Мінлива квітнева погода

Після початку агресії в Україні Росія в односторонньому порядку із ДЗЗСЄ вийшла й обмежень, пов’язаних з кількістю військ та озброєнь на своїх західних кордонах і на окупованих територіях, дотримуватися не має наміру. І слова Столтенберга — звичайна реакція, не більше. Якщо не звертати увагу на слово «перегляд».

Справа в тому, що російське керівництво, розв’язавши в Європі широкомасштабні бойові дії, насильно змінивши державні кордони в результаті грузинської та української воєн, хоче саме перегляду, тобто створення нової системи договорів, які закріплять результат агресії і розподіляють сфери впливу на континенті.

Словам Столтенберга в Кремлі явно зраділи. Але рано зраділи. У НАТО не збираються переглядати міжнародні договори, як хоче Кремль. Не збираються навіть обговорювати цю тему. Перегляд, швидше за все, полягатиме в тому, що силі протиставлять силу, а у відносинах Заходу з Росією перестануть домінувати доброзичливі ідеї кінця холодної війни.

НАТО не повернеться до колишньої кооперації у військовій галузі, а політичне співробітництво не відновиться, поки Російська Федерація не почне поважати міжнародне право, сказав генсек Альянсу на прес-конференції. І жорстко уточнив розбіжність позицій.

«Ми докорінно не згодні з російською інтерпретацією подій на сході України, — сказав Столтенберг. — І зна-ємо, що Росія надає всебічну підтримку місцевим сепаратистам людьми, фінансами, керівництвом, обладнанням і озброєнням». Він також підтвердив, що жодна країна НАТО не визнає анексію Криму і всі країни Альянсу виступають за територіальну цілісність і суверенітет України.

Надійнішої підтримки з боку керівництва НАТО нам не можна було очікувати. Заяви Столтенберга не допускають спекуляцій на тему, що долю української держави хтось визначає за нашими спинами, а результатом зустрічі в Брюсселі стане двосторонній тиск на Україну щодо виконання Мінських домовленостей. На Раді «Росія — НАТО» «Мінськ» справді обговорювався у зв’язку з активізацією бойових дій на Донбасі. Але позиція Північноатлантичного альянсу полягає в тому, що основну відповідальність за зрив згаданих угод несе саме Російська Федерація.

Хмари над Євросоюзом

Якщо з позицією НАТО все ясно, то про відносини України з Євросоюзом цього не скажеш. Після нідерландського референдуму щодо Угоди про асоціацію Україна — ЄС в Брюсселі спостерігаються дві різні тенденції. Одна полягає в тому, що процес інтеграції України в європейські структури має продовжуватися і стати інтенсивнішим, а прихильники другої схиляються до уповільнення цього процесу.

Цього тижня прихильникам зближення вдалося здобути дві перемоги. По-перше, Єврокомісія запропонувала Європарламенту і Ради Євросоюзу ухвалити рішення про безвізовий режим для громадян України. По-друге, парламент Нідерландів проголосував за продовження процесу ратифікації угоди Україна — ЄС. Про одну й другу перемоги треба згадувати із застереженнями, але вони не міняють суті справи.

Після того, як Європарламент проголосує, а Рада міністрів ЄС прийме рішення, українські власники біометричних паспортів перестануть стояти в чергах біля консульств і на короткий термін (90 днів) зможуть перетинати кордони європейських країн без віз. Скасування візового режиму не дасть українцям права на легальну роботу в ЄС (чого так побоювалися у Нідерландах) і може бути обмежене у разі масового напливу громадян, охочих перетнути кордон.

І все ж історія боротьби громадян України за вільне переміщення через кордони західної частини Європи закінчилася. І Президент Порошенко в графу виконання передвиборних обіцянок може поставити жирну галочку.

Перемога в нідерландському парламенті менш очевидна. Прихильники ратифікації Угоди про асоціацію Україна — ЄС виграли з перевагою лише в три голоси. Але ця перевага дозволить делегації Нідерландів у Брюсселі не бути в ізоляції, а разом з усіма шукати вихід із становища, що склалося. І, принаймні, не поспішати з прийняттям необачних рішень.

Низка політиків у Брюсселі вже заявила, що позиція 0,6% жителів Євросоюзу не повинна вплинути на досягнутий консенсус щодо Угоди про асоціацію Україна — ЄС. А в МЗС та в уряді України твердо стоять на позиції, що жодних компромісів, пов’язаних зі зміною тексту угоди, не буде і бути не може.

Однак європейська модель демократії — конструкція складна. Прийняття рішень можна загальмувати на будь-якому етапі, і невідомо, де натрапиш на неприємності. А неприємності — буквально на носі. 23 червня у Великобританії відбудеться референдум про вихід країни з Євросоюзу. Його результат, на відміну від нідерландського, обов’язковий для виконання урядом. Він, до речі, референдум й організував.

Якщо вихід Великобританії з ЄС стане реальністю, наслідки для нашої країни будуть важкими. Брюссель займеться ремонтом свого будинку і в кращому випадку на тривалий час забуде про розвиток відносин з Україною. А в гіршому — під натиском євроскептиків поверне інтеграційні процеси назад.

У будь-якому випадку нам важливо цього не допустити. Так само наполегливо, як боролися за безвізовий режим, треба неухильно проводити реформи, боротися з корупцією і не відступати від позицій у боротьбі з агресором. Вдасться — успіх забезпечений. Не вдасться — Брюссель нічим не допоможе.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.