Саміт НАТО у Варшаві: зміна стратегії

Агресія Росії проти України була основною темою переговорів на засіданні ради. На підсумковій прес-конференції генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг повідомив, що досягти хоч якогось прогресу і зблизити позиції сторін не вдалося. За його словами, на засіданні союзники висловили позицію з питання про Україну, заявлену на саміті НАТО у Варшаві. Єнс Столтенберг зазначив, що дії Росії в Україні підривають євроатлантичну безпеку, а також відносини між сторонами. «Між нами, як і раніше, спостерігаються розбіжності в оцінках та аналізі того, чому ми опинилися в сьогоднішній ситуації. Але військові канали зв’язку НАТО — Росія не закриті, тепер їх потрібно використовувати для скорочення ризиків військових інцидентів», — заявив генсек безпекового блоку.

Після засідання ради постійний представник РФ при НАТО Олександр Грушко назвав посилення присутності НАТО в східноєвропейських країнах Альянсу «заходами необґрунтованими, надлишковими і контпродуктивними, які носять конфронтаційний характер, послаблюють загальноєвропейську безпеку і повертають нас до схем забезпечення безпеки часів холодної війни». За його словами, «Росія не становить небезпеки для членів Альянсу і не зацікавлена в нав’язуваній Росії конфронтаційній моделі відносин». І це при тому, що Росія в надлишку і безперервно постачає терористів і сепаратистів на Донбасі озброєннями, бойовою технікою ти боєприпасами, створює інфраструктуру для постійного розміщення трьох нових дивізій поруч зі східними кордонами України, а також нарощує військовий потенціал в окупованому Криму.

НАТО — Україна

Лідери країн НАТО закликали Росію припинити політичну, військову та фінансову підтримку бойовиків на Донбасі і виконати свої зобов’язання відповідно до Мінських домовленостей, включаючи виведення російських військ і військової техніки з території України, та дозволити Україні відновити повний контроль над своїм державним кордоном. Учасники саміту у Варшаві підтвердили свою тверду прихильність подальшому розвитку Особливого партнерства між НАТО й Україною, що сприятиме розвитку стабільної, мирної та неподільної Європи.

Напередодні проведення саміту, 7 липня, у виданні The Wall Street Journal була опублікована стаття П. Порошенка, в якій він заявив, що НАТО могло б отримати користь з досвіду України, оскільки жодна країна-член Альянсу не має досвіду збройної сутички з російською сучасною армією на полі бою, а Україна — має. За його словами, РФ навмисне створює нестабільність всюди, де тільки може, в надії розділити Захід і просувати свою власну геополітику. «Кремль веде війну на виснаження на Донбасі. Він постійно порушує умови угоди припинення вогню, підписаної в Мінську. Недостатньо сильно, щоб викликати серйозну реакцію з боку світової спільноти, але досить сильно, щоб підтримувати тиск на Україну і Захід», — написав П. Порошенко. Президент України висловив упевненість у тому, що тільки тісне партнерство між Україною і НАТО сприятиме стабільності в Україні, Східній Європі, Чорноморському регіоні та в Трансатлантичному регіоні загалом.

У підсумковій декларації саміту йдеться про те, що, незважаючи на продовження Росією порушення суверенітету України, її територіальної цілісності та незалежності, уряд України домагається прогресу в здійсненні широкомасштабних реформ у напрямку європейських та євроатлантичних стандартів, на основі демократичних цінностей, поваги прав людини, національних меншин і верховенства права. Учасники саміту НАТО висловили схвалення дій України, спрямованих на боротьбу з корупцією та для проведення реформи судової системи і децентралізації.

Намір України впровадити принципи і стандарти НАТО в рамках Стратегічного оборонного бюлетеня (план реформування оборонної сфери України, розроблений спільно з фахівцями Альянсу) сприятиме більшій сумісності між збройними силами блоку та України. У цьому документі визначено напрями, за якими Україна отримає допомогу Альянсу — консультативну та фінансову.

Учасники саміту заявили про свій намір продовжувати надавати Україні стратегічні консультації та практичну підтримку в реформуванні сектору безпеки та оборони України відповідно до Комплексного пакету допомоги. Цей пакет містить понад 40 напрямків, за якими НАТО підтримуватиме Україну в реформуванні, що здійснюється українським урядом. Йдеться про сферу логістики та стандартизації, військово-технічне співробітництво, кібернетичний захист, медичну реабілі-тацію, стратегічні комунікації тощо. Комплексний пакет допомоги повинен бути реалізований орієнтовно за 4 роки.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг вважає, що окремі держави-члени Альянсу можуть надавати Україні військову допомогу, в тому числі поставляючи летальні озброєння в форматі двосторонніх відносин з Києвом. За його словами, «це не те питання, яке вирішує Альянс, оскільки НАТО, як організація, не має зброї». На сьогодні п’ять країн-членів блоку розглядають питання про надання Україні летального зброї. За деякими даними, це США, Канада, Велика Британія, Туреччина і Польща.

Під час зустрічі з Єнсом Столтенбергом Петро Порошенко зазначив, що за останні два роки у сфері зміцнення безпеки та оборони України було зроблено набагато більше, ніж за останні двадцять, що значно наблизило нашу країну до критеріїв членства в Альянсі. Однак при цьому Єнс Столтенберг зауважив, що загрозою для проведення військових реформ в Україні може стати корупція. «Важливою частиною військових реформ є боротьба з корупцією. Вона просто необхідна, оскільки руйнує всі зусилля з модернізації та вдосконалення армії й оборонних структур», — заявив він.

Зі свого боку П. Порошенко підкреслив, що сьогодні в Україні значно збільшилася кількість прихильників ідеї членства нашої держави в Північноатлантичному альянсі: це понад 53% населення, тоді як два роки тому лише 13% українських громадян були прихильниками НАТО. (За іншими даними, нині членство України в НАТО підтримують 64% українців).

У рамках Варшавського саміту НАТО відбулася зустріч у форматі Велика п’ятірка + Україна (G5+Ukraine) за участю Президента України П. Порошенка, президента США Б. Обами, канцлера Німеччини А. Меркель, президента Франції Ф. Олланда, прем’єр-міністра Великобританії Д. Кемерона і прем’єр-міністра Італії М. Ренці, під час якої обговорювалося питання імплементації Мінських домовленостей. Слід зазначити, що в підсумковому документі Комісії «Україна—НАТО» та під час зустрічі у форматі G5+Ukraine було чітко вказано, що політична частина Мінських угод, включаючи проведення виборів, може бути втілена тільки після створення необхідних умов безпеки на Донбасі.

За словами Президента України, було досягнуто і домовленості про проведення найближчим часом консультацій зовнішньополітичних радників Великої п’ятірки за участю міністра закордонних справ П. Клімкіна щодо напрацювання «дорожньої карти» з питань безпеки, які включають стійке припинення вогню, гарантоване відведення техні-ки та артилерії, звільнення заручників, безперешкодний доступ Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до всієї окупованій території Донбасу, в тому числі до неконтрольованої ділянки російсько-українського кордону.

У рамках саміту НАТО відбулося 18 зустрічей П. Порошенка в двосторонньому і багатосторонньому форматах. Президент України провів перемовини з прем’єр-міністром Великої Британії Д. Кемероном, президентом Франції Ф. Олландом, прем’єр-міністром Італії М. Ренці, президентом Туреччини Р. Ердоганом, президентом Польщі А. Дудою, президентом Фінляндії С. Нііністьо та прем’єр-міністром Нідерландів М. Рютте. Всі згадані лідери заявили про необхідність продовжувати санкцій проти Росії доти, поки вона не виконає своїх зобов’язань за Мінськими домовленостями.

* * *

Саміт НАТО у Варшаві безсумнівно став головною подією року з питань безпеки у євроатлантичному регіоні. На тлі проблем, що виникли в Євросоюзі через Brexit-референдум у Великобританії, наплив сотень тисяч біженців з Близького Сходу і Північної Африки, а також підривну діяльність російських спецслужб у Європі в рамках гібридної інформаційної війни, цей саміт продемонстрував єдність і міць Альянсу. Нарешті, після довгих вагань і роздумів, НАТО перейшло в контрнаступ проти російської агресивної політики, а Україна отримала потужну військово-полі-тичну підтримку, що допоможе нам вистояти в асиметричній конфронтації з путінською Росією. За словами президента П. Порошенка, результати, яких українській делегації вдалося досягти на саміті НАТО у Варшаві, «відкривають перед нами дуже гарні перспективи».

Однак, думаю, нам не варто впадати в надмірну ейфорію щодо результатів Варшавського саміту НАТО для України на шляху її євроатлантичної інтеграції. Нам уже не раз доводилося розчаровуватися в нашій імітації євроатлантичної інтеграції як через відсутність достатньої політичної волі та рішучості в українського керівництва, так і через непослідовність керівництва НАТО і лідерів його провідних країн, які часто декларують одне, а роблять зовсім інше. Як і ЄС, НАТО є надмірно забюрократизованою структурою, тому нам слід робити ставку на військово-технічне та військово-політичне співробітництво з окремими країнами Альянсу: США, Великою Британією, Канадою, Туреччиною, Німеччиною, Францією, Польщею, Литвою, Румунією та іншими.

На мою думку, дислокація чотирьох батальйонів НАТО в Польщі та країнах Балтії має більш політичне і символічне значення, ніж військове, оскільки в цих країнах є власні збройні сили, передові частини яких перебувають на цілодобовому чергуванні. Хіба цього мало, щоб Путіну 100 разів подумати перед тим, як здійснити фатальну авантюру і ризикнути вторгнутися на територію країн НАТО? До того ж, ще ніхто не відміняв статтю 5 Північноатлантичного договору, в якій йдеться про те, що «збройний напад на одну або кілька країн НАТО в Європі або Північній Америці буде розглядатися як напад на них усіх».

24 серпня президент Польщі А. Дуда прибуде до Києва для участі у святкуванні 25-ї річниці Незалежності України, а П. Порошенко 2 грудня поїде до Варшави для участі в святкуванні Дня незалежності Польщі. Було б добре, якби А. Дуда та П. Порошенко нарешті перейшли до конкретних кроків у питанні формування Балто-Чорноморського союзу, ядром якого могла б стати конфедеративна держава у складі України, Польщі, Литви та згодом Білорусі. Формування союзних відносин між країнами Міжмор’я здатен дати потужний імпульс їх економічному розвитку завдяки залученню нових ринків і можливостей співпраці між Європою та Азією з використанням «Шовкового шляху».

Україна могла б стати одним із локомотивів майбутнього геополітичного об’єднання. Військовий союз лише України та Польщі із загальною чисельністю збройних сил від 400 до 500 тисяч військовослужбовців і сумарним військовим бюджетом 16—20 млрд дол. міг би стати значною військовою потугою і відігравати провідну роль у військовій політиці НАТО в Східній Європі.

Європейський світопорядок був порушений через російську агресивну політику не тільки стосовно України, але й украй небезпечними провокаціями російської воєнщини в регіоні Балтики і на Чорному морі. Україна була лише ще одним приводом, а не причиною нинішньої напруженості між РФ і Заходом. Ще задовго до української кризи Кремль намагався внести зміни в європейську архітектуру безпеки, які б повніше забезпечували його експансіоністські інтереси. Військово-політична ескалація, до якої вдалася РФ, має на меті змусити Захід визнати претензії Москви на «пострадянський простір». На моє переконання, Захід ніколи не погодиться, щоб такою ціною повернути відносини з Росією до стабільності і передбачуваності, оскільки цей спосіб умиротворення Росії нічого, крім її заохочення до подальшої експансії, не принесе.

Олексій ВОЛОВИЧ.