Переглядів: 492

Велика місія маленької Естонії

25 листопада у Брюсселі завершився саміт Східного партнерства. Вагомий внесок в організацію цього важливого заходу зробила Естонія, яка зараз головує у Раді Європи.

Своїм баченням політики Східного партнерства поділився міністр закордонних справ Естонської Республіки Свен МІКСЕР:

— Хоча Естонія з її 1,3 мільйона жителів є однією з найменших країн-членів Європейського Союзу, ми пишаємося тим, що в рамках нашого головування у цьому півріччі керуємо діями усього ЄС з його понад 500 мільйонами населення та впливаємо на пріоритети цієї велетенської формації.

Для Естонії та для наших добрих сусідів — Латвії і Литви — незмінним пріоритетом є підтримка та розвиток відносин Європейського Союзу з нашими східними сусідами. Тому один з природних пріоритетів головування Естонії в другій половині 2017-го — спілкування зі східними партнерами та забезпечення більш тісної співпраці з Євросоюзом.

Слід мати на увазі, що в контексті Європейського Союзу Східне партнерство означає структуру відносин із шістьма державами на схід від ЄС — Вірменією, Азербайджаном, Грузією, Молдовою, Україною та Білоруссю. Підтримка і розвиток відносин — не просто гарна фраза. Європейський Союз уже досягнув хороших результатів у роботі з відкритими до співро-бітництва східними партнерами, результатів, які принесуть користь простим жителям цих держав.

Для багатьох людей, безсумнівно, дуже важливим є безвізовий режим відвідування країн Шенгенської зони. Така можливість сьогодні доступна громадянам Молдови, Грузії та України. Менш актуальним для простих людей був вступ у силу угод про асоціацію, укладених між Європейським Союзом і Грузією, Молдовою та Україною. Це найпрогресивніші угоди, які будь-коли укладалися між ЄС і третіми країнами. Завдяки угодам ці партнери стали політично та економічно ближчими до Євросоюзу. Формула проста: партнери переймають нормативно-правову базу ЄС, і за це їм поступово відкривається доступ до його внутрішнього ринку. Набрання цими угодами чинності не означає закінчення співпраці, а якраз навпаки. Нові зобов’язання, зокрема щодо впровадження реформ, дають змогу партнерам вимагати від Європейського Союзу більших поступок у майбутньому.

Обіймаючи пост міністра закордонних справ з лютого цього року, я відвідав з візитами майже всі країни Східного партнерства. Тому з упевненістю можу казати про те, що до Естонії в регіоні мають велику довіру, що наші зусилля залишають глибокі сліди, а сподівання партнерів на розвиток відносин у період головування Естонії залишаються високими.

Багато східних партнерів щиро вірять у «Європейський проект» та його перетворюючу силу, прагнучи стати подібними до нас. Цю віру треба підтримувати. Ми хочемо, щоб у цих державах діяв демократичний прозорий режим, який поважає права людини, піклується за свій народ, а не за корупційні інтереси. Розвиток економічних відносин з партнерськими державами дуже важливий, але при цьому наші підприємці хочуть, щоб їхні інвестиції були захищені та дотримувалися правові норми. Тому при плануванні подальшого партнерства слід враховувати ті дії, які зміцнюють наші суспільства, дають змогу їм успішно протидіяти згубному тиску ззовні і зсередини.

У період свого головування в ЄС Естонія дотримується двох широких цілей розвитку Східного партнерства: по-перше, під-тримувати політичну увагу Європейського Союзу до партнерства і, по-друге, поліпшувати партнерство під час нашого головування. Позаяк договірні та інституційні аспекти відносин між Європейським Союзом та східними партнерами вже прояснюються, зараз основна увага приділяється тим проектам співпраці, які відчутно покращать життя простих людей. Слід визнати, що, не зважаючи на євроінтеграцію та субсидії ЄС, прості громадяни цих країн можуть і не пов’язувати озвучені потреби в реформах з підвищенням свого рівня життя. А це підриває не лише народну підтримку перетворень, а й загальний курс на спосіб життя, який відповідає європейським цінностям. Проблема — у недостатній обізнаності населення. І тут ще багато що можна покращити.

Довідково. Свен Міксер народився 1973 року в Тарту. Закінчив Тартуський університет, факультет англійської мови та літератури. Із 2009-го обирався депутатом Рійгікогу (парламенту) кількох скликань.

У віці 29 років став міністром оборони Естонії в уряді Сійма Калласа. На цій посаді у 2002—2003 роках займався підготовкою до вступу Естонії в НАТО. З березня по вересень 2014-го був міністром оборони Естонії в першому та другому урядах Тааві Рийваса. Очолював Соці-ал-демократичну партію Естонії. З лютого 2017-го — міністр закордонних справ Естонії. У жовтні цього року з офіційним візитом відвідав Україну.

Підготував
Володимир ГЕНИК.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net