«Зродились ми великої години...»

То хто ж він? Зрадник? Фашист-нацист? Чи Герой — символ боротьби за Державність України? На Сході нашої держави, не кажучи вже про Російську Федерацію чи Польщу, Бандеру сприймають (особливо на урядовому рівні) лише як терориста, котрий застосовував усі методи для досягнення мети. Чи так це насправді? З часу, коли Кремль розв’язав криваву бійню на Донбасі і послав туди «гуманітарні» конвої зі зброєю, відвідуваність в інтернеті сторінок про Степана Бандеру різко зросла. В російській «Вікіпедії» ця сторінка зацікавила майже мільйон читачів, адже в усіх їхніх засобах масової інформації наголошується, що до влади в Україні прийшли «бендерівці» (можливо, вихідці з молдовського міста Бендери?!). І відразу ж в україномовній «Вікіпендії» було зафіксовано 520 тисяч переглядів сторінок про Бандеру. Вчені доводять, що в усьому світі за кількістю переглядів інформації ідеолог і практик українського націоналістичного руху обійшов легендарного Ернесто Че Гевару. Значний інтерес особа Бандери викликає в Молдові, Білорусі та Казахстані, а також на англійській, німецькій, чеській версіях інформації про нього.

Для нас, свідомих своєї нації українців, Степан Бандера був, є і залишається Провідником нації. Ми, молоді прихильники його вчення, усвідовлюємо, що без глибокого вивчення історії власного народу, без чесних, принципових, мужніх борців за Україну, без таких ідеологів і практиків національно-визвольної боротьби, як Степан Андрі-йович Бандера, Україні загрожує всебічна небезпека. Нашій державі потрібні чесні, мудрі, віддані своєму народові керівники. На жаль, наші державні та громадські діячі здебільшого лише проголошують бандерівські гасла, а самі не до-тримуються їх. Одягти вишиванку та задекларувати з високої трибуни брехливі обіцянки, прикриваючись гаслом «Слава Україні!», — це не по-бандерівськи.

Насамперед необхідно ознайомитися з біографією С. Бандери та його творчою спадщиною. Виріс він у багатодітній родині греко-католицького священика, де панувала любов до України і виховувалося прагнення їй служити. Ще підлітком і в юнацькі роки, маючи слабке здоров’я, готував себе до нелегкої боротьби з ворогами свого народу. Його життя — це приклад для нас, молодих: готувати себе до боротьби, загартовуватися фізично, добре вчитися, шанувати українські традиції, бути справедливими і чесними зі старшими та друзями, не вживати алкоголю. Ми повинні вчитися у Бандери бути націоналістами не на словах, а в повсякденному житті.

Бути націоналістом, відчувати відповідальність за свої вчинки нелегко. Степан Бандера в одному з листів про це писав: «Мушу Вам щиро розказати, що мені дуже важко. Гнітить мене невимовно те, що з моїм ім’ям зв’язують найбільші цінності нашої боротьби, куплені працею, великими жертвами і кровію. Найкращих Друзів. Чуюся негідним служити за символічне зосередження тих вартостей українського визвольного руху... Репрезентація це не моє діло; не маю для цього жодних диспозицій і чуюся зле в такій ролі. Змістом мого життя досі була боротьба, так і мусить бути дальше» (цит. за книгою М. Посівнича «Степан Бандера» (2015 р., видавництво «Книжковий клуб сімейного дозвілля»).

С. Бандера є автором багатьох праць, у яких ґрунтовно розроблено засади українського націоналізму. На жаль, лише окремі його статті вміщено в збірнику «Перспективи української революції» під редакцією С. Ленкавського та Д. Чайковського. В незалежній Україні, як це не прикро, його статті не стали такими ж популярними, як його ім’я.

С. Бандера наголошував, що «український націоналістичний рух не має нічого спільного з фашизмом, нацизмом або соціал-націоналізмом, бо український націоналізм бореться проти них, ім’я «український націоналіст» є співзвучним з «український патріот», який бореться за свободу свого народу...» У «Слові про українських націоналістів-революціонерів за кордоном» (1948 р.) він писав: «Самостійну державу може здобути український народ тільки власною боротьбою і трудом».

А в статті «Перспективи української національно-визвольної революції» С. Бандера стверджував: «Революція — це цілий процес боротьби, від її початків до кінцевого завершення. Обмежене поняття революції є так само невластиве, як крона дерева без коріння і стовбура... Кінцевий етап вирішує про те, чи якийсь революційний процес вповні заслуговує на назву революції». Для успішної революції, за вченням провідника, важливими є три фактори: ідея, кадри та перманентна боротьба. Питанню кадрів він надавав особливого значення.

В нинішніх умовах, коли на Донбасі від рук московських найманців гинуть наші патріоти, актуальною є послідовна позиція Провідника щодо Росії і росіян. Її він висловлював у творах емігрантського періоду. «Імперіалізм російського народу — це явище історичного порядку, що міняє свої форми та методи дій, але в своїй істоті залишається незмінним. Його суттю є безнастанне намагання підкорювати собі інші народи; за рахунок їхнього визиску й знищування постійно збільшувати свою силу, своє володіння, розріст московської нації і імперії. Цей імперіалізм виступає раз відкрито, як сила Росії, раз у прихованій, замаскованій формі... Відкритий московський імперіалізм діє проти самостійності України не тільки у формі большевизму, а теж як антикомуністичний російський імперіалізм». Бандера підкреслював: «Московський нарід не тільки не противився тому, але в цілому був і залишився носієм цього імперіалізму».

На жаль, у незалежній Україні роботи С. Бандери ще належним чином не досліджені істориками. Як пише М. Посівнич, йому присвячені невеликі публіцистичні статі та енциклопедичні довідки. Нам же потрібний науковий аналіз його творчості та практичної діяльності, а також визначення його місця в історії з урахуванням умов при-йняття тих чи інших рішень, а не із сучасних світоглядних позицій.

Ми в школі намагаємося вивчати провідників нашої нації: Тараса Шевченка, Симона Петлюру, Євгена Коновальця, Степана Бандеру... Не лише знайомимося з життєвим шляхом і читаємо їхні твори, а й популяризуємо їх, пропагуємо народні традиції, охоче виступаємо на семінарах. А також, за прикладом С. Бандери, намагаємося бути чесними, доброзичливими, ввічливими, добре вчитися. Ми налагодили зв’язок з госпіталем, де лікуються поранені бійці АТО, систематично спілкуємося з ними, допомагаємо не лише морально, а й матеріально. Для цього організували шкільний ярмарок, де продавали різні смаколики, які самі готували. Вторгували майже 1000 гривень і передали волонтерам, за що отримали подяку від бійців і грамоту. Під керівництвом учительки біології Ганни Вікторівни Попової в актовій залі нашої школи виготовляємо маскувальні сітки для воїнів АТО і передаємо на фронт через волонтерів.

Своє ставлення до С. Бандери одна з нас, Настя Ярошенко, ви-словила у віршованих рядках:

Він був провідником народу,
Героєм чесним, вірним,
молодим.
Його ім’я відоме зроду —
Борець за Україну, незалежність
і свободу.
Ім’я його лунає й нині,
Відлуння йде по всій країні.
Бандера — батько наш навік!

Це символічно, що провідник Степан Бандера народився у перший день Нового року. Вітаємо всіх читачів «Чорноморських новин» з цим подвійним святом! Слава Україні! Слава Степанові Бандері!

Юлія ПОДПАЛОВА,
Настя ЯРОШЕНКО.