Бережімо тепло сімейного вогнища!

На перший погляд, усе демократично і справедливо. Інтереси людини нібито поставлені на чільне місце — чоловік і жінка в шлюбі мають рівні права. Проблема лише в тому, що люди зазвичай плутають поняття «рівність» і «рівноправність». Насправді, не може бути знаку рівності між чоловіком і жінкою, оскільки чоловік у сім’ї має одне покликання, а жінка — зовсім інше. Чоловік не може бути матір’ю, дружиною, а жінка — батьком, чоловіком. У кожної статі своя роль і своє призначення. І це зовсім не означає, що чоловік вище, а жінка нижче. Кожна стать у родині несе своє, відведене Творцем, служіння. Справжній шлюб заснований не на домінуванні і боротьбі статей, а на любові, взаємній жертовності, поступках і повазі до партнера. І в цьому кардинальна різниця та суть проблеми.

Можливо, саме тому сьогодні так багато з’являється жіночоподібних чоловіків і чоловікоподібних жінок — не тільки за зовнішністю, а й за характером. Жіночоподібні чоловіки не хочуть нести тягар чоловічого призначення і намагаються перекласти свій вантаж на плечі жінок. Чоловікоподібні жінки дедалі частіше намагаються жити для себе, для своєї кар’єри, забуваючи про свою найпершу роль — матері, берегині сім’ї, опори для чолові-ка. Сьогодні у тренді образ незалежної жінки — бізнес-леді, яка досягає успіху завдяки власним зусиллям, розуму, освіченості, діловим якостям. У підсумку — неповні сім’ї, явище буденне і звичне.

У країні щорічно розпадається більше половини шлюбів, майже кожна третя сім’я — неповна. Серед причин половини розлучень на першому місці — психологічна. Найчастіше вона проявляється в егоїзмі — невмінні прощати, з повагою ставитися до інтересів партнера.

Але найгірше те, що діти, які виховуються в неповних сім’ях, дуже часто повторюють долю своїх батьків. На модель взаємин молодих сімей впливає пережитий раніше досвід. Багато молодих жінок і зовсім не прагнуть вступити в шлюб лише тому, що в минулому пережили розлучення своїх батьків і бояться, що подібна доля спіткає і їхніх дітей.

У той же час, якщо дитина виховувалася в благополучній родині, де відносини між батьками були побудовані на любові і повазі, набагато більше шансів, що і її родина в перспективі буде міцною. Виховання — це не просто навчання дітей на словах у певних рамках моралі. Діти не стільки слухають, що їм говорять батьки, скільки сприймають те, як ті поводяться, реагують на певні ситуації, згладжують конфлікти. Якщо тато і мама кажуть одне, а роблять зовсім інше, діти це неодмінно помітять, і довіру буде втрачено. Тому коли батьки схильні до егоїзму, живуть тільки для себе, нехай не дивуються, якщо їхні діти, ставши дорослими, будуть принаймні не кращі за них самих.

Олександр
КОЗЛОВСЬКИЙ.