка може стати відправною точкою для такої щирої розмови між дітьми та їхніми батьками про те, що відбувається… Ми відчували, що повинні бути чесними і базувати історію на нашому власному досвіді», — розповіла Романа Романишин.

У бразильському муніципалітеті Сан-Жозе-дус-Піньяйс (штат Парана), поселення Марселіно, відбулося освячення храму Пресвятої Трійці української громади. Місцеві українці йшли до цього майже століття.

Церква Пресвятої Трійці уособлює традиційну архітектуру українських храмів. Ця будівля, як інформує Gazeta DO Povo, є однією з найбільших культових споруд у Бразилії. Її площа — приблизно 740 квадратних метрів, висота — 32 метри. Примі-щення одночасно може вмістити до 500 осіб.

Зведення храму, як зазначив головний архітектор Леопольдо Ґімарайнш, тривало дев’ять років. Збудували його на пожертви вірян.

«Майже 60 відсотків внутрішньої іконографії вже готове. Ікони виготовила майстриня сестра Вероніка Ноґас, яка працювала над ними разом з українською молоддю», — зазначив архітектор.

Довідково. Українська громада Бразилії — одна з найчисленніших у світі. Етнічних українців у цій країні — близько 500 тисяч. Більшість з них, майже 400 тисяч, проживає у штаті Парана. Місто, яке з упевненістю можна назвати українським, — Прудентополіс, на 75 відсотків населяють саме етнічні українці. Перші українські переселенці приїхали у Бразилію понад 125 років тому.

Ця інформація шокувала всіх. 52-річний чоловік в одному із супермаркетів Одещини придбав в’ялену рибу. Поївши її, чоловік почувався недобре, однак по медичну допомогу звернувся лише через три дні. На п’ятий день нездужання він помер. Риба, як тепер установлено, була заражена ботулізмом.

Необхідні ліки хворий отримав у медичному закладі, ос-кільки на Одещині збереглися залишки анатоксину, але порятунок прийшов занадто пізно.

Це вже четверте втрачене життя за останній місяць, причиною чого стала тяжка хвороба — ботулізм. Її жертвами стали жителі із Сумщини, Полтавщини та Києва. Вони також їли заражену рибу.

Проблема досить серйозна. Тим більше, що МОЗ України цими днями (9 червня) поширив інформацію про те, що сьогодні в країні нема препаратів для специфічного лікування ботулізму. Така ситуація, мовляв, пов’язана з тим, що в 2014 році закінчилася дія сертифікату про державну реєстрацію сироватки протиботулінічної типів А, В, E кінської очищеної концентрованої рідкої, і до цього часу від заявника — юридичної або фізичної особи, яка відповідає за ефективність, якість та безпеку лікарського засобу, не надходили документи для процедури реєстрації/перереєстрації цього лікарського засобу.

МОЗ неодноразово зверталося, йдеться в офіційній інформації, до потенційних заявників та виробників згаданих препаратів щодо можливості ініціації державної реєстрації препаратів на території України. Однак, відповідно до чинного законодавства, ні міністерство, ні структурні підрозділи з питань охорони здоров’я не можуть закуповувати ці лікарські засоби, допоки вони не будуть зареєстровані.

Набряк ніг — явище не таке вже й рідкісне. Причин, за яких він може з’явитися, — багато. Це, зокрема, перша ознака серцевої недостатності. Але набряк може бути спровокований і надмірним вживанням рідини, і проблемами із щитовидною залозою, нирками чи судинами, вагітністю, втомою ніг і, звичайно ж, спекою.

Оскільки за вікном панує літо, ми вирішили розпитати у лікаря-гастроентеролога і терапевта Наталії ДИННИК, чому ж набрякають ноги у спеку.

— Щоб зрозуміти, як висока температура повітря може вплинути на стан ніг, пригадаємо анатомічну будову людини. Усі тканини нашого організму забезпечуються киснем шляхом кровообігу. У нижні кінцівки кров надходить завдяки посиленій роботі серця, а назад вона повертається через особливу будову вен ніг: у венах є клапани, які підштовхують кров до серця. Це називається периферійним кровообігом. Коли температура повітря стає високою, система кровообігу починає працювати в режимі, що не дозволяє орга-нізму перегріватися. Перегрі-вання ніг не допускається завдяки здатності кровоносних судин розширюватися. Але розширені вени не можуть повноцінно здійснювати відтік крові. Це й провокує набряк ніг.

До того ж, у спеку завжди посилюється потовиділення, а разом з потом з організму вимиваються солі, яких потребують вени. Адже саме солі здатні «витягнути» кров з тканин, а відсутність достатньої кількості солей призводить до набряків ніг.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на дитячих майданчиках щорічно відбуваються десятки тисяч нещасних випадків. Кожен десятий закінчується смертельним результатом.

Найважчих травм завдають гойдалки. Нерідкісні випадки, коли дитина, гойдаючись, падає, піднімає голову й отримує удар по потилиці або в обличчя металевим сидінням чи трубою, на якій воно тримається. Іноді діти, самі не помічаючи того, підходять дуже близько до гойдалок, і ті їх збивають з ніг.

Найнебезпечнішими вважаються гойдалки старого зразка, де й опора, і рухливі частини, до якких кріпиться сидіння, виготовлені з важких металевих труб. Сидіння у таких гойдалок теж масивне і важке.

Розпочалися літні канікули і рятувальники більше уваги приділяють безпеці дитячого відпочинку. Вони запрошують дітей на екскурсії до пожежно-рятувальних підрозділів, аби навчити їх правилам безпечної пове-дінки в побуті та під час перебування на природі, грамотно діяти в небезпечних ситуаціях, ознайомлюють їх з технікою спеціального призначення.

Так, цими днями в гості до рятувальників 20-ї державної пожежно-рятувальної частини Ізмаїла завітали учні тамтешньої загальноосвітньої школи. Спочатку фахівці ДСНС розповіли хлопчикам та дівчаткам про правила поведінки в різних екстремальних ситуаціях, що можуть трапитися у повсякденному житті, зокрема під час літнього відпочинку, а потім показали їм спецтехніку та обладнання, які використовують вогнеборці, дозволили навіть посидіти за кермом пожежного автомобіля та  приміряти бойове спорядження.

Таку ж пізнавальну екскурсію для учнів початкових класів місцевої школи провели рятувальники 13-ї пожежно-рятувальної частини Біляївки. Співробітники ДСНС ще раз нагадали дітям правила безпечної пове-дінки у побуті, зокрема при експлуатації газо- та електроприладів, на воді, у лісі, а також при виявленні підозрілих предметів. Після екскурсії та цікавої бесіди школярі мали змогу сфотографуватися поруч із спецтехнікою.

Як наголошують у центрі зв’язків з громадськістю ДСНС України в Одеській області, відвідання дітьми пожежних частин є важливою складовою у процесі їх навчання основам безпеки життєдіяльності, тож сподіваються, що після подібних заходів юне покоління завжди дотримуватиметься правил безпеки, а за необхідності діятиме грамотно та впевнено.

Із 6 по 10 червня в Одесі проходила V Всеукраїнська спартакіада серед інвалідів праці «Сила духу».

Ювілейна спартакіада вперше проводилася в нашому місті на базі спортивного комплексу Національного університету «Одеська юридична академія». Прибуло 25 команд з усіх областей України. Спортсмени змагалися у шести видах: армреслінг, гирьовий спорт, бомбаскет, дартс, настільний теніс та шахи.

Спартакіада «Сила духу» — це щорічний відкритий спортивний захід із залучення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськості до проблем  потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, у тому числі інвалідів через трудове каліцтво. Мета такої роботи — це і моральна підтримка їхніх зусиль, їхньої цілеспрямованості в подоланні особистих фізичних обмежень, і допомога в їхній реабілітації засобами фізичної культури та спорту задля подальшої адаптації у суспільство.

Цьогоріч, до речі, на різних рівнях змагань у спартакіаді взяла участь рекордна кількість спортсменів-аматорів — 2287 осіб, що представляли 274 команди міст та районів держави. Порівнюючи з першою спартакіадою, показник масовості зріс у півтора раза. А це яскравий доказ того, що змагання потрібні людям, які хоч і потрапили у непрості життєві обставини, не зневірилися, не замкнулися у чотирьох стінах, а надихають своїм прикладом та слугують прикладом для тих, хто втратив надію на одужання, надію на відродження сили духу.

Робот-патрульний на ім’я Robocop отримав поліцейський значок й офіційно зарахований до поліції Дубая (Об’єднані Арабські Емірати).

У свій перший робочий день Робокоп заступив на пост під час виставки Gulf Information Security Expo and Conference, де патрулював коридори й залюбки фотографувався з відвідувачами. Надалі він допомагатиме стежити за порядком на вулиці.

Зріст робота-гуманоїда близько 170 сантиметрів, вага — майже сто кілограмів. Робокоп орієнтується на місцевості з допомогою GPS-навігатора, що здатний розпізнавати вирази обличчя, жести і може шукати підозрюваних за фотороботом або фотографією. Спілкуватися він уміє на шести мовах, зокрема, непогано знає англійську та арабську.

Втім, робота поліцейського полягає не тільки у затриманні злочинців, тому Робокоп навчений виконувати й інші завдання. Наприклад, через нього можна легко і швидко сплатити штраф, який порушникові виписали раніше.

У Швейцарії запустили завод-гігант, який «викачує» з атмосфери вуглекислоту.

Підприємство розташоване недалеко від Цюриха. Технологія «викачування» вуглецю — DAC (Direct air capture) — передбачає очищення повітря за допомогою волокнистого губчастого фільтруючого матеріалу, який просочений амінами — похідними аміаку, що зв’язуються з вуглекислотою. Повітря, що проходить через такий фільтр, звільняється від вуглецю. До речі, подібні технології застосовують на Міжнародній космічній станції, а також на підводних човнах.

Фахівці прогнозують, що підприємство «всмоктуватиме» до 900 тонн вуглекислого газу за рік (варто зазначити, щорічно в атмосферу Землі викидається 40 мільйонів тонн парникових газів) — це приблизно стільки ж, скільки виробляють до 200 автомобілів. З’єднання, що отримуватиметься у процесі очищення, планують збувати сільгосп-виробникам, наприклад, для вирощування овочів.

Експертна оцінка створення подібного заводу неоднозначна. Так, у 2015 році в доповіді Національної академії наук інженерії та медицини (США) зазначалося, що робота таких підприємств не призведе до скорочення викидів. Однак проект Climeworks отримав підтримку Швейцарського федерального управління енергетики та ЄС і став переможцем конкурсу Virgin Eath Challenge.

Аналітики Bloomberg вважають, що вже до 2025 року вартість електромобілів зрівняється з ціною на авто з бензиновим двигуном.

На думку експертів, це станеться насамперед завдяки здешевленню акумуляторів, які нині становлять приблизно половину вартості електромобіля. «На основі прогнозу можемо сказати, що електромобілі дешевшатимуть і люди залежно від того, як розрив у ціні зменшуватиметься, вибиратимуть їх дедалі частіше. А потім усе піде ще швидше», — прокоментував аналітик Bloomberg Колін Маккеррачер.

До речі, раніше подібний прогноз опублікував й один з виробників електромобілів Renault. За даними представників компанії, ціни на автомобілі з бензиновим та електричним двигунами зрівняються вже за два-три роки.