Та це ж іде весна!
Лютий… Він, як завше, вередливий. То зловісно зарегоче знавіснілими вітрами, війне білою хугою. То, зблиснувши сонечком, розіллється відлигою, додаючи, буває, своїми примхами ще гіршого настрою.
…В один із таких днів іду на берег Південного Бугу. Тут усе таке знайоме — кожне дерево, кожна стежина. Тут нема ні підступності, ні зради, ні заздрощів. Тут завжди так добре!
Нині на березі тихо й спокійно. Чути, як у верховітті прибережних дерев вистукує дятел. Розбуджені, мабуть, цим барабанним дробом, сполошилися інші птахи, навперебій розповідаючи одне одному свої дивовижні сни.
Над головою лунають знайомі звуки. Там, у безмежності неба, розрізаючи крилами простір, летять лебеді. Описавши коло над ще замерзлою річкою, вони сідають на проталину біля острівка і, граціозно вигнувши шиї, починають вслухатися у навколишню тишу.
Якось по-іншому світить сонце. Його промені, простуючи до землі, зачіплюються за гілля і розтрушуються лагідним теплом. Воно ви-вільняє від крижаних залишків розхльостані стежки, що огинають навколишні сосни, струшує смуток із шурхітливих очеретів. А вдалині, на самому горизонті, про щось розмовляє із небом розтривожений степ. Відчуваю, як по тілу розливається тремтливий щем. Від чого б то? Вдихаю на повні груди повітря і починаю розуміти: та це ж іде весна! Вона ще незрима, нечутна, але вловлюю її подих, її нестримність, її натхнення.
…Ну хто сказав, що кудись у невідомість ідуть від нас дитинство і юність? Ідуть назавжди, без вороття… Та ні! Вони нікуди не йдуть, не тікають, не зникають безслідно! Просто під тиском років ховаються глибоко в душі, у найпотаємніших її куточках і — чекають. Чекають, щоб вихлюпнутися, вилитися, щоб знову, як колись, ти міг розкинути руки, охоплюючи всесвіт, закружляти серед вітрів, наперекір земному тяжінню злетіти разом із ними увись.
І нехай розпанахують небо вогняні блискавиці, нехай гуркочуть громи! Це вирує життя! А якщо ти спіткнувся і впав — устань і йди далі. Якщо заблукав — віднайди свою стежку. Якщо розгубив сили — збери їх у кулак і прямуй до своєї мети. Так вчили мене в дитинстві.
…Пройшовши свій денний шлях, скочується до небокраю світило. Знімаються з води і зникають у небесній безодні лебеді. Йду назад уже із зовсім іншим настроєм. Бо повернулася душевна рівновага. Повернулися впевненість і жага до життя!
Діана МУДРА.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
