Скрупульозність архітектора, чуттєвість живописця
Під час минулорічної Першої всеукраїнської і міжнародної виставки «Море акварелі» широкому загалу стало відоме ім’я Івана Сільвестровича-Давойни — архітектора, художника, який зробив помітний внесок у розвиток одеської акварельної школи у післявоєнний період. Ця акція дала поштовх до організації його персональної виставки, яка відкрилася 13 лютого у Виставковій залі Одеської обласної організації НСХУ.
На ній представлено 43 роботи Івана Сільвестровича та художня вишивка його дружини Євгенії Сільвестрович (Калініної). Виставку уможливила добра воля родини художника, найперше онука митця — Євгена Лобунського. Куратори — Анатолій і Галина Кравченки — з любов’ю поставилися до організації цієї експозиції, підготувавши прекрасні афіші та ґрунтовний прес-реліз, планується видати каталог робіт майстра.
Іван Львович Сільвестрович-Давойна (1902—1963) народився в сім’ї німецьких колоністів. (По іншій лінії роду в нього були угорці Давойни). Навчався в Одеському художньому училищі (з 1924-го — Одеський політехнікум образотворчих мистецтв): спершу — на живописному факультеті у К. Костанді (1921–1923), згодом — у Д. Крайнєва (1923—1924). Пізніше перевівся на архітектурний, де його наставником був професор М. Покорний (1924–1926). Згодом це позначиться на творчості Сільвестровича, який у своїх акварелях поєднає скрупульозність, аналітичність архітектора з чуттєвістю живописця.
Після закінчення одеського вишу вступив до архітектурного факультету Ленінградської художньої академії, де за участь у студентських протестах у 1929 році «не через академічні причини» був відрахований із закладу. На певний час шлях у мистецтво йому був закритий. Мине понад два десятиліття, поки він відкрито займеться улюбленою справою.
Це був один із складних періодів його життя, хоча таких періодів буде декілька, бо особистості з бунтарською вдачею не вписуються у прокрустове ложе тоталітарної системи. Впродовж 1929—1933 років, у добу індустріалізації, Сільвестрович працював на різних підприємствах СРСР. Очевидно, що в молодої людини були наставники, які порадили шукати інший шлях у житті. Три роки Іван Сільвестрович навчався в Одеському інституті морського транспорту. Згодом отримав посаду архітектора-художника в майстерні при Одеській міськраді, а до початку радянсько-німецької війни був задіяний на Одеській кіностудії як архітектор-художник у цеху мультиплікату та відділі спеціальних зйомок.
У період німецько-румунської окупації Іван Сільвестрович перебував в Одесі, де на той час жили такі постаті, як Михайло Жук, Михайло Божій, Микола Павлюк, його вчитель Данило Крайнєв. Відомо, що чимало одеських майстрів виставлялися в «Salonul Oficial», з обережності не підписуючи свої твори. Ця сторінка життя митця повита таємницею. Відомо також, що з приходом Червоної армії він був репресований і вийшов на волю лише з початком хрущовської відлиги в 1953-у. Реабілітований посмертно, у 1991-у. Останні десять років життя, найбільш плідних у творчому плані, Іван Львович працював архітектором у будівельній організації «ДІПРОМІСТО».
Євгенія Сільвестрович (Калініна) (1908—1992) працювала декоратором в одеських українському театрі та театрі опери і балету. Її роботи переконують, що вона тонко відчувала колір, мала солідну професійну підготовку. В експозиції представлена художня вишивка, що вражає живописністю та високою технікою виконання. Окремі сюжети взяті з творів її чоловіка. Євгенія Іванівна захоплювалася також в’язанням та аплікацією і проявила себе, в основному, в царині декоративно-ужиткового мистецтва. Це були роботи «для себе». На виставці можна бачити її акварельний портрет пензля Івана Сільвестровича. Це один з небагатьох зразків портретної творчості аквареліста, який дійшов до нас: в експозиції домінують пейзажі, ведути (міські види) та реалістичні натюрморти.
Стихією Івана Сільвестровича була архітектура, яка, власне, сформувала його графічний стиль: філігранний рисунок, архітектонічність, урівноваженість композиції, збалансованість загального і деталей, легка, делікатна техніка письма. Художник залишив нащадкам образ дорогої його серцю Одеси, в якій ще вгадувалися сліди війни, наприклад, зруйнований, а пізніше вже реконструйований храм на вулиці Преображенській, лютеранська кірха (можливо, в ній молилися його батьки). Твори Сільвестровича викликають у пам’яті роботи іншого знаменитого одеського аквареліста, француза Еміля Вільє, який творив у другій половині ХІХ ст., залишивши багато зображень інтер’єрів та екстер’єрів.
В інших пейзажах можна бачити краєвиди Причорномор’я, наприклад, нинішнього Чорноморська, які вже безповоротно канули в Лету, і навіть ландшафти далекого Сибіру, куди його відправили на вільне поселення. Там він працював архітектором в «Дальстрое». Помітний вплив на Івана Сільвестровича справив імпресіонізм (що взагалі характерно для одеської школи). Особливо це зауважуємо в творах, написаних за містом, на дачі, куди він інколи брав з собою свого маленького внука Женю. У них — тиха радість і душевний спокій. Ці камерні акварелі можуть викликати навіть слухові асоціації: в них ви відчуєте легкий подих теплого вітерця, шелест листя і трави.
На завершення зазначу, що це чи не перша персональна виставка цього митця за останні півстоліття, яка дає досить повне уявлення про його творчі пріоритети і досягнення.
Володимир КУДЛАЧ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
