У кого є стратегія, у того є майбутнє

Подібний проект в Україні реалі-зується вперше. Ініціатори сподіваються, що він сприятиме ста-більному розвитку сільського господарства та зміцненню позицій нашої країни як експортера на міжнародній арені.

У конференц-залі готелю «Олександрійський» відбувся прес-брифінг, присвячений триденному (17—19 березня) навчальному семінару для аграріїв Одеської області.

На запитання журналістів відповідав Тарас Висоцький, координатор проекту «Точка росту».

— Чи не настав час на законодавчому рівні запровадити ринок землі?

— Це питання у нашій державі входить до числа найбільш запо-літизованих. Але ми повинні зрозуміти, що Одещина — регіон ризикованого ведення землеробства, пов’язаний з браком вологи. Я не говоритиму, треба впроваджувати ринок землі чи ні, але без цього ринку розвитку зрошення в степу не буде. Ми повинні приймати рішення, щоб бачити, яким буде аграрний сектор у майбутньому. Ґрунти — гарні, тепла — достатньо, всі передумови є, логістика є, море є, а вологи нема. Без права воло-діння на землю та на зрошувальні канали широкомасштабного зрошення не буде.

— Тобто оренда тут не вигідна?

— Довгострокова оренда в Україні не працює. На жаль. Є чимало методів, коли за рішеннями судів довгострокова оренда стає короткостроковою.

— Яка сільськогосподарська культура є найрентабельнішою на Одещині?

— Першість за рентабельністю у нас посідає соняшник. Соняшник — це подушка безпеки фермера. Рентабельність у різних регіонах є різною, на Одещині вона в межах 50%. Другим ешелоном є пшениця та ріпак, які дають 25—30% рентабельності. Рі-пак — культура ризикова, врожай отримаємо, якщо він добре перезимує. Прибуткове вирощування таких нішових культур, як горох, нут, сочевиця та соя.

— На чому сьогодні аграрій може зекономити, щоб заробити і розрахуватися з боргами?

— Є два основні блоки. Виробничі витрати та постійні витрати. Постійні витрати в Україні — це, передусім, якісне управління персоналом. А якщо відвертіше — боротьба з внутрішньою корупцією та крадіжками.

Поки що в середньому, як не крути — у когось краще, у когось гірше, від 15 до 30% з точки зору собівартості втрачається за рахунок неправильної, неякісної організації праці. Мотивація і крадіжки завжди між собою пов’язані. Другий блок — виробничі витрати. Якщо в нас середня врожайність 4 тонни пшениці з гектара, то світовий досвід показує, що може бути 8 тонн. Ми купуємо імпортне насіння, даємо добрива, інвестуємо у виробничі технології. Ці обидва блоки повинні рухатися паралельно — покращення і управління, і виробничих процесів.

— Одна з тем навчання — аграрна розписка. Що це таке? Поясніть для широкого загалу...

— Аграрна розписка — це ще один з елементів запоруки перед банком. Класичне кредитування завжди потребує якихось гарантій повернення. Банки вимагають нерухомість, сільгосптехніку, будівлі тощо. Аграрна розписка дозволяє давати завдаток сільгосппродуктами. Пшеницю, ячмінь, соняшник... Працює це просто і зрозуміло. Формується договір, до реєстру вноситься гарантія того, що з певної ділянки з визначеними координатами, на якій посіяна визначена культура, ця продукція буде потім зібрана і призначена на погашення зобов’язань.

Світовим лідером з аграрних розписок є Бразилія. Планується візит до цієї країни групи наших сільгоспвиробників. Вони за свої кошти поїдуть туди, щоб перейняти досвід. У Бразилії виробляється у 20 разів більше аграрної продукції, ніж у нас, вони набагато конкурентніші, в них аграрні розписки працюють упродовж 20 років й становлять 70% ринку залученого фінансування. Цей проект має майбутнє.

— Які переваги такої форми кредитування?

— Найперше, у вас є можливість узяти кредит, даючи у завдаток майбутній урожай, який ви виростите. Якщо ви стартуєте й у вас є певні можливості для вирощування, є сімейна земля, зібрали кілька паїв, але у вас нема ще техніки чи будівель, які можна внести у заставу, тут ви можете отримати фінансування. Це, перш за все, можливість залучати до фінансування тих, хто ще не має історії. В кого вже була історія, той має якесь майно, якусь техніку, йому вже довіряють. А хто на старті і починає бізнес з чистого аркуша — це дуже гарно. Якщо рік неврожайний, в аграрній розписці передбачено перехід зобов’язань на наступний рік.

— Але ж ми вже з десяток років чуємо про кредити під зерно майбутнього врожаю...

— Це інше, це подвійні складські розписки. Ваше зерно здається на елеватор. Це не здається під майбутній врожай, а ви отримуєте відтермінування платежу. Ви його можете реалізувати вже або воно лежить, а ви чекаєте кращої ціни.

А ось що розповіли фермери-практики, слухачі семінару.

Радослав Златков, фермерське господарство «Балкани», село Михайлівка Саратського району. Площа земель — 17 тисяч гектарів. Спеціалізація — зернові та технічні культури.

— Чим держава може допомогти фермерові?

— Потрібно встановити зрозумілі правила, хоча б на найближчі п’ять років. Бо державна політика непередбачувана. Ми вже звикли, що правила міняли занадто часто, радикально змінювалося оподаткування. За останнє півріччя є позитив. У сенсі дерегуляції та зменшення тиску на аграрний бізнес зроблені правильні кроки. Продавати та експортувати продукцію стало легше. Впорядковано сертифі-кацію та земельні відносини. Зрушення в добрий бік є.

— Чи потрібно, на вашу думку, дозволити купівлю-продаж землі?

— Залежить, з якої позиції дивитися. Якщо з моєї позиції, як орендатора, то орендаторам це нецікаво. А для власника землі воно, звичайно, необхідно. Тобто є два табори — хто кого переможе. Власникові землі є інтерес нею розпоряджатися, а нам, орендаторам, є інтерес, щоб вона не була власністю.

— За підсумками минулого року значно зріс експорт сільгосппродукції, перед-усім зерна. Ваше господарство це відчуло? Збільшилися прибутки?

— Україна більше виростила зерна, покращились умови експорту, бо зняли перешкоди. У валюті це не відобразилося, позаяк на світовому ринку вже другий рік падають ціни на сировину, зокрема на агропродукцію. Тобто збільшили експорт продукції, а отримали менше валютної виручки. В цілому економіка падає через зниження світових цін на зерно.

— Ви працюєте без трейдерів, напряму з покупцем?

— Ні, ми продаємо продукцію трейдерам за валюту в портах. У нас логістичний ланцюжок, продаємо самі в портах Одеси, Южного та Чорноморська. Експортний ринок став простішим.

— З одного боку, ми чуємо, що людей на Землі стає дедалі більше, їжі, відпо-відно, бракує і надалі виникнуть проблеми. З іншого боку — вже не перший рік падають ціни на сільгосппродукцію. В якому випадку нам брешуть?

— Попит і пропозиція не мають нічого спільного з цінами на продукцію, особливо на сировину. Ціни формуються на біржах, а на біржах торгують повітрям, а не товаром. Тому це все умовно, залежить від того, куди рухається ринок — вгору чи вниз.

— Ваші враження від семінару. Час витрачений не даремно?

— Я дуже задоволений. Вперше на такому заході, багато чого почув корисного, виконували й практичну роботу. Завжди цікаво навчатися чомусь новому, потрібному.

Богдан Юрескул, фермерське господарство «Колос» Білгород-Дністровського району. 12 тисяч гектарів землі.

— У нас сімейне господарство. Батько працює, я працюю... Землі наші — у кількох районах, займаємося інтенсивними технологіями. Вирощуємо зернові та технічні культури.

— Ваша земля входить в зону зрошуваного землеробства?

— Ми маємо 600 гектарів зрошуваних земель, розробляємо план поставки сучасної системи поливу. Використовуємо різні технології обробітку і комбінуємо, бо не можна використовувати одну технологію у нашому посухостійкому регіоні.

— Чи використовуватимете щось із засвоєного на цьому семінарі?

— Звичайно, бо дуже багато економічної інформації. Фермери, вони більше технологи, більше знаються на технічній складовій, а цей семінар нам дає багато інформації, якої ми не знали. Багато нас працює без стратегії, без бюджету, Сьогодні є — я купив, завтра продав і все. А тут нас навчають вищому рівню.

— А чи варто взагалі говорити про стратегію у нинішніх нестабільних умовах, коли стрибає курс валюти, і то в один бік?

— Про стратегію треба говорити завжди. Хто живе лише одним днем, той навряд чи чогось досягне, а в кого є стратегія — у того є майбутнє.

Володимир ГЕНИК.