Колишнього згадали і знову забули
У ніч з 22 на 23 лютого 2014-го президент України Віктор Янукович, наляканий революційним Майданом, таємно залишив резиденцію в Межигір’ї і пустився навтьоки. Через три роки після втечі своєрідний «ювілей» одночасно відзначили в Москві і в Києві.
Про таємниці листування
У колишній братській країні трирічний «ювілей» втечі відсвяткував сам Янукович. Він дав інтерв’ю кільком засобам масової пропаганди, включаючи інформаційне агентство Росії «ТАСС», газету «Комсомольская правда» і псевдоліберальне радіо «Эхо Москвы».
Колишній президент повідомив, що був і є ворогом насильства, не віддавав наказу про розстріл протестувальників на Майдані, а три роки тому головною його ме-
тою було захистити свій народ. 14 березня 2014-го Янукович, позбавлений Верховною Радою повноважень глави держави, закликав Путіна ввести в Україну війська для наведення порядку. Але в інтерв’ю пресі він розповів, що зробив це не в листі (ЗМІ, мовляв, брешуть), а в заяві.
Чим заклик ввести іноземні війська в заяві відрізняється від такого ж заклику у листі — незрозуміло. Зате зрозуміло, навіщо російські ЗМІ витягли Віктора Федоровича на арену саме тепер, спішно обтрусили від нафталіну і дали можливість публічно верзти подібну нісенітницю.
Підозра у скоєнні Януковичем державної зради підтверджена документально. У розпорядженні Генеральної прокуратури України є копія документа (сумнозвісної «заяви»), засвідчена в секретаріаті ООН. На засіданні Радбезу в березні 2014-го саме цим папірцем потрясав постпред Росії Віталій Чуркін (нині вже покійний), виправдовуючи анексію Криму.
Папірець тепер знадобилася. І не тільки як доказ у майбутньому процесі над Януковичем в Україні, але й як свідчення використання Росією зрадника для захоплення території сусідньої держави. У майбутньому міжнародному суді над господарем Кремля звинуваченню тепер є що пред’явити. Через те, що незручний документ опинився в канцелярії ООН і недоречно сплив назовні, Путін, судячи з усього, влаштував Чуркіну доброго прочухана. Після чого у російського дипломата відмовило серце.
Здоров’я Януковича, винного в тому, що не зберіг таємницю листування, виявилося міцнішим. Одночасно з інтерв’ю (де роз’яснювалася відмінність листа від заяви) екс-президент України спрямував в ООН, ПАРЄ, ЄС, Європарламент і головам кількох країн прохання створити міжнародну комісію для незалежного розслідування вбивств на Майдані.
Дивно, але в переліку цих держав нема Росії. Хоча саме в Росії ховаються від правосуддя не тільки підозрювані у скоєнні вбивств на київському Майдані (снайпери «Беркута» та інших підрозділів спецназу), а й підозрювані в органі-зації цих вбивств. У тому числі соратники Януковича — глава адміністрації президента Андрій Клюєв та міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко.
Президент-утікач вимагає незалежної оцінки подій, що відбувалися три роки тому на Майдані, але у нього самого така оцінка готова. Вона до дрібниць повторює оцінку Путіна і, без варіантів, Путіним продиктована. Звичайно, про бажання опозиційних полі-тиків в Україні захопити владу, використовуючи технології кольо-рових революцій та «арабської весни», лідери світових держав триста раз чули і триста разів не повірили. Але папуга в клітці не говорить нічого нового. Він повторює те, чого навчив господар.
Річницю втечі відзначили ультиматумом
Триріччя втечі Януковича з Межигір’я відзначили і в Україні. До «ювілею» приурочили марш, організований трьома політичними партіями: Всеукраїнським об’єднанням «Свобода», Національно-визвольним рухом «Правий сектор» і партією «Національний корпус» (на базі громадянського корпусу «Азов»).
Всі три партії зараховують себе до націоналістичних. Але їхні програми, особливо в економічній частині, істотно різняться, а лідери партій до останнього часу не виявляли бажання тісно співпрацювати. Це небажання зберігалося до кінця 2016 року, коли ветерани добровольчих баталь-йонів оголосили про намір здійснити повну економічну блокаду окупованій частині Донбасу, а через місяць приступили до практичної реалізації цієї ідеї.
Блокада триває вже місяць. Вона розділила політичну опозицію до чинної влади (як і саму владу) на дві частини. Керівництво та члени всіх трьох націоналістичних партій належать до прихильників продовження і посилення блокади, незважаючи на кризу в енергетиці, пов’язану з припиненням постачання антрациту з окупованих територій. І ця вимога в лютому стала платформою для спільних добре організованих дій.
22 лютого, в третю річницю втечі Януковича, лідери згаданих партій організували «Марш національної гідності». У ньому взяли участь від семи до десяти тисяч осіб, що, за нинішніх часів, багато. Марш радикально налаштованих опозиціонерів пройшов без істерик і провокацій, що, за нинішніх часів, рідкість. Марш завершився доставкою в парламент й оголошенням з трибуни Верховної Ради короткого спільного документа з вимогами, які варто процитувати:
«Три роки триває війна. Агресором зі Сходу окуповані Крим і частина Донбасу. Західні партнери замість допомоги заганяють нашу країну у фінансову кабалу. Влада замість відстоювання національних інтересів потурає зовнішньому тиску, безумовно приймаючи грабіжницькі умови Заходу і проводячи капітулянтську політику на Сході».
Об’єднані націоналісти називають свій текст ультиматумом і вимагають від влади зміни полі-тичного курсу, включаючи:
- недопущення приватизації стратегічних підприємств;
- недопущення продажу сільськогосподарських земель;
- недопущення щоквартального зростання цін і тарифів на комунальні послуги;
- недопущення знищення малого та середнього підприємництва грабіжницьким переглядом системи оподаткування;
- недопущення підняття пен-сійного віку та пенсійного стажу;
- визнання ОРДЛО окупованими територіями;
- розрив дипломатичних відносин з Росією.
У разі нездатності влади забезпечити виконання цього ультиматуму, вважають його автори, Верховна Рада повинна прийняти новий закон про вибори і саморозпуститися.
Аналізувати документ зі слабо аргументованими заявами не було б потреби. Але є дві обставини. Перша: вимоги підтримує значна частина населення нашої країни. Друга: в ультиматумі міститься пряма погроза парламенту України.
Горе владі, якщо вона не здатна відповісти на погрозу. Ще більше горе, якщо влада відповість, але відповідь не влаштує український народ.
Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
