Великі біди від малих ГЕС
Негативний вплив діючих гідроелектростанцій на Дністрі призвів до нестачі води, посухи, деградації екосистем та напруження у відносинах України з Молдовою. Тим не менше, на рівні Києва дано дозвіл на будівництво у верхів’ї ріки нового каскаду із шести ГЕС сумарною потужністю 300 МВт. На їх спорудження збираються витратити близько двох мільярдів доларів.
Що очікувати від будівництва нових шести малих ГЕС на Верх-ньому Дністрі? Обіцяну енергонезалежність та вирішення проблем з паводками, чи екологічну катастрофу?
«Одеситів, жителів області проблема Дністра торкнеться насамперед. Ця річка — джерело нашого життя, наша питна вода. Перша ГЕС з’явилася на Дністрі в 1950-х роках й одразу ж негативно вплинула на життя річки. Вона перекрила шлях для руху осетрових, які назавжди втрачені для Дністра. Ми всі — сучасні люди і без світла вже не можемо, але треба розуміти, якою ціною воно нам дасться. Коли з’явилася Дністровська ГЕС, ГЕС-1 і ГЕС-2 та інші, втрати ми помітили не зразу. Однак наприкінці 1980-х жителі Одещини зіштовхнулися зі зниженням рівня води в Дністрі, відчули, наскільки погіршилася її якість», — зазначила Юлія Тернова, керівник громадської ради при Біляївській райдержадміністрації.
Відчула втрати і Молдова, яка на 90% залежить від дністровської води, 10% займають ставки з технічною водою. Без нормального функціонування Дністра ця країна в прямому сенсі слова «засохне».
Програє й Україна. «Якщо ті шість ГЕС там з’являться, це призведе до цвітіння води, в ній почнуть накопичуватися шкідливі речовини, хімікати, й вона стане непридатною не лише для пиття, а й навіть для технічного поливу. Постраждають і заповідники. У Дністровському каньйоні росте близько 200 видів рідкісних реліктових рослин, для України це унікальне явище», — зауважив Віктор Ситов, керівник Гідрометцентру Чорного та Азовського морів.
Тільки-но з’явилася перша ГЕС на Дністрі й громадськість оцінила її негативний вплив на екосистему, екологічна спільнота сколихнулася, почала протестувати. Виникли перші організації із захисту річки. Найбільша з молдовських — «ТІРОС», об’єднавшись з українськими екологами, ініціювала підписання в 2012 році угоди між Україною та Молдовою про створення «Басейнового договору щодо Дністра», згідно з яким обидві країни спільно мали приймати рішення щодо цієї ріки. На деякий час усе затихло.
«Але влітку 2015-го, на рівні чуток, з’явилася інформація, що, мовляв, існує якийсь проект, за яким на Дністрі збираються збудувати ще шість малих ГЕС. Це було настільки нелогічним, шкода від них була настільки очевидною, що ніхто й не вірив, аби уряд міг на таке зважитися», — наголосила Юлія Тернова. Та вже восени 2016-го урядовці схвалили «Програму про розвиток гідроенергетики України до 2026 року», в якій ідеться і про будівництво тих шести ГЕС. За словами Юлії, цим проектом також передбачається відселення кількох сіл — людям, начебто, мають виділити квартири в місті, а територію, де стоять ці села, — затопити.
«На всі наші протести не робити цього, на всі заклики Молдови «Україно, схаменися!» — нічого не змінюється. Нам відповідають: проект є — отже, будуватимемо. Попри те, що це призведе до екологічної катастрофи. Замовником проекту є ПАТ «Гідроенерго», вони за все платитимуть, буде взято великі кредити», — розповіла Юлія Тернова.
«Хотілося б, щоб уряд, президент зацікавилися цим проектом детальніше. Хто його проштовхує, кому він вигідний? Особисто я ніде не знайшов обґрунтованого пояснення, в чому ми виграємо від будівництва цих гідроелектростанцій. Шість малих ГЕС даватимуть лише 300 МВт електроенергії. Для порівняння: найменший блок Рівненської АЕС дає 400 МВт, а всі ці шість — лише 300. Та й то за умови, що Дністер буде достатньо наповнений водою, а в період посухи ці ГЕС працюватимуть лише на 1/10 своєї потужності. В чому логіка? До того ж 300 МВт — це лише четверта частина потреб Тернопільської області. Сьогодні ні Тернопільська, ні Івано-Франківська, ні Чернівецька області потреб у додатковій електро-енергії не мають», — зауважив Віктор Ситов.
Учасники екологічного форуму озвучили також інформацію про те, що, за деякими даними, електроенергію від майбутніх ГЕС збираються продавати на Захід. Тобто внутрішньої потреби Україна в ній не матиме.
«Цікавий ще й такий факт: Національному Дністровському парку пропонувалися гроші — 600 тисяч на розвиток, але за умови, що відмовиться від участі в проведенні досліджень для обґрунтування цього проекту. Керівництво парку стало на захист ріки і від грошей цього сумнівного проекту відмовилося», — зазначила Юлія Тернова.
Оцінивши ризики, провідні вчені Одещини від імені українських і молдовських колег за-кликають громадськість до активних дій зі збереження Дністра.
Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
