Переглядів: 6349

Хмари розсіюються

Цього тижня в затягнутій хмарами внутрішній та зовнішній політиці України стали з’являтися просвіти. З’явилася надія, що погода зміниться на кращу або, принаймні, не здійметься буря.

Саміт G-20 не став новим «Мюнхеном»

На кінець серпня і початок вересня 2016 року Кремль запланував широкомасштабну спецоперацію, спрямовану на підрив української держави. Гасу московські стратеги не придумували і велосипеда не винаходили. Вирішили повторити атаки серпня 2014-го та лютого 2015-го. Завдання ставилося те ж — примусити Україну до капітуляції, але здійснити задумане передбачалося іншими засобами. Не агресією, замаскованою під наступ сепаратистів, а загрозою прямого вторгнення російських військ, стягнутих до кордонів України.

Провокація з «кримськими диверсантами» була стовідсотковим «казусом беллі», приводом для оголошення війни, а те, що війна не відбулася і спецоперація успіху не принесла, залежало не від Путіна, а від одностайної реакції лідерів провідних держав світу. Вони російську гру розгадали і на саміті G-20 в Ханьчжоу не погодилися на новий «Мюнхен». Не дозволили будь-кому розпоряджатися долею України за її спиною.

Після відсічі, яку президент Росії отримав на саміті «двадцятки», стало зрозуміло, що продовжувати військовий тиск не має сенсу, а витіснення України з «нормандського формату» жодних дивідендів Кремлю не принесе. І Путіну, як він сам висловився, «доведеться спілкуватися з Порошенком». Для такого спілкування (воно в рамках «четвірки», ймовірно, відбудеться на початку жовтня в Берліні) треба підготувати порядок денний. І такий порядок, швидше за все, буде мирним. Мирним у тому сенсі, що Олланд, Меркель і Путін з гаслом «поганий мир кращий за добру війну» спробують натиснути на Порошенка і законсервувати ситуацію на Донбасі.

Про такі наміри свідчать результати засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську, яке відбулося у середу, 7 вересня. Всі сторони, а також представники «ЛНР-ДНР» погодилися безстроково продовжити режим тиші, який діє з 1 вересня, а також домовилися з цілої низки конкретних, але важливих питань, що стосуються поновлення залізничних перевезень та відновлення контактів у галузі енергопостачання.

Підпал «Інтера» — гра наосліп

Надії на успіх переговорів «нормандської четвірки» і наміри продовжити режим тиші, звичайно, новина хороша. Але розгойдати корабель «Україна» може не тільки воєнний шторм, але й сама команда з пасажирами. Події, які розгорнулися навколо телеканалу «Інтер», показують, що провокації вдаються і спецоперації успішно закінчуються, коли в них утягнуті маси людей, яких використовують наосліп.

Не секрет, що найбагатший і найбільш технічно розвинений телевізійний медіаресурс України тривалий час використовується як потужний засіб російської пропаганди. Донедавна російським власникам належало 25% акцій «Інтера», а власниками більшої частини решти акцій були український олігарх Дмитро Фірташ і колишній голова адміні-страції президента Януковича Сергій Льовочкін, один з лідерів «Опозиційного блоку».

Після Революції Гідності і з початком війни форми російської пропаганди стали обережними і добре замаскованими. Але час від часу назовні спливали факти прямого співробітництва керівників «Інтера» з сепаратистами на Донбасі, в рамках ток-шоу звучали заклики, ворожі нашій державі, а в концертних програмах телеканалу з’являлися російські артисти, які виступають за анексію Криму.

Законодавство в галузі інформаційної політики в Україні ліберальне, і спроби вирішити проблему безпеки, позбавити «Інтер» ліцензії не давали і не дають результатів. У зв’язку з цим напруга в суспільстві зростала, чим провокатори і скористалися.

Історію з блокадою і підпалом 4 вересня офісу «Національних інформаційних систем», які створюють програми новин для телеканалу «Інтер», можна сміливо віднести до акцій, спрямованих на дискредитацію нашої держави. І дуже прикро, що до ганебного заходу були залучені українські військовослужбовці і громадські активісти.

Ні воїни, ні активісти, судячи з усього, в підпалі участі не брали. Але вони створили для професіоналів, задіяних у спецоперації, необхідний фон. На цьому тлі справжні злочинці непомітні, зате з’явився привід говорити про перешкоди для діяльності журналістів та замах української влади на свободу слова.

Під кінець — хороші новини

Повернемося, однак, до гарних новин і пов’язаних з ними сподівань. У середу, 7 вересня, на офіційному сайті Міжнародного валютного фонду з’явився графік засідань ради директорів МВФ, де на 14 вересня призначено розгляд питання про подальше фінансування України.

На рівні місії Фонду, яка працювала в нашій країні у травні цього року, це питання було, здавалося, вирішене. І рада директорів МВФ повинна була ухвалити рішення про виділення чергового грошового траншу Україні ще в липні. Але не ухвалила. І все літо українські чиновники різного рангу, включаючи міністрів, намагалися пояснити, чому.

Пояснення на кшталт того, що в Міжнародному валютному фонді всі пішли у відпустку або що нам треба зайняти чергу за Гондурасом, перестали працювати до вересня, коли Україні довелося виплатити півмільярда доларів за євробондами і готувати гроші для виплат тому ж МВФ. Крім того, до 15 вересня, якщо хтось не пам’ятає, уряду належить відповідно до закону внести в парламент проект бюджету на 2017 рік.

Низка експертів вважає, що без урахування траншу МВФ і пов’язаних з ним надходжень від інших кредиторів проект бюджету взагалі не може бути зверстаний. А в демократичних країнах це привід для відставки уряду.

Цілком імовірно, що безвихідне становище з фінансами і труднощі політиків змусили раду директорів МВФ прискорити розгляд питання про виділення Україні чергового траншу за програмою EFF (розширеного фінансування) або додаткового траншу за старою програмою «стенд-бай». Імовірно й те, що, на думку директорів Фонду, в нашій країні, нарешті, почалася реальна боротьба з корупцією, запрацювала система е-декларацій для українських чиновників і суддів.

Але ще вірогідніше, що з липня по серпень у Вашингтоні чекали, чим завершиться для України «спекотне воєнне літо». І повернулися до питання про виділення грошей нашій країні тільки тоді, коли впевнилися: масштабної війни з Росією не буде.

Відомо, що в сфері точних прогнозів перше місце після астрологів займають фінансисти. Доводиться їм вірити хоча б тому, що вірити більше нікому не можна.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua