№ 14 (21805) субота 11 лютого 2017 року

Інтерв’ю посла ФРН в Україні Ернста Вольфганга Райхеля, яке він дав інформагентству «РБК-Україна» з нагоди 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між нашою країною та Німеччиною, зчинила багато галасу.

Мрії про вибори — це просто мрії

Дійшло до того, що голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко 7 лютого з парламентської трибуни, за підтримки більшості народних депутатів, висловила рішучий протест щодо висловлювань посла.

МЗС України відреагувало ще різкіше. Райхеля запросили для пояснень, під час яких йому було вказано на недопустимість таких висловлювань. Далі — більше. Низка українських полі-тиків заявила про бойкот прийому в посольстві ФРН з нагоди дипломатичного ювілею. А народний депутат Олексій Гончаренко на фрагменті Берлінської стіни, встановленої біля входу в Посольство Німеччини, великими літерами написав слово «NEIN!».

У четвер Президент Петро Порошенко, спілкуючись з представниками ЗМІ, наголосив, що проведення виборів на території України, окупованій іноземними військами, є неможливим і неприйнятним.

«Проведення виборів на окупованій території за присутності окупаційних іноземних військ є твердо та абсолютно неможливим», — сказав глава держави, відповідаючи на запитання що-до нещодавньої заяви Надзвичайного і Повноважного посла Німеччини в Україні Ернста Райхеля.

Петро Порошенко підкреслив, що не можна порівнювати окупацію сходу України російською армією і ситуацію в НДР: «Одна справа, коли іноземні війська присутні за згодою держави, що приймає. Можна провести паралелі з російською базою в Севастополі — ми багато разів проводили вибори, коли російські війська з дозволу України були присутні на базі в Севастополі. Й абсолютно неприйнятно, коли окупаційні війська спробують просунути проведення виборів під дулами автоматів».

Президент вкотре наголосив, що незаконний референдум у Криму, який проводився за присутності десятків тисяч військових РФ, не відповідає законодавству і є неприйнятним. «Так само неможливим ми вважаємо проведення виборів за присутності військ. Однією з умов є безпековий компонент, який є всередині «дорожньої карти» з урегулювання ситуації з російською агресією. І виведення ро-сійських військ є абсолютно необхідною умовою», — підкреслив Петро Порошенко.

Глава держави також засудив дії депутата Верховної Ради Олексія Гончаренка біля Посольства Німеччини в Україні. «Разом з тим є абсолютно неприйнятною подібна поведінка народного депутата. Це його приватна позиція. Вона була засуджена, наскільки мені відомо, фракцією і не відображає позицію політичної сили», — зазначив Петро Порошенко.

Усі вони сподіваються отримати шенгенську візу, щоб потім поїхати до різних країн Європи. Велика частина претендентів на омріяну наклейку в паспорті має намір влаштуватися на роботу в одній з країн ЄС. Ось кілька історій людей, почутих у черзі під візовим центром у Києві.

Не використавши історичного шансу стати членом європейської спільноти, як це зробили країни колишнього соцтабору та республіки Балтії, Україна перетворилася у найбідні-шу державу Європи. Це головна причина черги. Поки оптимісти-романтики чекають на вкотре обіцяний безвізовий режим, реалісти наполегливо стоять у вервечці.

Крім традиційно багатих країн старої Європи, з найближчих сусідів найпривабливішою для роботи є Польща, далі, зі значно меншою кількістю виданих віз, — Чехія, Угорщина, Литва.

Нещодавно Генеральний консул Польщі в Одесі Даріуш Шевчик оприлюднив такі цифри: «Польща має найбільше консульських представництв в Україні з усіх країн Європейського Союзу. Їх шість. Це консульства у Львові, Луцьку, Вінниці, Харкові, Одесі, а також візовий від-діл посольства у Києві. Торік наші консульські представництва прийняли 1317023 візові анкети і видали громадянам України 1267359 віз. Це на 30 з лишком відсотків більше порівняно з попереднім роком. Нема іншої краї-ни Євросоюзу, яка видала б українцям таку велику кількість віз».

Чому українці їдуть до Польщі? Відповідь — на поверхні: незначний мовний бар’єр, схожа ментальність, близько додому.

Мій друг Гай, який мешкає у Берліні, розповідав, що в його будинку прибирає полька і припускає, що в домі тієї польки, ймовірно, прибирає українка. Це як закон сполучених посудин, але замість рідини тут люди та їхні долі.

Та повернімося до нашої черги. Молоді і літні, чоловіки й жінки. Українці — нація доволі забобонна (знаю по собі: поки задумане не здійсниться, хто ж тобі розповість про свої плани та надії?). Наше завдання — віднайти людей, готових переповісти свій досвід. Цього дня несподівано був спростований міф, що жінки балакучіші за чоловіків, — усе виявилося навпаки.

Госпітальних округів на Одещині буде стільки, скільки потрібно людям. У цьому запевнив керівник ОДА Максим Степанов під час апаратної наради, до розгляду на яку було винесено кілька дуже проблемних питань із життя обласної громади.

Перше з них — доступність медичної допомоги та медичне обслуговування населення. Доповідала директор департаменту охорони здоров’я та соціального захисту населення ОДА Тетяна Крива.

Чиновники департаменту, йшлося у доповіді, розробили план створення п’яти госпітальних округів на території області, що, на їх переконання, має суттєво покращити якість надання медичних послуг.

Але такі кабінетні плани викликають збурення серед людей, адже декому за отриманням лікарської допомоги пропонують добиратися за десятки, а то й сотні кілометрів. Люди стривожені і тим, що вже починають закриватися деякі відділення районних лікарень. А якщо, кажуть, треба терміново до фахівця, а доїхати до нього нема чим і нема грошей, щоб найняти транспорт, — як діяти?

Максим Степанов розкритикував роботу департаменту, наголосивши, що при плануванні мережі госпітальних округів абсолютно не було враховано ні конкретних обставин, ні думок місцевих жителів. Голова облдержадміністрації дав доручення оперативно розробити новий план створення таких округів і їх, зауважив, має бути щонайменше десять..

...Три дні відведено керівництву департаменту, щоб оперативно розібратися в ситуації, яка склалася, і закупити, нарешті, ліки для стражденних, адже гроші на те давно виділено.

Саме стільки ж часу дається департаменту і на підготовку проекту створення єдиної диспетчерської служби екстреної медичної допомоги області.

Душа моряка — це своєрідний корабель зі своїм простором, настроєм, емоціями та почуттями.

Екіпажі кораблів зазвичай змішані — на борту служать представники різних релігій. Тому дуже важливо, щоб віра команду не розділяла, а навпаки — об’єднувала.

За словами капелана Україн-ської греко-католицької церкви отця Олександра Смеречин-ського, священик не має права ділити моряків на «своїх» і «чужих». Сам характер морського релігійного служіння передбачає відкритість і взаємодію з іншими конфесіями.

Три роки тому о. Олександр став капеланом одеського Євромайдану. Жодне зібрання на Приморському бульварі біля пам’ятника Дюку не починало-ся без молитви і пасторського слова.

Після окупації Криму Росією та передислокації головної бази Військово-Морських сил України до Одеси, роботи в Олександра Смеречинського побільшало. Сьогодні його підопічними став увесь особовий склад національного флоту, військово-службовці якого не тільки ходять у морські походи, а й виконують бойові завдання в зоні АТО. І це, певна річ, висуває нові вимоги й до капелана.

Отець Олександр повсякчас присут-ній на заходах, пов’язаних з ротаціями військовослужбовців, що беруть участь в антитерористичній операції: проводить молебень, звертається з напутнім словом, окроплює святою водою, благословляє. Без капелана не відбувається і жоден вихід кораблів українського флоту на навчання або в далекий похід.

Доброго дня, шановна редакціє! Надсилаю вам вірш, присвячений людині, з якою мої шляхи ніколи не перетиналися, але так сталося, що трагічна доля цього відважного воїна — нашого земляка Гульченка Романа Олеговича — розворушила в моїй душі все, що наболіло за роки воєнних дій на сході України.

Вже три роки йде війна…Стогне Україна...
Оплакує бідна матір патріота-сина...
Рідна земле, Україно, змучена віками,
Твоє тіло, твою душу шматують кусками!
Всі, хто був і є при владі, будують маєтки,
Дерибанять все, що є, родичі їх, «дєтки»…
А на фронті, у окопах, 
прості хлопці гинуть,
Захищаючи кордони рідної країни!
Їм посмертно, у труні, 
ордени присвоять,
А собі у ресторані вечерю замовлять,

За допомогою спеціальної програми українцям пропонують перевірити, чи зможе держава виплачувати їм пенсію.

Інтернет-видання texty.org.ua розробили інтерактивний інструмент, щоб перевірити, чи зможе держава платити нам пенсії за різних умов реформування пенсійної системи. Потрібно вказати ваш вік та бажаний розмір пенсії, а тоді спробувати «врятувати» Пенсійний фонд від краху.

Народний рух України зіграв визначну роль у становленні незалежної Української держави. Він вартий того, щоб усі ще живі учасники того історичного і політичного процесу поділилися з громадськістю спогадами про ті часи і події. І чим більше таких спогадів буде оприлюднено, тим об’єктивнішим буде наше розуміння епохи дев’яностих.

Знаковою подією для Одеси стало відновлення пам’ятника Катерині ІІ у 2007 році. Ця подія була кінцевою ланкою цілої низки інших подій. Про це у матеріалі 1990-х, який, як це не дивно, не втратив своєї актуальності й сьогодні.

Заява Одеської крайової організації Народного руху України з приводу відновлення в Одесі пам’ятника Катерині ІІ

Ми із задоволенням констатуємо, що ряд наших пропозицій були враховані міською владою в процесі відновлення історичного вигляду Одеси.

Разом з тим, однозначно негативну реакцію всіх членів нашої партії викликало рішення міськвиконкому з приводу відновлення в Одесі пам’ятника Катерині ІІ.

Сумнозвісні події початку січня нинішнього року посилили громадський інтерес до постаті Олександра Олеся (справжнє прізвище Кандиба, роки життя: 1878—1944). Всю Україну сколихнув той факт, що тіло поета, який помер в еміграції у Чехії, було примусово ексгумовано з празького Ольшанського цвинтаря. Згодом, спільними зусиллями низки наукових та державних установ нашої країни, вдалося домогтися перепоховання Олександра Олеся на Батьківщині. Його могила на київському Лук’янівському кладовищі заклала основу для створення некрополя-пантеону видатних українців, які знайшли свій спочинок за кордоном.

Життя народженого на Харківщині Олександра Івановича Кандиби чітко поділяється на два пері-оди — український (1878—1918) та еміграційний (1919—1944). Обидва вже ставали предметом вивчення в літературознавчих та історичних працях.

Чому майже кожен другий відчуває зміни погоди? Чому раптом болить голова й відмовляють такі прудкі та вправні ноги? А ще — все тіло немов стає важким і наче не нашим? Фахівці твердять, що винні в усьому — низький імунітет та різкі перепади атмосферного тиску, які негативно позначаються на артеріальному тискові й судинному тонусі.

Як же допомогти собі й уникнути негативних наслідків метеозалежності? Чи можна взагалі полегшити життя схильним до метеочутливості? Про це розпитуємо лікаря-гігієніста, кандидата медичних наук Олександра КОЛІНКОВСЬКОГО.

— Олександре Миколайовичу, чому ж людське тіло настільки чутливе до зміни погодних умов?

— А й справді: звідки ж беруться люди-барометри? З точки зору фізики, людина — це лише електромагнітний контур, і якщо змінюється зовнішнє поле (що буває, наприклад, під час різких перепадів тиску або магнітних бур), то відразу ж відбуваються і внутрішні зміни.

Учені стверджують, що встановлення нової погоди позначається на всіх органах нашого організму. Адаптуючись до нових умов, він починає перебудовуватися, в результаті чого насамперед змінюється тонус судин, які намагаються зберегти кров’яний тиск на колишньому рівні.

— Що найбільше впливає на стан самопочуття?

Майже всі життєві прояви, як відомо, в підсумку залежать від стану психіки і нервової системи. Більшість людей самі роблять нестерпним власне існування, отруюючи життя страхами, тривогами, гнівом, жадібністю, заздрістю, злістю. Зрозуміло, не можна просто взяти й перестати хвилюватися, переживати. Це вимагає серйозної роботи над собою, але якщо цього досягти, ставлення до життя змінюється, людина стає мудрішою.

Джордж Осава — відомий у всьому світі вчитель «макробіотики» (від грецьких слів «макро» — великий і «біо» — жити), який довів, що життя нескінченно прекрасне у всіх його проявах. Після чудесного зцілення від тяжкої форми туберкульозу він почав проповідувати свою інтерпретацію давньої східної філософії по всьому світу й допоміг вилікуватися тисячам людей, що зневірилися, в Азії, Європі та Африці. Методи, які використовує цілитель, полягають не тільки в усуненні симптомів хвороби, а й у досягненні духовного спокою та набутті внутрішньої свободи. На його думку, існує, як мінімум, сім умов для гарного здоров’я і щастя.

Три ймовірні причини кінця

Дослідники Інституту майбутнього людства при філософському факультеті Оксфордського університету у Великобританії опублікували доповідь, де названі основні, на їхню думку, події, які потенційно можуть призвести до знищення людства.

Фахівці припускають, що найбільшими загрозами для існування життя на Землі сьогодні є пандемії, кліматичні зміни та ядерна війна. Уряди країн світу, зазначають автори доповіді, у нинішніх реаліях докладають недостатньо зусиль для того, щоб захистити планету від потенційних катаклізмів.