Не можна всіх під один гребінь

Я переконана, що якби не було п’ять років його президентства, то Революція Гідності не була б такою масовою: він, незважаючи на отруєння, докладав багато зусиль для відродження історичної пам’яті свого народу. До речі, я  свого часу особисто чула від Слави Стецько, як відповів їй Віктор Андрійович, коли вона вмовляла його балотуватися на посаду президента. Він чесно сказав, що до такого масштабу роботи не готовий. А у відповідь від цієї прославленої жінки почув: «Мусите, бо сьогодні більше нікому, перемогти можете тільки ви». Одна справа — свідомо не зробив, інша — не зміг, не зумів. Ми сьогодні бачимо, як нелегко зламати так добре продуману і міцно збудовану систему управління Малоросією, щоб та не стала Україною.

Я не впевнена, що якби в 2014 році в Криму пролунав бодай один постріл, то війська «старшого брата»  не захопили б і Київ. Адже Путін добре знав, що не було у нас армії, а в міліції та СБУ переважали офіцери, прикуплені ФСБ.

Не можну зарахувати до «злодіїв» й останнього «гаранта»: успішний бізнесмен — не обов’язково злодій. Засуджую за те, що бізнес поставив вище за інтереси України. Це одна з причин того, що нема позитивних змін у сфері роботи Кабміну. Не біда, що «оточив себе» вихідцями з інших країн. Міністр Яресько, яка народилася в США, робить свою справу успішно... А хіба свої міністри кращі? Хіба допустимо те, що відбувається нині в ЗОШ зросійщених регіонів при міністрі-патріоті  Квітові? (В його національній відданості справі не сумніваюся, бо знаю його з 1994 року, коли приїжджав до Одеси проводити першу конференцію про життя і творчість Ю. Липи). Хотів керувати якнайкраще, але не зумів зламати усталену за два десятиліття, закріплену керованими з Москви табачниками систему освіти.

Переконана: не слід змішувати грішне з праведним, коли йдеться про нашу державу. Те, що зробив Порошенко, піднімаючи престиж України на міжнародному рівні, добуваючи для нашої армії озброєння, організовуючи навчання воїнів, лікування поранених, допоможе зберегти незалежність. За це йому подяка. Якщо не докладе таких же зусиль для подолання найбільшого нашого зла — корупції в судовій системі та вищих ешелонах влади, то піде безславно в небуття. А за те, що міцно тримається за «своїх» людей, ви критикуєте правильно. Такі люди, як Порошенко, Яценюк, тобто ті, кому Бог дав розум і працездатність, заробляють мільйони не злодійством, не хабарництвом. Вони діють у межах закону. Шкода лише, що Україна в їхньому житті не стала понад усе.

А наше з вами, п. Борисе, завдання якомога більше людей переконати в тому, що ніякі гроші не замінять України, своєї Вітчизни. Коли наші діти усвідомлять, що вони господарі цієї землі, що вони не повинні тинятися по світах в пошуках заробітку, що тільки вони здатні вказати найвищим посадовцям (рука не піднімається написати «державникам») на їхнє місце і на їхній обов’язок. Я впевнена: після цього ковтка свободи українці не повернуться в ярмо!

Аліна ПЛЯЧЕНКО.