Із Жуковського на Пироговську. Коли?

Прибудову почнуть зводити, за найоптимістичнішими прогнозами, приблизно через півроку — з урахуванням часу на розробку всієї необхідної документації та проведення тендеру для обрання підрядника. Та й то лише в тому випадку, якщо на найближчій, квітневій, сесії в облраді виділять необхідні кошти на це будівництво. Кошторису всіх робіт ще нема. Хоча відомо, що на першому етапі потрібно 20 мільйонів гривень — принаймні стільки управління з майнових відносин облради проситиме виділити на сесії. Коли нова будівля буде вже готова, переїжджати архіву із Жуковського на Пироговську допомагатимуть спеціалісти Одеської державної будівельної академії. Їхнім завданням буде провести обстеження Бродської синагоги і розрахувати зміни навантаження на перекриття споруди, щоб усе в один момент просто не завалилося.

У планах облради є й далекоглядні ідеї. З фасадного боку архіву, що на Пироговській, 29, у перспективі чиновники хочуть добудувати ще один, уже третій корпус. «Це, по суті, резерв на майбутнє, який дозволить забути про проблеми архіву на найближчу сотню років. Будувати зможемо, якщо буде належне державне фінансування. У 2016-у гроші з Києва просити не будемо, бо робити одночасно дві прибудови технічно неможливо — перекриємо одразу всі входи-виходи архіву. Це завдання на наступний рік», — пояснив Анатолій Рагулін. Він також за-значив, що у вже існуючому корпусі планується замінити стаціонарні стелажі на мобільні. Найближчим часом передбачають подати документи для отримання первинних дозволів.

Усе, наче, й до ладу: збудують нові корпуси, і документальну спадщину Одещини вдасться врятувати. Якби не кілька «але». По-перше, обслуговування високофункціональних, нашпигованих суперсучасною технікою сховищ коштуватиме недешево. Принаймні, тих грошей, які зараз обласному архіву виділяє держава, не вистачає навіть на сплату комунальних послуг і зарплату працівникам. «Навіть якщо ця прибудова буде із сучасною системою вентиляції, пилоочисниками, архів навряд чи зможе розраховуватися щомісяця за їх обслуговування. Це все додаткові витрати електроенергії, опалення — фінансування на це не за-кладене. Якщо питання про збільшення державного фінансування не вирішиться, може вийти так, що новий корпус ми презентуватимемо лише «для картинки» пресі — відкриємо, все покажемо, продемонструємо технологічні спроможності, а на ранок другого дня все відключимо. Бо коштів, щоб розраховуватися за «комуналку» потім, архів не матиме», — пояснив Анатолій Рагулін.

Щоб такого не сталося, обіцяє підключитися Одеська облдержадміністрація, залучивши до вирішення проблеми міжнародні організації. «Ми вже провели кілька зустрічей з європейськими, в тому числі й німецькими, а також ізраїльськими та американськими фінансовими структурами стосовно надання фінансової допомоги з вирішення питання енергозбереження, електропостачання, новітніх технологій. Уже є порозуміння, що коли проект справді втілиться, допомога буде», — запевнив Вадим Грузін, начальник апарату ОДА.

Є нюанси і щодо оснащення архіву мобільними пересувними стелажами. Встановити їх облрада запропонувала з метою економії площ будівлі та витрат на електроенергію-опалення, заодно вирішивши питання з розміщенням великої кількості документів (зазначимо, що стелажі досить затратні: якщо один стаціонарний коштує близько 20 тисяч гривень, то мобільний потягне на всі 160—180 тисяч; їхня експлуатація, відповідно, теж не копійку коштує — прим. Авт). Але й це ще не все. Вивчивши досвід колег з Латвії, які схожі стелажі встановили в себе вже давно, одеські архівісти прийшли до невтішного висновку: для нормального функціонування архіву мобільні стелажі не підходять.

«З’ясувалося, що вони підходять більше для офісних варіантів, відомчих архівів — для невеликого обсягу документації, якою користуються нечасто. До того ж такі стелажі призначені для одного стандартного розміру документів. У нашому ж архіві більшість справ, особливо дореволюційного періоду, — нестандартного розміру: карти, плани, метричні книги. Наприклад, у фонді Херсонської духовної консисторії одна метрична книга і заввишки, і завширшки більше метра. І в цьому фонді таких справ 19 тисяч», — пояснила Лілія Бєлоусова, заступник директора Державного архіву Одеської області.

«Розміщуються мобільні стелажі дуже компактно, рухатися між ними, а тим паче з драбиною чи ще чимось, практично неможливо. Для працівників це усклад-нює робочий процес. У нас не склад документів, а науковий об’єкт. Люди щодня користуються нашими фондами. Торік у читальний зал було доставлено 60 тисяч документів. А це щодня близько 210 справ», — додав Володимир Левчук, директор закладу.

Що стосується будівлі Бродської синагоги (яку обласна рада «випадково» передала на сесії не тій громаді: замість єврейської — іудейській, яка до будівлі ніякого відношення не мала й не має — прим. Авт.), то єврейська громада туди переїжджати не може, поки не вирішаться всі юридичні формальності і сам архів та всі 2300 тонн документації не справлять новосілля у новому приміщенні. Сам же процес перевезення документів може зайняти не менше восьми місяців.

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.