Дорога в Європу
Транспорт у Європейському Союзі — це величезний сектор економіки, який дає близько 10% ВВП. У держав-членів ЄС існує спільна Транспортна політика, покликана створювати правила та умови щодо руху міжнародного транспорту, маршрут якого починається чи закінчується на території держав-членів або перетинає її, і передбачає заходи щодо підвищення безпеки транспорту.
— Починаючи від перших кроків України в ЄС, зроблених ще в часи президента Леоніда Кучми, головним пріоритетом у сфері транспорту була інтеграція української транспортної системи в європейську, — розпові-дає екс-заступник міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції, експерт з транспортних питань Оксана Рейтер (на знімку). — Це означало, що спочатку ми повинні уніфі-кувати наші технічні стандарти, правила і законодавство з європейськими, щоб наш транспорт міг працювати спільно.
За 2015 рік були виконані майже всі завдання, визначені розпорядженням уряду № 847, щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Опрацьовані та подані у парламент законопроекти у сфері залізничного, автомобільного і внутрішнього водного транспорту та проект закону щодо перевезення небезпечних вантажів; пройшов погодження з міністерствами і спрямований до Мін’юсту пакет щодо ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці про працю в морському судно-плавстві 2006 року, тобто виконано багато в сенсі законодавчої роботи. Для того ж, щоб рухатися далі, потрібно, щоб закони ухвалила Верховна Рада.
За даними моніторингу, проведеного Українським центром європейської політики стосовно виконання Угоди з ЄС, зобов’язання в сфері транспорту виконуються повільно, без дотримання термінів. Для адаптації законодавства та ефективної імплементації необхідно схвалити законопроекти, зокрема №4683 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами ЄС» та №4374 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством ЄС у сфері перевезення небезпечних вантажів», які повністю відповідають європейським директивам, а також значну кількість нормативних актів для підвищення стандартів у сфері транспорту. І хоча Міністерство інфраструктури вчасно підготувало та подало ці проекти до Верховної Ради, їх досі не розглянули.
Оксана Рейтер розповідає, що саме поняття «транспорт» включає два чинники: перевезення та інфраструктуру. Перевезення, в свою чергу, складаються із залізничного, повітряного, автомобільного і водного транспорту, який включає у себе річковий та морський. Окремо — питання безпеки та соціальні питання. Інфраструктура — дороги, ріки, колії — також повинні бути уніфіковані з європейськими. При цьому різна ширина колії не є перешкодою для спільної роботи залізничних сполучень України та Європи. У рамках Європейського Союзу є різна практика щодо ширини колії. Зокрема, у Фінляндії та країнах Балтії вона така ж, як і в нас. У Португалії та Іспанії — ще ширша.
Що стосується автомобільних перевезень, то наші перевізники також активно працюють на європейському ринку.
Один із пріоритетів України в галузі транспорту — інтеграція внутрішнього водного транспорту в загальноєвропейську систему внутрішнього судноплавства.
— Ми подавали на внесення до карт внутрішнього судноплавства наші ріки, які за статусом та технічними характеристиками мають право називатися судно-плавними. При цьому щодо Бугу та Дніпра не було жодних зауважень, тоді як питання української ділянки Дунаю викликало протест румунської сторони і на це рішення наклали вето. Питання внесення до карт ЄС внутрішніх водних шляхів України відтоді — наш пріоритет.
Що дасть Україні інтеграція водних шляхів до загальноєвропейського судноплавства?
— Нам буде набагато легше приваблювати інвестиції для розвитку транспорту, а країни ЄС зможуть розглядати наші річки як транспортні маршрути. Сьогодні виникає питання перевезень, наприклад, зерна. Інтеграція внутрішніх водних шляхів України в мережу європейських внутрішніх водних шляхів дасть змогу частково розвантажити залізничні маршрути та морські порти, вдосконалити систему екологічної безпеки через запровадження у річкових портах і на терміналах систем збору відходів із суден, впорядкувати систему регулювання тарифів на послуги внутрішнього водного транспорту, реконструювати та модернізувати судноплавні шлюзи на Дніпрі, оновити навігаційні знаки водних шляхів тощо.
Однак цей прецедент із вето, яке наклала Румунія, створив для України можливість заговорити про питання Дунаю в європейському контексті. Очевидно, що Румунія хоче стати монополістом у гирлі Дунаю, а екологічні питання — це лише гачок, на який нас зачепили. На щастя, наше звернення до Європейської комісії мало результат: улітку 2015 року в гирлі Дунаю працювала група європейських експертів, яка зробила втішні для України висновки. У звіті цієї групи було сказано, що українську ділянку каналу «Дунай—Чорне море» варто розвивати і вкладати в неї гроші. За даними експертів, перша фаза роботи каналу (глибиною 5 метрів) буде достатньою для активного розвитку регіону, другий рівень (7 метрів) — перетворить канал у стратегічно важливу для Європи магістраль.
Наприкінці минулого року в Брюсселі під час засідання міністрів транспорту Дунайського регіону був затверджений генеральний план з відновлення та підтримки дунайських фарватерів, який слугуватиме інструментом для моніторингу, координації і звітності про необхідні заходи з підтримки фарватерів відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права. План розрахований на період до 2018 року. Для таких держав, як Україна, що потребують фінансової підтримки, передбачений варіант розгляду Євросоюзом додаткових можливостей співфінансування у рамках європейських структурних та інвестиційних фондів та Інструменту об’єднання Європи.
Від України цей документ підписала тодішній заступник міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції, ізмаїльчанка Оксана Рейтер.
— На жаль, Україна не може активно рухатися в цьому напрямку, оскільки важливий для цього процесу закон про оцінку впливу на довкілля (№2009 а-д) ще не прийнятий, — каже вона. — Сьогодні дуже важливо, щоб Верховна Рада все-таки ухвалила закони, що стосуються транспорту. Не можна створити систему, якщо процедура не прописана в законі. Будь-який підзаконний акт повинен посилатися на закон, а закони лежать у парламенті.
Беззаперечно, використання стратегічного географічного положення Одещини може сприяти розвитку європейських транспортних маршрутів і розвитку морських та річкових перевезень. Чому ж, маючи такі можливості, ми ніяк не спроможемося збудувати автобан «Одеса—Рені» та переправу через Дунай — прямий шлях у ЄС?
«Проблема України в тому, що, маючи всі можливості для інтеграції до європейської транспортної системи, вона ці можливості не використовує», — пише у своєму дослідженні екс-депутат Верховної Ради, екс-очільник Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький.
— Сьогодні розвитку транспортної сфери, будівництву доріг дуже сильно заважає полі-тика і конфлікти між місцевою та центральною владою, — вважає Оксана Рейтер. — Солідні міжнародні банки можуть виділити кошти на такі проекти у тому випадку, якщо будівництво дороги буде одним із пріоритетів розвитку країни. Якщо центральна влада подасть такий проект як пріоритетний, а місцева — стежитиме за його реалізацією, то питання з грошима легко вирішиться.
Не варто забувати, що розвиток транспортної сфери — це не питання регіонального масштабу, а один із стратегічних напрямків нашої європейської інтеграції, один із шляхів нашої дороги в Європу.
Ольга ФІЛІППОВА.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 50 грн.
- на 3 місяці — 150 грн.
- на 6 місяців — 300 грн.
- на 12 місяців — 600 грн.
- Iндекс — 61119
суботній випуск (з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 40 грн.
- на 3 місяці — 120 грн.
- на 6 місяців — 240 грн.
- на 12 місяців — 480 грн.
- Iндекс — 40378
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206