М’яч, як і Земля, круглий

Сьогодні славетна бібліотека, відбудована на кошти ЮНЕСКО та багатьох країн, оснащена найновішими технологіями. Ми подарували їй багато книг, серед яких — останнє видання «Одеса туристична», люб’язно передане директором департаменту культури та туризму Одеської міської ради Тетяною Марковою. Була цікава культурна програма: екскурсія містом, поїздка до столиці Каїра з відвіданням знаменитих єгипетських пірамід. Охочі мали змогу покататися верхи на верблюдах. Маса вражень, але передусім — ми вірні футболові. За 20 років змагань наша команда посідала різні місця. Ми — багаторазові чемпіони Європи, а торік стали чемпіонами світу. З нинішніх змагань привезли в Україну нагороду за кращого бомбардира — наш Андрій Іванов забив 9 м’ячів, а також спеціальний приз нашому воротареві. Ми грали добре. Почали з нічиєї 1:1, другий матч програли 2:3, третій виграли 16:1, у четвертому також перемогли — 3:0.

Руслан МИХАЙЛЕВСЬКИЙ,
капітан збірної українських журналістів:

— Наша команда виступає на міжнародній арені два десятки років. До Єгипту нас запросили вдруге. Цього року ми потрапили до дуже сильної групи. У фінальну частину виходили дві команди. У групі ми опинилися третіми, а перші дві сходинки посіли команди, котрі за підсумками турніру завоювали перше та друге місця. У нас — п’ята позиція. Але ж це не тільки спорт. Якщо багато наших колег для спілкування з журналістами з-за кордону влаштовують різні брифінги та семінари, то ми беремо участь у спортивних змаганнях, які також є нагодою для зустрічі. Ініціаторами цього турніру, як уже мовилося, були наші колеги з Александрійської бібліотеки. Ми відвідували цю славетну книгозбірню. У рамках футбольного марафону спілкувалися на різноманітні теми. Наприклад, під час екскурсії бібліотекою зайшли на сайт для внутрішнього користування. Коли ви у пошуковику вводите назву нашої держави Ukraine, відбувається перехід на посилання Little Russia, Ukraine. Тобто про Україну пишуть як про Малоросію. Ми вказали на це співробітникам установи, нашим друзям, з якими граємо в футбол. Вони дуже здивувалися й пообіцяли виправити помилку. Адже у бібліотеки — всесвітньо відомого книжкового ресурсу — відвідувань дуже багато, тож нам було незрозуміло і прикро, що Україну називають маленькою Росією.

Про склад команди. У цьому турнірі було обмеження 35+ за віком, тому в Одесі набрати команду журналістів, яким за 35 і які підтримують себе в хорошій фізичній формі та грають у футбол, дуже складно, довелося звернутися за допомогою до киян. Наш Микола Мамолюк, 67 років, виступав нарівні зі значно молодшими футболістами. «Команда молодості нашої» у нас хороша.

Про суперників. Ми багато років дружимо з литовцями, спілкуємося не лише на футбольному полі. У нас налагоджений хороший обмін інформацією. Наприклад, торік у листопаді я отримав замовлення на створення фільму «Литва. Шлях до НАТО». Наші друзі-литовці посприяли з організацією інтерв’ю та зустрічей, які нам з Києва організувати було б важко.

Головне у таких заходах — спілкування з колегами, зокрема й на футбольному полі. Ми не ставили за мету перемогти у спортивній частині. Нашим суперником, якому ми поступилися, був спортклуб «Александрія», що надав футбольне поле. Вони професійні спортсмени. Ми також можемо в Одесі зібрати команду з ветеранів «Чорноморця», приїхати наступного року й перемогти. Але це вже будуть не журналісти, а інша команда — ми привеземо кубок, але кому він буде цікавий? Отже, ми хочемо, щоб їздили журналісти, щоб футбол став нагодою для зустрічей й аж ніяк не для того, щоб будь-якою ціною здобути спортивний трофей і ним хвалитися.

Юрій Работін:

—Приємно здивувало, що в Каїрі сувеніри нам готові були продавати за гривні. Коли я прогулювався в українській формі, мене побачив місцевий дядько і почав співати українських пісень. Вони вміють гарно підлаштуватися під кожного туриста — і російського, й українського, й англійського. Побачив мене в українських кольорах й одразу заспівав: «Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела…». У сенсі туризму єгиптяни на нас дуже розраховують. Росіяни до них уже не їдуть, а другими за масовістю тут були українці. Вони нас переконували, що в них усе добре і що вони нас чекають, що для нас будуть створені найкращі умови.

Перебуваючи у Єгипті, ми спілкувалися з послом України в цій країні Геннадієм Латієм. Повертаючись транзитом, у Стамбулі зустрічалися з генеральним консулом України Василем Бондарем. Розмова тривала близько двох годин. Йшлося про відзначення у 2016-у два-дцятиріччя побратимства між Одесою та столицею Туреччини.

У цій поїздці допомогу нам надали депутат Верховної Ради Сергій Мельничук та голова парламентської групи «Воля народу» Ярослав Москаленко. Зі страхуванням допоміг директор фірми «Векка» Семен Каліка, адже футбол — гра контактна і бувають травми. Ми щиро вдячні цим людям.

Такі турніри потрібні як нам, так і колегам з інших країн. Ми подарували їм літературу, прапор України і прапор міста Одеси. Спорт об’єднує народи. Я завжди казав, що земна куля кругла і м’яч круглий. Ми об’єднуємо за принципом народної дипломатії. Завдяки нам люди пізнають Україну.

Записав Володимир ГЕНИК.