№ 21 (21698) четвер 3 березня 2016 року

Переглядів: 1541

Татарбунарська багатоходівка

У Татарбунарах 26 лютого відбулася сесія районної ради. Непроста. Депутати кажуть, що такої кількості людей та телекамер у сесійній залі вони не пригадують. На розгляд винесено близько 40 питань.

Сесію, яку веде голова районної ради Віктор Донкоглов, розпочинають зі спільного виконання Гімну України. Голова сподівається, що всі питання будуть розглянуті та проголосовані впродовж двох —  двох з половиною годин. Але так не сталося.

Перше питання порядку денного —  «Про поновлення меморіальної дошки, розташованої в районному будинку культури». Слова «меморіальна дошка» можна взяти в лапки, бо насправді йдеться про кілька стендів зі світлинами татарбунарців, мобілізованих 1944 року до Червоної армії. Не всім з них пощастило повернутися додому. Татарбунарами пустили чутку, що команда голови РДА Олега Білинського «меморіал» знищила.

Переглядів: 706

Навчальний корпус чи висотка?

«Всі питання вирішує трудовий колектив», — так прокоментував ситуацію, що виникла навколо можливої забудови частини земель, які належать Одеському національному університету ім. І.І. Мечникова, його ректор, професор Ігор Коваль під час недавньої зустрічі зі студентами та журналістами. Щоб вирішити питання в правовому руслі, має відбутися конференція трудового колективу університету, в якому 15% — це представники студентства, сказав він, і тільки після позитивного рішення з цього питання та низки інших процедур можна буде виділити частину земель ОНУ ім. І.І. Мечникова якійсь з будівельних компаній-інвесторів.

Саме колектив вирішуватиме, прийнятний варіант реконструкції стадіону з передачею частини землі під забудову чи ні. Якщо конференція не схвалить, то ректор, запевнив, як нормальна і законослухняна людина прийме це. Якщо ж колектив вирішить, що ми за такий варіант, то далі буде оголошено тендер. «Тому дискусії, що хтось начебто виставив на продаж землі, продав і перевів гроші в офшори, — це кажуть люди юридично безграмотні і просто непорядні», — заявив Ігор Коваль.

Переглядів: 668

Час прямої дії

У неділю на Куликовому полі відбувся другий Антиокупаційний форум Півдня України, в якому взяли участь активісти «Самооборони Одеси» та всеукраїнської організації «Вільні люди» з Миколаєва, Херсона, Запоріжжя, Харкова і Маріуполя.

Вибір Куликового поля як місця проведення форуму обумовлений тим, що, як зазначив, відкриваючи його, народний депутат України Андрій Левус, саме тут два роки тому зупинили операцію «Русская весна», яку Путін намагався провернути в Україні. Тепер необхідно не допустити повернення російського впливу в українських містах, оскільки саме проросійські бізнесмени та олігархи, на думку учасників форуму, не дають розвиватися Україні.

Переглядів: 718

Небайдужий народ

Саме такий народ от уже впродовж півтора року регулярно приходить на Канатну, 35, де розташований штаб Самооборони Одеси. Люди збираються, щоб допомогти українській армії в боротьбі з кремлівською навалою, бо не уявляють, як можна байдуже споглядати і нічого не робити, коли твоя країна в небезпеці.

На третьому поверсі у двох невеличких кімнатах шиють маскхалати («кікімори»), плетуть маскувальні сітки тощо. Займаються цим переважно жінки — від молодих до пенсіонерів, різних професій, національностей, жителі різних регіонів (не лише місцеві, а й з Криму, Луганська і навіть громадянки Росії). Усіх єднає не тільки загальна справа, а й спільні неупереджені погляди на події сьогодення.

Переглядів: 716

Замість обіцяних грошей — комісія

Верховна Рада України та чинна виконавча влада гальмують реформи на Одеській митниці, й досі не закріпивши їх законодавчо та заважаючи впровадити там систему автоматизації митних процедур ASYCUDA. Про це йшлося на зустрічі голови облдержадміністрації Міхеіла Саакашвілі з очільниками РДА.

За його словами, державне казначейство заблокувало перерахунок необхідної суми грошей (йдеться про 17,5 млн грн), яку вже було виділено для при-дбання системи ASYCUDA.

Переглядів: 596

«Тарасів дім» у Художньому музеї

Напередодні Шевченківських днів 5 березня Одеський художній музей проводить творчу зустріч «Тарасів дім» з відомим одеським колекціонером, заслуженим працівником культури України Тарасом Максим’юком.

Нагадаємо, унікальна колекція одеського збирача україніки включає раритети письменства, книгодруку і малярства. Зустріч відбудеться в лекційному залі музею (вул. Софіївська, 5а).

Початок о 14.00.

Переглядів: 691

Музична посвята Кобзареві

Ліга українських жінок запрошує на вшанування пам’яті Тараса Шевченка.

Концерт «Свою Україну любіть» за участі Антоніни Кулієвої, кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри сольного співу Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової, та її вихованок, відбудеться 9 березня в актовій залі філологічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (Французький бульвар, 24/26, другий поверх).

Початок о 12.30. Вхід вільний.

Переглядів: 611

Олександр РУСИЙ. Скандал, або Як депутати уряд усували

В Раді вибухнув скандал:
хтось із депутатів
у прем’єра вимагав
повний звіт надати.

Дехто, скинувши піджак,
верещав сердито.
Називався цей бардак
урядовим звітом.

Переглядів: 771

Якби колосся вміло говорити...

Якби пшеничне колосся вміло говорити, то воно називало б відомого в Україні та за кордоном ученого-аграрія Миколу Кіндрука батьком, інакше чому, коли він підходить до золотавої ниви, воно по-синівськи горнеться до нього? Втім, Микола Онисимович і без того не обділений увагою та шаною. Він — доктор сільськогосподарських наук (1989), професор (2003), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2015).

Сьогодні ми пропонуємо ближче познайомитися з цією непересічною, діяльною і просто цікавою людиною.

Переглядів: 970

Як живеш, об’єднана громадо?

Більше самостійності — більше й відповідальності

Постановою Кабінету Міністрів України обнародувано дані про розподіл у 2016 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, згідно з яким Одеська область отримає понад 63 мільйона гривень.

Гроші пристойні, однак на них можуть розраховувати лише ті громади, які першими вирішити жити за одним адміністративним устроєм, за одним бюджетом, за спільними планами. Таких у нас в області допоки  небагато. Чим вони, об’єднавшись, живуть сьогодні? Фахівці Одеського офісу реформ з питань децентралізації (директор — Юлія Молодожен) відстежують ситуацію в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ). «ЧН» зі свого боку інформуватиме читачів про життя об’єднаних громад Одещини.

Переглядів: 628

Про все на одному порталі

Перший в Україні офіційний реєстр, що містить зведені карто-графічні матеріали та моніторинг адміністративно-територіальних одиниць, презентовано 1 березня під час першого засідання міжвідомчої координаційної комісії з питань регіонального розвитку.

Невдовзі всі відомості про адміністративно-територіальні одиниці, топо-графію, населені пункти, автошляхи та залізниці, законодавчі дані про зміни адмінтерустрою, перспективні плани формування територій громад, бюджетні паспорти громад, дані про об’єднані територіальні громади, кількісні показники по навчальних закладах чи інших соціальних об’єктах, бюджету, розміру дотацій або субвенції тощо можна буде дізнатися на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України» (http://atu_reform.gki.com.ua).

Переглядів: 710

«Шовковий шлях»: геополітичні пристрасті

Повідомлення про перший український поїзд, який прибув 31 січня на станцію Достик на казахстансько-китайському кордоні, стало своєрідною сенсацією і викликало безліч різних коментарів. Особливо підкреслювалося, що цей потяг вирушив в «обхід Росії». У російських ЗМІ ця обставина навіть спричинила легку істерику: деякі автори називали Казахстан і Китай не інакше як «зрадниками».  У вітчизняних медіа ця подія, на мій погляд, цілком обґрунтовано характеризувалася як досягнення українського уряду після кількох місяців складної й важкої підготовчої роботи та консультацій з грузинськими, азербайджанськими, казахськими, турецькими і китайськими партнерами.

Як відомо, 15 січня український пором «Герої Шипки» з експериментальним поїздом на борту у складі 10 вагонів і 20 сорокафутових контейнерів уперше вирушив з Чорноморська (Іллічівська) до грузинського порту Батумі. Потім через територію Грузії, Азербайджану, на іншому поромі — через Каспій, а далі через Казахстан 31 січня прибув у пункт призначення — на станцію Достик на кордоні з Китаєм, подолавши 5,5 тис. км. Тривалість проходження цим маршрутом склала 15,5 доби замість прогнозованих 11—12. Затримки виникли у Чорному морі через шторм, який довелося перечекати в болгарському порту Варна, а також через вимушений простій на казахській станції Жанаарка у зв’язку з несвоєчасною оплатою транзиту.

Переглядів: 726

Сорокоуст: монологи в просторі чорного

Виставка під назвою «Сорокоуст», про яку вже повідомляли «ЧН», триває в «чорній залі» Одеського музею західного і східного мистецтва. Це друга подібна благодійна виставкова акція членів НСХУ Лілії Климової і Марини Яндоленко, спрямована на підтримку українських воїнів, поранених на війні на Донбасі. Кошти, виручені від продажу картин, будуть передані в Одеський шпиталь.

Сорокоуст, сорокослів: сорок учасників проекту представили по одній роботі. Сакральний зміст числа 40 визначили ще в глибоку давнину. В нумерології Піфагора це число означало загрозу життю. У Скіфії, на причорноморських і придніпровських землях, тіло померлого царя сорок днів возили його володіннями, і люд прощався зі своїм правителем впродовж цього періоду, після чого, як вважали древні люди, душа покійного йшла в інші, радісніші світи.

Переглядів: 633

Казка не лише для дітей

З презентації в Літературному музеї

Неприпустимо довго повертаються до нас імена та діяння тих, хто творив українську історію Одеси, її українську культуру. Дуже часто, на жаль, це відбувається лише завдяки старанням окремих ентузіастів, людей патріотичних і самовідданих. Людей, сказати б, скромно маломовних, непишнослівних. Кожен з них вкладає у цю справу свою посильну працю.

Наприклад, науковці кафедри історії України Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова відкривають для нас часто не знані ще постаті та поширюють знання про їхні діяння. Тож на презентацію цю не міг не завітати доцент кафедри, молодий історик Олександр Музичко. І так само Тарас Максим’юк, колекціонер-до-слідник української Одеси (а такою вона була здавен), член Наукового товариства ім. Тараса Шевченка. Але, на жаль, не було помічено того дня в Золотій залі ні майбутніх педагогів зі своїми наставниками — філологів з обох університетів, ОНУ та ПНПУ, ні представників письменства, ні шкільних учителів-україністів зі своїми вихованцями…

Переглядів: 633

Я — європейка

Сьогодні, після Революції Гідності, більшість українців уже не має сумніву, що наш шлях державного життя — разом з Європою. Європейський вибір України освячений кров’ю її кращих синів. На Сході моєї держави йде війна, а бійців АТО підтримує велика кількість волонтерів. Йде війна, бо Москва не хоче втрачати свою основну колонію. Європейські традиції — це вміння домовлятися, а Російська Федерація живе за азіатськими традиціями: свої прагнення задовольняє силою зброї. Вона не хоче, щоб Україна повернулася в Європу і жила за законами демократичного світу.

Чому я пишу «повернулася»? Бо за часів Київської Русі та Гетьманської держави Україна була європейською країною, в низці міст якої діяло Магдебурзьке право. З початку XIV століття Наддніпрян-ська Україна входила до складу Великого князівства Литовського. У Литовсько-Руській державі українська мова була державною, нею велися навчання, судові та державні справи. Були створені всі умови для функціонування православної християнської церкви. Так було до 1569 року, до Люблінської унії. Після створення Речі Посполитої почалися окатоличення українців, утиски православних храмів і священиків.

Переглядів: 992

«Скажи, чому сумуєш, краю?»

Станіслав Стриженюк народився 3 березня 1931 року в м. Гайвороні на Кіровоградщині в сім’ї хліборобів. Закінчив хіміко-технологічний факультет Одеського політехнічного інституту та Літературний інститут ім. О.М. Горького в Москві.

Працював на Актюбинському хімкомбінаті, начальником Одеського обласного управління культури, головним редактором Одеської кіностудії.

Переглядів: 8381

Станіслав СТРИЖЕНЮК. Вірші

Ординське

Де брехня й злодійство — там біда, —
Все, чим славна Золота орда.
Хутір наречуть ординці станом,
І не зрозумієш: в чім же суть?
Чи прийде царем до нас,
Чи ханом —
Все твоє обидва загребуть!

Переглядів: 619

Онлайн-контроль за ліками

В Україні запустили систему моніторингу наявності ліків для онкохворих у лікарнях

Відтепер пацієнти Одещини, що отримують ліки, закуплені за державні кошти, зможуть контролювати їх наявність у медичних закладах області та по всій Україні в режимі реального часу. Окрім того, хворий, який придбав ліки за власний кошт, завдяки спеціальному коду партії, вказаному на упаковці, зможе перевірити, чи цей препарат не перепродується недобросовісними медиками.

Щороку держава витрачає мільйони гривень на закупівлю ліків для онкохворих. Так, у 2015-у на це було виділено 750 млн грн, така ж сума залишилася і на цей рік. Проте отримати їх безкоштовно пацієнти не завжди можуть, бо частина препаратів перепродується шахраями із системи охорони здоров’я або «нечистими на руку» медиками.

Переглядів: 672

Вдячність відкриває серце

Що таке вдячність? За що ми буваємо вдячними людям і за які речі ніколи не можемо подякувати? Наскільки кожен з нас здатний бути вдячним?

Такі цікаві теми порушувалися під час заняття з практичної психології, яке пройшло у гостинному залі Музею Шустова для пенсіонерів, учасників програми «Золота осінь людей поважного віку», що реалізується у рамках проекту «Місце зустрічі — діалог» за підтримки фонду «Пам’ять. Відпо-відальність. Майбутнє».

Переглядів: 563

Весняна фотосесія

4 березня кожна жінка, яка скористається послугами «Укрпошти» в «акційних» відділеннях обласних центрів, зможе взяти участь у безкоштовній фотосесії, приуроченій до свята весни.

В Одесі фотокуточок діятиме на поштамті (вул. Садова, 10) з 11.00 до 16.00. Відтак усі панянки і пані, які цього дня придбають тут продукцію або скористаються послугами «Укрпошти», зможуть зробити світлину на пам’ять або відчути себе у ролі фотомоделі, попозувавши перед об’єктивом. Відзняті знімки можна буде записати на власний електронний носій (диск чи флешку) або отримати електронною поштою.

Переглядів: 536

Полісмени з... квітами

Сучасний світ сприймає 8 Березня як свято, що вже не має політичного забарвлення. Передусім, це весняне свято радості і вдячності жінкам. Це свято любові і поклоніння перед чарівною половиною людства.

День захисту прав жінок та міжнародного миру (а саме під такою назвою він знаний у світі з грудня 1977 року відповідно до рішення Генасамблеї ООН) — найочікуваніше свято жінок різного віку та різних професій. Але, мабуть, найбільше чекають на нього «жінки у погонах», ті, хто вибрав відповідальну та дуже небезпечну професію — правоохоронця.

Переглядів: 546

Звички, що впливають на двох

Дослідники з Единбурзького університету стверджують, що спосіб життя одного партнера впливає на фізичний стан другого більше, ніж власні харчові звички людини.

«Половинки», які вирішують вести здоровий спосіб життя і переходять на правильне харчування, впли-вають на своїх партнерів набагато сильніше, ніж їхні друзі чи родичі. Так само формуються й нездорові звички, зокрема харчові. І хоча ожиріння, в основному, пов’язують із генетичною схильністю, прожи-вання з людиною, яка має надмірну вагу, стимулює партнера не стежити за власною фізичною формою.

Переглядів: 1197

«Народ мудрий». А чи мудрий?

Мільйони років Сонце зігріває Землю. Кількість енергії, яку планета отримує від Сонця, мільйони років була приблизно сталою. Сонячна енергія поглиналася рослинами і перетворилася на викопне паливо — вугілля, нафту, газ. Таким чином акумулювалася енергія Сонця. Частину сонячного тепла Земля втрачає, випромінюючи його в космос. На планеті існував певний температурний баланс.

Технічний прогрес людства призвів до інтенсивного споживання енергії. Її джерелом стали поклади вугілля, нафти і газу. Тож до енергії Сонця почала додаватися акумульована сонячна енергія минулого. Стрімкий технічний прогрес призвів до стрімкого підвищення температури на Землі. Це доведений факт. Температура повітря в містах, особливо великих, узимку вища приблизно на 1—3ОС, ніж на околицях.

Переглядів: 713

Свідомість існує і без мозку

Дедалі більше сучасних дослідників і науковців починають переконуватися в тому, що існування нашої свідомості не припиняється при «вимкненому» мозку, а також при зупинці серцевих скорочень, наприклад, у стані «клінічної смерті». Один із них — американський нейрохірург із 25-річним стажем, професор Ебен Александер, який викладав у Гарвардській медичній школі.

Ебен Александер — відомий до-слідник передових методів лікування, зокрема стереотактичної радіо-хірургії. Він брав активну участь і в розвитку та застосуванні магнітно-резонансної томографії — одного із сучасних методів дослідження пухлин мозку і різних порушень його судинної системи. Учений є автором понад 150 статей для серйозних медичних журналів.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net