Переглядів: 4558

Опорні школи: навіщо і які

У новому навчальному році Міністерство освіти та науки обіцяє створити добре обладнані опорні школи, до яких з навколишніх сіл приїжджатимуть учні від 5-го до 11-го класів. Молодші мають залишитися у школах поблизу дому. Наразі невідомо, які саме освітні заклади отримують статус опорних — у вересні МОН має оголосити 184 переможці обласних конкурсів.

Основних критеріїв відбору, за словами міністра освіти Лілії Гриневич, два. Така школа повинна визначити свої філії (малі початкові школи, не менше трьох) і бути центром, куди підвозять дітей базової і старшої шкіл з інших населених пунктів.

«Якщо такі заклади підтримувати ресурсами, зробити капітальний ремонт, оснастити сучасною технікою, то цим скористається найбільша кількість дітей», — пояснила міністр.

Про необхідність змін говорять цифри: ЗНО сільські школярі складають гірше, а витрати на навчання однієї дитини — більші. За даними МОН, в Україні 613 освітніх закладів І—ІІ ступенів (1-й—9-й класи), у яких навчається до 25 дітей. Вартість навчання одного учня тут обходиться державі у понад 50 тисяч гривень на рік при середній 9 тисяч гривень. Тому такі маленькі школи у новому навчальному році фінансуватиме не держава, а місцеві бюджети, якщо, звісно, захочуть і зможуть.

Екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук у моделі опорних шкіл жодних переваг не бачить і вважає, що великі кошти будуть відволікатися на вирішення проблем одного або кількох населених пунктів, тоді як залишається проблема фінансування системи загальної середньої освіти загалом.

«В опорних школах хочуть створити ідеальні умови для навчального процесу, — зауважує пан Лікарчук. — Але як швидко такі ідеальні умови будуть для всіх і чи не є це наданням преференцій у доступі до якісної освіти лише дуже невеличкій частині населення?».

За даними департаменту загальної середньої освіти МОН, до шкіл, які стануть опорними, наразі вже здійснюється підвезення майже 10 тисяч учнів, а в новому навчальному році їхня кількість зросте ще на 11 тисяч. Для цього місцевим органам самоврядування потрібно не тільки придбати 181 автобус, а й подбати про ремонт понад 3,3 тисячі кілометрів доріг. Однак невідомо, коли і чи буде це зроблено.

Ключовою проблемою Ігор Лікарчук вважає те, що ніхто не пропонував альтернативи опорним школам. Крім того, за спостереженнями екс-очільника УЦОЯО, поки що нема жодного серйозного дослідження Національної академії педагогічних наук про ефективність програми «Шкільний автобус», хоча вона діє вже більше десяти років: «Як людина, яка добре ознайомлена з результатами ЗНО, можу сказати, що за період впровадження цієї програми якість освіти випускників сільських шкіл погіршилася. То в що ми вкладаємо гроші? Наскільки буде забезпечений сервіс довезення? Адже одним автобусом їхатимуть учні і 5-х, й 11-х класів. Чим будуть займатися 5-класники, поки закінчаться уроки в 11-у? Та й взагалі довезення в українських умовах — це знущання над фізичним і психічним здоров’ям дитини».

Втім, на придбання шкільних автобусів у 2016-у виділено чималі кошти: 41,771 мільйона гривень за рахунок залишку освітньої субвенції та 600 мільйонів для придбання за бюджетною програмою на засадах співфінансування з місцевими бюджетами. Скористалися фінансуванням і закупили хоча б один автобус наразі шість областей.

На дообладнання відібрані школи отримають 200 мільйонів гривень. Ці кошти розподілять між переможцями рішенням місцевих органів влади. Інформації про те, які саме школи стануть опорними і як відбудеться розподіл коштів, поки що нема. У МОН обіцяють зібрати ці дані перед початком навчального року.

Крім закладів, які перемогли на місцевих конкурсах, Міністерство фінансів відібрало ще 24 для пілотного проекту опорних шкіл. Його фінансуватиме не держава, а група донорів: зокрема, уряд США, Western NIS Enterprise Fund і «Майкрософт Україна».

Чи ж потрібно закривати сільські школи? Ігор Лікарчук не дає однозначної відповіді. Він акцентує увагу на тому, що насамперед по-іншому потрібно організовувати навчання. Бо поки що і міська школа, де навчається півтори тисячі дітей, і сільська на 60—80 учнів діють за однаковими нормативними документами. У них однакова основна форма навчання — класно-урочна. І зарплата однакова: як у вчителя класу на 30 учнів, так і в учителя двох учнів. «Врешті, у нас ніхто не пропонує інших форм органі-зації навчання, аніж ті, що були започатковані у середині XIX ст. Потрібно найперше вирішувати ці питання», — радить освітянин.

Надія ШВАДЧАК.

Джерело: LB.ua.

Від редакції. Від Одещини для участі в пілотному проекті опорних шкіл Мінфін обрав Жовтневий НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів — ДНЗ» (Ширяїв-ський район).

До теми опорних шкіл, як і ситуації з реформою шкільної освіти загалом, газета ще повернеться. Запрошуємо всіх небайдужих і зацікавлених висловлювати свої міркування з порушеної проблематики.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

050-55-44-203, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 050-55-44-203
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net