У лабіринті часу

На церемонії відкриття з вітальним словом до присутніх звернулися представник Одеської облдержадміністрації Яро-слава Різникова, генеральний директор ННДРЦУ Світлана Стрельникова, директор Одеської філії цього центру Інна Русіна. Були також присутні головний хранитель Одеського художнього музею Людмила Єрьоміна і заступник директора з наукової роботи ОХМ Сергій Сєдих. Їх представив директор закладу Віталій Абрамов.

Твори, які потребували реставрації, різними шляхами і в різний час надійшли до ОХМ, переважно з приватних колекцій через Одеський музейний фонд. Деякі картини та ікони були повернені з Румунії (куди потрапили під час Другої світової війни) або ж у наш час були виявлені транспортною прокуратурою чи управлінням внутріш-ніх справ при спробі контрабандного вивезення за кордон. Інше джерело — дарунки колекціонерів, як-от пейзаж Володимира Баранова-Россіне «Ранок», подарований музею Ц. Емським-Могилевським (художник-реставратор Микола Прокопенко). Є картини, передані музею на зорі його існування Одеським товариством красних мистецтв. Серед них — унікальна своєю біографією «Мадонна» (1866) авторства художника з польським корінням Ромуальда Хойнацького, яка стала першою картиною колекції новозаснованого Музею красних мистецтв (1865).

Експозиція не відрізняється цілісністю і логічністю (окрім іконописної частини) з точки зору хронології чи напрямків і шкіл. Вона побудована, швидше, за принципом візуальної рівноваги. Якщо систематизувати виставлені станкові роботи, то можна виділити академічний період, «передвижницький», україн-ського пленеризму, Товариства південноросійських художників та модернізму. До першої групи належать твори, виконані вихованцями Петербурзької академії мистецтв та деяких європейських шкіл: І. Айвазовського, О. Боголюбова, Ф. Бондаровської, С. Єгорнова, А. Неймана, Я. Суходольського, Р. Хойнацького, П. Шамшина, П. Юрковича та ін. Другу групу складають жанрові полотна К. Трутовського та М. Пимоненка. Серед маловідомих митців — майстер історичних творів П. Янченко («Історичний сюжет часів Б. Хмельницького», 1891). У дусі передвижників — два жанрових полотна М. Свєрчкова, що рані-ше належали колекціонеру О. Русову. Помітна частина відреставрованих картин експозиції належить одеській школі. Тут портрети і пейзажі Т. Дворникова, М. Кузнецова, П. Нілуса. Інші живописні школи презентовані поодинокими роботами таких майстрів, як В. Котляр, В. Баранов-Россіне, О. Русаков та ін.

Іконописний ряд виставлених творів хронологічно охоплює період кінця XVII—ХІХ ст. і дає уявлення про особливості української народної ікони та ікон, виконаних у російських іконописних майстернях.

Реставрації передувала значна науково-дослідницька робота: атрибуція творів, опис і фото стану до й після реставрації, ентомологічне обстеження та реставраційні заходи, біографії авторів. Важливо, що в анотаці-ях вказані також імена реставраторів. Ця інформація подається поряд з картинами. У розширеному вигляді вона міститься також у каталозі, випущеному з нагоди виставки співробітниками музею під назвою «В лабіринті часу» (автори-упорядники Л. Єрьоміна та О. Жулицька, автор вступної статті — Л. Єрьомі-на). Це стало можливим завдяки сприянню управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини ОДА, а також підтримці БФ «Маніфест миру» та «Друзі музею».

Як видно з названих імен авторів відреставрованих творів, багато з них маловідомі, а далеко не всі роботи мають повну атрибуцію, тож на мистецтво-знавців ще чекає новий, тривалий і захоплюючий, виток науково-пошукової роботи.

Володимир КУДЛАЧ.