Феномен творчої співпраці
Теплим родинним святом українського єднання, українського духу на теренах Одеси стала презентація в Літературному музеї унікального альбому — його ще називають «журналом у каталозі». Повна назва цього розкішного — слово, яке часто звучало того вечора, — видання: «200 років з дня народження Тараса Шевченка. Виставка малярства, графіки, декоративно-прикладного мистецтва, матеріали наукової конференції. Каталог».
Матеріали, про які йдеться у назві, то друга частина каталогу. Перша відтворює роботи одеських художників з ювілейної виставки. Отаке, за визначеннями багатьох, «поєднання непоєднуваного» — світу мистецтва і світу науки — дало чудовий результат спільної роботи мистців і науковців. А оті матеріали наукової конференції — то доповіді та повідомлення учених: істориків, філологів, котрі віддавна активно співпрацюють з художниками. А поміж текстових матеріалів дуже органічно, природно заверстано Шевченкові малюнки та графіку, у тому числі й автопортрети.
Співпраця почалася кілька років тому. Саме тоді Одеською організацією Національної спілки художників України, головно завдяки ентузіазмові Сергія Савченка, заслуженого художника України, заступника голови організації, щорічні березневі (назва місяця все тут пояснює) вернісажі у спілчанській виставковій залі по вул. Торговій, 2, перетворилися на своєрідні конференції. Отоді-то до участі у цих зібраннях почали запрошувати науковців, передусім, з ОНУ ім. І.І. Мечникова та ПНПУ ім. К.Д. Ушинського, а також літераторів, культурологів. Кожен мав до обов’язку тематичний виступ, й незрідка перед присутніми відкривалися досі не знані, нові для них грані у творчості чи й життєписі Тараса Шевченка, якісь нові сторінки обширної Шевченкіани. У звучання поезії Кобзаря впліталися проникливі поетичні рядки одеських авторів. Велася щира й довірлива розмова поріднених душ, й усе це єднало учасників наче в одну родину, підсилювало їхню приналежність, разом з Батьком Тарасом, до одного — українського — роду, вічного, нескінченного.
200-річний ювілей Тараса Шевченка своїми обширом та значущістю перемістив це березневе дійство до Музею західного та східного мистецтва. Відбулася вже справжня урочиста академія. Мистецька якість представлених на виставці творів одеських художників різних напрямків та стилів у поєднанні з науковістю, глибиною виголошених доповідей, а рівно ж вимір самої дати вимагали певної фіксації у часі і просторі. Так з’явився на світ цей каталог.
Як сказав модератор урочистої презентації (а заразом і куратор проекту й автор макету) Сергій Савченко, «тісні контакти плідно реалізувалися, долаючи галузевий герметизм — певну закритість художників та науковців», — хоч на позір це начебто публічні професії.
Й оце «поєднання непоєднуваного, світу мистецтва та світу науки, у висліді дало ось такий прекрасний альбом, — наголосила Ярослава Різникова, представниця одного з департаментів облдержадміністрації. Додавши, що його «треба просувати до рядового читача, це стимулюватиме до роздумів і розуміння, що Одеса — це Україна». На це Сергій Савченко слушно зауважив, що додатковий наклад цілком можливий, давайте, мовляв, кошти. Справді, враховуючи півтисячний наклад видання, невдовзі воно може стати бібліографічною рідкістю. А якими зусиллями, потенціалом якого ентузіазму та за які кошти його було зроблено — то вже цілковито інша тема…
Українська душа прагне свята. Не — даруйте — гульок з чаркуванням та «будьмогей» — ми є, і то з прадавніх давен, хоч іще не зовсім пізнали себе самих. Та й не було на те часу ані можливостей, щоби самих себе пізнати, уповні реалізувати, посісти гідне місце у світовій спільноті — все нам заважали, обкрадаючи та знесилюючи націю, хоч є в тому й наша провина. Тож коли вже «Будьмо!», то будьмо тими, ким є, ким були завжди й ким сотворило нас це освячене Богом благодатне підсоння, подарувавши, поряд з багатьма іншими геніями, свого власного Пророка. Мусимо ще його пізнавати, заглиблюватись у нього, бо «це джерело, не до кінця пізнане, бо це — вічна спадщина, — як зауважив на презентації декан історичного факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова В’ячеслав Кушнір. — Головне, щоб була присутня тяглість від Шевченка до сучасності». «У його «Кобзарі», — зазначила культуролог Тетяна Ананченко, — вся наша дійсність нинішня». Хтось навіть висловився на тему: що було б, якби Шевченко раптом опинився у нашому сьогоденні… Утопічно, але є над чим замислитися у контексті Шевченкових пророцтв…
Отже, Шевченківське свято, що відбулося ювілейного року в Музеї західного та східного мистецтва, нині немовби повторилося у Золотій залі Літературного музею. Але вже без образотворчої візуалізації — твори з тієї виставки тепер можна було побачити, гортаючи каталог, та почути, що говорять про Шевченка ті, хто відгукнувся тоді на пропозицію виступити на конференції. «Вдячний художникам за те, що міг сказати щось на сторінках такого унікального видання, — підкреслив доцент педуніверситету Володимир Сподарець. — Шевченко абсолютний геній, і цим я керувався у підготовці свого матеріалу».
Дуже важливо й показово, що саме в Одесі народився такий проект. З нею Шевченка єднали теплі стосунки. Про це нагадав на презентації професор ОНУ Тарас Гончарук. «Він любив наше місто. «Преславна Одеса» — написав поет в одному з листів. Тоді як інший поет побачив її «пыльной, грязной». З чим пов’язаний феномен цього каталогу? Мабуть, цим завдячуємо не лише активності Одеської організації НСХУ, а й плідним дослідженням «потужної купки» (вислів С. Савченка) молодих науковців університетської кафедри історії України, котрі активно досліджують не лише давнину, а й період національно-визвольних змагань — ця сторінка історії міста до них була замовчувана. Та, до слова сказати, «весь визвольний рух у ХХ столітті був осяяний Шевченковим духом, — це слова з виступу кандидата історичних наук, доцента Олександра Музичка. «Для мене Шевченко, — сказав молодий історик, — явище культури та історії, він є основою українського націоналізму».
Дух Шевченка завжди витає поміж нас. І, можливо, саме завдяки цьому Одеса вистояла, залишилася сама собою, хоч сепаратисти споді-валися зробити з нею те саме, що вони зробили з Донецьком. Одеса вистояла і продовжує твердо стояти на українському ґрунті, зберігаючи всю звабу своєї неповторності. Тож і не дивно, що саме в Одесі народився такий феномен співпраці художників та науковців на глибокому осягненні Шевченкової спадщини.
Роман КРАКАЛІЯ.

Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206