№ 45 (21836) четвер 11 травня 2017 року

Нерідко можна чути нарікання від деяких наших політиків, громадських діячів та журналістів, що європейська підтримка України є незначною, недостатньою і що ми заслуговуємо на більшу. Цю тему неабияк полюбляють професійні демагоги-євро-скептики. Однак, як виявляється, про цю допомогу ми не надто багато знаємо. Особливо це стосується регіонального та місцевого рівнів. Про своє бачення відносин ЄС та України нещодавно в Ужгороді з українськими журналістами поділився прес-аташе Представництва Європейського Союзу в Україні Давід Стулік.

Безвізовий режим незабаром набере чинності і торкнеться не лише прикордонних областей, що межують з країнами ЄС, а й усієї нашої держави. Це актуальна велика тема, яку ми розглянемо окремо в одному з найближчих номерів.

Оцінки того, як Одещина відсвяткувала 8 та 9 травня, різняться, але, на щастя для нас і на жаль для ворогів, обійшлося без серйозних провокацій.

Керівництво області вважає, що з ситуацією впоралися (і на фоні подій у Дніпрі це таки правда — у нас, Богу дякувати,

обійшлося без кричущих інцидентів). Представники проукраїнської спільноти наголошують, що, попри контроль, і заборонену символіку дехто таки примудрився пронести у місця масових заходів, і антидержавні гасла таки викрикували. А політичні сили, які безкарно в унісон за кремлівськими глашатаями називають українську владу «хунтою», Революцію Гідності — «державним переворотом» і всіляко підтримують інспіровані Москвою ідеологічні шабаші, заявляють про переслідування та репресії тих, хто, мовляв, прагнув гідно подякувати «дєду за побєду».

На щотижневій апаратній нараді, яку провів голова ОДА Максим Степанов, про стан справ у підпорядкованій царині звітував начальник Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Домікан.

Загальна площа земель лісового фонду Одещини складає 223,5 тис. га, а відтак так звана її лісистість ледве добирається до 6%, хоча кліматичні умови дозволяють довести цю цифру до 9%, а то й вище.

За своєю структурою ліси та лісонасадження області складаються із хвойних — 7,9%, твердолистяних (дуб, ясен, береза) — 85,5%, м’яколистяних (осика, вільха, липа, тополя, верба) — 3,8%, інших порід — 2,8%. Молодняку серед них — 17,6%, стиглих і перестиглих дерев — 27%, перестигаючих — 8,8%, середньовікових — 46,6%.

Морські піхотинці ВМС України взяли участь у черговій фазі багатонаціонального навчання «Платінум Ігл — 2017-2» у рамках «Ротаційних сил Чорноморського регіону-2017».

Вишкіл проходив упродовж двох тижнів на навчальному полі-гоні Бабадаг (Румунія), а його основною метою було набуття навичок спільних дій військовослужбовців у складі багатонаціонального підрозділу відповідно до стандартів НАТО. Учасники навчань відпрацьовували основи тактики, процедури проведення оборонних та наступальних операцій, порядок виконання рейдових дій, техніку здій-снення патрулювання тощо.

16 травня Одеська національна наукова бібліотека запрошує на книжково-ілюстративну виставку «Моє ім’я — вишиванка…», приурочену до Всесвітнього дня вишиванки.

Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке щороку відзначається у третій четвер травня, покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Наш народ, наголошують організатори заходу, спрадавна ставився до вишиванок як до святині. Вони зберігалися й передавалися від покоління до покоління як родинні реліквії.

Сутички, які відбулися 9 травня, — локальні та не впливають на загальну ситуацію, яка була під контролем правоохоронців. На жаль, антидержавні сили, зокрема й «Опозиційний блок», маніпулюють свідомістю та використовують пам’ять людей, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні. Про це в ефірі інформаційного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK розповів радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк.

Упродовж двох тижнів, наголосив він, МВС закликало проукраїнські патріотичні організації не піддаватися на провокації, а відтак позбавити російську пропаганду шансів використати ці дні задля антиукраїнського піару, в разі ж виявлення підозрілих осіб — повідомляти представників Нацполіції.

Шановні колеги, творці «Чорноморських новин»!
Як колишній «чорноморець», з приємністю вітаю вас і ваших читачів з наближенням славної дати — 100-літтям газети моєї молодості. Пропоную вашій увазі добірку віршів, які так чи інак пов’язані з тими незабутніми днями.

У листопаді 1941-го війська, якими невдало командував маршал Г. Кулик, змушені були здати Керч, чим наблизили здачу Севастополя й усього Криму. Сталін не хотів змиритися з такою втратою. І підтримав пропозицію Генштабу підкріпити героїчну оборону Севастополя десантною операцією в районі Керченського півострова. Наприкінці грудня 1941 року в районі Феодосії було десантовано до 40 тисяч особового складу з танками і гарматами. Спочатку радянські війська змогли просунутися на захід більш як на 100 км, визволивши Керч і Феодосію. Однак у травні 1942-го німецьке угруповання, яке за чисельністю удвічі поступалося радянським військам, завдало удару вздовж узбережжя Феодосійської затоки. За 12 днів німецького наступу Кримський фронт, маючи значну перевагу в силі, втратив 176 тисяч осіб, 347 танків, 3476 гармат і мінометів, 400 літаків. Це була ще одна катастрофічна поразка Червоної армії…

Кілька слів про трагічну долю нашого земляка маршала Г. Кулика. У березні 1942 року Сталін його розжалував до генерал-майора і позбавив звання Героя Радянського Союзу, а у квітні 1943-го підвищив до генерал-лейтенанта і призначив командувачем 4-ї гвардійської армії, яка звільняла Полтавщину. Ще у 1940 році була заарештована і розстріляна дружина Г. Кулика. У 1945-у його вдруге понизили до генерал-майора за різкі висловлювання на адресу сталінського режиму. У 1946-у, під час післявоєнної чистки командного складу, Г. Кулика зняли з посади заступника командувача Приволзького військового округу, заарештували й у серпні 1950-го засудили до смертної кари та розстріляли.

Чому українці не поспішають на фронт? Можливо, це питання комусь здаватиметься провокативним, ба навіть непатріотичним, але кожен, хто вміє бачити, розуміє, що так воно і є. Влада це вчасно побачила, тому й запропонувала українцям контракт. За смішні як на європейця гроші, але контракт. Тому сьогодні мотивація наших вояків на передку, вочевидь, дещо відмінна від тієї, яку вони, окрилені революційним запалом, мали три роки тому.

Західні партнери України попереджали нашу владу, що без глибинних перетворень усередині країни наша держава в боротьбі з потужнішим у військовому сенсі ворогом буде приречена. Влада послухала, вдала, що здійснює реформи, чим, власне, й займалася всі попередні 26 років, і вирішила діяти на власний розсуд — усі сили кинула не на модернізацію суспільного життя, а на військо та силові структури. Однак вона забуває, що відібрані в Януковича гроші і взагалі фінансовий ресурс схудлих гаманців українців не вічний, як і терпіння народу та його бажання воювати за таку державу. Ворога можна перемогти сильним духом, навіть не маючи великих грошей. А сильний дух — це ознака впевнености, що ти на правильному шляху.

1. Які країни Європи будуть відкриті українцям, коли безвізовий режим набуде чинності?

Українці зможуть їздити без віз до 30 країн Європи. Вони поділяються на три блоки:

а) 22 країни Європейського Союзу, які входять до Шенгенської зони: Австрія, Бельгія, Німеччина, Греція, Данія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція та Естонія;

…І нехай позаздрять ті, котрі не прийшли минулої суботи в бібліотеку імені Михайла Грушевського на творчий вечір Богдана Чуфуса — артиста за фахом, співака за велінням душі української співучої, телеведучого за покликом серця.

Мабуть-таки, не було б наше одеське державне телебачення таким українським, коли б не працював там Богдан Чуфус. У нього, без перебільшення, віддавна є свій вірний глядач. Той український глядач, котрий, сплачуючи податки, хоче бачити на державному телебаченні Україну. У пана Богдана свої оригі-нальні програми, вибудувані саме в цьому річищі, свій співрозмовник — людина мисляча, інтелектуал, фахівець, а передовсім — патріот. Патріот України та багатонаціональної української Одеси. У нього своя, лишень йому властива манера ведення передачі. Хоча… все дуже просто: в кадрі — лишень ведучий та його гість, один чи двоє, а то й одразу кілька гостей у студії. Ніякої дії. Розмовляють собі. Зрідка — якийсь відеоряд… І не хочеться відриватись бодай на хвильку одну від екрану. Тому що цікаво, тому що ведучий уміє розкрити співрозмовника, викликати на відвертість, тому що у Богдана Чуфуса — своя тема. Це — Україна, за великим рахунком. Українська тема. Без пафосу, отак буденно, спокійно та розмова сягає часом якихось найпотаємніших глибин душі, як гостей, так і глядачів — якщо лиш вони настроєні на душевну хвилю ведучого. А коли й ні, то за другим, третім разом це станеться. Ведучий уміє настроїти, й це — одна з важливих ознак його фаховості.

У ці травневі дні педагог, письменниця, громадська діячка Галина Анатоліївна Могильницька приймає привітання з нагоди славного ювілею.

Колектив «Чорноморських новин» приєднується до всіх виголошених на її адресу вітань і побажань. Зичимо вам, вельмишановна Галино Анатоліївно, ще багато-багато плідних творчих років, нехай не зраджує здоров’я, не вичерпується джерело вашого тонкого гумору, ладиться все в родині, а в Україні нехай запанують такі взаємини і такий лад, за які ви боролися, заради яких працювали і продовжуєте працювати!

З нагоди 80-річчя видатного дитячого письменника Володимира Рутківського в Одеській ЗОШ № 55 відбулася зустріч ювіляра з учнями, вчителями, батьками, працівниками шкільної та міської дитячої бібліотеки-філії № 45.

Відкрила захід завідуюча шкільною бібліотекою Тетяна Іванівна Степаненко, яка привітала письменника і побажала від усіх присутніх міцного здоров’я. Далі звучали музичні привітання: на скрипці та бандурі зіграли четвертокласники Михайло Ракитянський та Христина Олексюк. Дуже сподобалися письменникові вірші про україн-ську мову та рідну Україну, які декламували учні Валерія Орлова та Максим Журбенко. Вчителька початкових класів Надія Степанівна Горіла повідомила, що буквально наступного дня четвертокласники, за шкільною програмою, починають вчити уривки з повісті Володимира Рутківського «Ганнуся». Ще раз порадував письменника вже згаданий Михайло Ракитянський, сказавши, що встиг прочитати всі чотири книги про джур та написав відгук на першу з них «Джури козака Швайки». Володимир Григорович подарував малому книголюбові автограф.

Уже майже два десятиліття, з 1998-го, в Одеській національній музичній академії ім. А.В. Нежда-нової проводиться міжнародна науково-творча конференція «Трансформація музичної освіти і культури: традиція та сучасність». Ця непере-січна подія відбувається за підтримки ректора вишу, доктора мистецтвознавства, професора, члена-кореспондента Національної академії мистецтв України Олександра Сокола.

Ініціатор проведення конференції — перша в історії Одеси жінка-доктор мистецтвознавства, професор, завідувачка кафедри теоретичної та прикладної культурології ОНМА ім. А. В. Нежданової — Олена Маркова зазначає:

— Конференція проходить щороку у квітні. Незважаючи на всі складнощі, вона розвивається і набуває нових значень. Це чудово, що в стінах нашої академії збираються вчені-музико-знавці з різних країн, щоб обговорити питання музичної освіти, спільні для всіх вишів, поділитися досвідом, послухати одне одного і знайти спільні рішення.

Учасники програми «Золота осінь людей похилого віку», що реалізується в Одесі громадською організацією «ІТ-бабусі» за підтримки німецького федерального фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє», добре знайомі з професором кафедри спеці-ального фортепіано ОНМА ім. А.В. Нежданової, заслуженим діячем мистецтв України Тетяною Шевченко. Вона часто виступає перед ними, даруючи насолоду зустрічі зі справжньою високою музикою. У рамках цієї програми літні люди мали можливість послухати і її учнів — студентів старших курсів та аспірантів.

Цього ж разу спеціально для наших підопічних, що зібралися у Золотому залі Літературного музею, весняний концерт підготували наймолодші вихованці професора Тетяни Шевченко.

Про те, чим живе сьогодні Одеський державний університет внутрішніх справ (ОДУВС), який нещодавно відзначив своє 95-річчя, «Чорноморським новинам» люб’язно погодився розповісти його перший проректор, кандидат юридичних наук, доцент, полковник поліції Сергій АЛБУЛ.

— Багато років в Україні впроваджувалася практика «деполітизації» правоохоронних органів, що насправді означало відсутність патріотично-виховної роботи серед особового складу. Красномовним результатом такої діяльності стало масове порушення присяги і дезертирство цілих районних, міських та обласних відділів МВС у Луганській, Донецькій областях та в Криму на початку 2014 року, їх перехід на бік окупантів. Були й винятки, однак вони лише підтверджували правило. 2 травня 2014-го Одесу захистили від державного перевороту патріотична молодь і небайдужі громадяни, тоді як одна частина міліції стояла пліч-о-пліч із сепаратистами, а інша самоусунулася від виконання обов’язків. Які зроблено висновки?

Я — студентка першого курсу Балтського педагогічного училища. Навчання мені подобається. У нас великий студентський колектив і дуже багато можливостей для самореалізації: є хор, хореографічний ансамбль, команди з різних видів спорту, велика кількість гуртків. Одне слово, кожен може займатися тим, що йому ближче до душі — від вишивання хрестиком чи малювання до проведення різних дослідів в оранжереї.

Одного разу на уроці україн-ської мови нам поставили завдання — написати твір на тему «Чому я хочу бути вчителем?» або «Чому я не хочу бути вчителем?». Звісно, більшість моїх товаришів обрала першу тему, хоча знайшлися і такі, хто зупинився на другому варіанті. Напевне, в них є свої міркування з цього приводу, але ж нелогічно вступати до педагогічного училища і не мріяти стати вчителем. Утім, хочу викласти свої думки, чому я вирішила стати вчителем. Можливо, вони пригодяться моїм одноліткам, які планують своє подальше життя, як матеріал профорієнтаційного спрямування та допоможуть визначитися з майбутньою професією.

Парад регіональної кухні, обрядів і традицій, хороша етномузика, майстер-класи з народних танців та забав будуть представлені на другому етнофестивалі «Кодима-фест», який пройде 3—4 червня в селі Івашкове Кодимського району.

Організатори фестивалю — Кодимська районна державна адміністрація, Івашківська сільська рада та «Асоціація сільських виробників».

— Як і на першому фестивалі, основні події «Кодима-фесту» відбуватимуться на семи локаціях — головній та малій сценах, майданчиках для дітей, народних майстрів, кобзарів, козацьких забав та домашньої кухні, — зазначає керівник проекту Дмитро Скорик.

Звітуючи про результатами роботи, в. о. начальника Одеської митниці ДФС Євген Сафонов зазначив, що плановий показник за квітень перевиконаний на 600 млн грн, а відтак 50% від цієї суми буде спрямовано на будівництво та реконструкцію доріг області, зокрема «Одеса—Рені».

Загалом упродовж чотирьох місяців 2017 року в рамках реалізації постанови Кабміну від 16.09.2015 р. № 726 «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів щодо розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення у Волинській, Львівській, Одеській та Чернівецькій областях і м. Києві» Одеська митниця спрямувала на ці цілі майже 900 млн грн.

В останні дні квітня екологи та спеціалісти «Міськзелентресту» взялися за комплексну боротьбу з мінуючою міллю — комахою, яка завдає великої шкоди каштанам. А ці дерева, як і платани та акації, є справжньою окрасою Одеси.

Хто бував у Європі чи бодай у Києві, неодмінно звернув увагу на жалюгідний стан каштанів з покрученим пожовтілим листям. То «старається» мінуюча міль, яка вже добралася й до Одеси. Знищуючи листя та цвіт, комаха поступово призводить до загибелі навіть міцних дерев, адже попсовані нею крони не забезпечують достатнього накопичення поживних речовин, що взимку призводить до їх вимерзання. Шкода, завдана цими шкідниками, у Європі обчислюється сотнями мільйонів євро на рік, що навіть ставить питання про доцільність культивування кінського каштана у містах.

Загальні збори учасників української Прем’єр-ліги ухвалили рішення про попередні формат і  календар чемпіонату на наступний сезон.

Напередодні зборів дирекція Прем’єр-ліги розіслала всім клубам опитувальник з пропозиціями щодо згаданих питань. Більшість клубів підтримала план-календар чемпіонату-2017/2018 і таку формулу його розіграшу:

У Центральному Китаї археологи виявили вісім поховань гунів, повідомляє zn.ua.

«Усі ці компактні поховання всередині викладені з цегли, і їх не можна віднести до класичних могильників Великої Китайської рівнини. Вони, ймовірно, належать до пізнього періоду династії Східна Хань, тобто їм близько 1,8 тисячі років», — розповів співробітник Китайської академії сус-пільних наук Шень Венсі.