Шкільні роки Мешулама Вайля
Завжди терновий вінець
буде кращий, ніж царська корона.
Завжди величніша путь на Голгофу,
ніж хід тріумфальний.
Так одвіку було
й так воно буде довіку,
поки житимуть люди
і поки ростимуть терни.
Леся УКРАЇНКА.
Єврейська тема в творчості письменника Юрія Сисіна скоріше закономірна, ніж невипадкова. Автор виріс у містечку, в якому ще не так давно кожен п’ятий мешканець був євреєм.
В одній зі своїх останніх книжок «На рідних берегах», у розділі «Маген Давид (Зірка Давида)», присвяченому євреям рідного міста, він пише:
«Весь побут нашого маленького містечка був тісно пов’язаний з євреями, серед яких було немало наших товаришів та друзів. У деяких з них були імена, які зазвичай використовують християни, але при єврейських прізвищах, наприклад, Олександр Файнштейн. А були й такі, в яких прізвища були співзвучні з християнськими, а імена — єврейські, наприклад, Ісак Винницький. Усе залежало від того, наскільки ортодоксальною була єврейська сім’я та в які часи, де і хто давав прізвища їх першим носіям.
Коли нікого з неєвреїв поруч не було, вони між собою розмовляли на ідиш. І хоча ця мова в есересері була заборонена у громадському вжитку, більшість єврейських дітей добре зналися на ній. У присутності неєвреїв їхні батьки, як і всі мешканці містечка, спілкувалися південною лінгвістичною мішаниною «а ля cordebalet», густо приправленою, мов цимес, єврейськими словами та сталими виразами.
І хоча вчителі-словесники намагалися якось «заганяти» нас у межі літературної мови, але відчутних результатів не спостерігалося, бо після уроків, знову занурюючись у мовне середовище міста, вони, непомітно для себе, перетворювалися на звичайних обивателів, які ніколи не виходили за встановлену обивательським кодексом межу, нагадуючи цим «смугу осілості».
Створений автором образ українського єврейського хлопчика — школяра Мешулама Вайля, від його імені до лінії його поведінки у школі, свідчить про те, що маємо справу з цілком реальним світом сталих взаємовідносин українців та євреїв під пильним контролем російського ока, яке одночасно і в українцях, і в євреях бачило потенційну загрозу для власної великодержавної цілісності, де правдивим словом могла прохопитися хіба що мала дитина, чий допитливий розум тільки-тільки розпочинав свою суспільно-аналітичну роботу (Петрик і Мешулам). І ті висновки, поки що у вигляді запитань, нервували не тільки вчителів тієї історичної доби, а й насторожували батьків, які на собі пізнавали суть тієї державної «інтернаціональності» і воліли б за краще заборонити своїй дитині «небезпечні» запитання, ніж самим давати на них відповіді.
І в цьому автор бачить національну трагедію не тільки українців чи євреїв, а всіх народів тієї країни, в якій «від молдаванина до фіна все мовчить, бо благоденствує».
Особливість виховної структури «Мешулама» у тому, що для українських євреїв 1950—1960 років уже був прецедент створення країни Ізраїль, а шістдесятники тільки починали активну боротьбу за свою державність в умовах «хрущовської відлиги», збираючи під свої прапори патріотичну молодь України, серед якої немало було й українських євреїв.
Ця ситуація не могла не позначитися на формуванні світоглядності шкільної юні України та її перегляді в багатьох учителів: відбувся глобальний суспільний розлом у поглядах на майбутнє України, і в ньому першими жертвами «інтернаціоналізму» по-російськи стали патріоти України, серед яких були всі її національні меншини. Звісно, цей визвольний рух не міг не захопити покоління Мешулама Вайля, яке пізніше одержало назву «діти війни». І він його захопив.
«Шкільні роки Мешулама Вайля» — це психологічні роздуми про майбутнє нашої молоді. А майбутнє завжди бере свій початок від рідних порогів, від рідної землі, бо спрямоване воно саме на неї.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
